Ухвала суду № 64505518, 01.02.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2017 року м.Львів № 876/6645/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Бруновської Н.В.

суддів: Гулида Р.М., Шавеля Р.М.

за участю секретаря судового засідання:Бедрій Х.П.

представника апелянта:ОСОБА_1

позивача:ОСОБА_2

представника позивачаОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.08.2016р. у справі № 819/362/16 за позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Зборівського районного нотаріального округу ОСОБА_5 про скасування рішень державного реєстратора та зобовязання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В:

24.03.2016 р. ОСОБА_2 з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог звернувся в суд з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Зборівського районного нотаріального округу ОСОБА_5, про скасування рішень державного реєстратора № 28105098 від 05.02.2016 р. «Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень», № 20272876 від 25.03.2015 р. «Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень», № 20274181 від 25.03.2015 р. «Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень».

Крім того, позивач просив суд зобовязати приватного нотаріуса Зборівського районного нотаріального округу ОСОБА_5 внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про скасування державної реєстрації прав власності ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7 на земельну ділянку яка знаходиться по вул. Р. Купчинського, в смт. Залізці Зборівського району Тернопільської області, кадастровий номер 6122655300:02:001:0359.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.08.2016 р. позов задоволено.

Не погоджуючись із даною постановою, апелянт ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права

Апелянт просить суд, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову якою в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу з підстав в ній зазначених.

Позивач ОСОБА_2, представник позивача ОСОБА_3 просили суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних підстав.

25 березня 2015 року приватним нотаріусом Зборівського районного нотаріального округу ОСОБА_5 яка виконувала функцію державного реєстратора, прийнято рішення №20272876 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на земельну ділянку яка знаходиться по вул. Купчинського в смт.Залізці Зборівського району Тернопільської області кадастровий № 61111122655300:02:001:0359, відкрито розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об'єкт нерухомого майна.

В цей же день між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу вищезазначеної земельної ділянки який посвідчений приватним нотаріусом Зборівського районного нотаріального округу ОСОБА_5

25.03.2015 року приватним нотаріусом Зборівського районного нотаріального округу ОСОБА_5 прийнято рішення №20274181 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким за ОСОБА_7 зареєстровано права власності на вищевказану спірну земельну ділянку.

01 лютого 2016 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 укладено договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки який посвідчений приватним нотаріусом Зборівського районного нотаріального округу ОСОБА_5

Приватним нотаріусом Зборівського районного нотаріального округу ОСОБА_5 05 лютого 2016 року прийнято рішення № 28105098 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким за ОСОБА_6 зареєстровано право власності на дану земельну ділянку

Рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 14 липня 2015 року в справі №599/392/15-ц (апеляційне провадження №22-ц/789/925/15 ) апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 09 червня 2015 року частково скасоване та прийнято нове, яким визнано недійсним рішення сімнадцятої сесії п'ятого скликання Залозецької селищної ради від 28.12.2007 р. №405, яким надано дозвіл ОСОБА_4 на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд за рахунок земель житлової та громадської забудови орієнтованою площею 0,15 га по вул. Р.Купчинського в смт. Залізці, Зборівського району, Тернопільської області. Визнано недійсним рішення пятої сесії шостого скликання Залозецької селищної ради від 28.04.2011 р. №54 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4 та надання дозволу на видачу їй державного акту на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,15 га. по вул. Р.Купчинського в смт. Залізці, Зборівського району, Тернопільської області. Визнано недійсним державний акт серії ЯМ № 097612 від 22.08.2012р. про право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,15 га по ОСОБА_8, в смт Залізці Зборівського району Тернопільської області, кадастровий номер 6122655300:02:001:0359 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку будівель та споруд. Скасовано державну реєстрацію та зобовязано реєстраційну службу Зборівського районного управління юстиції внести до Державного реєстру прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,15 га по вул. Р.Купчинського в смт. Залізці, Зборівського району, Тернопільської області (кадастровий 6122655300:02:001:0359) на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 097612 від 22.08.2012р.

В решті рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 09 червня 2015 року, яким визнано недійсним та скасовано рішення сорок першої сесії 6-го скликання Залозецької селищної ради № 14 від 30.01.2015 р. про скасування рішення п'ятнадцятої сесії двадцять другого скликання Залозецької селищної ради від 03.09.1997 року залишено без змін.

Зазначеним судовим рішенням встановлено, що частина спірної земельної ділянки в розмірі, що дорівнює 0,10 га належить на праві власності ОСОБА_2 позивачу по справі.

Проте, вирішуючи спір, суд першої інстанції не з'ясував, які саме протиправні дії приватного нотаріуса ставить під сумнів позивач, в чому полягає порушення його права саме діями відповідача, та яких норм права не дотримав останній відповідно до статті 19 Конституції України при проведенні державної реєстрації приватного права власності на спірну земельну ділянку. Тоді як рішення «Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» прийняті приватним нотаріусом 25.03.2015 р., 05.02.2016 р., Рішення апеляційного суду Тернопільської області прийняте 14.03.2015 р. а позивач звернувся до суду за захистом порушених прав 24.03.2016 р.

Колегія суддів вважає, що спір який виник між сторонами не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами ЦПК, внаслідок чого провадження у адміністративній справі слід закрити.

Як видно з матеріалів справи позивач фактично оскаржує правомірність набуття третіми особами права власності на спірну земельну ділянку, частина якої на думку позивача належить йому на праві власності, а не фактичні адміністративно - управлінські функції приватного нотаріуса, який приймає рішення і проводить державну реєстрацію, а отже такий спір не має ознак адміністративного та підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Згідно пункту 6 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов - це звернення до суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах. Під поняттям публічно-правових відносин слід розуміти відносини, які складаються в процесі реалізації владних повноважень органами державної влади та місцевого самоврядування.

Системний аналіз ст.ст. 1,3,11,15,16 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 3, 15 Цивільно-процесуального кодексу України, ст. 3 Конституції України дають підстави стверджувати, що розмежування юрисдикційних повноважень між загальними і спеціалізованими судами підпорядковано гарантіям права кожної людини на ефективний судовий захист.

У постанові від 17 лютого 2015 року по справі №21-551а14 Верховний Суду України висловив правову позицію, яка полягає у тому, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, на підставі якого виникають цивільні права та обов'язки особи та такі права підтверджуються чи оформленні відповідним правовстановлюючим документом, подальше оспорювання іншою особою правомірності набуття фізичною чи юридичною особою права має вирішуватись у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

Такого ж висновку Верховний Суд України дійшов у постановах від 24 лютого 2015 (справа №21-34а15), від 16 грудня 2014 року (справа №21-544а14) від 09 грудня 2014 року (справа №21-308а14), від 11 листопада 2014 року (справа №21-493а14), від 14 червня 2016 року (справа №21-41а16)

З урахуванням вимог ст.244-2 КАС України вказана позиція Верховного Суду України є обов'язковою для врахування судами при розгляді справ у подібних спорах.

Відповідно до п.1 ст. 157, ст. 203 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що спір який виник між сторонами не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому провадження у справі слід закрити оскільки, така справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце, зокрема, неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи тому, колегія суддів дійшла висновку, що постанову слід скасувати та провадження у справі закрити.

Керуючись ст.160, ст.195, ст.198, ст.202, ст.207, ст.212, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.08.2016р. у справі за № 819/362/16 скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Зборівського районного нотаріального округу ОСОБА_5 про скасування рішень державного реєстратора та зобов'язання до вчинення дій закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.

Головуючий:Н.В. Бруновська

Судді: Р.М. Гулид

ОСОБА_9

Ухвала складена в повному обсязі 03.02.2017 року.