Ухвала суду № 64505480, 01.02.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2017 року Справа № 876/10007/16

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Мікули О.І., Курильця А.Р.

з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, -

В С Т А Н О В И Л А:

20.10.2016 року позивач звернувся до суду з позовом та просить визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про закінчення виконавчого провадження від 03.10.2016 ВП №50139849.

Позовні вимоги мотивує тим, що рішенням Європейського суду з прав людини від 03.12.2015 року №69256/12 в справі «Стрєлка та інші проти України та 81 інша заява» (порядковий номер позивача в списку 8) ухвалено, що: Уряд визнає надмірну тривалість виконання рішень національних судів, зазначених у додатку до цієї односторонньої декларації. Уряд готовий виконати рішення національних судів, зазначені у додатку, які ще підлягають виконанню, а також сплатити кожному заявнику суму у розмірі 1000 євро. Сума у розмірі 1000 євро є відшкодуванням будь-якої матеріальної та моральної шкоди, а також судових та інших витрат, і буде конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу. Держава виплатить вищезазначені кошти і виконає рішення національних судів, які ще підлягають виконанню, протягом трьох місяців з дати повідомлення про ухвалення Судом рішення відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У випадку несплати цих сум і невиконання рішень національних судів протягом зазначено тримісячного строку Уряд зобов»язується сплатити пеню за період з моменту спливу цього строку і до моменту остаточного розрахунку у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в цей період, до якої має бути додано три відсоткові пункти. Ці виплати та виконання зазначених рішень національних судів становитимуть остаточне вирішення цих справ. Зазначив, що 18.01.2016 року з Європейського суду з прав людини надійшло повідомлення про ухвалення ним рішення у справі «ОСОБА_2 Стрєлка проти України та 81 інша заява», що підтверджується листом від 28.01.2016 року виконуючого обов»язки Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини. Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 11.02.2016 року відкрито виконавче провадження №50139849 з виконання вище вказаного рішення Європейського суду з прав людини. Відтак, Уряд України повинен був виконати рішення Європейського суду з прав людини до 18.04.2016 року. Зазначив, що йому вчасно виплачено суму в розмірі 1000 євро (03.03.2016 року), а борг в розмірі 7 628,00 грн. відповідно до рішення національного суду виплачено лише 30.09.2016 року, що підтверджується випискою по картковому рахунку, тобто значно пізніше трьохмісячного терміну. Вказав, що 03.10.2016 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання рішення Європейського суду з прав людини №69256/12 на підставі п.8 ч.1 ст.49 та ст.50 Закону України «Про виконавче провадження». Вважає, що державний виконавець протиправно виніс постанову про закінчення виконавчого провадження, оскільки позивачу не виплачено пеню у зв»язку із невиконанням рішення національного суду протягом встановленого трьохмісячного строку за період з моменту спливу строку виконання рішення Європейського суду з прав людини (18.04.2016 року) і до моменту остаточного розрахунку (30.09.2016 року).

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.11.2016р. позов задоволено.

Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України оскаржив дану постанову з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

В обґрунтування вимог покликається на те, що у державного виконавця відсутнє право стягувати кошти за рішенням суду на власний розсуд або за бажанням стягувача, оскільки Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» такі заходи не передбачені.

Та обставина, що кошти, виплачені позивачу за рішенням національного суду в розмірі 7628 грн. згідно платіжного доручення № 3875 Міністерства юстиції України від 27.09.2016 зі спливом значного проміжку часу, не є підставою для нарахування пені, оскільки Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (Закон №3477-ІУ) це не передбачено.

Крім того, судом не взято до уваги те, що відповідно до статей 7, 8, 9 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на Державну виконавчу службу України покладено виконання рішень Європейського суду з прав людини в частині виплати стягувачеві відшкодування.

Підстави та умови закінчення виконавчого провадження з виконання рішення Європейського суду з прав людини встановлені ч.5 ст.8 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", якою передбачено, що підтвердження списання відшкодування, отримане від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та підтвердження виконання всіх вимог, зазначених у резолютивній частині остаточного рішення Суду у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції, резолютивній частині остаточного рішення Суду щодо справедливої сатисфакції у справі проти України, у рішенні Суду щодо дружнього врегулювання у справі проти України, у рішенні Суду про схвалення умов односторонньої декларації у справі проти України, є для державної виконавчої служби підставою для закінчення виконавчого провадження.

Тобто, єдиною законною та вичерпною підставою для винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження є отримання ним від відповідних органів підтвердження списання відшкодування та підтвердження виконання всіх вимог, зазначених у резолютивній частині остаточного рішення Суду у справі проти України.

Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника відповідача, який просить задоволити апеляційну скаргу, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Судом першої інстанції встановлено, що 18.01.2016 року з Європейського суду з прав людини надійшло повідомлення про ухвалення ним рішення у справі «ОСОБА_2 Стрєлка проти України та 81 інша заява», що підтверджується листом від 28.01.2016 року виконуючого обовязки Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини (а.с. 8-9).

11.02.2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №50139849 з виконання рішення Європейського суду з прав людини від 03.12.2015 року №69256/12 у справі «ОСОБА_2 Стрєлка проти України та 81 інша заява» (одним із заявників є ОСОБА_1М.), згідно з яким:

Уряд визнає надмірну тривалість виконання рішень національних судів, зазначених у додатку до цієї односторонньої декларації.

Уряд готовий виконати рішення національних судів, зазначені у додатку, які ще підлягають виконанню, а також сплатити кожному заявнику суму у розмірі 1000 євро.

Сума у розмірі 1000 євро є відшкодуванням будь-якої матеріальної та моральної шкоди, а також судових та інших витрат, і буде конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу. Держава виплатить вищезазначені кошти і виконає рішення національних судів, які ще підлягають виконанню, протягом трьох місяців з дати повідомлення про ухвалення Судом рішення відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У випадку несплати цих сум і невиконання рішень національних судів протягом зазначено тримісячного строку Уряд зобовязується сплатити пеню за період з моменту спливу цього строку і до моменту остаточного розрахунку у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в цей період, до якої має бути додано три відсоткові пункти. Ці виплати та виконання зазначених рішень національних судів становитимуть остаточне вирішення цих справ.

ОСОБА_1, присуджено до виплати 1000 євро та зобовязано Уряд виконати рішення національного суду - постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12.04.2012 року у справі №0909/1384/2012 про стягнення з управління праці та соціального захисту населення Надвірнянської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 не доплачену заборгованість з виплати щорічної разової допомоги до 05 травня нараховану відповідно до ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2009-2010 роки в розмірі 7 628,00 грн., згідно з виконавчим листом №0909/1384/2012, виданим 31.05.2012 року (а.с. 10).

03.03.2016 року на користь позивача перераховано кошти в розмірі 29105,7грн. (еквівалент 1000 євро), а кошти в розмірі 7628,00 грн. (згідно рішенням національного суду) перераховано 27.09.2016 року (а.с. 67).

03.10.2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №50139849 на підставі п.8 ч.1 ст.49, ст.50 Закону України «Про виконавче провадження», п.58 ст.8 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» у зв»язку із виконанням рішення суду фактично у повному обсязі (а.с. 13).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанова Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про закінчення виконавчого провадження від 03.10.2016 ВП №50139849 є протиправною та підлягає скасуванню, виходячи з наступного:

Рішення Європейського суду з прав людини від 03.12.2015 року №69256/12 набуло статусу остаточного 18.01.2016 року, що підтверджується листом від 28.01.2016 року виконуючого обовязки Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини (а.с. 8).

Згідно платіжного доручення Міністерства юстиції України від 03.03.2016 №1323 позивачу перераховано кошти у розмірі 29105,76 грн. (еквівалент 1000 євро) та платіжним дорученням Міністерства юстиції України від 27.09.2016 року №3875 сплачена заборгованість за рішенням національного суду в розмірі 7628 грн.

Згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 03.12.2015 року №69256/12 у справі «ОСОБА_2 Стрєлка проти України та 81 інша заява» у випадку несплати сум і невиконання рішень національних судів протягом тримісячного строку Уряд зобовязується сплатити пеню за період з моменту спливу цього строку і до моменту остаточного розрахунку у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в цей період, до якої має бути додано три відсоткові пункти. Ці виплати та виконання зазначених рішень національних судів становитимуть остаточне вирішення цих справ.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що кошти у розмірі 29105,76 грн. (еквівалент 1000 євро) виплачено позивачу в межах встановленого тримісячного строку, однак виплата коштів в розмірі 7 628 грн. (заборгованість за рішенням національного суду) здійснена з порушенням строків, встановлених у рішенні Європейського суду з прав людини.

Також, у вищезазначеному рішенні Європейського суду з прав людини, зазначено про обовязок сплати пені у звязку з невиконанням рішень національних судів.

Згідно із п.9 ч.2 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, такі виконавчі документи, як рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Відносини, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до Європейського суду з прав людини проти України регулює Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006 року (далі Закон №3477-IV).

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №3477-IV рішення є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції.

Порядок виконання Рішення визначається цим Законом, Законом України "Про виконавче провадження", іншими нормативно-правовими актами з урахуванням особливостей, що передбачені цим Законом (ч.2 ст.2 Закону №3477-IV).

Згідно із ч.1 ст.3 Закону №3477-IV виконання Рішення здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

Протягом десяти днів від дня одержання повідомлення про набуття Рішенням статусу остаточного Орган представництва надсилає стислий виклад Рішення Стягувачеві, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, всім державним органам, посадовим особам та іншим суб'єктам, безпосередньо причетним до справи, за якою постановлено Рішення - ст.5 Закону №3477-IV.

ч.1 ст.11 Закону №3477-IV встановлено, що протягом десяти днів від дня отримання повідомлення Суду про набуття Рішенням статусу остаточного Орган представництва: а) надсилає Стягувачеві повідомлення з роз'ясненням його права подати до державної виконавчої служби заяву про виплату відшкодування, в якій мають бути зазначені реквізити банківського рахунка для перерахування коштів; б) надсилає до державної виконавчої служби оригінальний текст і переклад резолютивної частини остаточного рішення Суду у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції, оригінальний текст і переклад резолютивної частини остаточного рішення Суду щодо справедливої сатисфакції у справі проти України, оригінальний текст і переклад рішення Суду щодо дружнього врегулювання у справі проти України, оригінальний текст і переклад рішення Суду про схвалення умов односторонньої декларації у справі проти України. Автентичність перекладу засвідчується Органом представництва.

Державна виконавча служба упродовж десяти днів з дня надходження документів, зазначених у пункті "б" цієї частини, відкриває виконавче провадження.

Згідно із ч.1 ст.8 Закону №3477-IV виплата Стягувачеві відшкодування має бути здійснена у тримісячний строк з моменту набуття Рішенням статусу остаточного або у строк, передбачений у Рішенні.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону №3477-IV у разі порушення строку, зазначеного в частині першій цієї статті, на суму відшкодування нараховується пеня відповідно до Рішення.

Протягом одного місяця від дня відкриття виконавчого провадження за Рішенням Орган представництва надсилає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, постанову про відкриття виконавчого провадження та документи, передбачені у пункті "б" частини першої статті 7 цього Закону - ч.3 ст.8 Закону №3477-IV.

Згідно із ч.4 - 6 ст.8 Закону №3477-IV центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом 10 днів від дня надходження зазначених у частині третій цієї статті документів здійснює списання на вказаний Стягувачем банківський рахунок, а в разі його відсутності - на депозитний рахунок державної виконавчої служби коштів з відповідної бюджетної програми Державного бюджету України. Порядок збереження коштів на депозитному рахунку державної виконавчої служби визначається Законом України "Про виконавче провадження".

Підтвердження списання відшкодування, отримане від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та підтвердження виконання всіх вимог, зазначених у резолютивній частині остаточного рішення Суду у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції, резолютивній частині остаточного рішення Суду щодо справедливої сатисфакції у справі проти України, у рішенні Суду щодо дружнього врегулювання у справі проти України, у рішенні Суду про схвалення умов односторонньої декларації у справі проти України, є для державної виконавчої служби підставою для закінчення виконавчого провадження.

Державна виконавча служба протягом трьох днів надсилає Органу представництва постанову про закінчення виконавчого провадження та підтвердження списання коштів.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову ч.2 згаданої статті.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то воно не може бути скасоване чи змінене з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016р. по справі №809/1416/16 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: М.П.Кушнерик

Судді: О.І.Мікула

ОСОБА_4

Повний текст виготовлено 03.02.2017р.