Ухвала суду № 64505251, 01.02.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Бабіч С.І.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2017 року справа №805/3667/16-а

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Словянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року у справі № 805/3667/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Словянська індустріальна спілка «Сода» до Словянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 06.10.2016 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Словянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, мотивуючи свої вимоги тим, що ним 23 серпня 2016 року була направлена заява про визнання безнадійноюм та списання орендної плати за земельні ділянки, що виникла внаслідок форм-мажорних обставин. Відповідач відмовив у задоволенні заяви, оскільки вважає, що наданий сертифікат Торгово-промислової палати України засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до п. 100.4 і 100.5 ст. 100 Податкового кодексу України, якими визначено підстави для розстрочення та відстрочення грошових зобовязань або податкового боргу платників податків. Позивач вважає таку відмову необґрунтованою, а тому просив суд зобовязати Словянську обєднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області прийняти рішення щодо списання безнадійного податкового боргу з орендної плати за землю за серпень 2015 року у сумі 29905,64 грн., вересень 2015 року у сумі 36521,91 грн., жовтень 2015 року у сумі 36521,91 грн., листопад 2015 року у сумі 36521,91 грн., грудень 2015 року у сумі 36521,91 грн., січень 2016 року у сумі 38762,13 грн., лютий 2016 року у сумі 38762,13 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року у справі № 805/3667/16-а адміністративний позов задоволено повністю.

Зобовязано Словянську обєднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області прийняти рішення щодо списання безнадійного податкового боргу Товариству з обмеженою відповідальністю «Словянська індустріальна спілка «Сода» з орендної плати за землю за серпень 2015 року у сумі 29 905,64 грн., за вересень 2015 року у сумі 36 521,91 грн., за жовтень 2015 року у сумі 36 521,91 грн., листопад 2015 року у сумі 36 521,91 грн., грудень 2015 року у сумі 36 521,91 грн., січень 2016 року у сумі 38 762,13 грн., лютий 2016 року у сумі 38 762,13 грн.

Вирішено питання щодо відшкодування судових витрат.

Не погодившись з даною постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на норми Податкового кодексу України, Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та зазначає, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги той факт, що 23.08.2016 року звернувся до Словянської ОДПІ з заявою щодо списання податкового боргу з орендної плати за землю за період серпень грудень 2015 року, січень лютий 2016 року на загальну суму 253517,54 грн. Дана сума боргу виникла у звязку з несплатою ним самостійно узгодженого у податкових розрахунках податкового зобовязання. До заяви ним надано сертифікат Торгово-промислової палати України від 01.09.2014 року № 2723/05-4, яким засвідчено настання форс-мажорних обставин ТОВ «Словянська індустріальна спілка «Сода» відповідно до п. 100.4 і 100.5 ст. 100 Податкового кодексу України. Однак, пунктами 100.4 і 100.5 ст. 100 ПК України визначено підстави для розстрочення та відстрочення грошових зобовязань або податкового боргу платника податків.

Отже, апелянт зазначає, що сертифікат (висновок) ТППУ про настання обставин непереборної сили розповсюджується лише на реалізацію пунктів 100.4-100.5 ст. 100 ПК України та не може бути підставою для визнання безнадійним та списання вище зазначеного податкового боргу. Окрім того, даний сертифікат видано 01 вересня 2014 року, ним засвідчено настання обставин непереборної сили за період з 27.05.2014 року і зазначено, що на момент видачі сертифікату (висновку) Торгово-промисловою палатою України обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо. Однак, Законом України «Про торгово-промислові палати в Україні» не передбачено право Торгово-промислової палати України засвідчувати форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) на майбутнє.

Сторони у судове засідання не зявились, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

За нормами пункту другого частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Слов'янська індустріальна спілка «Сода» (код ЄДРПОУ 31054873, вул. Чубаря, буд. 91, м. Слов'янськ, Донецька область, 84112) є юридичною особою та перебуває на обліку у Словянській обєднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (а.с. 8, 9).

Позивачем до податкового органу було подано:

податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) з розбивкою річної суми грошового зобов'язання рівними частками за місяцями, у відповідності до якої визначені щомісячні суми орендної плати за землі державної та комунальної власності на 2015 рік з січня по листопад у розмірі 36 521,91 грн. та у грудні у розмірі 36 521,92 грн. з терміном сплати до 30 числа кожного місяця поточного року, загальна сума складає 438 262,93 грн. (а.с. 56-59);

податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) з розбивкою річної суми грошового зобов'язання рівними частками за місяцями, у відповідності до якої визначені щомісячні суми орендної плати за землі державної та комунальної власності на 2016 рік у з січня по листопад у розмірі 38 762,13 грн. та у грудні у розмірі 38 762,11 грн. з терміном сплати до 30 числа кожного місяця поточного року, загальна сума складає 465 145,54 грн. (а.с. 60-62).

23.08.2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою за № 1/231 щодо визнання безнадійним та списання орендної плати за земельні ділянки за серпень 2015 року у сумі 29 905, 64 грн., за вересень 2015 року у сумі 36 521,91 грн., жовтень 2015 року у сумі 36 521, 91 грн., листопад 2015 року у сумі 36 521, 91 грн., грудень 2015 року у сумі 36 521, 91 грн., січень 2016 року у сумі 38 762, 13 грн., лютий 2016 року у сумі 38 762, 13 грн. та надав копію сертифіката (висновка) Торгово-промислової палати № 2723/05-4 від 01.09.2014 року (а.с. 12).

Відповідно до сертифікату № 2723/05-4 від 01.09.2014 року, Товариству з обмеженою відповідальністю «Слов'янська індустріальна спілка «Сода» засвідчено настання обставин непереборної сили з 27.05.2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів (а.с.18).

Листом від 01.09.2016 року № 16167/10/05-22-17 відповідач повідомив позивача про те, що порядок списання безнадійного податкового боргу регламентовано ст. 101 Податкового кодексу України. Наданим сертифікатом Торгово-промислової палати України від 01.09.2014 року № 2723/05-4 засвідчено форс-мажорні обставини відповідно до п. 100.4 і 100.5 ст. 100 ПК України. (а.с. 13).

Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про задоволення позову правомірним з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюють норми Податкового кодексу України.

За приписами підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

Статтею 269 Податкового кодексу України визначено, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Відповідно до п. 287.1 - 287.4 ст. 287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За вимогами пункту 101.1 статті 101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Підпунктом 101.2.4 пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України встановлено, що під терміном «безнадійний» розуміється, в тому числі, податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

За приписами пункту 101.5 статті 101 Податкового кодексу України контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Пунктом 2.1 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 577, визначено, що під терміном «безнадійний податковий борг» слід розуміти, зокрема, податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Такий факт непереборної сили підтверджується Торгово-промисловою палатою України - про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України.

Підпунктом 4.1 розділу ІV Порядку визначено, що списання безнадійного податкового боргу платника податків передбачено у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2.1 розділу ІІ цього Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню. До заяви обов'язково додаються документи, зазначені в підпункті 4 пункту 2.1 розділу ІІ цього Порядку які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.

Відповідно до п. 4.2 Порядку № 577, за результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів.

Органи стягнення відкликають розрахункові документи, якими передбачено стягнення пені, штрафних санкцій та безнадійного податкового боргу, списаних відповідно до цього Кодексу (п. 101.4 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 101.5 ст. 101 Податкового кодексу України, контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Надавати позивачеві відповідь листом, а не прийняттям рішення є порушенням Порядку № 577.

Відповідно до розділу 2 Переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1235, обставинами, що є підставою для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу заявника є обставини непереборної сили, дія яких може бути викликана винятковими погодними умовами і стихійним лихом (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту, замерзання моря, закриття морських проток, які трапляються на звичайному морському шляху між портами відвантаження і вивантаження, інше стихійне лихо тощо) або непередбаченими ситуаціями, що відбуваються незалежно від волі і бажання заявника (війна, блокада, страйк, аварія).

Доказами, що підтверджують факт настання (існування) зазначених обставин, є, зокрема, висновок Торгово-промислової палати про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року №1669-VІІ.

Абзацом першим статті 2 зазначеного Закону визначається, що період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014.

На виконання Закону №1669 розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, згідно з додатком до якого до зазначених населених пунктів належить, зокрема, м. Словянськ Донецької області.

05 листопада 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1079-р, яким було зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого також включено, м. Словянськ Донецької області.

Пунктом 3 наведеного розпорядження визнані такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 та від 05 листопада 2014 року № 1079-р.

Згідно статті 10 цього Закону № 1669-VІІ, протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Статтею 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Торгово-промисловій палаті України надано право засвідчувати форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видавати сертифікати про такі обставини.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та не спростовано під час апеляційного розгляду справи, настання для позивача форс-мажорних обставин з 27 травня 2014 року підтверджено сертифікатами Торгово-промислової палати України № 2723/05-4 від 01 вересня 2014 року, наявними в матеріалах справи.

Твердження відповідача, про невиконання позивачем умов звернення до контролюючого органу, оскільки у таких сертифікатах відсутнє посилання на те, що засвідчується настання форс-мажорних обставин у податкових правовідносинах, а саме що податковий борг вважається безнадійним відповідно до статті 101 Податкового кодексу України, є безпідставним.

Торгово-промислова палата України наділена правом лише засвідчувати форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видавати сертифікати про такі обставини з зазначенням дати виникнення форс-мажору, тоді як права визначення є податковий борг суб'єкта господарювання безнадійним чи ні, вона не має. Такий висновок повинен надати саме відповідач, розглянувши заяву про списання податкового боргу. Окрім того, слід враховувати, що сертифікат був виданий позивачеві до внесення змін в Регламент Торгово-промислової палати.

Крім сертифікатів торгово-промислової палати, наявних в матеріалах справи, форс-мажорні обставини підтверджується наданими позивачем наказами Товариства з обмеженою відповідальністю «Словянська індустріальна спілка «Сода» від 27.05.2014 року «Про зупинення та відправлення робітників в неоплачувані відпустки», від 15.07.2014 року «Про створення комісії по огляд пошкоджень підприємства внаслідок АТО» та актом від 25.07.2014 року (а.с. 20-22).

Крім того, відповідно до п. 50.1 статті 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до п.102.1 статті 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Позивачем 11 січня 2017 року було подано до відповідача уточнюючу Податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік № НОМЕР_1, якою зменшено податкове зобов'язання з орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2016 рік на суму 202 855,15 грн., з яких з серпня по травень 2016 року у сумі 38 762,13 грн. щомісячно, червень 2016 року 9 044,50 грн. (а.с. 69-71).

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що позивач дотримався вимог діючого законодавства та надав достатньо документів, що підтверджують обставини непереборної сили, які призвели до виникнення безнадійного податкового боргу, а тому у податкового органу відсутні підстави для відмови у списанні безнадійного податкового боргу.

Таким чином, відмова контролюючого органу у списанні безнадійного податкового боргу підприємству, викладена у листі від 01 вересня 2016 року № 16167/10/05-22-17 є безпідставною та протиправною.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Словянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року у справі № 805/3667/16-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Г.М. Міронова

Судді Т.Г. Арабей

ОСОБА_2