Ухвала суду № 64505233, 01.02.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Лизенко І.В.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2017 року справа №423/2949/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Геращенка І.В., суддів Арабей Т.Г., Міронової Г.М.

секретар Челахова О.О.

за участю: позивач не зявився

представника позивача ОСОБА_2, діючий за довіреністю серії НВХ 020308 від 22.08.2016 року,

представника відповідача не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову Попаснянського районного суду Луганської області від 30 листопада 2016 року у справі № 423/2949/16-а за позовом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Попаснянському районі Луганської області про визнання неправомірною відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, зобовязання до вчинення певних дій, -

ВСТАНОВИВ:

19 вересня 2016 року ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 (далі позивач) звернулася до Попаснянського районного суду Луганської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Попаснянському районі Луганської області (далі відповідач, управління) про визнання неправомірною відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; зобовязання зарахувати до пільгового стажу період його знаходження у лавах ОСОБА_5 з 12 листопада 1989 по 22 жовтня 1991 року, період роботи з 19 лютого 1994 року по 23 березня 1994 року, з 23 жовтня 1994 року по 28 жовтня 1994 року, 03 травня 1995 року по 01 вересня 1995 року, коли позивач перебував у відпустці без збереження заробітної плати, з 01 червня 1997 року по 30 червня 1997 року, з 17 травня 1998 року по 30 червня 1998 року, 31 січня 1999 року по 18 квітня 1999 року, коли позивач приймав участь у страйках, з 17 березня 2003 року по 30 червня 2015 року, та призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 22 серпня 2016 року. (а.с.1-4)

Постановою Попаснянського районного суду Луганської області від 30 листопада 2016 року адміністративний позов задоволений - частково, зобовязано Управління Пенсійного фонду України у Попаснянському районі Луганської області зарахувати ОСОБА_4 до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, період служби у лавах з 12 листопада 1989 року по 22 жовтня 1991 року, період роботи з 17 березня 2003 року по 18 липня 2014 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю. (а.с.42-44)

Не погодившись з вказаним рішенням, представник позивача звернувся з апеляційною скаргою на прийняте рішення та посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Вважає, що судом першої інстанції не враховано, що час перебування у відпустках без збереження заробітної плати та час простою зараховується до пільгового стажу. (а.с.70-73)

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи своєї апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Позивач та представник відповідача в судове засідання суду апеляційної інстанції не зявились, про час та місце слухання справи повідомлені належним, чином, позивач з заявою про розгляд справи за його участю не звертався, представник відповідача у запереченнях та в апеляційній скарзі зазначив про розгляд справи за його відсутності.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено й не оспорюється апелянтом наступне.

22 серпня 2016 року позивач звернувся до Управління із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Рішенням Управління від 01 вересня 2016 ОСОБА_4 відмовлено в призначенні пенсії через відсутність необхідного спеціального стажу роботи (а.с.23).

Рішення мотивоване тим, що позивач має загальний стаж роботи 22 роки 07 місяців 16 днів, з них 7 років 9 місяців 16 днів пільгового стажу за списком № 1. Зарахувати роботу у ДВАТ шахтоуправління «Луганське» Державного підприємства «Луганськвугілля» з 17 березня 2003 року по 07 грудня 2015 року до пільгового стажу роботи немає можливості за відсутності пільгових довідок, оскільки підприємство знаходиться на території, яка тимчасово не контролюється органами державної влади, відсутній доступ до архівів установ та підприємств. Зарахувати період військової служби з 12 листопада 1989 року по 12 жовтня 1991 року на підставі записів у трудовій книжці немає підстав, оскільки запис оригіналу військового квитка здійснено іншими чорнилами.

Відповідач Управління Пенсійного фонду України у Попаснянському районі Луганської області є субєктом владних повноважень, який діє на підставі положення про Управління Пенсійного фонду України та у спірних правовідносинах реалізує повноваження, надані йому Законом.

Суть спірних правовідносин у правомірності прийняття Управлінням спірного рішення, що регулюється нормами Конституції України, Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058), Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII (далі Закон № 1788) та іншими нормативними документами, що регулюють спірні правовідносини.

Пунктом шостим статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються зокрема, форми і види пенсійного забезпечення.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII (далі Закон № 1788) визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

За приписами статті 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка; порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Разом із тим положення статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» повязують виникнення права на пенсію на пільгових умовах, якщо особа має стаж на підземних гірничих роботах по видобутку вугілля за умови безпосередньої зайняті повний робочий день на цих роботах.

Якщо ця інформація не відображена у трудовій книжці, то ці відомості підтверджуються уточнюючими довідками підприємства за вимогами абзацу 1 пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Записами у трудовій книжці позивача підтверджується, що в період з 16 січня 1992 року по 01 вересня 1995 року та з 09 грудня 1996 року по 22 лютого 2001 року він працював учнем гірника очисного вибою, гірником очисного вибою з повним робочим днем під землею на шахті «Родина» (а.с.7-10). Цей період Управління зарахувало до пільгового стажу позивача за вимогами статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», крім періодів участі позивача у страйках, періодів відпусток без збереження заробітної плати (про що зазначено в довідці підприємства на (а.с.20, 21, 22).

Частиною першою статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

За приписами частини 3 ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» участь у страйку працівників, за винятком страйків, визнаних судом незаконними, не розглядається як порушення трудової дисципліни і не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності. Стаття 28 вказаного Закону визначає наслідки участі працівників у страйку, зокрема, час участі працівника у страйку, що визнаний судом незаконним, не зараховується до загального і безперервного трудового стажу.

Проте, Закон України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» не є законом про пенсійне забезпечення, а тому останній не може визначати умови та порядок пенсійного забезпечення, у тому числі умови та порядок обрахунку пільгового стажу.

У той же час умови обрахунку пільгового стажу встановлені статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», згідно якої право на пенсію на пільгових умовах виникає при наявності стажу роботи на підземних гірничих роботах по видобутку вугілля за умови безпосередньої зайнятості повний робочий день.

Частиною 1 статті 17 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» визначено, що страйк це тимчасове колективне добровільне припинення роботи працівниками (невихід на роботу, невиконання своїх трудових обов'язків) підприємства, установи, організації (структурного підрозділу) з метою вирішення колективного трудового спору (конфлікту).

Таким чином, участь у страйку виключає безпосередню зайнятість повний робочий день на підземних гірничих роботах по видобутку вугілля, а тому відповідні періоди, хоча й зараховуються до загального та безперервного трудового стажу, але не можуть бути зараховані до стажу, який дає право на пенсію на пільгових умовах.

Аналогічні висновки колегія суддів робить стосовно часу відсутності на роботі у звязку з відпусткою без збереження заробітної плати, наданими за заявами позивача.

Таким чином, колегія суддів вважає необґрунтованими вимоги представника позивача щодо зарахування пільгового стажу періоди його роботи з 19 лютого 1994 року по 23 березня 1994 року, з 23 жовтня 1994 року по 28 жовтня 1994 року, з 03 травня 1995 року по 01 вересня 1995 року, коли позивач перебував у відпустці без збереження заробітної плати, з 01 червня 1997 року по 30 червня 1997 року, з 17 травня 1998 року по 30 червня 1998 року, з 31 січня 1999 року по 18 квітня 1999 року, коли позивач приймав участь у страйках.

Вимоги позивача про зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 17 березня 2003 року по 30 червня 2015 року, за який відсутні уточнюючі довідки підприємства, що залишилося на окупованій території, суд вважає, що ці вимоги є обґрунтованими в частині періоду з 17 березня 2003 року по 18 липня 2014 року.

Відповідно до записів у трудовій книжці позивача 17 березня 2003 року позивач був прийнятий на роботу у ДВАТ шахтоуправління «Луганське» Державного підприємства «Луганськвугілля» гірником очисного вибою підземним пятого розряду з повним робочим днем під землею, звільнений 07 грудня 2015 року за власним бажанням за приписами статті 38 Кодексу Законів про працю України (а.с.7-10).

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 визначено, що, у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообовязкового державного соціального страхування.

Враховуючи, що ДВАТ шахтоуправління «Луганське» Державного підприємства «Луганськвугілля» знаходиться у м. Луганську, тобто на території, яка тимчасово не контролюється органами державної влади, тобто в районі проведення антитерористичної операції (постанова ВРУ від 17 березня 2015 року № 252-VIII, розпорядження КМУ від 2 грудня 2015 р. № 1275-р), у даному випадку для підтвердження наявності у позивача пільгового стажу слід використовувати дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообовязкового державного соціального страхування.

Згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу за формою ОК-5 (а.с.15-17) підтверджується загальний стаж і спеціальний стаж за кодом «ЗПЗ014А2» за період роботи з 17 березня 2003 року по 18 липня 2014 року. Отже, за наявності записів у трудовій книжці та даних персоніфікованого обліку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність наявності спеціального стажу позивача за цей період.

Проте, хоча і наявний запис у трудовій книжці про роботу позивача у вказаному шахтоуправлінні з 18 липня 2014 року по 07 грудня 2015 року, однак цей стаж не підтверджено уточнюючими довідками та у даних персоніфікованого обліку.

Отже, наявними матеріалами справи не підтверджено зайнятість позивача на роботах, що дають право на пільгову пенсію, повний робочий день з 18 липня 2014 року по 30 червня 2015 року, на якому наполягає представник позивача в апеляційній скарзі.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про зарахування до спеціального стажу період служби позивача в лавах ОСОБА_5, оскільки період проходження служби з 12 листопада 1989 року по 12 жовтня 1991 року підтверджується записом у трудовій книжці (а.с.7), копією військового квитка (а.с.13), копією обліково-послужної картки, які містяться в матеріалах справи.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що до пільгового стажу за приписами статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» слід зарахувати періоди роботи позивача з 12 листопада 1989 року по 12 жовтня 1991 року, з 17 березня 2003 року по 18 липня 2014 року.

З врахуванням стажу роботи гірником 1 рік за 1 рік 3 місяці, колегія суддів дійшла висновку, що станом на 22 серпня 2016 року позивач має 24 роки 1 місяць спеціального стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах за приписами статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення без змін постанови суду першої інстанції і відмови в задоволенні апеляційної скарги позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-15, 17-24, 69-72, 86, 94, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову Попаснянського районного суду Луганської області від 30 листопада 2016 року у справі № 423/2949/16-а залишити без задоволення.

Постанову Попаснянського районного суду Луганської області від 30 листопада 2016 року у справі № 423/2949/16-а за позовом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Попаснянському районі Луганської області про визнання неправомірною відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, зобовязання до вчинення певних дій залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 01 лютого 2017 року. Повний текст ухвали складений та підписаний у нарадчій кімнаті 01 лютого 2017 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дати складання її в повному обсязі.

Головуючий: І.В. Геращенко

Судді: Т.Г. Арабей

ОСОБА_6