Постанова № 64504977, 24.01.2017, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2017 р. Справа № 10/52-05

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Тимошенко О.М.

судді Огороднік К.М. ,

судді Коломис В.В.

при секретарі Саган І.О.

за участю представників:

від апелянта - не з'явився;

від кредиторів - не з'явились;

від боржника - не з'явився;

арбітражний керуючий - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу кредитора ПП "Олсія Капітал" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 28.09.16 р. у справі № 10/52-05

за заявою Управління пенсійного фонду України в Староміському районі м.Вінниці

до ОСОБА_1 "Вінницький консервний завод"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 28.09.2016 р. у справі № 10/52-05 (суддя Міліціанов Р.В.) відмовлено в задоволенні клопотання ліквідатора ОСОБА_2 від 28.04.2016 року про затвердження звіту та ліквідаційного балансу ОСОБА_1 "Вінницький консервний завод". Припинено повноваження арбітражного керуючого (ліквідатора ОСОБА_1 "Вінницький консервний завод") ОСОБА_2 у справі №10/52-05 про банкрутство ОСОБА_1 "Вінницький консервний завод". Призначено ліквідатором у справі №10/52-05 про банкрутство ОСОБА_1 "Вінницький консервний завод" (21001, вул. Енгельса, 33, м. Вінниця, код 31255205) арбітражного керуючого ОСОБА_3 (Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 418 від 01.03.2013 року; Хмельницька область, Ярмолинецький район, с. Ярмолинці, вул. Пушкіна, 133) з покладенням на останнього всіх прав та обов'язків, передбачених Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом. Зобов'язано арбітражного керуючого ОСОБА_2 передати арбітражному керуючому ОСОБА_3 всю наявну документацію з ліквідації ОСОБА_1 «Вінницький консервний завод» та до моменту передачі документів забезпечити збереження майна ОСОБА_1 «Вінницький консервний завод». В задоволенні заяви арбітражного керуючого ОСОБА_4 від 28.09.2016 року про участь у справі про банкрутство ОСОБА_1 «Вінницький консервний завод» про призначення ліквідатором відмовлено. Продовжено строк ліквідаційної процедури ОСОБА_1 "Вінницький консервний завод" до дати наступного судового засідання, тощо.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, кредитор - ПП "Олсія Капітал" подав апеляційну скаргу в якій просить останню скасувати та прийняти постанову, якою зобов'язати комітет кредиторів ОСОБА_1 "Вінницький консервний завод" провести засідання комітету кредиторів з метою визначення кандидатури ліквідатора у справі № 10/52-05 та повернути справу до господарського суду Вінницької області для подальшого розгляду в іншому складі суду.

В обгрунтування скарги зазначає, що протоколом засідання комітету кредиторів від 14.09.2016 р. були прийняті рішення про затвердження звіту ліквідатора ОСОБА_2; про затвердження ліквідаційного балансу підприємства "Вінницький консервний завод"; про зобов'язання ліквідатора звернутись до господарського суду Вінницької області з клопотанням про затвердження звіту та ліквідаційного балансу, ліквідації підприємства "Вінницький консервний завод" як юридичної особи та припинення провадження у справі № 10/52-05. Претензій до ліквідатора ОСОБА_2 з боку сторін, учасників провадження та суду у даній справі не надходило. Разом з цим, за результатами розгляду поданих документів, суд, на думку скаржника, безпідставно дійшов висновку про відмову в задоволенні звіту та ліквідаційного балансу. Звертає увагу, що під час заміни ліквідатора у справі, судом неправомірно проігноровано клопотання представника ПП "Олсія Капітал" про розгляд заяв арбітражних керуючих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на засіданні комітету кредиторів з метою призначення ліквідатором у справі № 10/52-05. Вказаними діями судом порушено норми ч. 9 ст. 7, ч. 8 ст. 16 Закону про банкрутство, за якими інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, до повноважень якого входять питання стосовно припинення повноважень арбітражного керуючого та призначення нового. Кандидатура призначеного судом ліквідатора ОСОБА_3 не обговорювалась на засідання комітету кредиторів та не пропонувалась суду. Відтак вважає, що призначення останнього за його власною заявою відбулось з порушенням норм Закону про банкрутство.

У поданих до суду додаткових поясненнях до апеляційної скарги відзначає, що норми законодавства про банкрутство не надають можливість будь-якому арбітражному керуючому самостійно ініціювати питання щодо призначення його у справі про банкрутство. Таким чином, суду необхідно було відмовити у прийнятті заяви арбітражного керуючого ОСОБА_3, як такої, що подана в порушення встановленого порядку.

В судовому засіданні 10.01.2017 року представники апелянта підтримали доводи апеляційної скарги та просять її задоволити. В наступне судове засідання представник апелянта не з'явився.

Кредитор - Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці в поданому відзиві на апеляційну скаргу проти доводів апелянта заперечує. Вказує, що позиція комітепту кредиторів не має для суду визначального значення, оскільки положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до 19.01.2013 р. не містить прямих вказівок стосовно надання комітетом кредиторів пропозицій про призначення ліквідатора у справі. Лише у процедурі продажу майна (ч. 13 ст. 30 Закону) можливе призначення ліквідатора за пропозицією комітету. Однак, положення ст. 32 Закону про банкрутство, яка безпосередньо регулює питання відмови судом у затвердженні звіту та ліквідаційного балансу, на яку посилається суд, не містить прямої вказівки на необхідність одержання згоди комітету кредиторів з метою заміни ліквідатора. Вважає, що суд обгрунтовано надав оцінку наявним у справі заявам арбітражних керуючих та зважаючи на те, що ОСОБА_3 подано всю необхідну інформацію стосовно досвіду та кваліфікації, правомірно призначив останнього ліквідатором банкрута. Поряд з цим, звертає увагу на безпідставність прохальної частини апеляційної скарги щодо передачі справи на розгляд суду першої інстанції в новому складі суду. Зазначає, що процесуальне законодавство не передбачає вчинення таких дій за наслідками розгляду апеляційної скарги. З огляду на вказане просить відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін ухвалу суду першої інстанції.

В судові засідання представник пенсійного фонду не з'явився.

Арбітражний керуючий ОСОБА_3 у відзиві на апеляційну скаргу також заперечує доводи апелянта. Повідомляє, що з огляду на зменшення кількості справ про банкрутство періодично здійснює відстеження перебігу проваджень у справах про банкрутство в різних областях. З даних Єдиного реєстру судових рішень отримав інформацію про перебіг справи № 10/52-05, зокрема, зобов'язання судом комітет кредиторів надати пропозицію щодо кандидатури нового ліквідатора на випадок відмови у затвердженні звіту та ліквідаційного балансу. З огляду на це, було подано заяву до суду про призначення ліквідатором у справі № 10/52-05. Відзначає, що ст. 32 Закону про банкрутство відносить саме до компетенції суду, а не комітету кредиторів вирішення питання про заміну ліквідатора у випадку відмови у затвердженні звіту та ліквідаційного балансу. Тому судом правомірно вирішено питання заміни ліквідатора. Вимога апеляції змінити склад суду свідчить про намір втрутитися в систему автоматичного розподілу справ суду. Оскаржувана ухвала не опосередковує рух справи, не призволить до початку нового розгляду, а тому вимоги апеляційної скарги не відповідають нормам процесуального законодавства та п. 7 Інформаційного листа ВГСУ від 28.03.2013 р. № 01-06/606/2013, згідно якого у випадку направлення на новий розгляд справа може бути передана іншому складу суду лише в частині вирішення конкретного питання. В інших випадках повертається до суду для продовження розгляду. За наведених обставин просить відмовити в задоволенні скарги та залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.

В судові засідання арбітражний керуючий не з'явився, однак подав клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на неможливість забезпечити явку через перебування у відпустці в період з 06.01.2017 р. по 29.01.2017 р.

Вказані клопотання залишені судом без задоволення з огляду на те, що явка представників в судове засідання обов'язковою не визнавалась та позиція арбітражного керуючого стосовно апеляційної скарги висвітлена у поданому до суду відзиві. Відтак, зважаючи, що будь-які додаткові докази судом не витребовувались та арбітражним керуючим не відзначалась необхідність подання додаткових пояснень, доводів чи обгрунтувань, колегія суддів дійшла висновку про відсутність перешкод у розгляді скарги та можливість її розгляду без участі представників сторін.

Інші учасники провадження у справі письмових відзивів на апеляційну скаргу не подали, явку представників в судове засідання не забезпечили.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзиви на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.03.2005 року господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі №10/52-05 про банкрутство підприємства "Вінницький консервний завод" за заявою Управління Пенсійного фонду України в Староміському районі

05.05.2005 року в газеті "Голос України" опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 21.11.2006 року затверджено реєстр вимог кредиторів у справі №10/52-05 про банкрутство підприємства Вінницький консервний завод

Постановою Господарського суду Вінницької області від 12 червня 2007 року ОСОБА_1 Вінницький консервний завод визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Відтак, провадження у даній справі здійснюється у відповідності до норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до 19.01.2013 року. (далі в тексті - Закон про банкрутство).

28.04.2016 року арбітражним керуючим ОСОБА_2 надано суду звіт та ліквідаційний баланс ОСОБА_1 «Вінницький консервний завод» (том.24 а.с.39-56), пояснення з приводу вчинених в ході ліквідаційної процедури дій (том.25 а.с.108-139).

За результатами розгляду поданих документів, місцевим господарським судом встановлено, що до звіту не надано первинні документи стосовно дебіторської заборгованості, відомості про контрагентів, які мають боргові зобовязання перед банкрутом, вжиті заходи щодо її стягнення. Відсутні докази проведення інвентаризації майна (акт, опис, відомість, тощо).

Поряд з цим, судом першої інстанції відмічено, що ухвалою Господарського суду Вінницької області від 15.06.2016 року здійснено часткову заміну кредитора у справі №10/52-05 про банкрутство ОСОБА_1 "Вінницький консервний завод" - ПАТ "Укртрансгаз" в особі Бердичівського ЛВ УМГ на ОСОБА_5 з сумою вимог 13 114, 93 грн., визначено розмір конкурсних вимог ПАТ "Укртрансгаз" в особі Бердичівського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" в розмірі 4 291, 00 грн. Водночас, ПАТ «Укртрансгаз» повідомлено про погашення кредиторських вимог шляхом оплати за транспортування природного газу 18.09.2006 року в сумі 2291,00 грн. та 10.11.2006 року в сумі 2000,00 грн. (том.24 а.с.95). В силу ст. 13 Закону про банкурутство розпорядник майна, а у подальшому ліквідатор зобовязаний вести реєстр вимог кредиторів та надавати його на затвердження господарському суду. Однак, в доданому до звіту ліквідатора реєстрі вимог кредиторів зазначено, що вимоги ПАТ «Укртрансгаз» в сумі 4291,00 грн. є непогашеними, що не відповідає фактичним обставинам справи.

Таким чином, всупереч вимогам ч.1 ст.32 Закону про банкрутство до звіту та ліквідаційного балансу суду не надано належним чином оформлений реєстр вимог кредиторів.

Місцевим судом відмічено, що у письмових пояснення до звіту (том.25 а.с.123) ліквідатором зазначено про перебування на позабалансовому рахунку ОСОБА_1 «Вінницький консервний завод» обєктів державної власності, що також підтверджено листом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області (том.23 а.с.8). Так, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій області повідомлено про перебування у віданні банкрута житлового будинку у м. Вінниця, по вул. Д. Нечая, 67; ОНБ 30 квартирного житлового будинку у м. Вінниця, по вул. Д. Нечая, 67; теплотраси для подачі тепла на мікрорайон; туалету гуртожитку у м. Вінниця, вул.. Енгельса, 33; обєкту цивільної оборони (підземна стоянка для автокарів); вагончику на базі відпочинку у с. Затока, які під час приватизації не увійшли до статутного капіталу ВАТ «Вінницький консервний завод».

Ліквідатором жодним чином не спростовано повідомлені органом управління майном державної форми власності відомості, не надано доказів повернення майна у державну власність, передачу на баланс територіальної громади або іншої юридичної особи.

З даного приводу судом першої інстанції підставно зазначено, що припинення провадження у справі може призвести до порушення інтересів держави Україна, створити правову невизначеність щодо матеріально відповідальної особи за збереження державного майна, отже клопотання ліквідатора стосовно завершення ліквідаційної процедури є передчасним.

Разом з цим, здійснивши аналіз матеріалів інвентаризаційної справи № 3610 на об'єкт нерухомого майна у м. Вінниці по вул. Енгельса, 33, суд першої інстанції дійшов висновку, що ліквідатором не надано належної правової оцінки наявним в матеріалах справи документам інвентаризаційної справи по даному обєкту нерухомого майна; не надано належної оцінки існуючим документам про передачу та оформлення за ОСОБА_1 «Вінницький консервний завод» права власності на обєкти нерухомого майна; не перевірено правові підстави внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про реєстрацію права власності на вказане майно за третьою особою (Компанія "Ukinvest Development Limited"); не враховано, що засновник юридичної особи є лише власником корпоративних прав підприємства та не набуває права власності на майно даної юридичної особи, яка самостійно здійснює господарську діяльність.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду в цих частинах та також вважає, що такі дії ліквідатора суперечать інтересам кредиторів, не сприяють задоволенню їх вимог, що є основною метою провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, з огляду на положення ч.4 ст. 32 Закону про банкрутство, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що ліквідатор не виявив усі наявні майнові активи ліквідаційної маси, що є підставою для його заміни. Відтак, судом обгрунтовано відмовлено в задоволенні клопотання ліквідатора ОСОБА_2 від 28.04.2016 року про затвердження звіту та ліквідаційного балансу ОСОБА_1 "Вінницький консервний завод", а також припинено його повноваження як ліквідатора банкрута.

Однак, реалізовуючи свою функцію в частині призначення нового ліквідатора у даній справі, судом першої інстанції не враховані особливості таких дій у відповідності до Закону про банкрутство.

Як зазначено в ч. 9 ст. 7 Закону про банкрутство, при проведенні процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, створений відповідно до цього Закону.

За умовами ч. 8 ст. 16 Закону про банкрутство до компетенції комітету кредиторів, зокрема, належить прийняття рішення про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Колегію суддів відзначається, що визначена даною нормою компетенція комітету кредиторів є загальним правилом по відношенню до всіх процедур банкрутства та випадків, що відображається у відповідних положенням Закону про банкрутство, а саме: ч.ч. 1, 2, 8 ст. 17 (призначення та заміна керуючого санацією), ч. 1 ст. 24 (призначення ліквідатора), ч. 13 ст. 30 (заміна ліквідатора). Виключенням є порядок призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 25 відсотків (ч. 2 ст. 2 Закону) де пропозиція вноситься державним органом з питань банкрутства.

Як зазначено в п. 63 постанови Пленуму ВСУ від 18.12.2009 р. № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство" комітет кредиторів наділений правом подавати до господарського суду клопотання про призначення ліквідатора.

Відсутність у ч. 4 ст. 32 Закону про банкрутство прямої вказівки на необхідність призначення нового ліквідатора за пропозицією комітету кредиторів не свідчить про виключність даного випадку та остання підлягає застосуванню в поєднанні з ч. 8 ст. 16 Закону.

Самостійне визначення судом кандидатури арбітражного керуючого відбувається у випадку відсутності пропозиції від комітету кредиторів. Також, у випадку надходження від комітету кредиторів кількох пропозицій щодо кандидатур арбітражних керуючих, суд з врахуванням досвіду, показників роботи в попередніх справах, відсутності перешкод визначених ч. 3 ст. 3-1 Закону тощо, вмовтивовано визначає найбільш вірогідного претендента.

Разом з цим слід зазначити, що норми Закону про банкрутство не надають можливості будь-якому арбітражному керуючому самостійно ініціювати питання щодо його призначення у справі про банкрутство, в тому числі шляхом звернення до суду з відповідною заявою. В такому разі в прийнятті заяви слід було відмовити з підстав порушення встановленого порядку її подання.

Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції помилково не враховано положення Закону про банкрутство в частині призначення нового ліквідатора, внслідок чого розгляд заяв арбітражних керуючих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 здійснений не у відповідності до встановленого законом порядку. Вказані кандидатури не розглядались комітетом кредиторів та останнім не приймалось рішення про їх призначення, а тому відсутні підстави для прийняття їх заяв до розгляду. Відтак, ухвала суду першої інстанції в частині призначення ліквідатором у справі № 10/52-05 арбітражного керуючого ОСОБА_3 підлягає скасуванню.

Щодо відмови в задоволенні заяви арбітражного керуючого ОСОБА_4 колегією суддів враховується помилковість визначених судом мотивів, однак висновок є правильним з огляду на порушення процедури подання заяви. Таким чином, ухвала суду в цій частині не підлягає зміні або скасуванню.

Зважаючи, що виявлені недоліки в процедурі призначення нового ліквідатора не можуть бути усунуті судом апеляційної інстанції, справа № 10/52-05 підлягає передачі на розгляд до місцевого господарського суду.

Оскільки в ухвалі суду першої інстанції від 30.11.2016 р. у даній справі встановлено, що свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 припинило дію, колегія суддів вважає необхідним зобов'язати арбітражного керуючого ОСОБА_3 здійснювати повноваження ліквідатора у справі № 10/52-05 про банкрутство підприємства "Вінницький консервний завод" до моменту призначення судом першої інстанції нового ліквідатора.

Вимоги апеляційної скарги стосовно передачі справи № 10/52-05 до господарського суду Вінницької області для подальшого розгляду в іншому складі суду задоволенню не підлягають, оскільки суд апеляційної інстанції такими повноваженнями не наділений.

Відтак, ухвала господарського суду Вінницької області від 28.09.2016 р. підлягає скасуванню в частині призначення ліквідатором у справі № 10/52-05 арбітражного керуючого ОСОБА_3 з прийняттям в цій частині нового рішення щодо зобов'язання комітету кредиторів підприємства "Вінницький консервний завод" провести засідання комітету кредиторів з метою визначення кандидатури ліквідатора у справі № 10/52-05.

Керуючись ст.ст. 99,101, 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст.ст. 105, 106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства "Олсія Капітал" задоволити частково.

2. Ухвалу господарського суду Вінницької області від 28.09.2016 р. у справі № 10/52-05 скасувати в частині призначення ліквідатором у справі № 10/52-05 арбітражного керуючого ОСОБА_3. Прийняти нове рішення.

Пункт 3 резолютивної частини ухвали викласти в наступній редакції:

"Зобов'язати комітет кредиторів підприємства "Вінницький консервний завод" провести засідання комітету кредиторів з метою визначення кандидатури ліквідатора у справі № 10/52-05.

До моменту призначення у справі нового ліквідатора виконання повноважень ліквідатора підприємства "Вінницький консервний завод" покласти на арбітражного керуючого ОСОБА_3 (Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 418 від 01.03.2013 року; Хмельницька область, Ярмолинецький район, с. Ярмолинці, вул. Пушкіна, 133) з покладенням на останнього всіх прав та обов'язків, передбачених Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом."

В інших частинах ухвалу суду від 28.09.2016 р. залишити без змін.

3. Справу № 10/52-05 передати на розгляд до господарського суду Вінницької області.

4. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Коломис В.В.