Ухвала суду № 64504944, 03.02.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"03" лютого 2017 р. Справа № 922/2686/13

Колегія суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Лакізи В.В., судді Шутенко І.А.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_2, м. Ізюм

на рішення господарського суду Харківської області від 10.01.2014р.

у справі №922/2686/13

за позовом ОСОБА_3 міжрайонного прокурора, м Ізюм

до 1-го відповідача ОСОБА_3 міської ради, м. Ізюм

до 2-го відповідача ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_2, м. Ізюм

про визнання незаконним та скасування рішення

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.01.2014р. у справі №922/2686/13 (суддя Жельне С.Ч.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі; визнано незаконним та скасовано рішення 36 сесії ОСОБА_3 міської ради Харківської області 6 скликання від 31.10.2012р. № 1457 "Про розгляд звернення фізичної особи-підприємця ОСОБА_2"; зобов'язано ОСОБА_1 особу-підприємця ОСОБА_2 (64300, Харківська область, місто Ізюм, вул. Бородіна, буд. 7в, ИНН - НОМЕР_1) повернути ОСОБА_3 міській раді Харківської області (64300, Харківська область, місто Ізюм, площп Центральна, будинок 1, код ЄДРПОУ - 26201641) земельну ділянку, площею 28 кв.м за адресою: м. Ізюм, вул. Цусимська (торгівельний майданчик "Поворотка") у придатному для використання стані шляхом звільнення.

ОСОБА_1 особа-підприємець ОСОБА_2 з рішенням місцевого господарського суду не погодився та 27.01.2017р. звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 10.01.2014р. у справі №922/2686/13 та прийняти нове рішення , яким відмовити у задоволенні позову.

Одночасно скаржник просить поновити пропущений строк для подання апеляційної скарги, оскільки представник скаржника не був присутній в судовому засіданні, що позбавило його можливості дізнатись про дату складання повного тексту рішення. Також зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що судове рішення направлялось на адресу відповідача, але було повернуто, з незрозумілих підстав, про наявність судового рішення дізнався у січні 2017року під час перевірки торгівельного майданчику.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про повернення апеляційної скарги з наступних підстав.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.07.2013р. порушено провадження у справі №922/2686/13 за позовом ОСОБА_3 міжрайонного прокурора до ОСОБА_3 міської ради та ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення у справі та призначено справу до розгляду (т.1,а.с.2,3).

Дана ухвала надіслана сторонам та отримана, у тому числі ОСОБА_2, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (т.1,а.с.23).

12.07.2013р. ФОП ОСОБА_2 надав місцевому господарському суду відзив на апеляційну скаргу (т.1,а.с.26,27).

Зі вступної частини ухвали господарського суду Харківської області від 16.07.2013р. у даній справі вбачається, що ОСОБА_2 був присутній в судовому засіданні особисто (т.1,а.с.55-56).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.09.2013р. у даній справі провадження у справі №922/2686/13 припинено (т.1,а.с.83-85).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.10.2013р. у даній справі прийнято апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області до провадження та призначено справу до розгляду. Дана ухвала надіслана сторонам та отримана ОСОБА_2 особисто, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (т.1,а.с.121).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.11.2013р. у даній справі задоволено апеляційну скаргу заступника прокурора; скасовано ухвалу господарського суду Харківської області від 10.09.2013р. у справі №922/2686/13 та передано справу на розгляд до місцевого господарського суду (т.1,а.с.127-130).

Ухвалою місцевого господарського суду від 25.11.2013р. призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 10.12.2013р., дана ухвала надіслана сторонам за їх юридичними адресами, про що свідчить відтиск штампу на останньому аркуші цієї ухвали. Однак не отримана 1-м відповідачем та повернута суду з довідкою ДППЗ «Укрпошта» за формою 20 з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (т.1,а.с.143).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.12.2013р. у даній справі розгляд справи відкладено у звязку з неявкою представників 1-го та 2-го відповідачів (т.1,а.с.183,184). Дана ухвала також надіслана за юридичною адресою ФОП ОСОБА_2, проте також ним не отримана та повернута до суду з довідкою ДППЗ «Укрпошта» за формою 20 з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (т.1,а.с.190).

10.01.2014р. місцевим господарським судом прийнято оскаржуване рішення, яке також надіслано сторонам та не отримано 2-м відповідачем з аналогічних підстав (т.1, а.с.229).

Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до статті 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Питання про прийняття апеляційної скарги до провадження або про відмову у прийнятті до провадження апеляційний господарський суд вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження апеляційної скарги ( частини 1 статті 98 ГПК України).

Відповідно до вимог статті 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом пяти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.

У пункті 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. N7 Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України зазначено, що клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах). При цьому своєчасне (у межах встановленого строку) подання первісної апеляційної скарги і невідкладне (одразу після одержання відповідної ухвали) усунення скаржником недоліків, які стали причиною повернення останньої, враховуються апеляційним господарським судом у вирішенні питання про відновлення строку подання апеляційної скарги разом з іншими обставинами, на які посилається скаржник у зазначеному клопотанні.

Водночас статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України". Зокрема, Високий Суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява N 52854/99, п. п. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення). Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява N 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення). Зі змісту пункту 52 рішення випливає, що якщо національний суд просто обмежився вказівкою на наявність у відповідача "поважних причин" для поновлення пропущеного строку оскарження, то, відтак, він (суд) не вказав чітких причин такого рішення. За цих підстав Високий Суд одноголосно постановив, що було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та дійшов висновку, що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши в подальшому постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції (п. 53 рішення).

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду від 10.01.2014р. у справі №922/2686/13 скаржник посилається на те, що він не був присутній в судовому засіданні, а про наявність судового рішення дізнався у січні 2017року під час перевірки торгівельного майданчику.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи скаржника є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, з наступних підстав.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.07.2013р. порушено провадження у справі за позовом ОСОБА_3 міжрайонного прокурора до ОСОБА_3 міської ради та ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення у справі №922/2686/13 та призначено справу до розгляду (т.1,а.с.2,3). Дана ухвала отримана 2-м відповідачем ОСОБА_2, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (т.1,а.с.23).

Зі вступної частини ухвали господарського суду Харківської області від 16.07.2013р. у даній справі вбачається, що ОСОБА_2 був присутній в судовому засіданні особисто (т.1,а.с.55-56).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.10.2013р. у даній справі прийнято апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області до провадження та призначено справу до розгляду. Дана ухвала надіслана сторонам та отримана ОСОБА_2 особисто, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (т.1,а.с.121).

Отже, скаржник був обізнаний про розгляд справи №922/2686/13 та як сторона спору мав можливість ознайомитись з матеріалами справи, а також дізнатись про винесені судові рішення з офіційного порталу судової влади -Єдиний державний реєстр судових рішень.

Ухвалою місцевого господарського суду від 25.11.2013р. призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 10.12.2013р., дана ухвала надіслана сторонам за їх юридичними адресами, про що свідчить відтиск штампу на останньому аркуші цієї ухвали. Однак не отримана 1-м відповідачем та повернута суду з довідкою ДППЗ «Укрпошта» за формою 20 з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (т.1,а.с.143).

У пункті 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З наведеного вище вбачається, що ФОП ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, однак не скористався своїм правом, визначеним статтею 22 ГПК України, та не прибув у судове засідання і не повідомив суд про причини неявки, як і без поважних причин не отримав судове рішення, яке надіслано йому за юридичною адресою.

Рішення господарського суду Харківської області від 10.01.2014р. у справі №922/2686/13 надіслано ФОП ОСОБА_4 за адресою, визначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, який наявний в матеріалах справи, проте, повернуто ДППЗ «Укрпошта» з довідкою ф.20 з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (т.1,а.с.210).

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, скаржник був обізнаний про розгляд справи №922/2686/13 та не був позбавлений можливості ознайомитись з матеріалами справи, у тому числі, зі змістом оскаржуваного рішення, а також ознайомитись з його змістом на офіційному порталі судової влади Єдиний державний реєстр судових рішень та мав можливість звернутися до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою у строк, визначений Господарським процесуальним кодексом України, проте з апеляційною скаргою звернувся майже через 3 роки без належного в розумінні статті 34 ГПК України обґрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження, у звязку з чим в задоволенні клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження слід відмовити за необґрунтованістю та безпідставністю.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає поверненню.

Керуючись ст.86, п. 4 ч.1 ст.97, ст.99 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_2, м. Ізюм на рішення господарського суду Харківської області від 10.01.2014р. у справі №922/2686/13 повернути заявникові.

Додаток: тільки заявнику апеляційна скарга на 6 аркушах, додаток до неї на 39 арк.

Головуючий суддя Л.І. Бородіна

суддя В.В. Лакіза

суддя І. А. Шутенко