Постанова № 64504890, 31.01.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2017 р. Справа№ 910/7492/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Мальченко А.О.

Жук Г.А.

секретар Драчук Р.А.

за участю представників:

від позивача Галдецький Я.А. - дов. № 794/03 від 30.01.2017.

від відповідача не з'явились

від ВДВС не з'явились

розглядаючи у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК»

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 03.11.2016 (суддя Пукшин Л.Г.)

за скаргою Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК»

на дії старшого державного виконавця рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кошкер І.А.

у справі № 910/7492/14

за позовом Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК»

до Спільного Українсько-Американського підприємства у формі

товариства з обмеженою відповідальністю «Керос-Київ»

про стягнення заборгованості у розмірі 15 615 256, 41 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2016 у справі № 910/7492/14 скаргу Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» на дії старшого державного виконавця рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кошкер І.А. залишено без розгляду.

Не погоджуючись із згаданою ухвалою, Публічне акціонерне товариство «БРОКБІЗНЕСБАНК» оскаржило її в апеляційному порядку та просило скасувати. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи. За твердженнями апелянта, в порушення ст. 121-2 ГПК України суд першої інстанції не встановив факту отримання стягувачем постанови про відкриття виконавчого провадження та наявності ідентифікатору доступу до матеріалів виконавчого провадження, відтак посилання суду на відомості, які розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень є передчасними. На думку апелянта, встановлений ст. 121-2 ГПК України строк він не пропустив, тому й просить оскаржувану ухвалу скасувати.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями, справу № 910/7492/14 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Дикунської С.Я., суддів: Жук Г.А., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2017 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 24.01.2017.

24.01.2017 в період з 10 год. 15 хв. до 13 год. 15 хв. із приміщення Київського апеляційного господарського суду було проведено евакуацію працівників суду та інших присутніх осіб, в тому числі представників учасників судового процесу, в зв'язку з надходженням повідомлення про замінування будівлі, про що складено Акт Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2017 та Акт Вибухотехнічного управління Головного управління Національної поліції у місті Києві про перевірку об'єкта на наявність вибухових пристроїв, вибухових речовин або конструктивно схожих на них предметів від 24.01.2017.

Після закінчення перевірки приміщення Київського апеляційного господарського суду вибухотехніками Національної поліції у місті Києві представники учасників судового процесу до суду не з'явились, у зв'язку з чим ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2017 розгляд справи відкладено на 31.01.2017 на підставі ст. 77 ГПК України.

В судове засідання апеляційної інстанції з'явився представник позивача, представники відповідача та ВДВС не з'явились, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки апеляційний господарський суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не надіслали. Присутній в судовому засіданні представник позивача не заперечував проти розгляду справи за відсутності представників відповідача та ВДВС.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 цієї ж постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011).

Оскільки Спільне Українсько-Американське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Керос-Київ» та ВДВС належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, неявка їх представників не перешкоджає вирішенню апеляційної скарги по суті, з огляду на скорочені строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого суду, апеляційний суд вважав за необхідне апеляційну скаргу розглянути за відсутності вищезгаданих представників за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні доводи своєї апеляційної підтримав, просив її задовольнити з викладених в ній підстав, оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти постанову про задоволення скарги на дії державного виконавця повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню.

Так, Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Спільного Українсько-Американського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Керос-Київ» про стягнення 15 615 256, 41 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2014 у справі № 910/7492/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду, позов задоволено повністю. Стягнуто зі Спільного Українсько-Американського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Керос-Київ» на користь Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» заборгованість за кредитом в розмірі 1 231 300,00 доларів США, що станом на 07.04.2014 еквівалентно 14 345 838, 13 грн.; заборгованість за процентами - 15 163,54 доларів США, що еквівалентно 176 669, 93 грн.; пеню за невиконання основного зобов'язання - 1 062 611, 95 грн.; пеню за несвоєчасну сплату відсотків - 30 136, 40 грн. Стягнуто зі Спільного Українсько-Американського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Керос-Київ» в доход Державного бюджету України 73 080, 00 грн. витрат по сплаті судового збору.

29.09.2014 на виконання згаданого рішення від 03.06.2014 Господарським судом міста Києва видано накази.

26.10.2016 (дата штемпеля відділу поштового зв'язку) Публічне акціонерне товариство «БРОКБІЗНЕСБАНК» звернулося до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії старшого державного виконавця рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кошкер І.А., в якій просило визнати незаконними дії старшого державного виконавця рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кошкер І.А. при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 30.09.2016 та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 30.09.2016.

Звертаючись з даною скаргою до суду, стягував зазначав, що 10-денинй строк на подання скарги ним не пропущено, оскільки оскаржувану постанову він отримав лише 19.10.2016, про що свідчить номер та дата вх. штемпелю АТ «Брокбізнесбанк» на вхідній кореспонденції.

Відповідно до ч. 1 ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Встановлений ч. 1 ст. 121-2 ГПК України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК України може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання.

За приписами п. 9.7.-1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», якщо Законом України «Про виконавче провадження» встановлено спеціальний порядок обчислення строку звернення до суду зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби (як-от статтями 26, 47, 49, 57, частиною четвертою статті 58 названого Закону), то господарському суду слід виходити саме з такого порядку.

Положеннями ч. 3 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент винесення оскаржуваної постанови державним виконавцем) встановлено, що про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, з огляду на вимоги ч. 3 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент винесення оскаржуваної постанови державним виконавцем), постанова державного виконавця про повернення стягувачу виконавчого документа може бути оскаржена в десятиденний строк з дня її винесення, а початок перебігу строку на оскарження такої постанови не ставиться в залежність від отримання її стороною виконавчого провадження.

Проте, вирішуючи питання про своєчасність подання скаржником скарги, суд виходить з того, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження та не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження.

Крім цього, з метою створення системи обліку виконавчих проваджень, підвищення рівня примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), контролю за дотриманням державними виконавцями вимог чинного законодавства при здійсненні виконавчих дій, наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2003 №43/5 затверджено Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень (далі Положення), згідно якого Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень (далі - Єдиний реєстр) - це комп'ютерна база даних, яка створена за допомогою автоматизованої системи і відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення та надання відомостей про виконавчі дії.

Відповідно до Положення дані виконавчих документів, що надійшли до органу ДВС, підлягають обов'язковому внесенню до Єдиного реєстру.

Внесення до Єдиного реєстру даних про виконавчий документ здійснюється у відповідному органі ДВС протягом двох робочих днів з дня надходження виконавчого документа до державного виконавця.

До Єдиного реєстру обов'язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій. Внесення відомостей до Єдиного реєстру здійснюється державним виконавцем або уповноваженою посадовою особою органу ДВС. Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Єдиного реєстру одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія.

Отже, не отримання стягувачем оскаржуваної постанови у письмовому вигляді не перешкоджає йому своєчасно звернутися за захистом своїх порушених прав.

Як встановлено матеріалами справи, позивач просив скасувати постанову старшого державного виконавця рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кошкер І.А. про повернення виконавчого документа стягувачеві від 30.09.2016.

Оскільки Публічне акціонерне товариство «БРОКБІЗНЕСБАНК» з даною скаргою звернулось до суду 26.10.2016 (дата штемпеля відділу поштового зв'язку), то встановлений ч.1 ст. 121-2 ГПК України строк для подання скарги скаржником пропущено.

Відповідно до п. 9.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» встановлений у частині першій статті 121-2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.

Оскільки скаржник звернувся до суду зі скаргою з пропуском встановленого ч.1 ст. 121-2 ГПК України строку без заяви про його відновлення, місцевий господарський суд правомірно залишив скаргу Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» на дії старшого державного виконавця рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кошкер І.А. без розгляду.

Тим більше, що залишення скарги без розгляду з вищенаведених підстав не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування оскаржуваної ували наведено місцевим судом, підстав для скасування ухвали місцевого суду апеляційний господарський суд не знаходить.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.11.2016 у справі № 910/7492/14 - без змін.

Матеріали справи №910/7492/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді А.О. Мальченко

Г.А. Жук