Постанова № 64504845, 01.02.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2017 року Справа № 904/6847/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Джихур О.В., Чимбар Л.О.,

секретар судового засідання: Абадей М.О.,

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність №2047 від 25.10.2016 р.;

від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність №14-403юр від 12.10.2016 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2016 року у справі № 904/6847/16

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 327 047 грн. 64 коп.,

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровської залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (надалі ПАТ "Українська залізниця") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою ро стягнення з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (надалі ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг") на свою користь 327 047 грн. 64 коп., з яких: 315 746 грн. 76 коп. збір за зберігання вантажу, 11300 грн. 88 коп. плата за охорону вантажу, а також понесених витрат по сплаті судового збору.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2016 року у справі №904/6847/16 (суддя Мілєва І.В.) у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ПАТ "Українська залізниця" звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд його скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

Апелянт вважає помилковим висновок суду першої інстанції відносно пропуску ним строку позовної давності, в межах якого позивач міг звернутись до суду за захистом свого порушеного права, внаслідок чого у задоволенні позову було відмовлено.

Відповідач проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає їх необґрунтованими та безпідставними.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що 02.01.2008 року між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (залізниця) та Відкритим акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" (власник колії) укладено договір №ПР/ДН-2-07/138/1808/НЮп про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги (надалі - договір).

Відповідно п.2.1 договору вантажовласник зобов'язується пред'являти залізниці у визначені терміни місячні плани перевезень в електронному вигляді, при цьому оригінали заявок, оформлені на бланках ГУ-12(ГУ-12К), та заявки на подачу вагонів (контейнерів) надавати згідно Правил перевезень вантажів; здійснювати навантаження (вивантаження) вантажів, що відправляються ним або прибувають на його адресу.

Залізниця зобов'язується приймати до перевезення та видавати вантажі вантажовласника, подавати під навантаження вагони (контейнери) згідно із затвердженими планами і заявками та надавати вантажовласнику додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, в тому числі за вільними тарифами, перелік яких зазначається в додатку до цього договору (п. 2.2. договору).

Згідно п. 2.3. договору залізниця зобов'язується вести облік нарахованих і сплачених грошових коштів та надавати вантажовласнику відповідні розрахункові документи через станцію Кривий Ріг або Технологічний центр з обробки перевізних документів. Для проведення розрахунків і обліку сплачених грошових коштів залізниця відкриває для вантажовласника особовий рахунок з присвоєнням коду платника № 7848688 коду вантажовідправника (вантажоодержувача) № №3437.

Вантажовласник зобов'язується здійснювати безготівкову попередню оплату залізниці за перевезення вантажів та надані додаткові послуги згідно діючих тарифів з урахуванням корегуючих коефіцієнтів, оголошених Укрзалізницею, за послуги за вільними тарифами шляхом перерахування грошових коштів на рахунок залізниці: № 26038000002001 у Дніпропетровській філії "Експрес-Банк" м. Дніпропетровськ, МФО 306964, ЄДРПОУ 01073828, або готівкою на станції. Одержані кошти залізниця зараховує на особовий рахунок вантажовласника (п.2.4 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору розмір попередньої оплати та періодичність її внесення визначається вантажовласником виходячи із очікуваного обсягу перевезень додаткових послуг на підставі діючих тарифів з урахуванням корегуючих коефіцієнтів, оголошених Укрзалізницею, та послуг за вільними тарифами. Розмір плати за додаткові послуги, для яких відсутні тарифні ставки, визначається за домовленістю сторін і зазначається в додатку до цього договору.

У міру виконання перевезень та надання послуг залізниця списує відповідні суми грошових коштів (провізну плату, додаткові збори, плату за користування вагонами і контейнерами, штрафи), крім спірних, з особового рахунку вантажовласника на підставі оформлених установленим порядком перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами) і т.ін (п. 3.2. договору).

Згідно п.3.3 договору залізниця на вимогу вантажовласника надає йому через станцію перелік проплачених і списаних сум грошових коштів.

Залізниця і вантажовласник несуть відповідальність за невиконання плану перевезень згідно із Статутом залізниць України (п. 4.1. договору).

У разі відсутності на особистому рахунку вантажовласника коштів, необхідних для оплати перевезень та додаткових послуг, а також відмови від оплати наданих послуг, залізниця припиняє приймання, видачу вантажів та надання додаткових послуг згідно із статтею 62 Статуту залізниць України з одночасним віднесенням відповідальності на вантажовласника за невиконання плану перевезень (статті 106, 108 Статуту), затримку вагонів і контейнерів та зберігання вантажу. При наявності у вантажовласника заборгованості залізниця вправі відповідно до статей 51 та 62 Статуту затримати видачу вантажу, що надійшов, взяти його під заставу і реалізувати для покриття заборгованості (п. 4.3. договору).

За цим договором залізниця надає вантажовласнику послуги на станціях ДП "Придніпровська залізниця" за умови наявності грошових коштів на його особовому рахунку (п. 8.1. договору).

Договір укладено строком на один рік і вступає в дію з моменту підписання його обома сторонами. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір продовжує діяти до надходження такої пропозиції зі здійсненням всіх розрахунків за виконані залізничні перевезення та надані додаткові послуги (п. 8.4. договору).

У звязку з тим, що рішенням загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" від 21.04.2011 року найменування підприємства було змінено на Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг", сторонами було підписано додаткову угоду від 05.05.2011 року №14 до договору від 02.01.2008 року №ПР/ДН-2-07/138/1808/НЮп «Про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги», відповідно до якої з 26.04.2011 року стороною договору (вантажовласник) є Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" (т.1, а.с. 24).

У зв'язку з проведенням реєстрації Публічного акціонерного товариства Укрзалізниця, яке згідно з Законом України Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, є правонаступником Укрзалізниці та підприємств і установ, реорганізованих шляхом злиття відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 року № 200 Про утворення Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, 20.01.2016 року сторони уклали додаткову угоду № 35/32 до договору (т.1, а.с. 25-26), в якій преамбулу договору викладено в наступній редакції: Регіональна філія Придніпровська залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (надалі по тексту - залізниця); пункт 2.4. в розділі обов'язки сторін викладено в такій редакції: 2.4. Здійснювати попередню оплату за перевезення вантажів та додаткові послуги шляхом перерахування коштів у сумах, відповідних до обсягу перевезення та вагонообігу на під'їзній колії, на рахунок ЄТехПД Регіональної філії Придніпровська залізниця за такими реквізитами: р/р 26034302527468 у АТ Ощадбанк України, МФО 305482, код ЄДРПОУ 40081237.

20.01.2016 року сторони підписали додаткову угоду № 35/32 з протоколом розбіжностей, відповідно до якої надалі стороною договору було визначено Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця». Дана додаткова угода за згодою сторін набрала чинності з 01.12.2015 року.

11.02.2016 року на адресу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» прибув поїзд у складі 54 вагонів з вантажем «обкотиші залізорудні офлюсовані, маршрут № 9» (накладна № 46185740). В перевізних документах станцією призначення було вказано станцію Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці.

У звязку з тим, що у цей час колії станції призначення Кривий Ріг-Головний були зайняті іншими поїздами, що прибули на адресу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» і простоювали в очікуванні прийняття їх відповідачем на свою підїзну колію, залізницею 11.02.2016 року о 13:53 год було видано наказ № 232 про затримку спірних вагонів на підходах до станції призначення, а саме на станції Жовті Води Придніпровської залізниці.

На виконання наказу на станції Жовті Води було складено акт про затримку вагонів № 10 від 11.02.2016 року і о 14 год 25 хв того ж дня було передано повідомлення про затримку вагонів на станцію призначення та до інформаційно-обчислювального центру залізниці.

Станція призначення Кривий Ріг-Головний проінформувала відповідача про затримку вагонів з його вини.

Затримка спірних вагонів на підходах до станції призначення тривала з 13 год. 23 хв. 11.02.2016 року по 22 год. 20 хв. 13.02.2016 pоку, про що станцією затримки Жовті Води складено акт загальної форми № 10 від 11.02.2016 року. Весь цей час спірні вагони з вантажем перебували у користуванні відповідача, і залізницею нараховано збір за зберігання вантажів в сумі 54 136 грн. 10 коп. (без ПДВ).

Суму плати за зберігання вантажів було включено до накопичувальної картки № 16029068 від 15.02.2016 року. Однак, відповідач визнав нараховану суму тільки частково, в розмірі 28 068 грн. (без ПДВ), а проти суми 28 068 грн. 10 коп. (без ПДВ) заперечив, про що зазначив у зауваженні до накопичувальної картки.

У зв'язку з наявністю у накопичувальній картці зауваження відповідача спірна сума 28 068 грн. 10 коп. (без ПДВ) передана на розгляд господарського суду.

11.02.2016 року на адресу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» прибув поїзд у складі 57 порожніх вагонів, як вантаж на своїх осях (накладні №№ 41633231, 41633041, 41632977, 41632993, 41633082, 41636366, 41636374, 41639816, 41636358, 41636341, 41635649, 41636523, 41636556, 41633033, 41632985, 41633058, 41633090, 41585209, 41585167, 41585159, 41582339, 41597808, 41598152, 41609173, 41608712, 41608720, 41608647, 41609165, 41608662, 41615667, 41615659, 41633108, 41608657, 329508, 41597790, 41636325, 41636473, 41636333, 41633074, 41633066). В перевізних документах станцією призначення було вказано станцію Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці.

У звязку з тим, що у цей час колії станції призначення Кривий Ріг-Головний були зайняті іншими поїздами, що прибули на адресу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» і простоювали в очікуванні прийняття їх відповідачем на свою підїзну колію, 11.02.2016 року о 21:23 год. залізницею було видано наказ № 233 про затримку спірних вагонів на підходах до станції призначення, а саме на станції Апостолове Придніпровської залізниці.

На виконання цього наказу на станції Апостолове складено акт про затримку вагонів № 13 від 11.02.2016 року і о 21 год. 45 хв. того ж дня було передано повідомлення про затримку вагонів на станцію призначення та до інформаційно-обчислювального центру залізниці.

Станція призначення Кривий Ріг-Головний проінформувала відповідача про затримку вагонів з його вини.

Затримка спірних вагонів на підходах до станції призначення тривала з 21 год. 23 хв. 11.02.2016 року по 6 год. 30 хв. 13.02.2016 pоку, про що станцією затримки Апостолове було складено акт загальної форми № 2069 від 13.02.2016 року. Весь цей час спірні вагони з вантажем перебували у користуванні відповідача та залізницею нараховано збір за зберігання вантажів в сумі 673 грн. 30 коп. (без ПДВ).

Суму плати за зберігання вантажів було включено до накопичувальної картки № 16029070 від 15.02.2016 року. Однак, відповідач нараховану суму не визнав, про що зазначив у зауваженні до накопичувальної картки.

У зв'язку з наявністю у накопичувальній картці зауваження відповідача спірна сума 673 грн. 30 коп. (без ПДВ) передана на розгляд господарського суду.

11.02.2016 р. на адресу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» прибув поїзд у складі 51 вагону з вантажем «вапняк для флюсування» (накладні №№35326081, 35327881, 35319813, 35320407, 35320480, 32223315, 32223042, 35320449, 35320456, 35326040, 35327956). В перевізних документах станцією призначення вказано станцію Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці.

У звязку з тим, що у цей час колії станції призначення Кривий Ріг-Головний були зайняті іншими поїздами, що прибули на адресу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» і простоювали в очікуванні прийняття їх відповідачем на свою підїзну колію, 11.02.2016 року о 6 год. 40 хв. залізницею видано наказ № 230 про затримку спірних вагонів на підходах до станції призначення, а саме на станції Гейківка Придніпровської залізниці.

На виконання цього наказу на станції Гейківка складено акт про затримку вагонів № 2 від 11.02.2016 року і о 8 год. 33 хв. того ж дня було передано повідомлення про затримку вагонів на станцію призначення та до інформаційно-обчислювального центру залізниці.

Станція призначення Кривий Ріг-Головний проінформувала відповідача про затримку вагонів з його вини.

Затримка спірних вагонів на підходах до станції призначення тривала з 6 год 40 хв 11.02.2016 року по 11 год 00 хв 14.02.2016 pоку, про що станцією затримки Гейківка було складено акт загальної форми № 2 від 11.02.2016 року. Весь цей час спірні вагони з вантажем перебували у користуванні відповідача та залізницею нараховано збір за зберігання вантажів в сумі 84 011 грн. 90 коп. (без ПДВ).

Суму плати за зберігання вантажів було включено до накопичувальної картки № 16029071 від 15.02.2016 року. Однак, відповідач визнав нараховану суму тільки частково, в розмірі 28 004 грн. (без ПДВ), а проти суми 56 007 грн. 90 коп. (без ПДВ) заперечив, про що зазначив у зауваженні до накопичувальної картки.

У зв'язку з наявністю у накопичувальній картці зауваження відповідача, спірна сума 56 007 грн. 90 коп. (без ПДВ) передана на розгляд господарського суду.

13.02.2016 року на адресу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» прибув поїзд у складі 55 вагонів з вантажем «кокс доменний» (накладні №№51873909, 51873818, 51873792 , 51873826, 51873891, 51873842, 51922383, 51922342, 51922359, 51922375). В перевізних документах станцією призначення було вказано станцію Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці.

У звязку з тим, що у цей час колії станції призначення Кривий Ріг-Головний були зайняті іншими поїздами, що прибули на адресу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» і простоювали в очікуванні прийняття їх відповідачем на свою підїзну колію, 13.02.2016 року в 0:55 год. залізницею видано наказ № 244 про затримку спірних вагонів на підходах до станції призначення, а саме на станції Новоблочна Придніпровської залізниці.

На виконання цього наказу на станції Новоблочна складено акт про затримку вагонів № 21/20 від 13.02.2016 року і о 1 год. 05 хв. того ж дня було передано повідомлення про затримку вагонів на станцію призначення та до інформаційно-обчислювального центру залізниці.

Станція призначення Кривий Ріг-Головний проінформувала відповідача про затримку вагонів з його вини.

Затримка спірних вагонів на підходах до станції призначення тривала з 0 год 55 хв 13.02.2016 року по 2 год 45 хв 15.02.2016 pоку, про що станцією затримки Новоблочна було складено акт загальної форми № 21 від 13.02.2016 року. Весь цей час спірні вагони з вантажем перебували у користуванні відповідач та залізницею нараховано збір за зберігання вантажів в сумі 35 603 грн. 60 коп. (без ПДВ).

Суму плати за зберігання вантажів було включено до накопичувальної картки № 16029074 від 16.02.2016 року. Однак, відповідач нараховану суму не визнав, про що зазначив у зауваженні до накопичувальної картки.

У зв'язку з наявністю у накопичувальній картці зауваження відповідача спірна сума 35 603 грн. 60 коп. (без ПДВ) передана на розгляд господарського суду.

07.02.2016 року на адресу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» прибув поїзд у складі 45 навантажених вагонів, один з вагонів прибув під охороною (накладні №№ 41452970, 45878253, 65878261, 20951661, 45917408, 45917432, 45917317, 45917465, 45917358, 51661239, 51661247, 51687762, 51687747, 51723021, 41475278, 41501156). В перевізних документах станцією призначення було вказано станцію Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці.

У звязку з тим, що у цей час колії станції призначення Кривий Ріг-Головний були зайняті іншими поїздами, що прибули на адресу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» і простоювали в очікуванні прийняття їх відповідачем на свою підїзну колію, 07.02.2016 року о 1:45 год. залізницею видано наказ № 194 про затримку спірних вагонів на підходах до станції призначення, а саме на станції Мусіївка Придніпровської залізниці.

На виконання цього наказу на станції Мусіївка складено акт про затримку вагонів № 11 від 07.02.2016 року і о 2 год. 00 хв. того ж дня було передано повідомлення про затримку вагонів на станцію призначення та до інформаційно-обчислювального центру залізниці.

Станція призначення Кривий Ріг-Головний проінформувала відповідача про затримку вагонів з його вини.

Затримка спірних вагонів на підходах до станції призначення тривала з 1 год. 45 хв. 07.02.2016 року по 6 год. 10 хв. 15.02.2016 pоку, про що станцією затримки Новоблочна було складено акт загальної форми № 12 від 07.02.2016 року. Весь цей час спірні вагони з вантажем перебували у користуванні відповідача та залізницею нараховано збір за зберігання вантажів в сумі 141 517 грн. 40 коп. (без ПДВ) та збір за охорону вантажу в сумі 9 417 грн. 40 коп. (без ПДВ).

Нараховані суми було включено до накопичувальної картки № 16029075 від 16.02.2016 року. Однак, відповідач нараховану суму не визнав, про що зазначив у зауваженні до накопичувальної картки.

У зв'язку з наявністю у накопичувальній картці зауваження відповідача спірна сума 150 934 грн. 80 коп. (без ПДВ) передана на розгляд господарського суду.

10.02.2016 року на адресу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» прибув поїзд у складі 53 порожніх вагонів, що перевозяться, як вантаж на своїх осях (накладні №№ 46060604, 41585191, 41585183, 41585118, 41585134, 41585100, 41601816, 41602566, 41602616, 41574211, 41601972, 41574062, 41574013, 41574088, 41574070, 41574021, 41574195, 41574187, 41574054, 41580564, 41574120, 41578386 , 41580473, 41580580, 41580572, 41578436, 41581018, 41581059). В перевізних документах станцією призначення було вказано станцію Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці.

У звязку з тим, що у цей час колії станції призначення Кривий Ріг-Головний були зайняті іншими поїздами, що прибули на адресу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» і простоювали в очікуванні прийняття їх відповідачем на свою підїзну колію, 10.02.2016 року о 14 год. 57 хв. залізницею було видано наказ № 224 про затримку спірних вагонів на підходах до станції призначення, а саме на станції Чортомлик Придніпровської залізниці.

На виконання цього наказу на станції Чортмлик складено акт про затримку вагонів № 14 від 10.02.2016 року і о 15 год. 50 хв. того ж дня було передано повідомлення про затримку вагонів на станцію призначення та до інформаційно-обчислювального центру залізниці.

Станція призначення Кривий Ріг-Головний проінформувала відповідача про затримку вагонів з його вини.

Затримка спірних вагонів на підходах до станції призначення тривала з 14 год. 57 хв. 10.02.2016 року по 6 год. 00 хв. 15.02.2016 pоку, про що станцією затримки Чортомлик було складено акт загальної форми № 75 від 10.02.2016 року. Весь цей час спірні вагони з вантажем перебували у користуванні відповідача та залізницею нараховано збір за зберігання вантажів в сумі 2 504 грн. 10 коп (без ПДВ).

Суму плати за зберігання вантажів було включено до накопичувальної картки № 16029076 від 16.02.2016 року. Однак, відповідач визнав нараховану суму тільки частково, в розмірі 1 252 грн. 10 коп. (без ПДВ), а проти суми 1 252 грн. (без ПДВ) заперечив, про що зазначив у зауваженні до накопичувальної картки.

У зв'язку з наявністю у накопичувальній картці зауваження відповідача спірна сума 1 252 грн. (без ПДВ) передана на розгляд господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо- технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами (ч.5 ст. 306 Господарського кодексу України).

Умови перевезення вантажів залізничним транспортом регулюються зокрема Законом України «Про залізничний транспорт», Статутом залізниць України та іншими нормативними актами.

Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України (ст. 5 Статуту Залізниць України).

Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна є одночасно договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення ( ст. 6 Статуту Залізниць України).

За договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату (ст. 22 Статуту Залізниць України).

Порядок і умови користування вагонами і контейнерами визначаються Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року № 113 (далі - Правила користування).

Так, усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника (п.6 Правил користування).

Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці (п.9 Правил користування).

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією.

Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.

Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів.

Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником) (п. 10 Правил користування).

Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року № 334, передбачено, що при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира складаються комерційні акти та акти загальної форми (п. 1 Правил складання актів).

Акти загальної форми ГУ-23 складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.

Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами(п. З Правил складання актів).

Порядок нарахування плати за зберігання вантажу залізницею визначено з урахуванням Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644 (далі - Правила зберігання).

Так, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Термін безоплатного зберігання обчислюється:

- якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження;

- при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу;

- при затримці - з моменту її затримки (п. 8 Правил зберігання).

Розмір плати за зберігання вантажу визначається за тарифами, встановленими у п. 2.1 розділу III Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 року № 317 (далі - Збірник тарифів).

Після закінчення терміну безоплатного зберігання при зберіганні вантажів у вагонах (у тому числі у контейнерах) нараховується збір за кожну добу в розмірі 4,0 грн. за одну тонну вантажу.

Збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці), а також за зберігання тварин (з голови) справляється в розмірі 5,9 грн. за добу.

У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.

Плата за охорону та супроводження вантажів особовим складом і засобами відомчої воєнізованої охорони залізничного транспорту України нараховується за тарифами, визначеними у п. 31 розділу II Збірника тарифів.

Якщо на станціях з причин, не залежних від залізниці, виникає затримка вантажу, що охороняється, то з відправника (одержувача, експедитора) додатково справляється плата згідно з табл. 4. Плата за охорону вантажу, який затримано на станціях з причин, не залежних від залізниці, нараховується кожному відправнику (одержувачу, експедитору) окремо. Час затримки зазначається в акті загальної форми ГУ-23 з моменту її виникнення до закінчення. Час до ЗО хвилин не враховується, час ЗО хвилин і більше враховується як повна година (п. 31.5 Збірника тарифів).

Відповідно до даних, зазначених у таблиці 4, тариф за охорону вантажу від 1 до 5 вагонів включно становить 24 грн/ваг-год.

Згідно наказу Міністерства інфраструктури України від 26.01.2015 року №13 «Про внесення змін до Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів «Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та повязані з ним послуги», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 року за № 106/26551, до тарифів, плат та зборів, що вказані у розділах II і III Збірника тарифів, застосовується коефіцієнт 2,002.

Накопичувальні картки про нарахування плати за зберігання вантажу та збору за охорону вантажу за період затримки вагонів на підходах до станції призначення підписані представником відповідача із зауваженнями, у яких він зазначає, що затримка спірних вагонів сталася не з його вини.

Однак, весь час, коли спірні вагони простоювали на підходах до станції призначення і були нараховані оспорювані ним суми збору за зберігання вантажів та охорону вантажів (з 1 год. 45 хв. 07.02.2016 року по 6 год. 10 хв. 15.02.2016 pоку), колії станції Кривий Ріг-Головний були зайняті потягами, що прибули на адресу відповідача раніше, і з його вини простоювали в очікуванні подавання їх на підїзну колію ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Цей факт підтверджується складеними станцією Кривий Ріг-Головний актами загальної форми про затримку вагонів на станції призначення, що містяться в матеріалах справи.

Таким чином, вина відповідача у затримці спірних вагонів на підходах до станції призначення доведена, а заперечення відповідача проти нарахованих за час простою сум є безпідставним.

Відповідачем заявлено про застосування позовної давності при вирішенні спору.

Статтею 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

В силу ч.1 ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Частинами 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України унормовано, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною 5 ст. 315 Господарського суду України і ст. 137 Статуту залізниць України встановлено, що для пред'явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний термін, який, відповідно ст. 137 Статуту залізниць України, обчислюється: а) щодо стягнення штрафу за невиконання плану перевезень - після закінчення п'ятиденного терміну, встановленого для сплати штрафу; б) в усіх інших випадках - з дня настання події, що стала підставою для подання позову.

Місцевий господарський суд зазначив у оскаржуваному рішенні, що подіями, які стали підставою для подання позову, є неприйняття вагонів вантажовласником 07, 10, 11, 13 лютого 2016 pоку, про що складено акти загальної форми (ГУ-23) № 12 від 07.02.2016 pоку, № 75 від 10.02.2016 року, № 2 від 11.02.2016 року, № 10 від 11.02.2016 року, №2068 від 11.02.2016 року, № 21 від 13.02.2016 pоку; таким чином, шестимісячний строк позовної давності закінчився, відповідно, 07.08.2016 року (акт ГУ-23 № 12 від 07.02.2016 pоку), 10.08.2016 року (акт ГУ-23 № 75 від 10.02.2016 pоку), 11.08.2016 року (акти ГУ-23 № 2 від 11.02.2016 pоку, № 10 від 11.02.2016 року, № 2068 від 11.02.2016 pоку), 13.08.2016 року (акт ГУ-23 № 21 від 13.02.2016 pоку); отже, позов подано з пропуском встановленого строку, тому у його задоволенні було відмовлено.

Колегія суддів вважає, що день складання актів загальної форми не може вважатись днем, коли позивач довідався про порушення свого права, у розумінні ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, оскільки акт загальної форми, складений позивачем, його права не порушує; актами загальної (форми ГУ-23) лише зафіксовані певні обставини справи, а саме - початок і кінець затримки спірних вагонів на підходах до станції призначення з вини відповідача.

Право позивача на отримання плати за надані послуги зі зберігання вантажу було порушено тільки після того, як представник відповідача підписав із зауваженням накопичувальні картки форми ФДУ-92 № 16029068, № 16029070, № 16029071 від 15.02.2016 pоку, № 16029074, № 12029075, 16029076 від 16.02.2016 pоку, до яких було включено спірні суми. І тільки на підставі накопичувальних карток було визначено ціну позову, оскільки в актах загальної форми немає жодних розрахунків.

Саме у звязку з наявністю у накопичувальних картках зауважень відповідача позивач був позбавлений права на безспірне списання нарахованих сум з особового рахунку комбінату, тобто було порушено його право на одержання належних платежів. Відповідно, 15.02.2016 року і є днем, з яким пов'язано перебіг позовної давності у даному спорі.

Згідно ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку позовної давності починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Накопичувальні картки були складені і підписані відповідачем із зауваженням 15.02.2016 року та 16.02.2016 року. Отже, перебіг позовної давності у справі починається з 16.02.2016 року і закінчується 15.08.2016 року.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що позовна заява була подана позивачем до суду 16.08.2016 pоку, про що свідчить відбиток штемпеля канцелярій Господарського суду Дніпропетровської області в правому нижньому куті першої сторінки позовної заяви.

Відповідно п.4.4.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" з урахуванням положення ч. 4 ст. 51 Господарського процесуального кодексу України днем подання позову слід вважати дату поштового штемпеля підприємства зв'язку, через яке надсилається позовна заява, а в разі подання її безпосередньо до господарського суду - дату реєстрації цієї заяви в канцелярії суду.

З матеріалів справи вбачається, що позовну заяву та додані до неї матеріали позивачем було направлено поштою 12.08.2016 року.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем не пропущено строк позовної давності та місцевим господарським судом у задоволенні позову помилково відмовлено, внаслідок чого оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2016 року у справі № 904/6847/16 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" 315 746 грн. 76 коп. збору за зберігання вантажу, 11 300 грн. 88 коп. плати за охорону вантажу, 4 905 грн. 72 коп. судового збору за подання позову до Господарського суду Дніпропетровської області, 5 396 грн. 29 коп. судового збору за перегляд судового рішення апеляційною інстанцією.

Доручити Господарському суду Дніпропетровської області у відповідності до ст. 116, ст. 117 Господарського процесуального кодексу України видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя О.В. Джихур

Суддя Л.О. Чимбар

повний текст постанови виготовлений 01.02.2017 року.