Постанова № 64504770, 31.01.2017, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

31.01.2017р. справа №913/1043/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3секретар судового засідання ОСОБА_4за участю представників сторін: від позивача: ОСОБА_5 (довіреність №860 від 20.10.2016р.);від відповідача:ОСОБА_6 (довіреність №15 від 28.12.2016р.)розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_7, м.Сєвєродонецьк Луганської областіна рішення господарського суду Луганської області від16.11.2016р. (повний текст підписано 21.11.2016р.)по справі№913/1043/16 (суддя Зюбанова Н.М.)за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_7, м.Сєвєродонецьк Луганської областідо Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз», м. Сєвєродонецьк Луганської областіпростягнення 683546,23грн.

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_7, м. Сєвєродонецьк Луганської області (Позивач) звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз», м. Сєвєродонецьк Луганської області (Відповідач) про стягнення 825590,15грн. за договором оренди обладнання №142/01-27-14 від 07.04.2014р., з яких: основної заборгованості в розмірі 635612,90грн., пені в розмірі 23642,86грн., інфляційних втрат в розмірі 144230,35грн. та 3% річних в розмірі 22104,04грн.

В ході розгляду справи, Позивач своєю заявою №27-16 від 07.11.2016р. (а.с.а.с.160-163 т.1) зменшив розмір позовних вимог, остаточно вимагаючи стягнення з Відповідача 683546,23грн. за договором оренди обладнання №142/01-27-14 від 07.04.2014р., з яких: основної заборгованості в розмірі 539612,90грн., пені в розмірі 23642,86грн., інфляційних втрат в розмірі 103475,19грн. та 3% річних в розмірі 16815,28грн.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 16.11.2016р. (повний текст підписано 21.11.2016р.) у справі №913/1043/16 позовні вимоги були задоволені частково стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» основної заборгованості за договором оренди обладнання №142/01-27-14 від 07.04.2014р. в розмірі 89935,48грн., пені в розмірі 3940,57грн., інфляційні втрати в розмірі 14481,60грн. та 3% річних в розмірі 2799,33грн.

Частковість задоволення позовних вимог була вмотивована знаходженням 10 одиниць орендованого обладнання на території проведення антитерористичної операції (м. Луганськ, с.Металіст, м. Олександрівськ), що, на думку суду, свідчить про неможливість користування ним Відповідачем та зумовлює в світлі ч.6 ст.762 Цивільного кодексу України звільнення останнього від плати за його користування за весь час, протягом якого майно не могло бути використане. Таким чином, враховуючи проведення антитерористичної операції, запровадженої згідно з Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014р. «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» № 405/2014 від 14.04.2014р., у стягненні заборгованості з орендної плати за цими одиницями орендованого обладнання за період з 01.10.2014р. по 16.08.2016р. на суму 449677,42грн. Позивачу було відмовлено, що зумовило, в свою чергу, і перерахунок решти позовних вимог. Задоволення позовних вимог в частині стягнення 89935,48грн. за орендоване обладнання, яке знаходиться не території підконтрольній українській владі (2 вузли обліку з 12 одиниць) було вмотивоване доведеністю матеріалами справи факту порушення Відповідачем своїх грошових зобовязань з оплати орендних платежів за період з 01.10.2014р. по 16.08.2016р.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_7, не погодившись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду в якій просить рішення Господарського суду Луганської області від 16.11.2016р. у справі №913/1043/16 скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Підставою для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає:

- наявність у Відповідача можливості користуватися орендованим майном (обладнанням), оскільки орендовані вузли обліку є рухомим майном і не мають жодної виключної привязки до будь-якого обєкту, тобто можуть вільно зніматися, переставлятися на інші обєкти та використовуватися. В свою чергу, Відповідач не забезпечив собі можливості подальшого вільного користування майном, не вжив своєчасних, обєктивних, необхідних заходів по вивезенню орендованого майна на підконтрольну українській владі територію.

- Відповідачем не було подано жодних доказів на підтвердження факту невикористання орендованого майна, неможливості його використання, втрати доступу до майна, що також вбачається з відсутності звернень останнього до Орендодавця про неможливість користування обладнанням за договором оренди та про зміну режиму користування майном. Між тим, додатково Відповідач підтвердив факт користування орендованим майном в своїх інтересах, здійснивши 19.11.2014р. оплату орендних платежів на загальну суму 96000,00грн. (4 платежі по 24000,00грн.) за період в якому антитерористична операція вже проводилась.

- вивезення орендованих вузлів обліку газу на підконтрольну українській владі територію та їх знаходження у Спільного підприємства «Радміртех», м. Харків, що вбачається з переписки Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» з останнім. При цьому, з наявної в матеріалах справи переписки вбачається, що всі операції із зазначеним обладнанням здійснювалися з відома та під контролем Відповідача, а отже свідчить про можливість безперешкодного демонтування та вивезення на підконтрольну територію орендованого обладнання. В свою чергу, невжиття Відповідачем заходів щодо реального (офіційного) повернення вузлів обліку із Спільного підприємства «Радміртех» та не повідомлення про це правоохоронних органів, свідчить про наявну зацікавленість у цьому Орендаря.

- у будь-якому випадку всі ризики за договором оренди обладнання №142/01-27-14 від 07.04.2014р. покладаються на Орендаря - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз».

- здійснене Відповідачем попередження контрагентів про припинення договірних зобовязань публікація оголошення в газеті «Голос України» №206 від 25.10.2014р., стосується неможливості розпорядження ним своїм нерухомим майном, проте передані в тимчасове платне користування вузли обліку (12 одиниць) не є нерухомим майном та не є власністю останнього. Також апелянт зазначає, що жодних заяв до правоохоронних органів у відношенні орендованого майна подано не було, а зазначені в рішенні суду заяви про вчинення кримінального правопорушення подавалися виключно щодо власності Відповідача, захоплення начальника відділу його охорони та перешкоджання господарської діяльності.

- наявні в матеріалах справи пояснення ОСОБА_8 від 17.11.2016р. (начальника служби економічної безпеки Відповідача, заступника голови Правління з економічної безпеки Відповідача, станом на 13.05.2016р.) свідчать про можливість Орендаря (Відповідача) безперешкодно користуватися рухомим майном орендованими вузлами обліку, а якщо орендоване майно і не могло бути використане то лише з вини та бездіяльності останнього.

За результатами автоматизованого розподілу справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя-доповідач) Попков Д.О., судді Зубченко І.В., Марченко О.А.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 22.12.2016р. було порушено апеляційне провадження із призначенням розгляду скарги на 31.01.2017р. об 15.00

Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась за допомогою засобів аудиофіксації у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Скаржника у судове засідання 31.01.2017р. зявився, апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в останній та додаткових поясненнях.

Представник Відповідача у судове засідання 31.01.2017р. також зявився, проти задоволення апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (а.с.а.с.148-157 т.2)

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне:

Як було встановлено місцевим судом та вбачається із матеріалів справи, після укладання протягом 2013-2014р.р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» низки договорів оренди обладнання (які відповідно до додаткових угод були розірвані з 01.04.2014р. (а.с.а.с.24-59 т.1), 07.04.2014р. з метою впорядкування договірних правовідносин між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 (Орендодавцем) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" (Орендарем) було укладено договір оренди обладнання №142/01-27-14 (Договір а.с.а.с.60,61 т.1), відповідно до п.1.1 якого Орендодавець зобовязується передати Орендарю, а Орендар зобовязується прийняти в тимчасове користування обладнання (майно, що орендується) згідно Додатку 1 до цього Договору та зобовязується сплачувати Орендодавцю орендну плату.

Перелік майна, згідно з п.1.2 договору, визначається в Додатку №1 до цього договору (а.с.64 т.1) та може бути змінений за згодою сторін.

Відповідно до п.2.1 укладеного договору, Орендар бере в оренду майно, що орендується, для подальшого використання за цільовим призначенням у своїй виробничій діяльності.

Також в п.4.1 сторонами було узгоджено, що майно вважається переданим орендарю з дати підписання акта приймання-передачі майна, що орендується. Термін оренди складає 5 (пять) календарних років з дати приймання майна, що орендується, за актом приймання-передачі. Термін оренди може бути скорочений лише за згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою до цього договору.

Таким чином, на виконання умов договору, 07.04.2015р. сторонами було підписано акт прийому-передачі майна (а.с.а.с.62,63 т.1), яким Фізична особа-підприємець ОСОБА_7 передав, а Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" прийняло у тимчасове користування наступне обладнання (12 одиниць вузлів обліку):

- Вузол обліку газу, що розташований за адресою м.Луганськ, вул.Монтажна, 25 (ПП «Чинар»), загальною вартістю 46898,09грн.;

- Вузол обліку газу, що розташований за адресою м.Луганськ, вул.Таллінська, 62б (вул.. Обводная) (ТОВ «Спецгазсервис»), загальною вартістю 35236,09грн.;

- Вузол обліку газу, що розташований за адресою п.Тепличний, пер.Степной, 9 (ТОВ «Бахмутський шлях»), загальною вартістю 39351,00грн.;

- Вузол обліку газу, що розташований за адресою п.Тепличний, пер.Степной, 9 (ТОВ «Бахмутський шлях»), загальною вартістю 39351,00грн.;

- Вузол обліку газу, що розташований за адресою м.Луганськ, вул.Монтажна, 25-А (ТОВ «Восток-Украінвест»), загальною вартістю 40614,60грн.;

- Вузол обліку газу, що розташований за адресою м.Луганськ, вул.Лутугинська, 32 (ТОВ «Компанія «Екотоп»), загальною вартістю 34730,67грн.;

- Вузол обліку газу, що розташований за адресою м.Луганськ, вул.Комінтерна, 96-Д (ТОВ «Метан-2010»), загальною вартістю 40614,60грн.;

- Вузол обліку газу, що розташований за адресою м.Александровськ, вул.Нова, 152, загальною вартістю 34730,67грн.;

- Вузол обліку газу, що розташований за адресою м.Луганськ, вул.Лутугинська, 32 (ТОВ «Компанія «Єкотоп»), загальною вартістю 34730,67грн.;

- Вузол обліку газу, що розташований за адресою м.Луганськ, вул.Санюка (Бахмутский проезд), 27 (ТОВ «Компанія «Екотоп»), загальною вартістю 34730,67грн.;

- Вузол обліку газу, що розташований за адресою м.Луганськ, вул.50 лет Оборони Луганська, 19 (ТОВ «Компанія «Екотоп»), загальною вартістю 34730,67грн.;

- Вузол обліку газу, що розташований за адресою м.Щастя, вул.Гагаріна, 3Д (ТОВ «Луганськекогаз»), загальною вартістю 33712,36грн.;

- Вузол обліку газу, що розташований за адресою сел.Половинкино, Старобільського р-ну, вул.Пригородная (ТОВ «Компанія «Екотоп»), загальною вартістю 33526,00грн.;

- Вузол обліку газу, що розташований за адресою сел.Металіст, вул.Магистральна, 9 (ТОВ «Екопромресурс»), загальною вартістю 32000,00грн.

Згідно з п.5 укладеного договору, розмір орендної плати за кожен вузол обліку газу складає 2000,00грн. у місяць. Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на поточний рахунок Орендодавця один раз на місяць не пізніше останнього числа місяця, з моменту установки обладнання Орендарем (п.5.2) Загальна сума договору складає з усіх сум вартості орендної плати за кожний вузол обліку газу, та не має перевищувати 2500000,00грн. протягом дії цього договору.

Окрім того, відповідно до п.7.1 договору оренди, Орендар зобовязується:

- використовувати майно, що орендується, у відповідності до мети оренди, визначеної у п.2.1 цього договору (за цільовим призначенням у своїй виробничій діяльності);

- своєчасно здійснювати орендні платежі;

- дотримуватися належного режиму експлуатації та зберігання майна, що орендується, відповідності до технічної документації;

- усунути можливість доступу до майна, що орендується, некомпетентних осіб;

- утримувати майно, що орендується, у повній справності;

- не передавати майно, що орендується, у суборенду без згоди на це Орендодавця.

В свою чергу, в п.9.1 договору було закріплено, що у випадку порушення сторонами своїх зобовязань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством України.

Строку дії договору, відповідно п.10.1 становить з 01.04.2014р. по 31.12.2019р., а також зазначено, що за згодою сторін термін дії договору може бути продовжено.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач здійснив оплату орендних платежів за означеним договором оренди №142/01-27-14 від 07.04.2014р. лише за квітень, травень 2014р. на суму 48000,00грн., що підтверджується звітом по дебіторським та кредитним операціям по рахунку Позивача (а.с.66 т.1) та платіжним дорученням №6/187 від 24.06.2014р. (а.с.68 т.1), а також за червень, липень, серпень, вересень 2014р. платіжними дорученнями №1069, №1070, №1067, №1068 від 19.11.2014р. на загальну суму 96000,00грн. (а.с.а.с.135,136 т.1) та вбачається з пояснень Позивача, викладених в заяві про зменшення розміру позовних вимог (а.с.а.с.160-162 т.1).

10.06.2016р. Позивач звернувся до Відповідача з листом-претензією №01-16 (а.с.69 т.1), в якій зазначав про необхідність останнім в строк до 01.07.2016р. сплатити заборгованість за договором №142/01-27-14 від 07.04.2014р., а в разі її несплати - 01.08.2016р. добровільно розірвати договір оренди та повернути орендоване майно.

Між тим, листом №03-16 від 15.08.2016р. (а.с.70 т.1) Позивач знову звернувся до Відповідача з проханням виконати вимоги зазначені в листі-претензії та здійснити оплату за договором оренди обладнання, зазначаючи, що в разі невиконання Відповідачем вимог кредитора строком до 31.08.2016р., останній змушений буде звернутися з позовом до господарського суду.

Окрім того, Позивач в порядку п.10.2 укладеного договору, своїм листом №03-16 від 16.08.2016р.(а.с.а.с.71,72 т.1) повідомив Відповідача про відмову від договору оренди, його розірвання та повернення майна. Означений лист було отримано Відповідачем 16.08.2016р., про що було зроблено відповідну відмітку на ньому. Враховуючи наведене, 16.08.2016р. договір оренди обладнання №142/01-27-14 від 07.04.2014р. припинив свою дію.

Таким чином, Позивач неодноразово звертався до Відповідача - Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» (а.с.а.с.73-83 т.1) з вимогами про повернення орендованого майна та сплати заборгованості за договором №142/01-27-14 від 07.04.2014р.

В свою чергу, в матеріалах справи наявні адресовані Позивачу листи Відповідача (а.с.а.с.84,85), в яких останній зазначив, що вимоги по договору №142/01-27-14 від 07.04.2014р. є безпідставними та необґрунтованими, оскільки починаючи з квітня 2014р. здійснення господарської діяльності у Луганській області стало неможливим у звязку з проведенням антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, яка розпочалась відповідно до Указу №405/2014 Президентом України «Про рішення ради національної безпеки і оборони України» від 13.04.2014р. «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» про що Відповідачем було опубліковано у газеті Верховної Ради України «Голос України» у випуску №206 від 25.10.2014р., а також у випуску №14 від 28.01.2015р. було повідомлено про неможливість Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» розпоряджатися нерухомим майном та документацією дозвільного, звітного та правовстановлюючого характеру.

В матеріалах справи також наявні докази здійснення Відповідачем повідомлень, опублікованих у газеті Верховної Ради України «Голос України» у випуску №203 (5953) від 22.10.2014р. про перелік втрачених останнім штампів та печаток (а.с.120 т.1), у випуску №206 (5956) від 25.10.2014р. про обставини непереборної сили, які утворились у звязку з проведенням АТО та впливають на фінансово-господарську діяльність товариства, у тому числі - щодо втрати контролю над територією обслуговування, яка знаходиться під контролем бойовиків (а.с.121 т.1) та №14 (6018) від 28.01.2015р. про неможливість розпоряджатися нерухомим майном та документацією дозвільного, звітного та правовстановлюючого характеру (а.с.122 т.1) Також Відповідачем до матеріалів справи було залучено заяву про вчинення кримінального правопорушення (а.с.а.с.123-126 т.1), яка свідчить про звернення останнього до правоохоронних органів у звязку з захопленням підприємства та створення реальної загрози його функціонування на території м. Луганська.

Між тим, з матеріалів справи вбачається, що вузол обліку з м. Щастя за актом обстеження вузла обліку газу від 11.02.2016р. (а.с.112 т.1) було перенесено до м. Лисичанська через припинення роботи відповідної автозаправної станції, на який його було встановлено, внаслідок потрапляння снаряду 29.01.2015р.

В свою чергу, вузол обліку у с.Половинкіне Старобільського району Луганської області на АГНКС, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія Екотоп», відповідності до ухвали слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 04.02.2015р.(а.с.234 т.1) було вилучено у ході обшуку на вказаній станції, проведеному у відповідному кримінальному провадженні. Проте, ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 18.03.2016р. (а.с.а.с.227-231 т.1) вилучене обладнання було повернуто Відповідачу 25.03.2016р.

В матеріалах справи також наявна переписка між Відповідачем та Спільним підприємством «Радміртех» (а.с.а.с.24-27 т.2) зі змісту якої вбачається вивезення певних вузлів обліку на підконтрольну українській владі територію, а саме до Спільного підприємства «Радміртех», м. Харків. При цьому, всі операції із зазначеним обладнанням здійснювалися з відома та під контролем Відповідача, що, на думку Позивача, свідчить про можливість безперешкодного демонтування останнім та вивезення на підконтрольну територію орендованого обладнання. При цьому, Спільним підприємством «Радміртех» на вимогу суду було надано рахунки-фактури та акти здачі-прийняття робіт з приводу ремонту орендованих Відповідачем газових лічильників (а.с.а.с.35-44 т.2), які надійшли від Товариства з обмеженою відповідальністю «ХТГ21», при цьому, з пояснень Відповідача вбачається, що він не має жодного відношення до діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «ХТГ21» та йому не відомі обставини за яких орендоване майно опинилось у розпорядженні третіх осіб, в тому числі Товариства з обмеженою відповідальністю «ХТГ21».

При цьому, з долучених до справи пояснень начальника безпеки Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» ОСОБА_8 (а.с.а.с.4-7 т.2) вбачається умисна бездіяльність керівництва Відповідача щодо вивезення орендованого майна з зони проведення АТО, а також неповернення частини цього майна зі Спільного підприємства «Радміртех».

Проте, враховуючи, що заборгованість за договором оренди №142/01-27-14 від 07.04.2014р. в розмірі 539 612,90грн. період з 01.10.2014р. по 16.08.2016р. наразі Відповідачем сплачена не була, Позивач (Фізична особа-підприємець ОСОБА_7) звернувся до Господарського суду Луганської області з вимогами про її стягнення з Відповідача, нарахувавши на неї 3% річних, інфляційну індексацію та пеню.

В свою чергу, місцевий господарський суд позовні вимоги були задоволені частково стягнув з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» основної заборгованості за договором оренди обладнання №142/01-27-14 від 07.04.2014р. в розмірі 89935,48грн., пені в розмірі 3940,57грн., інфляційних втрат в розмірі 14481,60грн. та 3% річних в розмірі 2799,33грн., при цьому, частковість задоволення позовних вимог була вмотивована знаходження 10 одиниць орендованого обладнання на території проведення антитерористичної операції (м. Луганськ, с.Металіст, м. Олександрівськ), що, на думку суду, враховуючи матеріали справи, свідчить про неможливість його використання Відповідачем та зумовлює в світлі ч.6 ст.762 Цивільного кодексу України звільнення останнього від плати за його користування за весь час проведення антитерористичної операції, запровадженої згідно з Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014р. «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» № 405/2014 від 14.04.2014р., що зумовило, в свою чергу, і перерахунок решти позовних вимог в частині стягненні пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Виходячи із приписів ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.15,16 Цивільного кодексу України можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у Позивача певного захищуваного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку Відповідача та належність (передбаченість законодавством та адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Враховуючи правову природу та змісту укладеного між сторонами договору оренди обладнання №142/01-27-14 від 07.04.2014р., який у розумінні ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України та ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов'язків, спірні правовідносини регламентуються, насамперед, нормами законодавства про оренду (найм).

Таким чином, договір оренди обладнання №142/01-27-14 від 07.04.2014р. є підставою для виникнення і існування у Позивача суб'єктивного права на отримання орендної плати, якому (праву) кореспондує відповідний обов'язок Відповідача як Орендаря її сплачувати згідно умов договору за весь період користування майном, що безпосередньо закріплено ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України і ч.1 ст.286 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Між тим, враховуючи знаходження 10 одиниць орендованого за договором обладнання на території проведення антитерористичної операції (м. Луганськ, с.Металіст, м. Олександрівськ), запровадженої згідно з Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014р. «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» № 405/2014 від 14.04.2014р., суд першої інстанції зазначив про не можливість його використання Відповідачем, що зумовило застосування ним ч.6 ст.762 Цивільного кодексу України та звільнення останнього від сплати орендних платежів за цими (10 вузлів обліку) одиницями орендованого обладнання за період з 01.10.2014р. по 16.08.2016р. на суму 449677,42грн.

Між тим, дослідивши обставини справи, суд апеляційної інстанції зазначає про необґрунтованість таких висновків суду, з огляду на наступне:

- По-перше, орендоване за договором оренди №142/01-27-14 від 07.04.2014р. майно є рухомим у розумінні ст.181 Цивільного кодексу України, при цьому укладений договір не містить будь-яких обмежень відносно місця використання означеного майна (вузлів обліку) Відповідачем, враховуючи, що господарська діяльність останнього в розглядуваний період здійснювалось і на підконтрольній українській владі частині території Луганської області, що, в свою чергу, не позбавляло Орендаря права використовувати орендоване майно у своїй діяльності.

- По-друге, зазначені в Додатку №1 до договору №142/01-27-14 від 07.04.2014р. адреси обєктів оренди (12 вузлів обліку), відносно 10 з яких суд зробив висновок про неможливість їх використання (знаходяться на території проведення АТО), є виключно фіксацією їх місцезнаходження на відповідний момент часу (враховуючи попередні правовідносини за припиненими договорами оренди відносно кожного лічильника окремо), яке Орендар в межах строку дії договору, відповідно до п.7.1 цього договору міг без обмежень визначати самостійно, дотримуючись, при цьому, визначеної в п.2.1 договору мети.

-По-третє, наразі будь-яких обмежень, щодо самостійного визначення Орендарем місця використання приладів обліку та його зміни у випадку необхідності, в тому числі для забезпечення виконання обовязків по збереженню та захисту від доступу інших осіб, встановлено не було, що також вбачається з неврахованих судом пояснень начальника безпеки Відповідача ОСОБА_8 (а.с.а.с.4-7 т.2).

Крім того, апеляційним судом враховується, що Відповідачем було здійснено часткову оплату за користування майном за період, щодо якого він в межах цієї справи наголошував на неможливості користування у розумінні ч.6 ст.762 Цивільного кодексу України, а також переміщення лічильника на територію, контрольовану органами влади України що вказує і на субєктивне сприйняття самим Орендарем обставин проведення АТО, які не можуть автоматично ототожнюватися із повною неможливістю користування майном або, принаймні (зважаючи на перехід ризиків щодо погіршення майна саме до Орендодавця за змістом ст.779 Цивільного кодексу України) унеможливленням його переміщення до території безпечних умов експлуатації на обладнані Відповідача.

Відтак, самі по собі загальновідомі обставини проведення АТО, за висновком апеляційної колегії, в розглядуваному випадку за відсутності належних у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказів не можуть свідчити про неможливість використання кожного орендованого вузла обліку газу визначеним місцевим судом моментом оголошенням АТО. Між тим, всупереч ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України Відповідачем не доведено, але місцевий суд визнав встановленими обставини неможливості користування кожним одиницею орендованого майна впродовж розглядуваного періоду нарахування стягуваних коштів.

Апеляційний суд також звертає увагу на безпідставному застосуванні ст.205 Господарського процесуального кодексу України, яка не співвідноситься із ч.6 ст.762 Цивільного кодексу України, адже спірним зобовязанням, про спонукання до виконання якого звернувся Позивач, в межах розглядуваної справи є грошове зобовязання Відповідача. Між тим, матеріали справи не тільки не містять жодних вказівок на певні обставини, які б завадили здійснювати безготівкове перерахування коштів Орендарем на користь Орендодавця згідно умов договору оренди, але й ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України безпосередньо вказує на відсутність підстав для звільнення боржника від відповідальності за неможливість виконанням ним грошового зобовязання.

Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача заборгованості зі здійснення орендних платежів за договором оренди №142/01-27-14 від 07.04.2014р. в період з 01.10.2014р. по 16.08.2016р. в розмірі 539 612,90грн. підлягають задоволенню.

В свою чергу, за змістом ст.ст.611, 625 Цивільного кодексу України наслідком прострочення виконання грошового зобовязання є право кредитора вимагати, зокрема, сплати заборгованості, з нарахованими впродовж періоду прострочення на неї 3% річних, інфляційної індексації та пені.

Таким чином, перевіривши розрахунки позовних вимог (з урахуванням їх зменшення), які були надані Позивачем на підтвердження права вимоги (а.с.а.с.164-172 т.1), апеляційний суд погоджується з правомірністю стягнення з Відповідача 3% річних в сумі 16815,28грн.

Між тим, розглянувши вимогу Позивача про стягнення пені в розмірі 23642,86грн., передбаченої на думку останнього п.9.1 договору, суд апеляційної інстанції зазначає, що укладений між сторонами договір оренди обладнання №142/01-27-14 від 07.04.2014р. не містить визначеного розміру та бази нарахуванні пені, а приписами чинного законодавства не передбачено обовязок та умови її (пені) сплати за порушення орендного зобовязання, що з огляду на п.2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013р. зумовлює скасування рішення в частині стягнення пені в сумі 3940,57грн. та відмову у задоволенні означеної позовної вимоги в цілому. Дійсно, вказана місцевим судом ч.6 ст.231 Господарського кодексу України не є достатньою підставою для нарахування і стягнення пені, адже ця норма визначає ні розмір належної до стягнення пені і ні обовязок її сплати, а лише формулює загальне правило про порядок встановлення такого розміру для грошових зобовязань. В свою чергу, і за ч.4 цієї статті, і за змістом ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України розмір пені має бути безпосередньо визначений або нормою Закону, або договором.

Окрім того, судом апеляційної інстанції було перераховано суму інфляційної індексації в межах заявлених позовних вимог, враховуючи при цьому порядок формування індексу інфляції (за цілий місяць виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, та починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж), передбаченого абз.3 п.3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. та який не був врахований Позивачем, а саме:

- за червень 2014р. на суму боргу 24000,00грн., простроченим в оплаті з 01.07.2014р. 18.11.2014р., період індексації становить - з липня по жовтень 2014р. із сукупним індексом інфляції 106,64%, з урахуванням чого втрати від інфляції за цей період становлять відповідно 1592,98грн.;

- за липень 2014р. на суму боргу 24000,00грн., простроченим в оплаті з 01.08.2014р. 18.11.2014р., період індексації становить - з серпня по жовтень 2014р. із сукупним індексом інфляції 106,21%, з урахуванням чого втрати від інфляції за цей період становлять відповідно 1491,01грн.;

- за серпень 2014р. на суму боргу 24000,00грн., простроченим в оплаті з 01.09.2014р. 18.11.2014р., період індексації становить - з вересня по жовтень 2014р. із сукупним індексом інфляції 105,37%, з урахуванням чого втрати від інфляції за цей період становлять відповідно 1288,70грн.;

- за вересень 2014р. на суму боргу 24000,00грн., простроченим в оплаті з 01.10.2014р. 18.11.2014р., період індексації - жовтень 2014р. із сукупним індексом інфляції 102,40%, з урахуванням чого втрати від інфляції за цей період становлять відповідно 576,00грн.;

- за жовтень 2014р. на суму боргу 24000,00грн., простроченим в оплаті з 01.11.2014р. 19.09.2016р., період індексації становить - з листопада 2014р. по серпень 2016р. із сукупним індексом інфляції 157,23%, з урахуванням чого втрати від інфляції за цей період становлять відповідно 13735,12грн.;

- за листопад 2014р. на суму боргу 24000,00грн., простроченим в оплаті з 01.12.2014р. 19.09.2016р., період індексації становить - з грудня 2014р. по серпень 2016р. із сукупним індексом інфляції 154,30%, з урахуванням чого втрати від інфляції за цей період становлять відповідно 13031,52грн.;

- за грудень 2014р. на суму боргу 24000,00грн., простроченим в оплаті з 01.01.2015р. 19.09.2016р., період індексації становить - з січня 2015р. по серпень 2016р. із сукупним індексом інфляції 149,80%, з урахуванням чого втрати від інфляції за цей період становлять відповідно 11952,93грн.;

- за січень 2015р. на суму боргу 24000,00грн., простроченим в оплаті з 01.02.2015р. 19.09.2016р., період індексації становить - з лютого 2015р. по серпень 2016р. із сукупним індексом інфляції 145,30%, з урахуванням чого втрати від інфляції за цей період становлять відповідно 10871,90грн.;

- за лютий 2015р. на суму боргу 24000,00грн., простроченим в оплаті з 01.03.2015р. 19.09.2016р., період індексації становить - з березня 2015р. по серпень 2016р. із сукупним індексом інфляції 137,99%, з урахуванням чого втрати від інфляції за цей період становлять відповідно 9116,72грн.;

- за березень 2015р. на суму боргу 24000,00грн., простроченим в оплаті з 01.04.2015р. 19.09.2016р., період індексації становить - з квітня 2015р. по серпень 2016р. із сукупним індексом інфляції 124,54%, з урахуванням чого втрати від інфляції за цей період становлять відповідно 5888,73грн.;

- за квітень 2015р. на суму боргу 24000,00грн., простроченим в оплаті з 01.05.2015р. 19.09.2016р., період індексації становить - з травня 2015р. по серпень 2016р. із сукупним індексом інфляції 109,24%, з урахуванням чого втрати від інфляції за цей період становлять відповідно 2218,19грн.;

- за травень 2015р. на суму боргу 24000,00грн., простроченим в оплаті з 01.06.2015р. 19.09.2016р., період індексації становить - з червня 2015р. по серпень 2016р. із сукупним індексом інфляції 106,89%, з урахуванням чого втрати від інфляції за цей період становлять відповідно 1653,80грн.;

- за червень 2015р. на суму боргу 24000,00грн., простроченим в оплаті з 01.07.2015р. 19.09.2016р., період індексації становить - з липня 2015р. по серпень 2016р. із сукупним індексом інфляції 106,46%, з урахуванням чого втрати від інфляції за цей період становлять відповідно 1551,60грн.;

- за липень 2015р. на суму боргу 24000,00грн., простроченим в оплаті з 01.08.2015р. 19.09.2016р., період індексації становить - з серпня 2015р. по серпень 2016р. із сукупним індексом інфляції 107,54%, з урахуванням чого втрати від інфляції за цей період становлять відповідно 1809,59грн.;

- за серпень 2015р. на суму боргу 24000,00грн., простроченим в оплаті з 01.09.2015р. 19.09.2016р., період індексації становить - з вересня 2015р. по серпень 2016р. із сукупним індексом інфляції 108,41%, з урахуванням чого втрати від інфляції за цей період становлять відповідно 2017,84грн.;

- за вересень 2015р. на суму боргу 24000,00грн., простроченим в оплаті з 01.10.2015р. 19.09.2016р., період індексації становить - з жовтня 2015р. по серпень 2016р. із сукупним індексом інфляції 105,97%, з урахуванням чого втрати від інфляції за цей період становлять відповідно 1432,88грн.;

- за жовтень 2015р. на суму боргу 24000,00грн., простроченим в оплаті з 01.11.2015р. 19.09.2016р., період індексації становить - з листопада 2015р. по серпень 2016р. із сукупним індексом інфляції 107,37%, з урахуванням чого втрати від інфляції за цей період становлять відповідно 1767,86грн.;

- за листопад 2015р. на суму боргу 24000,00грн., простроченим в оплаті з 01.12.2015р. 19.09.2016р., період індексації становить - з грудня 2015р. по серпень 2016р. із сукупним індексом інфляції 105,26%, з урахуванням чого втрати від інфляції за цей період становлять відповідно 1262,61грн.;

- за грудень 2015р. на суму боргу 24000,00грн., простроченим в оплаті з 01.01.2016р. 19.09.2016р., період індексації становить - з січня 2016р. по серпень 2016р. із сукупним індексом інфляції 104,53%, з урахуванням чого втрати від інфляції за цей період становлять відповідно 1087,00грн.;

- за січень 2016р. на суму боргу 24000,00грн., простроченим в оплаті з 01.02.2016р. 19.09.2016р., період індексації становить - з лютого 2016р. по серпень 2016р. із сукупним індексом інфляції 103,60%, з урахуванням чого втрати від інфляції за цей період становлять відповідно 863,23грн.;

- за лютий 2016р. на суму боргу 24000,00грн., простроченим в оплаті з 01.03.2016р. 19.09.2016р., період індексації становить - з березня 2016р. по серпень 2016р. із сукупним індексом інфляції 104,01%, з урахуванням чого втрати від інфляції за цей період становлять відповідно 963,08грн.;

- за березень 2016р. на суму боргу 24000,00грн., простроченим в оплаті з 01.04.2016р. 19.09.2016р., період індексації становить - з квітня 2016р. по серпень 2016р. із сукупним індексом інфляції 102,98%, з урахуванням чого втрати від інфляції за цей період становлять відповідно 715,92грн.;

- за квітень 2016р. на суму боргу 24000,00грн., простроченим в оплаті з 01.05.2016р. 19.09.2016р., період індексації становить - з травня 2016р. по серпень 2016р. із сукупним індексом інфляції 99,50%, з урахуванням чого втрати від інфляції за цей період становлять відповідно (-119,88грн.) в цьому місяці мала місце дефляція;

- за травень 2016р. на суму боргу 24000,00грн., простроченим в оплаті з 01.06.2016р. 19.09.2016р., період індексації становить - з червня 2016р. по серпень 2016р. із сукупним індексом інфляції 99,40%, з урахуванням чого втрати від інфляції за цей період становлять відповідно (-143,74грн.) в цьому місяці мала місце дефляція;

- за червень 2016р. на суму боргу 24000,00грн., простроченим в оплаті з 01.07.2016р. 19.09.2016р., період індексації становить - з липня 2016р. по серпень 2016р. із сукупним індексом інфляції 99,60%, з урахуванням чого втрати від інфляції за цей період становлять відповідно (-95,93грн.) в цьому місяці мала місце дефляція;

- за липень 2016р. на суму боргу 24000,00грн., простроченим в оплаті з 01.08.2016р. 19.09.2016р., період індексації становить - серпень 2016р. із сукупним індексом інфляції 99,70%, з урахуванням чого втрати від інфляції за цей період становлять відповідно (-72,00грн.) в цьому місяці мала місце дефляція;

- за серпень 2016р. на суму боргу 11612,90грн., простроченим в оплаті з 01.09.2016р. 19.09.2016р. (дата подачі позовної заяви до суду), втрати від інфляції на цей період не нараховується, у звязку з неповним місяцем існування заборгованості.

Отже, належна до стягнення з Відповідача сума інфляційної індексації становить 86457,66грн., замість нарахованої Позивачем суми в розмірі 103475,19грн. та стягнутої судом (враховуючи частковість задоволення вимог по стягненню орендних платежів) суми в розмірі 14481,60грн. Безпідставно відмовлено судом в частині стягнення інфляційної індексації в розмірі 71976,06грн.

Таким чином, з огляду на допущені місцевим судом порушення при визначені належних до стягнення сум, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги і часткового скасування переглядуваного рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення основної заборгованості за договором оренди обладнання №142/01-27-14 від 07.04.2014р. в розмірі 449677,42грн., інфляційних втрат в розмірі 71976,06грн., 3% річних в розмірі 14015,95грн. та в частині задоволення пені в розмірі 3940,57грн., що за змістом ст.49 Господарського процесуального кодексу України зумовлює і розподіл витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги та перерозподіл витрат зі сплати судового збору за подання позову між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, м.Сєвєродонецьк Луганської області на рішення Господарського суду Луганської області від 16.11.2016р. (повний текст підписано 21.11.2016р.) у справі №913/1043/16 задовольнити частково.

2.Рішення Господарського суду Луганської області від 16.11.2016р. (повний текст підписано 21.11.2016р.) у справі №913/1043/16 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення основної заборгованості за договором оренди обладнання №142/01-27-14 від 07.04.2014р. в розмірі 449677,42грн., інфляційних втрат в розмірі 71976,06грн., 3% річних в розмірі 14015,95грн. та в частині задоволення пені в розмірі 3940,57грн., у зв'язку з чим викласти п.2 резолютивної частини рішення в наступній редакції:

« 2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» (93400, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, вул. Гагаріна, 87, ідент. код 05451150) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 (93400, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, вул. Юності, 6/12, ідент. код НОМЕР_1) основної заборгованості за договором оренди обладнання №142/01-27-14 від 07.04.2014р. в розмірі 539612,90грн., інфляційних втрат в розмірі 86457,66грн., 3% річних в розмірі 16815,28грн. та судовий збір в розмірі 9643,26грн.»

3. В іншій частині рішення Господарського суду Луганської області від 16.11.2016р. (повний текст підписано 21.11.2016р.) у справі №913/1043/16 залишити без змін.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» (93400, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, вул. Гагаріна, 87, ідент. код 05451150) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 (93400, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, вул. Юності, 6/12, ідент. код НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 10607,59грн.

5. Доручити Господарському суду Луганської області видати відповідний накази про примусове виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 31.01.2017р., оформивши їх у відповідності до приписів ст.18 Закону України «Про виконавче провадження».

6. Постанова апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя:Д.О.Попков

Судді: І.В. Зубченко

ОСОБА_3

Надруковано 5 прим.: 1-2 - сторонам, 3-у справу, 4 - ДАГС, 5 - ГСЛО