Рішення № 64504745, 30.01.2017, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2017 р.Справа № 924/1171/16

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Субботіна Л.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Першого заступника керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Старокостянтинівської районної ради м. Старокостянтинів Хмельницької області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Старокостянтинів Хмельницької області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м. Старокостянтинів Хмельницької області; 2. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 м.Красилів Хмельницької області

про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 01.04.2015р.

Представники сторін:

позивача: Нечепоренко О.Ю. - представник згідно довіреності №529 від 09.11.2016р.

відповідача: ОСОБА_5 - представник згідно довіреності від 15.09.2016р.

прокуратури: Коломий О.Є. - прокурор згідно посвідчення №035772 від 21.09.2015р.,

третіх осіб: не з'явились

В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: перший заступник керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Старокостянтинівської районної ради звернувся з позовом до суду про розірвання договору оренди нежитлового приміщення площею 30,4 м.кв. від 01.04.2015р., укладеного між Старокостянтинівською районною радою та фізичною-особою підприємцем ОСОБА_1 В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідно до п.3.2.4 вищевказаного договору орендар має право здавати об'єкт, що орендується, у суборенду лише за згодою орендодавця, тобто Старокостянтинівської районної ради. 30.08.2016р. позивачем було здійснено перевірку виконання умов договору, про що було складено відповідний акт, яким встановлено порушення умов договору з боку відповідача. Зокрема, ФОП ОСОБА_1 з 02.06.2016 року здав без дозволу орендодавця орендоване приміщення в суборенду ФОП ОСОБА_2, який в свою чергу здає в оренду вказане приміщення ОСОБА_3 Разом з тим строк дії договору суборенди перевищує термін дії основного договору оренди (до 30.12.2018 року). Крім того, орендоване приміщення використовується не за цільовим призначенням, а саме у ньому розміщений інтернет-клуб. Враховуючи вищевикладене, прокурор вказує на необхідності розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 01.04.2015р.

Представник позивача та прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримують, вважають їх правомірними та обґрунтованими.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву вказує, що пунктом 3.2.1 договору оренди №15 від 01.04.2015р. встановлено право орендаря самостійно визначати способи використання об'єкта оренди за умови дотримання договору, а пунктом 3.2.4 договору передбачено право орендаря здавати об'єкт у суборенду. Більш того, пункт 5.2 розділу 5 договору передбачає розірвання договору лише в одному випадку - за невиконання умов п. 2.8 договору на протязі трьох місяців. Даним пунктом передбачені строки сплати орендної плати, які ОСОБА_1 дотримуються. Також відповідно до п. 4.2.2 договір може бути розірвано з ініціативи орендодавця лише у випадку погіршення стану орендованого майна внаслідок недбалого використання або невиконання умов договору. Крім того, договір суборенди, на який посилається позивач як на підставу для розірвання договору оренди і копія якого надана позивачем, був укладений помилково, тому розірваний за згодою сторін цього ж дня. Таким чином, для розірвання спірного договору оренди немає законних підстав.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, причин неявки не повідомили, вимог ухвали суду не виконали.

Представник відповідача в судовому засіданні подав заяву про зупинення провадження у справі до розгляду справи в порядку кримінального судочинства по справі №12015240220000123.

Згідно ч.1 ст.79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Суд приймає до уваги, що згідно наявних в матеріалах справи доказів в Єдиному державному реєстрі досудових розслідувань зареєстроване кримінальне провадження № 12015240220000123 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.203-2 КК України, по факту надання послуг у сфері грального бізнесу за допомогою комп'ютерного обладнання в одному з приміщень по АДРЕСА_5. При цьому в матеріали справи не надано будь-яких доказів на підтвердження перебування в провадженні суду вказаного кримінального провадження.

Крім того, суд приймає до уваги, що зважаючи на предмет та підстави позову, обставини, які будуть встановлені під час розгляду кримінального провадження № 12015240220000123 не вплинуть на подання і оцінку доказів у даній справі.

Враховуючи вищевикладене, а також з метою дотримання розумності строків вирішення спору, суд відмовляє у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

Також представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою з'ясування, чи перебуває кримінальне провадження №12015240220000123 в провадженні суду.

Представник позивача та прокурор проти задоволення клопотання заперечують.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, зокрема, у разі необхідності витребування нових доказів.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд враховує, що представник відповідача не обґрунтував які обставини, що мають значення для вирішення справи, будуть встановлені в ході кримінального провадження №12015240220000123.

Крім того, протягом усього розгляду справи представник відповідача не був позбавлений права і можливості подати в матеріали справи будь-які докази на підтвердження доводів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Враховуючи вищевикладене та закінчення строків вирішення спору, суд відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступне:

Згідно свідоцтва на право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 від 23.05.2007 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 23698374 від 28.08.2009р. нежитлова будівля, що знаходиться по АДРЕСА_6 належить до комунальної форми власності, власниками якої є територіальні громади сіл Старокостянтинівського району в особі Старокостянтинівської районної ради.

01.04.2015р. між Старокостянтинівською районною радою (далі-орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі-орендар) було укладено договір оренди №15 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна спільної власності територіальних громад сіл Старокостянтинівського району (далі-договір), предметом якого згідно п. 1.1 є оренда нежитлового приміщення, яке використовується для розміщення торговельного об'єкту з продажу непродовольчих товарів, за адресою: АДРЕСА_6.

Відповідно до п.1.2 договору орендодавець надає, а орендар приймає в оренду нежитлове приміщення площею 30,4 м.кв., розташоване за адресою АДРЕСА_6 для розміщення торговельного об'єкту з продажу непродовольчих товарів.

Власником орендованого майна залишаються територіальні громади сіл району, а орендар користується ним протягом терміну дії оренди, обумовленим цим договором (п.1.3 договору).

Згідно п. 3.1.1 договору орендар зобов'язаний використовувати орендовані приміщення (майно) відповідно до їх призначення, визначеного умовами договору.

У відповідності до п.п. 3.2.1, 3.2.4 договору орендар має право самостійно визначати способи використання об'єкта за умови дотримання вимог договору, здавати об'єкт, що орендується, у суборенду за згодою орендодавця.

В свою чергу, орендодавець має право контролювати наявність, стан, напрямки та ефективність використання майна/приміщень, переданих в оренду, виступати з ініціативою щодо внесення змін та доповнень до договору оренди або його розірвання в випадку погіршення стану орендованого майна внаслідок недбалого використання або невиконання умов договору оренди (п.п. 4.2.1, 4.2.2 договору).

Договір оренди діє з 01 квітня 2015 року до 31 березня 2018 року (п.7.1 договору).

Згідно п. 7.3 договору зміна або розірвання договору оренди можливе за погодженням сторін. Зміни та доповнення, що вносяться, розглядаються сторонами протягом одного місяця. Одностороння відмова від виконання договору оренди та від внесення змін не допускається, крім випадків, обумовлених пунктами 4.2.2 цього договору.

Договір оренди може бути розірвано на вимогу однієї із сторін за рішенням суду у випадках, передбачених чинним законодавством України (п.7.4 договору).

Договір підписано сторонами та скріплено печатками.

01.04.2015р. підписано акт приймання - передачі нежитлового приміщення, за яким частина приміщення площею 30,40 м.кв., розташована за адресою: АДРЕСА_6 передана в оренду відповідачу.

30.08.2016р. було проведено перевірку цільового використання приміщення, переданого в оренду ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_6, за результатами якої складено акт про встановлення цільового використання орендованого приміщення від 30.08.2016р. Комісією встановлено, що ФОП ОСОБА_1 з 02.06.2016р. здає в суборенду приміщення за адресою АДРЕСА_6 загальною площею 30,4 м.кв. ОСОБА_2 Приміщення використовується для розміщення інтернет-клубу, працює цілодобово. Суборендар ОСОБА_2 надає приміщення ОСОБА_3, яка і розташувала в приміщенні інтернет-клуб. Комісією зроблено висновок, що орендоване приміщення за адресою АДРЕСА_6 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 здає в суборенду без дозволу власника. Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 здає в оренду дане приміщення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 Строк дії договору суборенди більший, ніж договір оренди.

На підтвердження вищевказаних обставин прокурор долучив до матеріалів справи договір суборенди нежитлового приміщення від 02.06.2016р., укладений між ФОП ОСОБА_1 (орендар) та ФОП ОСОБА_2 (суборендар), згідно п.п.1.1, 1.2 якого орендар передає, а суборендар приймає в суборенду частину нежитлового приміщення першого поверху торгового центру площею 30,4 кв.м., яке розташоване за адресою АДРЕСА_6 для провадження господарської діяльності. У відповідності до п.3.2 договору строк суборенди починається з 02.06.2016р. та закінчується 30.12.2018 року. Також надано акт прийому-передачі нежитлового приміщення від 02.06.2016р., за яким вказане приміщення передано в суборенду ОСОБА_2

Крім того, прокурор долучив до справи рапорт прокурора Старокостянтинівської місцевої прокуратури від 12.01.2017р., витяг з кримінального провадження №12015240220000123, договір оренди нежитлового приміщення від 09.06.2016р., укладений між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_3, за яким приміщення площею 30,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_6, передано в користування ОСОБА_3 та акт здачі-приймання вказаного приміщення від 09.06.2016р. Також містяться письмові пояснення ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, в яких вказується, що ФОП ОСОБА_3 здійснює господарську діяльність в приміщенні за адресою: АДРЕСА_6. Згідно пояснень ОСОБА_3 у вказаному приміщенні розташоване інтернет-кафе.

Листами № 494 від 19.10.2016р. та №511 від 02.11.2016р. голова районної ради звертався до ФОП ОСОБА_1, в яких повідомляв про розірвання договору та необхідність звільнення орендованого приміщення. Однак, відповідач повідомив у заявах від 18.10.2016р. та 02.11.2016р., що згідно п.7.4. договору, договір оренди може бути розірвано на вимогу однієї із сторін лише за рішенням суду.

Тому листом № 77-9203вих-16 від 25.11.2016р. Старокостянтинівська місцева прокуратура повідомила Старокостянтинівську районну раду про звернення до суду із позовом в інтересах Старокостянтинівської районної ради про розірвання договору оренди.

Заперечуючи щодо позовних вимог, відповідач надав в матеріали справи договір про розірвання договору суборенди нежитлового приміщення від 02.06.2016р., укладений між ФОП ОСОБА_1 (орендар) та ФОП ОСОБА_2 (суборендар), зідно п. 1.1 якого орендар та суборендар прийшли до згоди розірвати договір оренди від 02.06.2016р., у зв'язку з наявністю порушень вимог чинного законодавства при укладенні договору суборенди нежитлового приміщення та його невідповідності волевиявленню сторін, а також акт прийому-передачі нежитлового приміщення від 02.06.2016р. від ФОП ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_1

Крім того, відповідач подав договір №2 про спільну діяльність від 02.06.2016р., укладений між ФОП ОСОБА_1 (далі - сторона1) та ОСОБА_3 (далі - сторона 2), згідно п.1.1 якого сторона 1 та сторона 2 уклали даний договір про те, що сторони об'єднують своє майно, грошові кошти та трудові внески, ділові зв'язки та репутацію тощо та спільно діють для отримання прибутку від здійснення господарської діяльності, пов'язаної із роздрібною торгівлею комп'ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням у спеціалізованих магазинах, наданням послуг відпочинку та розваг, надання інших послуг, а також іншої господарської діяльності, яка не заборонена чинним законодавством.

Згідно п.п. 2.1.1, 2.2.2 вказаного договору сторона 1 зобов'язана надати стороні 2 по акту прийому-передачі приміщення, яке перебуває в користуванні сторони 1 на умовах оренди за адресою АДРЕСА_6, площею 30,4 кв.м. наступного дня після підписання даного договору. Сторона 2 зобов'язана використовувати майно, надане стороною 1, для проведення спільної діяльності у відповідності з його призначенням, визначеним умовами цього договору.

Договір про спільну діяльність діє з 02 червня 2016р. до 31 березня 2018 року строком один рік та десять місяців (п.6.1 договору).

Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, суд до уваги приймає наступне:

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Аналогічні положення містяться у ст. 283 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 287 Господарського кодексу України встановлено, що орендодавцями щодо державного та комунального майна є, зокрема, органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим або місцевими радами управляти майном, - відповідно щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим або є у комунальній власності.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2015р. між Старокостянтинівською районною радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір оренди №15 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна спільної власності територіальних громад сіл Старокостянтинівського району, згідно умов якого позивач передав, а відповідач прийняв в оренду нежитлове приміщення, площею 30,4 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_6 для розміщення торговельного об'єкту з продажу непродовольчих товарів.

Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Підстави розірвання договору найму на вимогу наймодавця визначено у ст. 783 Цивільного кодексу України, згідно якої, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: 1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; 2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; 3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; 4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Звертаючись до суду з позовом, прокурор посилався на порушення відповідачем умов договору оренди № 15 від 01.04.2015р. та норм чинного законодавства України, що полягає у використанні орендованого приміщенні не за цільовим призначенням та передачі даного майна в користування іншій особі без згоди орендодавця.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню.

Приписами ст. 773 ЦК України визначено, що наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Згідно п. 3.1.1 договору оренди № 15 від 01.04.2015р. відповідач зобов'язаний використовувати орендовані приміщення (майно) відповідно до їх призначення, визначеного умовами договору.

Пунктами 1.1, 1.2 вказаного договору сторони погодили, що орендоване нежитлове приміщення площею 30,4 м.кв., розташоване за адресою АДРЕСА_6 використовується для розміщення торговельного об'єкту з продажу непродовольчих товарів.

Однак, як вбачається із наявних в матеріалах справи акту про встановлення цільового використання орендованого приміщення від 30.08.2016р., пояснень ФОП ОСОБА_3 в приміщенні за адресою: АДРЕСА_6 розташований інтернет-клуб.

Додатково факт використання орендованого приміщення за іншим цільовим призначенням, ніж вказано у договорі оренди № 15 від 01.04.2015р., випливає також із змісту договору № 2 про спільну діяльність від 02.06.2016р., укладеного між відповідачем та ФОП ОСОБА_3, умовами якого передбачено здійснення в орендованому відповідачем приміщенні господарської діяльності, пов'язаної із роздрібною торгівлею комп'ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням у спеціалізованих магазинах, наданням послуг відпочинку та розваг, надання інших послуг, а також іншої господарської діяльності, яка не заборонена чинним законодавством.

При цьому суд не приймає до уваги доводи прокурора та представника позивача з приводу недійсності вказаного договору, в зв'язку з не проведенням його реєстрації в органах фіскальної служби, оскільки зважаючи на приписи ст. 204 ЦК України та відсутність у нормах чинного законодавства України прямої вказівки щодо недійсності вказаного договору, сам факт не проведення такої реєстрації не має наслідком недійсність договору про спільну діяльність.

Також суд критично оцінює доводи представника відповідача з приводу того, що ним не були порушені умови договору оренди № 15 від 01.04.2015р., так як відповідно до п. 3.2.1 договору відповідач має право самостійно визначати способи використання об'єкта оренди, оскільки таке право надається орендарю виключно за умови дотримання вимог договору (п. 3.2.1 договору), а обов'язок використовувати орендовані приміщення відповідно до їх призначення чітко визначений у п. 3.1.1 договору оренди.

Зважаючи на усі вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що відповідач допустив порушення умов договору оренди шляхом використання орендованого майна всупереч умовам договору та не за його призначенням.

Також відповідно до ст. 774 ЦК України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями п. 3.2.4 договору оренди встановлено, що орендар має право здавати об'єкт, що орендується, у суборенду за згодою орендодавця.

Як випливає із пунктів 2.1.1, 2.2.2 договору про спільну діяльність № 2 від 02.06.2016р. приміщення, площею 30,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_6, що перебуває в оренді відповідача, було передано в користування ФОП ОСОБА_3 для здійснення спільної діяльності. Факт використання вказаного приміщення ФОП ОСОБА_3 додатково підтверджується також письмовими поясненнями ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, актом про встановлення цільового використання орендованого приміщення від 30.08.2016р.

Однак, умовами договору оренди № 15 від 01.04.2015р. не передбачено право орендаря передавати орендоване приміщення в користування іншій особі, в тому числі і для здійснення спільної діяльності, без згоди орендодавця.

Суд приймає до уваги, що матеріали справи не містять доказів надання позивачем згоди на передачу орендованого приміщення в користування ФОП ОСОБА_3 В судовому засіданні представник позивача вказує, що така згода не надавалась.

Отже, при наданні орендованого приміщення в користування ФОП ОСОБА_3, відповідач порушив умови договору оренди № 15 від 01.04.2015р. та норми ст. 774 ЦК України.

В той же час суд не приймає до уваги наданий прокурором в матеріали справи договір суборенди від 02.06.2016р., укладений між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2, оскільки вказаний договір був розірваний за взаємною згодою сторін в день його укладення на підставі договору від 02.06.2016р., який зважаючи на приписи ст. 204 ЦК України є чинним.

Також суд критично оцінює договір оренди нежитлового приміщення від 09.06.2016р., укладений між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3, оскільки відповідач не є його стороною.

Враховуючи вищевикладене, оскільки матеріалами справи підтверджується істотне порушення відповідачем умов договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна спільної власності територіальних громад сіл Старокостянтинівського району №15 від 01.04.2015р., то зважаючи на приписи ст. 651, 773, 783 ЦК України, ст. 291 ГК України, ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", положення п.п. 4.2.2, 7.4 договору оренди №15 від 01.04.2015р., вимога про розірвання вказаного договору є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, в зв'язку із задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Першого заступника керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Старокостянтинівської районної ради м. Старокостянтинів Хмельницької області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Старокостянтинів Хмельницької області за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м. Старокостянтинів Хмельницької області; 2. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 м.Красилів Хмельницької області про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 01.04.2015р. задовольнити.

Розірвати договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна спільної власності територіальних громад сіл Старокостянтиніського району, а саме нежитлового приміщення, площею 30,4 кв.м., яке знаходиться за адресою: Хмельницька обл., АДРЕСА_6, укладений 01.04.2015р. між Старокостянтиніською районною радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь прокуратури Хмельницької області (м.Хмельницький, провул.Військоматський, 3, код 02911102) 1378,00 грн. (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 03.02.2017р.

Суддя Л.О. Субботіна

Віддрук. 7 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу (м. Старокостянтинів, вул. К. Острозького, 70),

3 - відповідачу (АДРЕСА_1),

4- третій особі ФОП ОСОБА_2 (АДРЕСА_3) надіслати рекомендованим листом,

5- третій особі ФОП ОСОБА_3 (АДРЕСА_4) надіслати рекомендованим листом,

6- Старокостянтинівській місцевій прокуратурі (м. Старокостянтинів, вул. К. Острозького 41),

7- Прокуратурі Хмельницької області (м.Хмельницький, пров.Військоматський, 3).