Ухвала суду № 64503777, 25.01.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

25.01.2017Справа № 910/4626/14

за позовом Заступника Генерального прокурора України до За участю 1. Київської міської ради; 2. Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу «Освітянин»; 3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Пейзажне»; 4. Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний форум»; 5. Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне товариство»; Третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідачів 1. Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 2. Головне управління Держгеокадастру у м. Києві; 3. Національного музею архітектури та побуту України; 4. Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомбінат «Хотівський» провизнання недійсним рішення та державних актів на право власності, визнання відсутності прав власності на земельну ділянку Суддя Чинчин О.В.

Представники: без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Заступник Генерального прокурора України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради; Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Освітянин"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Пейзажне"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний форум" ; Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне товариство", треті особи: Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головне управління Державного агентства земельних ресурсів України у м. Києві, Національний музей архітектури та побуту України, Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат "Хотівський" про визнання недійсним рішення та державних актів на право власності, визнання відсутності прав власності на земельну ділянку.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.07.2014 року (головуючий суддя Удалова О.Г., судді - Босий В.П., Спичак О.М.), залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2014 року та Вищого господарського суду України від 27.01.2015 року, позов Заступника Генерального прокурора України задоволено частково.

Постановою Верховного Суду України від 30.09.2015 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний форум" задоволено частково. Постанову Вищого господарського суду України від 27 січня 2015 року, постанову Київського апеляційного господарського суду від 13 жовтня 2014 року, рішення господарського суду м. Києва від 29 липня 2014 року у справі № 910/4626/14 скасовано. Справу № 910/4626/14 передано на розгляд до господарського суду м. Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.02.2016 року (суддя Мельник В.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2016 року, позов Заступника Генерального прокурора України задоволено частково.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.10.2016 року рішення господарського суду міста Києва від 08.02.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2016 року у справі № 910/4626/14 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 10.11.2016 року призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/4626/14.

Відповідно до автоматичного розподілу справ Господарського суду міста Києва, справу № 910/4626/14 передано до розгляду судді Чинчин О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2016 року справу №910/4626/14 прийнято до провадження суддею Чинчин О.В., судове засідання призначено на 23.11.2016 року.

22.11.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Головного управління Держгеокадастру у м. Києві надійшли письмові пояснення та клопотання, в якому просить Суд замінити Головне управління Держземагенства у м. Києві на належну сторону - Головне управління Держгеокадастру у м. Києві.

23.11.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача-4 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

23.11.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Прокуратури надійшли письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду від 11.11.2016 року та заява про вжиття заходів щодо забезпечення позову.

23.11.2016 року в судове засідання з'явився представник прокуратури.

Інші представники в судове засідання не з'явились, вимоги ухвали суду від 11.11.2016 року не виконали.

Щодо клопотання Головного управління Держгеокадастру у м. Києві про заміну Головного управління Держземагенства у м. Києві на належну сторону - Головне управління Держгеокадастру у м. Києві, Суд зазначає наступне.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №5 від 14.01.2015 року "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком 1. Реорганізовано територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком 2. Установлено, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

Як вбачається, з Наказу комісії з реорганізації Державного агентства земельних ресурсів України №20 від 28.08.2015 року "Про реорганізацію Головного управління Держземагенства у м. Києві" реорганізовано Головне управління Держземагенства у м. Києві шляхом приєднання до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві.

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань діяльність Головного управління Держземагенства у м. Києві припинено 08.07.2016 року.

Враховуючи вищевикладене, Суд прийшов до висновку про задоволення клопотання та заміну третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідачів Головного управління Державного агентства земельних ресурсів України у м. Києві на Головне управління Держгеокадастру у м. Києві.

Також, Суд приймає до розгляду заяву Прокуратури про вжиття заходів щодо забезпечення позову та приходить до висновку про задоволення клопотання Відповідача-4 про відкладення розгляду справи.

Крім того, Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Прокуратуру:

- направити копію позовної заяви з додатками Головному управлінню Держгеокадастру у м. Києві та надати Суду докази на підтвердження направлення;

- надати витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо всіх учасників процесу станом на листопад 2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2016 року відкладено розгляд справи на 14.12.2016 року, у зв'язку з неявкою представників в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.

12.12.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Третьої особи-2 надійшли письмові пояснення по справі, в яких, також, просить Суд розглядати справу за відсутності уповноваженого представника.

12.12.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Прокуратури надійшли письмові пояснення та документи на виконання вимог ухвали суду від 23.11.2016 року.

14.12.2016 року в судове засідання з'явились представники прокуратури, відповідача-4 та третьої особи-3.

Інші представники в судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Представники відповідачів вимоги ухвали суду не виконали.

Суд на місці ухвалив - задовольнити клопотання Третьої особи-2 про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника.

В судовому засіданні представник прокуратури надав усні пояснення по суті спору, якими підтримав вимоги та доводи позовної заяви.

Представник відповідача-4 в судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору, якими заперечив проти задоволення позовних вимог. Представник третьої особи-3 надав усні пояснення по суті спору.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Прокуратуру надати рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/24772/13 з відміткою про набрання законної сили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2016 року відкладено розгляд справи на 28.12.2016 року, у зв'язку з неявкою представників в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.

23.12.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача-4 надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить Суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та заява про застосування наслідків спливу позовної давності.

26.12.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Прокуратури надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 14.12.2016 року.

28.12.2016 року в судове засідання з'явились представники прокуратури, відповідача-4 та третьої особи-3. Інші представники в судове засідання не з'явились, вимоги ухвали суду не виконали.

Суд приймає до розгляду заяву Відповідача-4 про застосування наслідків спливу позовної давності.

В судовому засіданні представник відповідача-4 надав пояснення щодо поданих через канцелярію суду документів.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Прокуратуру надати інформацію щодо виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/24772/13.

Крім того, в судовому засіданні представник прокуратури подав клопотання про продовження строків розгляду спору на 15 днів.

Суд, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе задовольнити заявлене клопотання представника прокуратури про продовження строків розгляду спору, виходячи з того, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, а у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2016 року продовжено строк розгляду спору на 15 днів, відкладено розгляд справи на 25.01.2017 року, у зв'язку з неявкою представників в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.

25.01.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Прокуратури надійшли письмові пояснення щодо виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/24772/13.

Ознайомившись із Заявою Заступника Генерального прокурора України про вжиття заходів забезпечення позову, Суд приходить до висновку, що дана Заява не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з Постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26 грудня 2011 року «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позов», особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 Господарського процесуального кодексу України).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Проте, Суд зазначає, що в заяві про вжиття заходів забезпечення позову Заявником жодним чином не обґрунтовано, в чому саме полягає утруднення чи неможливість виконання рішення у разі задоволення позовних вимог.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (Постанова №16 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Згідно з пунктом 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.11.2011 року особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У відповідності до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 pоку № 01-8/2776 "Про деякі питання практики забезпечення позову" у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до частини 2 пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №16 достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заявником жодних посилань на потенційну можливість порушення його прав, свобод та інтересів, без вжиття відповідних заходів не наведено.

Крім того, згідно зі статтею 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу;

- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Звертаючись з заявою про вжиття заходів забезпечення позову Заступник Генерального прокурора України просив суд, зокрема, заборонити Головному управлінню Державного агентства земельних ресурсів України у м. Києві, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), державним реєстраторам Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м Києві та будь - яким іншим уповноваженим органам і особам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо вищезазначених земельних ділянок. Однак, Суд зазначає, що нормами чинного законодавства не передбачено право судовим рішенням накладати заборони органам державної влади, в тому числі Головному управлінню Державного агентства земельних ресурсів України у м. Києві, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), державним реєстраторам Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м Києві, здійснювати покладені на них згідно із законодавством повноваження.

Крім того, вимоги, викладені у заяві про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії з вищезазначеними земельними ділянками, у тому числі укладати договори, вчиняти інші правочини щодо цих земельних ділянок, здійснювати будівельні та інші роботи, носять альтеративний характер та не направлені на заборону конкретній особі вчиняти такі дії.

З огляду на викладене, господарський суд вважає, що заява Заступника Генерального прокурора України про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки, що розташовані за адресою: вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва, площею 86,4814 га, кадастровий номер 8000000000:79:107:0001; вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва, площею 16,0345 га, кадастровий номер 8000000000:79:107:0002; заборони обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу «Освітянин», товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельне товариство», товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельний форум», товариству з обмеженою відповідальністю «Пейзажне» та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії з вищезазначеними земельними ділянками, у тому числі укладати договори, вчиняти інші правочини щодо цих земельних ділянок, здійснювати будівельні та інші роботи; заборони Головному управлінню Державного агентства земельних ресурсів України у м. Києві, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), державним реєстраторам Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м Києві та будь - яким іншим уповноваженим органам і особам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо вищезазначених земельних ділянок не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 65, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Заступника Генерального прокурора України про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки, що розташовані за адресою: вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва, площею 86,4814 га, кадастровий номер 8000000000:79:107:0001; вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва, площею 16,0345 га, кадастровий номер 8000000000:79:107:0002; заборони обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу «Освітянин», товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельне товариство», товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельний форум», товариству з обмеженою відповідальністю «Пейзажне» та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії з вищезазначеними земельними ділянками, у тому числі укладати договори, вчиняти інші правочини щодо цих земельних ділянок, здійснювати будівельні та інші роботи; заборони Головному управлінню Державного агентства земельних ресурсів України у м. Києві, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), державним реєстраторам Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м Києві та будь - яким іншим уповноваженим органам і особам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо вищезазначених земельних ділянок - відмовити.

Суддя О.В. Чинчин