Постанова № 64503384, 24.01.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2017 року Справа № 905/2016/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Кролевець О.А.,

Картере В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Завод по обробці кольорових металів"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21 листопада 2016 року

та на ухвалу господарського суду Донецької області від 28 жовтня 2016 року про повернення зустрічної позовної заяви

у справі № 905/2016/16

господарського суду Донецької області

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

до Публічного акціонерного товариства "Завод по обробці кольорових металів"

про стягнення заборгованості у розмірі 180 996 361,41 грн.

та за зустрічним

позовом Публічного акціонерного товариства "Завод по обробці кольорових металів"

до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

про визнання недійсними підпунктів 4.2.1., 4.2.1.1., 4.2.1.2., 4.2.1.3., 4.2.1.4., 4.2.1.5. кредитного договору № 5114К4 від 22 квітня 2014 року

за участю представників:

позивача: Пистогова С.В.

відповідача: не з'явились

ВСТАНОВИВ:

У червні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Завод по обробці кольорових металів" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 5114К4 від 22 квітня 2014 року, укладеного в рамках Генеральної кредитної угоди № 5114N1 від 22 квітня 2014 року, у розмірі 180 996 361,41 грн., з яких: 154 600 000,00 грн. - прострочена заборгованість за основним боргом, 17 531 750,79 грн. - прострочена заборгованість за процентами, 1 997 904,00 грн. - прострочена заборгованість з комісії за управління кредитом, 933 022,08 грн. - три процента річних, 5 933 684,54 грн. - втрати від інфляції.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 21 червня 2016 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України" прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №905/2016/16 та призначено справу до розгляду на 06 липня 2016 року.

27 жовтня 2016 року Публічне акціонерне товариство "Завод по обробці кольорових металів" звернулось до господарського суду Донецької області із зустрічною позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання недійсними підпунктів 4.2.1., 4.2.1.1., 4.2.1.2., 4.2.1.3., 4.2.1.4., 4.2.1.5. кредитного договору №5114К4 від 22 квітня 2014 року.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 28 жовтня 2016 року (суддя Харакоз К.С.), залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21 листопада 2016 року (склад колегії суддів: Будко Н.В. - головуючий, М'ясищев А.М., Сгара Е.В.), зустрічну позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Завод по обробці кольорових металів" про визнання недійсними підпунктів 4.2.1., 4.2.1.1., 4.2.1.2., 4.2.1.3., 4.2.1.4., 4.2.1.5. кредитного договору №5114К4 від 22 квітня 2014 року повернуто без розгляду на підставі п. 4 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Донецької області від 28 жовтня 2016 року та постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21 листопада 2016 року, Публічне акціонерне товариство "Завод по обробці кольорових металів" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені ухвалу місцевого та постанову апеляційного господарських судів та прийняти нове рішення, яким прийняти зустрічну позовну заяву ПАТ "Завод по обробці кольорових металів" до спільного розгляду з первісним позовом. В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

Колегія суддів обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до п.1 ч.5 ст.6 Закону України "Про судовий збір" за подання зустрічних позовних заяв судовий збір справляється на загальних підставах.

Однак, як встановлено судами попередніх інстанцій, Публічне акціонерне товариство "Завод по обробці кольорових металів" до поданої ним зустрічної позовної заяви про визнання недійсними підпунктів 4.2.1., 4.2.1.1., 4.2.1.2., 4.2.1.3., 4.2.1.4., 4.2.1.5. кредитного договору №5114К4 від 22 квітня 2014 року не додало доказів сплати судового збору.

Разом з цим, Публічним акціонерним товариством "Завод по обробці кольорових металів" було заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви з огляду на знаходження товариства на території проведення антитерористичної операції та арешт його грошових коштів, накладений господарським судом Київської області.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

В розділі 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21 лютого 2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зі змінами і доповненнями, зазначено, що Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Особа, яка заявляє відповідне клопотання (що може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або в окремому документі), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Таким чином, питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Однак, як встановлено судами, Публічне акціонерне товариство "Завод по обробці кольорових металів" до клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви не додало жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав сплаті ним судового збору у встановлених законом порядку та розмірах. Відсутні такі докази і в матеріалах справи, а посилання Публічного акціонерного товариства "Завод по обробці кольорових металів" на скрутний фінансовий стан у зв'язку із знаходженням в зоні проведення АТО без надання доказів майнового стану товариства не свідчить про перебування товариства у скрутному фінансовому становищі. Не додано скаржником відповідних доказів, зокрема доказів, які б свідчили про відсутність на рахунках ПАТ "Завод по обробці кольорових металів" необхідної суми грошових коштів для сплати судового збору у встановленому законом розмірі на момент звернення до господарського суду першої інстанції із зустрічною позовною заявою, а також доказів складного фінансового становища, які б унеможливлювали сплату товариством судового збору (бухгалтерські, фінансові документи підприємства), ні до апеляційної скарги, ні до касаційної скарги. Не підтверджені доказами і посилання заявника на арешт його грошових коштів, накладених господарським судом Київської області: не зазначено ні номеру справи, під час розгляду якої було накладено арешт, в матеріалах справи відсутня ухвала суду про накладення арешту на кошти ПАТ "Завод по обробці кольорових металів".

За п.4 ч.1 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що скаржник не обґрунтував належним чином своє клопотання про звільнення від сплати судового збору, не підтвердив належними та допустимими доказами наявність підстав для звільнення його від сплати судового збору, а тому місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, правильно відхилив клопотання з огляду на відсутність правових підстав для його задоволення.

Оскільки звільнення від сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, яких у даному випадку скаржником не доведено та господарськими судами попередніх не встановлено, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для повернення зустрічного позову на підставі п.4 ч.1. ст.63 ГПК України у зв'язку з неподанням доказів сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви.

Відповідно до встановлених обставин касаційна інстанція не вбачає порушень ст.8 Закону України "Про судовий збір" та ст.63 ГПК України в застосуванні господарськими судами, а оскаржувані ухвала місцевого та постанова апеляційного господарських судів відповідають вимогам закону. Посилання скаржника на порушення норм процесуального права при винесенні оскаржуваних ухвали господарського суду Донецької області від 28 жовтня 2016 року та постанови Донецького апеляційного господарського суду від 21 листопада 2016 року не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначених судових актів колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Завод по обробці кольорових металів" залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21 листопада 2016 року у справі № 905/2016/16 залишити без змін.

Головуючий І.А. Плюшко

Судді: О.А. Кролевець

В.І. Картере