Ухвала суду № 64503180, 23.01.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 754/11130/15-ц Головуючий у суді першої інстанції: ПетріщеваІ.В.

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/603/17 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2017 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого Волошиної В.М.

Суддів Поливач Л.Д., Слюсар Т.А.

при секретарі Крічфалуши С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою Астаф'євої ІванниВіталіївни - представника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 19 серпня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернулось з позовом до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 19 серпня 2015 року відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі пункту 5 частини 2 статті 122 ЦПК України.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції представник позивача подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу суду першої інстанції з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи тим, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження, у зв'язку зі смертю фізичної особи (боржника), не врахував, що спірні правовідносини, які виникли на підставі кредитного договору, допускають правонаступництво.

Позивач в судове засіданні не з'явився, про час і місце розгляду справи судом повідомлений у встановленому законом порядку. У відповідності до вимог статті 74, 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у її відсутності.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», суд першої інстанції виходив із того, що за відомостями адресно-довідкового підрозділу ГУДМС України в місті Києві відповідач ОСОБА_5 знята з реєстраційного обліку, як померла.

Однак, з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки суд допустив порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 122 ЦПК суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо після смерті фізичної особи, а також у зв'язку з припиненням юридичної особи, які є однією із сторін у справі, спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Аналіз вказаної норми свідчить про те, що смерть сторони у справі не є визначальним при вирішенні судом питання про відмову у відкритті провадження на підставі п. 5 ч. 2 ст. 122 ЦПК, оскільки судом також підлягає з'ясуванню питання чи допускають спірні правовідносини правонаступництво.

Таким чином, ця подія тягне за собою відмову у відкритті провадження у справі тільки тоді, коли спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

З матеріалів справи вбачається, що матеріально-правова вимога позивача до відповідача щодо якої він просить ухвалити рішення зводиться до звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання щодо сплати заборгованості за кредитним договором від 30 січня 2007 року.

Відповідно до статті 1 Закону України від 5 червня 2003 року № 898-ІV «Про іпотеку» іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із частиною п'ятою статті 3 Закону України від 5 червня 003 року № 898-ІV «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до статті 608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

У випадку смерті боржника за кредитним договором його права і обов'язки за цим договором переходять до спадкоємців, які зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Відповідно до частини першої статті 523 ЦК України порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що у разі смерті боржника за кредитним договором за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов'язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті провадження у цивільній справі.

Також судом першої інстанції підлягають перевірці дані щодо державної реєстрації смерті громадянки ОСОБА_5, оскільки довідка з адресно-довідкового підрозділу ГУДМС України в місті Києві не є належним доказом на підтвердження даного факту.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що ухвалу суду не можна вважати законною та обґрунтованою, вона підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 314, 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Астаф'євої Іванни Віталіївни - представника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 19 серпня 2015 року скасувати, і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: