Ухвала суду № 64502408, 03.02.2017, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 У Х В А Л А

про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову

03 лютого 2017 року № 813/417/17

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суду складі:

Головуючого-судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Присташ І.М.,

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у м. Львові у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Яблуневий Дар до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування наказу, -

в с т а н о в и в :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Яблуневий Дар (надалі - ТзОВ Яблуневий Дар, позивач) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (надалі - відповідач) про визнання протиправними дій щодо проведення Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби планової документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Яблуневий Дар на підставі наказу №55 від 16.01.2017 року про внесення змін до наказу №27 від 21.07.2015 року.

Ухвалою від 02 лютого 2017 року було відкрито провадження у адміністративній справі.

02 лютого 2017 року представником позивача до Львівського окружного адміністративного суду подано заяву про забезпечення адміністративного позову, в якій просить суд:

-зупинити дію наказу №55 від 16 січня 2017 року про внесення змін до наказу №27 від 21 липня 2015 року до набрання законної сили рішення у справі.

В обґрунтування поданої заяви представником позивача зазначено, що без вжиття заходів із забезпечення позову ТзОВ Яблуневий Дар буде завдано значної шкоди. А саме на переконання позивача, відповідач до завершення розгляду справи судом зможе провести незаконну планову перевірку Товариства, за результатами якої відповідачем буде здійснено необґрунтоване коригування задекларованого податкового кредиту позивачу та донараховано податкові зобовязання, а також донараховано податкові зобовязання контрагентам підприємства на підставі податкових повідомлень-рішень, які позивач буде змушений оскаржувати, що, у свою чергу, буде затратним як матеріально, так і по часу. Більш того, представник у заяві вказав, що для остаточного відновлення первинного стану Товариству необхідно буде затратити значних зусиль впродовж декількох років тривання судових процесів та значних витрат на правову допомогу. Крім того, представник позивача у клопотанні наголосив, що існують очевидні ознаки протиправності оскаржуваного наказу, зокрема чинне законодавство не передбачає право контролюючого органу вносити зміни в наказ, окрім його призупинення самим контролюючим органом.

Також на переконання представника позивача про протиправність наказу №55 від 16.01.2017 року, а також дій відповідача свідчить той факт, що наказ №27 від 21.07.2015 року виносився Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м.Львові Міжрегіонального Головного управління ДФС, в той час, як наказ №55 від 16.01.2017 року винесений Офісом великих платників податків ДФС, тобто зовсім іншим органом.

Чинне законодавство України, а саме Податковий кодекс України, Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів ДФС при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджені Наказом ДФС №22 від 31.07.2014 року не передбачає право контролюючого органу вносити зміни у наказ, окрім його призупинення самим контролюючим органом.

В даному випадку відповідачем наказом №55 від 16 січня 2017 року було внесені зміни у наказ №27 від 21.07.2015 року щодо термінів проведення перевірки. Однак перевірка згідно наказу №27 від 21.07.2015 року повинна проводитись на підставі плану графіку проведення перевірок платників податків на 2015 рік і її проведення у 2017 році являється протиправним. Така перевірка можлива виключно в разі включення позивача у план-графік проведення планових перевірок на 2017 рік.

Також наказ про проведення перевірок являється актом індивідуальної дії. Планова документальна виїзна перевірка згідно наказу №27 від 21.07.2015 року повинна була розпочатись з 04 серпня 2015 року, така зупинена не була і термін дії наказу закінчився у передбачені для проведення перевірки строки. Внесення змін у нечинний наказ грубо суперечить чинному законодавству.

Таким чином, подальший захист прав та свобод ТзОВ Яблуневий Дар, на думку представника позивача є неможливим без вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу №55 від 16 січня 2017 року про внесення змін до наказу №27 від 21 липня 2015 року до набрання законної сили рішення у справі.

В судовому засіданні 03.02.2017 року представник позивача надав письмове клопотання про викладення позовної вимоги у наступній редакції:

-визнати протиправним і скасувати повністю наказ №55 від 16.01.2017 року виданий Офісом великих платників податків ДФС України про внесення змін до наказу №27 від 21.07.2015 року.

В судовому засіданні представники позивача заяву про забезпечення позову підтримують у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засідання проти заяви про вжиття заходів забезпечення позову заперечив з підстав викладених у запереченні на заяву про забезпечення позову та просив у задоволенні заяви відмовити. Окрім цього зазначив, що видання керівником податкового органу наказу про призначення документальної планової виїзної перевірки не створює небезпеки інтересам платника податків, оскільки сам собою факт проведення перевірки не може безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі, не призводить до настання невідворотних негативних наслідків. Проведення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю за правильністю нарахування і сплати податків та інших обовязкових платежів. В разі задоволення судом заяви про забезпечення позову, таке рішення завдасть значний збиток державним інтересам, оскільки унеможливить виконання Офісом великих платників податків ДФС покладених на нього контролюючих обовязків.

Розглянувши заяву представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується це клопотання, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду даної заяви, суд встановив наступне.

Згідно із ч.1 ст.118 КАС України клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до частин 1, 4 статті 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

З припису ч.1 ст.117 КАС України вбачається, що законодавець встановив три підстави для постановлення ухвали про забезпечення позову у справі, зокрема такими є:

1)існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;

2)захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат;

3)наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності.

З аналізу даної норми права вбачаються чотири окремі підстави для забезпечення позову:

-очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі. Очевидність небезпеки полягає в тому, що з високим ступенем вірогідності можуть настати такі дії або події, які безумовно призведуть до порушення права та інтересів позивача;

-неможливість захисту прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів;

-якщо для відновлення прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Зокрема, необхідно буде звертатися до суду, визнавати недійсними договори чи рішення, вилучати майно, тощо;

-очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень. Рішення, дії чи бездіяльність мають очевидні ознаки протиправності, якщо вони істотно суперечать чинному законодавству.

У п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ № 2 від 06.03.2008 року, Пленум надав розяснення, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльністі субєкта владних повноважень.

Тож, слід зауважити, що відповідно до ч.3 та ч.4 ст.117 КАС України, забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: 1)зупинення дії рішення субєкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2)заборони вчиняти певні дії.

Під час вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову суд враховує інтереси як позивача, так і відповідача.

Так, при вирішенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд враховує, що початок проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Яблуневий Дар призначено контролюючим органом на 01 лютого 2017 року, що обєктивно унеможливлює вирішення справи судом до спливу цього терміну.

Окрім цього, суд погоджується із доводами представника позивача про те, що існують очевидні ознаки протиправності оскаржуваного наказу.

Податковим кодексом України, Методичними рекомендаціями щодо порядку взаємодії між підрозділами органів ДФС при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджені Наказом ДФС №22 від 31.07.2014 року не передбачено право контролюючого органу вносити зміни у наказ, окрім його призупинення самим контролюючим органом.

В даному випадку відповідачем наказом №55 від 16 січня 2017 року було внесені зміни у наказ №27 від 21.07.2015 року щодо термінів проведення перевірки. Перевірка згідно наказу №27 від 21.07.2015 року повинна проводитись на підставі плану графіку проведення перевірок платників податків на 2015 рік і її проведення у 2017 році на думку суду являється протиправним. Така перевірка можлива виключно в разі включення позивача у план-графік проведення планових перевірок на 2017 рік.

Суд погоджується, що наказ про проведення перевірок являється актом індивідуальної дії. Планова документальна виїзна перевірка згідно наказу №27 від 21.07.2015 року повинна була розпочатись з 04 серпня 2015 року, така податковим органом зупинена не була і термін дії наказу мав би закінчитися у передбачені для проведення перевірки строки.

Відповідно до п.п.21.1.1, 21.1.2, 21.1.4 п.21.1 ст.21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані, крім іншого:

-дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумління виконання покладених на контролюючі органи функцій; не допускати порушень прав та охоронюваний законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Судом також взято уваги, що згідно детальної інформації про юридичну особу відповідно до запису з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м.Львові Міжрегіонального Головного управління ДФС, як юридична особа з 19.05.2016 року по теперішній час перебуває в стадії припинення.

Наказом від 16 січня 2017 року №55 Офісу великих платників податків ДФС внесено зміни до наказу Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м.Львові Міжрегіонального Головного управління ДФС від 21.07.2015 року №27 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Яблуневий Дар відповідно до якого проведення такої перевірки розпочати з 01 лютого 2017 року і доручено її проведення працівникам Львівського управління Офісу великих платників податків ДФС.

Судом враховано і те, що працівники Офісу великих платників платників податків ДФС 02.02.2017 року прибули із перевіркою на підприємство Товариства з обмеженою відповідальністю Яблуневий Дар про, що свідчить акт відмови у допуску до проведення перевірки від 02.02.2017 року.

Аналізуючи наведені обставини, суд погоджується із думкою представника позивача, що вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у даному випадку, буде мати наслідком збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, при цьому, заходи забезпечення адміністративного позову саме шляхом зупинення дії наказу відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Тож, на думку суду, вимога представника позивача про зупинення дії наказу, що оскаржується, до набрання законної сили рішенням в адміністративній справі №813/417/17, є обґрунтованою та такою, що відповідає положенням ст.117 КАС України, а тому така підлягає до задоволення, оскільки це забезпечить баланс інтересів учасників спірних правовідносин.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Розглядаючи і вирішуючи заявлене клопотання, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може ускладнити або призвести до неможливості виконання судового рішення.

Більш того, розглядаючи клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, суд керується положеннями ч.1 ст.2 КАС України, відповідно до якої завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, за наведених обставин та із врахуванням доводів заявленої заяви, обсягу заявленої заяви, а також беручи до уваги принцип співрозмірного вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, очевидності ознак протиправності рішення, тому заявлена заява представника позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 117, 118, 160, 165 КАС України, суд

у х в а л и в :

Заяву представника позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову задовольнити.

Зупинити дію наказу №55 від 16.01.2017 року про внесення змін до наказу №27 від 21 липня 2015 року до набрання законної сили судовим рішенням у справі №813/417/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Яблуневий Дар до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скавання наказу.

Ухвала діє до вирішення справи по суті та набрання судовим рішенням у справі законної сили.

Ухвала підлягає негайному виконанню згідно з ч. 5 ст. 118 КАС України у порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до ст.ст. 185, 186 КАС України, ухвала може бути оскаржена повністю або частково шляхом подання до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівській окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно зі ст. 254 КАС України, ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сакалош В.М.