Постанова № 64502305, 02.02.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5236/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2017 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Глуханчука О.В., судді Катаєвої Е.В., судді Кравченко М.М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, у якому просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (із моменту створення), що знайшли своє вираження в ухиленні від подання позову про знесення об'єкту самочинного будівництва, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Бригадна, 4, відповідно до імперативних положень ч. 7 ст. 376 ЦК України; 2) зобов'язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради подати адміністративний позов про знесення об'єкту самочинного будівництва, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Бригадна, 4, відповідно до імперативних положень ч. 7 ст. 376 ЦК України одразу після вступу рішення в закону силу; 3) зобов'язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради вчинити дії по притягненню до правової відповідальності посадових осіб, що спричинили тривалу бездіяльність органу державної влади, яка знайшла своє вираження в ухиленні від подання позову про знесення об'єкту самочинного будівництва, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Бригадна, 4; 4) зобов'язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради повідомити суд про виконання рішення шляхом подання відповідного звіту.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив про те, що у місті Одеса по вул. Бригадній, 4, здійснено будівництво багатоквартирного житлового будинку на земельній ділянці не призначеній для цієї мети. Отже, на земельній ділянці, цільовим призначенням якої є: «для індивідуального садибного житлового будинку» здійснено самочинне будівництво. 10.07.2013 року забудовником були отримані Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, якими дозволялась «реконструкція житлового будинку з розширенням та збільшенням поверховості» за умовами збереження функціонального призначення земельної ділянки «зона індивідуальної житлової та садибної забудови». На підтвердження того, що обєкт будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Бригадна, 4, є самочинно збудованим, позивач також зазначив про істотні відхилення між проектними та фактичними параметрами обєкту будівництва, а саме поверховість будинку: відповідно до містобудівних вимог 3 поверхи з мансардою, висотою до 15 метри, тоді як фактично збудовано 4 поверхи з мансардою, висотою понад 18 метрів; площа забудови: відповідно до містобудівних вимог 387, 5 кв.м., фактично 464, 8 кв.м.; загальна площа: відповідно до містобудівних вимог 1195, 9 кв.м., фактично 1949,0 кв.м.; будівельний обєм: відповідно до містобудівних вимог 5052, 6 куб.м., фактично 8000,0 куб.м. Також позивачем вказано, що за адміністративним позовом суміжних землекористувачів, одним із яких є позивач, судом скасовано реєстрацію декларацій Про початок виконання будівельних робіт та Про готовність об'єкта до експлуатації» за адресою: м. Одеса, вул. Бригадна, 4. Посилаючись на те, що згідно вимог п. 8 ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та п. 12 «Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів», затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 13.04.2011 року, експлуатація закінчених будівництвом обєктів, не прийнятих в експлуатацію забороняється, а відповідно до вимог ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності - у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану, позивач оскаржує бездіяльність відповідачів щодо порушення вищенаведених вимог містобудівного законодавства шляхом ухиленням від подання адміністративного позову про знесення об'єкту самочинного будівництва за адресою: м.Одеса, вул. Бригадна, 4. З цих же підстав позивач просить суд зобовязати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради подати адміністративний позов про знесення об'єкту самочинного будівництва, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Бригадна, 4, відповідно до імперативних положень ч. 7 ст. 376 ЦК України.

У судове засідання, призначене на 30 січня 2017 року з'явився позивач та представник позивача.

Представник відповідача - Державної архітектурно-будівельної інспекції України у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно. Відповідно до письмових заперечень, які надійшли через канцелярію суду 06.12.2016 року, відповідач позов не визнає, у його задоволенні просить відмовити з наступних підстав, а саме. Так, відповідач вважає, що у позивача відсутні правові підстави для звернення до суду з даним позовом, у зв'язку із тим, що права, свободи та інтереси позивача, як з боку відповідача, так і внаслідок виконання будівельних робіт за адресою: м. Одеса, вул. Бригадна, 4, не порушені. Відповідач вважає недоведеними твердження позивача про наявність усіх підстав для застосування ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України та звернення до суду з позовом про знесення об'єкту самочинного будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Бригадна, 4, оскільки лише наявність визначених законом підстав надає органам державного архітектурно-будівельного контролю можливість звертатись до суду з такою вимогою, проте на даний час у відповідача відсутні належним чином встановлені та доведені дані про те, що при здійсненні будівельних робіт за адресою: м. Одеса, вул. Бригадна, 4 були порушені суспільні інтереси або права інших осіб, що порушення будівельних норм і правил мали істотний характер та, що такі порушення не можуть бути усунуті шляхом перебудови. Отже, підстави для застосування ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності для звернення до суду з позовом про знесення самочинного будівництва відсутні. Також відповідач зазначає про передчасність висновків позивача про те, що житловий будинок за адресою: м. Одеса, вул. Бригадна, 4, визнаний судом самочинним будівництвом. На підтвердження вказаного відповідач зазначив, що відповідно до діючого законодавства право власності на самочинне будівництво не набувається та державній реєстрації не підлягає та рішенням суду по адміністративній справі №815/2611/15 відмовлено у задоволенні позову про визнання незаконними та скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на житловий будинок, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Бригадна,4, а також про державну реєстрацію права власності на квартири №№1-53, що розташовані в будинку за адресою: м. Одеса, вул.Бригадна,4, на підставі яких були видані свідоцтва про право власності. Відповідач також вважає, що вирішення питань про наявність підстав для звернення ДАБІ з позовом про знесення самочинного будівництва при розгляді цієї адміністративної справи призведе до порушення принципів адміністративного судочинства, як безпосередність встановлення обставин лише тим судом, який розглядає справу по суті, незалежність та самостійність суду у встановленні обставин, що мають значення для справи, змагальність сторін, адже встановлення наявності підстав для позову про знесення будівництва здійснюється у даній справі без участі осіб, які можуть бути відповідачами за вимогами про знесення самочинного будівництва та мають право захищати свої права та інтереси.

За таких обставин відповідач вважає, що підстави для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 відсутні.

Представник відповідача - Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради у судове засідання також не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, у письмових запереченнях, які надійшли через канцелярію суду 30.01.2017 року, просив розглянути справу за відсутності представника Управління. Згідно письмових заперечень, відповідач з позовними вимогами до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради не погоджується, вказуючи на те, що на данийчас обставини передбачені ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності для звернення до суду з позовом про знесення будівництва за адресою: м. Одеса, вул.Бригадна,4, Управлінням не встановлені. Крім того, відповідач вказує, що у будинку, розташованому за зазначеною адресою розміщено 53 квартири, які належать на праві власності фізичним особам та державна реєстрація їх прав не скасована. На адресу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради надходило колективне звернення, яке було розглянуто з наданням вичерпної відповіді, отже підстави для визнання бездіяльності Управління та зобов'язання його до подачі адміністративного позову про знесення, на переконання відповідача, відсутні.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи можливість розгляду даної справи у порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами та запереченнями, суд ухвалив рішення розглянути справу в письмовому провадженні 02 лютого 2017 року.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, судом встановлено наступні обставини та факти.

У липні 2013 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, правонаступником якої є Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, звернулась до Київського районного суду м. Одеси з позовом про зобов'язання знести самовільно збудований житловий будинок за адресою: м. Одеса, вул. Бригадна, 4.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 22 січня 2016 року (справа №520/9778/13-ц), залишеною без змін ухвалами апеляційного суду Одеської області від 01 березня 2016 року, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 травня 2016 року, провадження в порядку цивільного судочинства у справі за позовом Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про зобовязання знести самовільно збудований житловий будинок закрито, у звязку із тим, що відносини між сторонами є публічно-правовими, отже зазначений спір підлягає розгляду в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства (а.с. 47-55, том 1).

Після закриття провадження у справі про знесення житлового будинку за адресою: м.Одеса, вул. Бригадна, 4, позивач неодноразово звертався до органів, які здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, виконавчого комітету Одеської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради) про вжиття заходів щодо звернення до суду з адміністративним позовом про знесення об'єкту самочинного будівництва, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Бригадна, 4, відповідно до імперативних положень ч. 7 ст. 376 ЦК України.

Так, 15 березня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до першого заступника начальника ДАБІ України щодо надання доручення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області провести перевірку декларації «Про готовність обєкта до експлуатації» на достовірність наведених даних щодо обєкту за адресою: м.Одеса, вул. Бригадна, 4 (а.с. 77-78, том 1).

На вказане звернення ДАБІ України надано відповідь від 30 березня 2016 року та повідомлено, що перевірка достовірності даних декларації про початок виконання будівельних робіт з будівництва житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Бригадна, 4, від 26 березня 2014 року №ІУ 083140850065 та декларації про готовність обєкта до експлуатації від 24 липня 2014 року №ІУ 143142050289 не можлива, оскільки реєстрацію вказаних декларацій скасовано (а.с. 79-80, том 1).

Листами від 07 та 28 квітня 2016 року ДАБІ України на звернення ОСОБА_1 щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою: м.Одеса, вул. Бригадна, 4, також надано відповіді про те, що перевірка достовірності даних декларації про початок виконання будівельних робіт з будівництва житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Бригадна, 4, від 26 березня 2014 року №ІУ 083140850065 та декларації про готовність обєкта до експлуатації від 24 липня 2014 року №ІУ 143142050289 не можлива, оскільки реєстрацію вказаних декларацій скасовано (а.с. 89-90, том 1).

08 липня 2016 року у відповіді ДАБІ України про розгляд звернення ОСОБА_1 стосовно подання позову до суду про знесення самочинно збудованого обєкту за адресою: м.Одеса, вул. Бригадна, 4, заявнику повідомлено про те, що відповідно до вимог статті 376 Цивільного кодексу України право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування. У випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права. Також в листі зазначено, що в провадженні Київського районного суду м. Одеси розглядається справа №520/2157/16-ц про знесення самочинного будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Бригадна, 4, в якій Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області залучена третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, у звязку із чим Департаменту наголошено про необхідність участі у судових засіданнях по розгляду даної справи (а.с. 91, том 1).

21 липня 2016 року позивач - ОСОБА_1 разом з іншими мешканцями м.Одеси по вул. Бригадній звернулись до Державної архітектурно-будівельної інспекції України з колективним зверненням про вжиття заходів щодо подання адміністративного позову про знесення самочинно збудованого будинку за адресою: м. Одеса, вул. Бригадна, 4 (а.с. 56-58, том 1).

На вказане звернення Державна архітектурно-будівельна інспекція України надала відповідь від 11 серпня 2016 року №40-703-(90-9)/7931, якою стосовно звернення до суду із позовом про знесення самочинно збудованого обєкту повідомила, що згідно пункту 5 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)», такий позов може бути пред'явлено до суду у разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил із визначенням строку для добровільного виконання припису, та/або якщо перебудова об'єкта є неможливою. Розглядаючи зазначені позови відповідно до вимог вказаної норми та положень частини сьомої статті 376 ЦК, суди мають встановлювати, чи було видано особі, яка здійснила самочинне будівництво, припис про усунення порушень, чи можлива перебудова об'єкту та чи відмовляється особа, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.

Також у відповіді зазначено, що у провадженні Київського районного суду м. Одеси вже розглядається справа про знесення самочинного будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Бригадна, 4, в якій Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області залучена третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Отже, пославшись на приписи п. 3 ч. 1 ст. 155 КАС України, відповідного до якого суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого адміністративного суду є адміністративна справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ДАБІ наголосила про неможливість звернення до суду із позовом про знесення самочинно збудованого обєкту (а.с. 59, том 1).

07 вересня 2016 року гр. ОСОБА_1 надано відповідь Виконавчого комітету Одеської міської ради про те, що повноваженнями щодо звернення до суду з позовом про знесення самочинного будівництва, збудованого на земельній ділянці, що знаходиться у приватній власності, наділені органі державного архітектурно-будівельного контролю, що унеможливлює подання такого позову Одеською міською радою (а.с. 60).

26 жовтня 2016 року до начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради звернулись з колективним зверненням мешканці м. Одеси, вул. Бригадна, серед яких й позивач ОСОБА_1, у якому просили, зокрема, вжити заходи щодо подання адміністративного позову про знесення обєкта самочинного будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Бригадна, 4 (а.с. 195-196, том 1).

У відповідь Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради листом від 22 листопада 2016 року повідомило про те, що завданням Управління є здійснення на території м. Одеси відповідно до закону державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності. Управління не може впливати на Управління архітектури та містобудування ОМР щодо здійснення ним своїх повноважень (а.с. 194, том 1).

Однак, позивач з отриманими відповідями категорично не погоджується, вважає, що таким чином відповідачі - Державна архітектурно-будівельна інспекція України та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради протиправно, всупереч вимог ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, ухиляються від реалізації наданих їм повноважень щодо звернення до суду з адміністративним позовом про знесення об'єкту самочинного будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Бригадна, 4.

У свою чергу відповідач - Державна архітектурно-будівельна інспекція України у своїх запереченнях на позов зазначає про відсутність підстав для застосування приписів ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності для звернення до суду з позовом про знесення самочинного будівництва, у звязку з відсутністю на даний час належним чином встановлених та доведених даних про те, що при здійсненні будівельних робіт за адресою: м. Одеса, вул. Бригадна, 4 були порушені суспільні інтереси або права інших осіб, що порушення будівельних норм і правил мали істотний характер та, що такі порушення не можуть бути усунуті шляхом перебудови.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 10 Закону України Про архітектурну діяльність від 20 травня 1999 року №687-XIV, для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

У відповідності з ч. 1 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 року № 3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності).

В статті 6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначено органи, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а саме. Управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 р. №294 Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція).

Рішенням Одеської міської ради від 27.04.2016 року № 579-VII затверджено Положення про Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, відповідно до якого Управління є виконавчим органом Одеської міської ради та створено відповідно до законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про архітектурну діяльність» та інших нормативно-правових актів з метою здійснення архітектурно-будівельного контролю на території м. Одеси.

За приписами пункту 6 Положення про Управління, Управління підзвітне і підконтрольне Одеській міській раді, а з питань здійснення повноважень, передбачених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», є підконтрольним Державній архітектурно-будівельній інспекції України.

Згідно з п. 9 Положення про Управління, основними завданнями Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради є здійснення на території м. Одеси відповідно до закону державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності.

Отже, відповідачі по справі - Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради є органом державного архітектурно-будівельного контролю, а Державна архітектурно-будівельна інспекція України - органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок №553).

Згідно з п. 5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з пунктами 16, 17 Порядку № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Відповідно до частини 1 статті 38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, у разі виявлення факту самочинного будівництва обєкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого обєкта та компенсацію витрат, повязаних з таким знесенням.

Так само за приписами ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що органу державного архітектурно-будівельного контролю надано можливість здійснювати контроль у разі виявлення факту самочинного будівництва. У ході здійснення такого контролю посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки, серед іншого, мають право видавати обовязкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (пункт 3 частини 4 статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності). У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого обєкта та компенсацію витрат, повязаних з таким знесенням.

Як з'ясовано у справі, звернення позивача з даним позовом обґрунтовано наявністю передбачених ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності підстав для звернення до суду з позовом про знесення об'єкту самочинного будівництва житлового будинку, який розташований за адресою: м.Одеса, вул. Бригадна, 4.

Отже, для вирішення даного спору з'ясуванню підлягає питання щодо наявності підстав/предумов для звернення відповідачів до адміністративного суду з позовом про знесення об'єкту будівництва, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Бригадна, 4. Вказаними підставами є наявність в об'єкті будівництва ознак самочинного.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України, самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Самочинним також вважається будівництво хоча і на підставі проекту, але за наявності істотних порушень зазначених норм та правил як у самому проекті, так і при будівництві, за наявності рішень спеціально уповноважених органів про усунення порушень.

Нормами чинного законодавства передбачено, що для прийняття рішення про знесення об'єкта будівництва, слід обов'язково встановити наявність умов, передбачених ст. 376 Цивільного кодексу України, а саме: істотне відхилення від проекту; суперечність суспільним інтересам або порушення права інших осіб; істотного порушення будівельних норм і правил; неможливість проведення перебудови об'єкта з метою усунення порушень або відмова особи від її проведення.

При цьому, знесення самочинно збудованого об'єкту можливе лише за рішенням суду як крайній захід, коли використано всі передбачені законодавством заходи.

Питання ж наявності підстав для знесення самочинно збудованого обєкта, як і можливості усунення порушень у інший спосіб, вирішуються судом у ході розгляду справи за позовом органу державного архітектурно-будівельного контролю про знесення самочинно збудованого обєкта.

Зазначене вище узгоджується із висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 11 жовтня 2016 року у справі № 21-1609а16.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Отже, враховуючи, що встановлення наявності підстав для знесення об'єкта будівництва, як самочинного, не є предметом доказування у даній справі, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання Державної архітектурно-будівельної інспекції України та/або Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради подати адміністративний позов про знесення об'єкту самочинного будівництва, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Бригадна, 4, відповідно до імперативних положень ч. 7 ст. 376 ЦК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 КАС України, суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

З огляду на зазначене, суд зазначає, що вжиття заходів, які становлять зміст державного архітектурно-будівельного контролю, є компетенцією органів державного архітектурно-будівельного контролю, які повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією і законами України. У порядку адміністративного судочинства суд не може зобов'язувати їх реалізувати надані їм владні управлінські функції, якщо за своїм змістом і спрямуванням такий спосіб не має на меті та/або не призначений для захисту саме порушених прав особи у правовідносинах, що виникли у зв'язку зі здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Що стосується позовних вимог про визнання бездіяльності Державної архітектурно-будівельної інспекції України стосовно ухилення від подання позову про знесення об'єкту самочинного будівництва, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Бригадна, 4, суд зазначає наступне.

Бездіяльність певна форма поведінки, яка полягає у невиконанні дій, пасивність поведінки. Якщо пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень має негативний вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи, то така бездіяльність є протиправною.

Натомість, у правовідносинах, що склались між позивачем та ДАБІ України щодо знесення будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Бригадна, 4, відсутні підстави вважати поведінку відповідача бездіяльністю, оскільки, як доводить сам позивач, Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області виступає третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, у справі про знесення самочинного будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Бригадна, 4, яка перебуває в провадженні Київського районного суду м. Одеси (справа №520/2157/16ц) (а.с. 208, том 1).

Отже, підстави для визнання поведінки Державної архітектурно-будівельної інспекції України у спірних правовідносинах протиправною бездіяльністю відсутні.

Щодо аналогічних позовних вимог до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, суд також відмовляє у цій частині позову з підстав відсутності передумов для звернення до суду з позовом про знесення об'єкту самочинного будівництва, оскільки з боку Управління державний архітектурно-будівельний контроль на об'єкті будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Бригадна, 4, у вигляді проведення планових та позапланових перевірок, не здійснювався.

Позовні вимоги про зобов'язання Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради вчинити дії по притягненню до правової відповідальності посадових осіб, що спричинили тривалу бездіяльність органу державної влади, яка знайшла своє вираження в ухиленні від подання позову про знесення об'єкту самочинного будівництва, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Бригадна, 4, є похідними від вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідачів, у задоволенні яких суд відмовив, тому також задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням встановлених обставин, суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 6-9, 11, 24, 69, 70, 71, 86, 94, 122, 128, 158-163, 254 КАС України, Законом України Про архітектурну діяльність від 20.05.1999 року № 687-XIV, Законом України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 року № 3038-VI, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобовязання вчинити певні дії, - відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано у строк, встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий суддя О.В. Глуханчук

Суддя Е.В. Катаєва

Суддя М.М. Кравченко