Ухвала суду № 64501681, 03.02.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

03 лютого 2017 року

Справа № 808/424/17

м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Матяш О.В., розглянувши адміністративний позов Головного управління Держпраці у Запорізькій області до товариства з обмеженою відповідальністю «Завод столових приборів–ДСС» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду згідно з частиною п’ятою статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»,

ВСТАНОВИВ:

02.02.2017 позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Відповідно до ст. 107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 106 цього Кодексу, яка встановлює обов’язкові вимоги до позовної заяви.

Відповідно до ч.3 ст.106 КАС України, до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Виходячи з вищенаведеного, позовна заява не відповідає вимогам ст. 106 КАС України, а саме: до позову не додано документу про сплату судового збору. Між тим, позивач із посиланням на п. 20 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» зазначає, що він звільнений від сплати судового збору. Проте суддя не може погодитися із такими твердженнями позивача та зазначає наступне.

За визначенням статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру суб'єктом владних повноважень складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» №1801-VIII від 21.12.2016, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на день подачі позову становить 1600 гривень. Таким чином, ставка судового збору встановлена за подання до адміністративного суду суб'єктом владних повноважень позову немайнового характеру в 2017 році складає 1600 гривень. Одночасно цей Закон визначає випадки, коли судовий збір не підлягає сплаті шляхом виключення відповідних заяв із числа об'єктів справляння та судового збору та встановлення пільг щодо слати судового збору.

Так, вичерпний перелік заяв, за подання яких не справляється судовий збір, наведено у ч.2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», а пільги щодо сплати судового збору встановлені у статті 5 цього Закону.

Згідно з п. 20 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняється центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, структурні підрозділи виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад, на які покладені функції із здійснення контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.

Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Отже, з системного аналізу вищенаведених положень чинного законодавства України можна зробити висновок, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, а тому, в силу приписів п. 20 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», вона звільняється від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Водночас, позивачем у справі є Головне управління Держпраці у Запорізькій області, згідно з положенням про яке, останнє є територіальним органом Державної служби України з питань праці.

Законодавцем звільнено від сплати судового збору Державну службу України з питань праці, проте ані в п. 20 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», ані в інших його приписах не згадано про звільнення від сплати судового збору територіальних органів (ГУ Держпраці у Запорізькій області) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю (Державної служби України з питань праці).

Враховуючи, що позивач у справі не є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, а є територіальним органом цього центрального органу виконавчої влади, підстав для звільнення позивача від сплати судового збору у відповідності до п. 20 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не має. З таких підстав позивач був зобов’язаний додати до позову документ про сплату судового збору у розмірі 1600 гривень.

Відповідно до ст. 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

За таких обставин позовну заяву необхідно залишити без руху.

Керуючись ст.ст.106, 108 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

позовну заяву Головного управління Держпраці у Запорізькій області до товариства з обмеженою відповідальністю «Завод столових приборів – ДСС» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду згідно з частиною п’ятою статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» - залишити без руху, надавши позивачу термін до 24 лютого 2017 року (з урахуванням строку на пересилання поштою) для усунення недоліків заяви.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання суду документу про сплату судового збору у розмірі 1600 гривень.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і повернута позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у п’ятиденний строк з дня отримання ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Матяш