Постанова № 64501615, 30.01.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2017 р. Справа №805/277/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Христофорова А.Б.,

при секретарі Нестеренко Н.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області до Приватного підприємства «Понімар» про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Маріупольською обєднаною державною податковою інспекцією м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області заявлений позов до Приватного підприємства «Понімар» про стягнення заборгованості про стягнення коштів з рахунків у банках платника податку на суму податкового боргу у розмірі 54917,96 грн., мотивуючи вимоги тим, що у відповідача існує податкова заборгованість, що виникла у результаті самостійно визначеної суми податкового зобовязання. Оскільки самостійно заборгованість не сплачується, будь-які інші заходи впливу з боку податкового органу задля погашення податкового боргу, відповідачем не виконуються, просить суд стягнути заборгованість з рахунків у банках, що обслуговують відповідача.

Представник позивача через відділ діловодства та документообігу суду надав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача на підставі наявних документів.

Представник відповідача до судового засідання не зявився про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, з заявами та клопотаннями про відкладання розгляду справи до суду не звертався.

У відповідності до приписів ч.2 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін.

Суд, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач, Маріупольська обєднана державна податкова інспекція м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області, є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

Відповідач, Приватне підприємство «Понімар» (код ЄДРПОУ 24655154, АДРЕСА_1, 87502) пройшов передбачену законом процедуру державної реєстрації 17.02.1997 року, є юридичною особою та в даних правовідносинах, у відповідності до вимог ст.48 Кодексу адміністративного судочинства України, здатний особисто здійснювати свої права та обовязки.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Судом встановлено, що відповідачем до податкового органу надавалася податкова звітність з податку на додану вартість із самостійно визначеною сумою податкового зобовязання:

податкова декларація № НОМЕР_1 від 22.07.2016 року на суму 1281 грн.;

податкова декларація № НОМЕР_2 від 17.12.2015 року на суму 4075 грн.;

податкова декларація № НОМЕР_3 від 20.11.2015 року на суму 260 грн.;

уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість № НОМЕР_4 від 19.04.2016 року на суму основного платежу 8750 грн., самостійно визначених штрафних санкцій 263 грн.;

уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість № НОМЕР_5 від 30.03.2016 року на суму основного платежу 6228 грн., самостійно визначених штрафних санкцій 187 грн.;

уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість № НОМЕР_6 від 17.02.2016 року на суму основного платежу 63 грн., самостійно визначених штрафних санкцій 2 грн.;

уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість № НОМЕР_7 від 17.02.2016 року на суму основного платежу 2616 грн., самостійно визначених штрафних санкцій 78 грн.;

Судом також встановлено, що податковим органом проведені камеральні перевірки з питань дотримання термінів надання податкової звітності з податку на додану вартість за результатами якої виявлені порушення та складено:

акт № 628/05-83-12-12-1/24655154 від 02.08.2016 року. На підставі зазначеного акту сформовано податкове повідомлення рішення № НОМЕР_8 від 04.08.2016 року про збільшення суми грошового зобовязання у сумі 170 грн.;

акт № 513/05-83-12-12-1/24655154 від 12.07.2016 року. На підставі зазначеного акту сформовано податкове повідомлення рішення № НОМЕР_9 від 10.06.2016 року про збільшення суми грошового зобовязання у сумі 4775 грн.;

акт № 521/05-19-12-01/24655154 від 20.05.2016 року. На підставі зазначеного акту сформовано податкове повідомлення рішення №0002951500 від 18.11.2014 року про збільшення суми грошового зобовязання у сумі 357,65 грн.;

акт № 296/05-83-12-12-1/24655154 від 27.05.2016 року. На підставі зазначеного акту сформовано податкове повідомлення рішення № НОМЕР_10 від 30.05.2016 року про збільшення суми грошового зобовязання у сумі 718,24 грн.;

акт № 48/05-83-15-12-1/24655154 від 17.02.2016 року. На підставі зазначеного акту сформовано податкове повідомлення рішення № НОМЕР_11 від 18.02.2016 року про збільшення суми грошового зобовязання у сумі 1102,24 грн.;

акт № 291/05-83-15-12-1/24655154 від 16.12.2015 року. На підставі зазначеного акту сформовано податкове повідомлення рішення № НОМЕР_12 від 16.12.2015 року про збільшення суми грошового зобовязання у сумі 242,06 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові повідомлення-рішення вручені представнику підприємства та не оскаржені ані в адміністративному, ані в судовому порядку.

Відповідно до ст. 129 ПК України відповідачу була нарахована пеня у сумі 4192,14 грн.

Крім того, судом встановлено, що позивачем проведена фактична перевірка з питань додержання відповідачем вимог, встановлених законодавством України, при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якої виявлені порушення та складено акт № 56/05-19-21/24655154 від 0103.2016 року. На підставі акту перевірки позивачем сформовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 000020/4000/24655154 від 29.03.2016 на суму 20000 грн. Вказані штрафні санкції відповідачем сплачені частково, та з урахуванням часткової сплати заборгованість складає 15810,93 грн.

Відповідно до ст. 129 ПК України відповідачу була нарахована пеня у сумі 48,93 грн.

Пунктом 15.1 статті 15 ПК України передбачено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Податковим зобов'язанням в розумінні Податкового кодексу України визначається сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

У відповідності до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до ст.203 Податкового кодексу України, податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобовязання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. ПК України).

Пунктом 56.11 статті 56 ПК України встановлено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Судом встановлено, що відповідачем самостійно задекларовано суму податкового зобовязання, отже сума є узгодженою, однак відповідачем належним чином не сплачена.

Пунктом 58.1 статті 58 ПК України передбачено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно із пунктом 58.2 статті 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Частино 5 ст. 17 Закону встановлено, що у разі невиконання суб'єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на

підставі рішення суду.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України передбачено що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вищезазначених вимог та з метою погашення податкового боргу податковим органом сформована та вручена відповідачу податкова вимога форми Ю № 831-25 від 12.03.2014 року.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із пунктом 95.2 статті 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно із пунктом 95.4 статті 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З аналізу вищезазначених правових норм вбачається, що декларацією є документ, на підставі якого формується податкове зобов'язання. До обов'язків платника відноситься сплата податкового зобов'язання по декларації протягом 10 днів, що настають після граничного строку сплати. За наслідком несвоєчасної сплати узгодженого грошового зобовязання податковим органом формується податкове повідомлення рішення з визначенням штрафу, що підлягає сплаті. Якщо платник, не сплатив зобов'язання, то податкові органи надсилають податкову вимогу у якій зазначається сума податкового зобов'язання яка має бути сплачена протягом 60 днів. У випадку несплати такого податкового зобов'язання, податковий борг погашається шляхом стягнення коштів зокрема з рахунків платника податків.

Відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Абзацом «а» пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України визначено, що нарахування пені розпочинається, зокрема, при самостійному нарахуванні суми грошового зобовязання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобовязання, визначеного цим Кодексом.

Пунктом 129.4 ст. 129 ПК України встановлено, що пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Заборгованість у сумі 54917,96 грн. виникла в звязку з не сплатою відповідачем узгодженого податкового зобовязання та штрафних санкцій з ПДВ у сумі 37286,01 грн., адміністративних санкції у сумі 15858,93 грн. та штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сумі 1773,02 грн.

Підстави виникнення податкової заборгованості та наявність боргу у визначеному позивачем розмірі підтверджені інтегрованою карткою платника податків.

Дотримання податковим органом встановленої законодавством процедури, що передує стягненню податкового боргу в судовому порядку підтверджується податковою вимогою.

Суд бере до уваги, що позивачем була дотримана процедура формування та направлення податкової вимоги. Податкова вимога ані в адміністративному порядку, ані в судовому порядку оскаржена не була.

Таким чином, враховуючи, що відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив суму податкового боргу, доказів зворотного суду не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, враховуючи, що відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив суму податкового боргу, доказів зворотного суду не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Згідно вимог ч.4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8-11, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області до Приватного підприємства «Понімар» про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з розрахунків у банках Приватного підприємства «Понімар» (код ЄДРПОУ 24655154, АДРЕСА_1, 87502) заборгованість з податку на додану вартість у сумі 37286,01 (тридцять сім тисяч двісті вісімдесят шість) грн. 01 коп., адміністративні штрафи та інші санкції у сумі 15858,93 грн., штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сумі 1773,02 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошено у судовому засіданні 30.01.2017 року.

Повний текст постанови виготовлено 03.02.2017 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання особами, які беруть участь у справі, копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Христофоров А.Б.