Постанова № 64501565, 30.01.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2017 р. Справа №805/182/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Христофорова А.Б.,

при секретарі Нестеренко Н.Л.,

за участю сторін

представника позивача не зявився,

представника відповідача не зявився,

розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 вогнетривкий завод» до Марїнської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 7 грудня 2016 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 ,-

ВСТАНОВИВ:

Публічним акціонерним товариством «ОСОБА_1 вогнетривкий завод» заявлено позов до Марїнської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 7 грудня 2016 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, складених Марїнською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області на підставі акту від 25 листопада 2016 року № 1453/12-0/00191744 «Про результати камеральної перевірки податкової звітності з плати за землю з юридичних осіб ПАТ «КРВЗ» за 2016 рік».

Позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення від 7 грудня 2016 року № № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 суперечать нормам чинного законодавства, посилаючись на норми Податкового кодексу України, Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VІІ (надалі - Закон № 1669-VII), розпорядження Кабінету міністрів України «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція» від 2 грудня 2015 року № 1275-р (надалі Розпорядження № 1275-р). 30 січня 2017 року представник позивача до суду надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач у письмових запереченнях проти позовних вимог заперечує, вважає що позиція позивача щодо відсутності правових підстав та обовязку для сплати орендної оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідно до вимог чинного законодавства України. Зазначає, що включення того чи іншого населеного пункту до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась АТО, не є безумовною підставою для невиконання чи виконання не в повному обсязі платниками податків своїх обовязків. Представник відповідача у письмових запереченнях просив суд розглянути справу без його участі.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_1 вогнетривкий завод» зареєстровано як юридична особа за номером ЄДРПОУ 00191744, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, перебуває на обліку у Марїнській обєднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, судовим рішенням в адміністративній справі № 805/343/16-а за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 вогнетривкий завод» до Марїнської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 15.09.2016 року за № НОМЕР_3, № НОМЕР_4 було вже встановлено, що 27 листопада 1998 року за № 75 було складено акт на право постійного користування землею, відповідно до якого позивачу ОСОБА_1 міською Радою народних депутатів Марїнського району Донецької області було надано у постійне користування 50,6726 гектарів землі відповідно до рішення ОСОБА_1 міської Ради народних депутатів від 27 травня 1998 року № 37/1.

26 грудня 2012 року ОСОБА_1 міською радою було прийняте рішення № VI/24-10 про дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок попередньо загальною площею 2,7960 гектарів по вул. Ахтирського, 2-а, 2-б, 2-в, 2-г м. Красногорівка для експлуатації комплексу будівель та споруд, гаражного комплексу, побутової будівлі, столярної майстерні позивача та надало дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок попередньо загальною площею 2,7960 гектарів по вул. Ахтирського.

Судом встановлено, що 25 листопада 2016 року відповідачем була проведена камеральна перевірка податкової звітності з плати за землю юридичних осіб за 2016 рік про несвоєчасну сплату податкового зобовязання, за результатами якої був складений акт № 1453/12-0/00191744.

За результатами акту перевірки від 25 листопада 2016 року відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 7 грудня 2016 року № НОМЕР_2, яким позивача зобовязано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 1162 грн. 53 коп. за платежем земельний податок з юридичних осіб та № НОМЕР_1, яким позивача зобовязано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 570 грн. 15 коп. за платежем земельний податок з юридичних осіб.

З акту перевірки та розрахунків до спірних податкових повідомлень-рішень вбачається, що позивачу було нараховано штрафні санкції за порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобовязання з плати за землю з юридичних осіб за період з 30.07.2016року по 27.10.2106року.

Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) та Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VІІ (надалі - Закон № 1669-VII).

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Нормою пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до статті 59.1 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу. При цьому, відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, порядок надіслання платникові податків податкової вимоги є тотожним порядку надіслання податкового повідомлення-рішення. У свою чергу, відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до матеріалів справи відповідач знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції (далі - АТО), а саме м. Красногорівка Марїнського району Донецької області.

Статтею 6 Закону № 1669-VII встановлено, звільнити субєктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону.

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону № 1669-VII встановлено, що перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.

Так, Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» від 7 листопада 2014 р. № 1085-р визначено, що м. Красногорівка Марїнського району належить до переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.

Період проведення АТО - це час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення АТО або військових дій на території України (абзац перший статті 1 Закону № 1669).

З аналізу зазначених норм Закону № 1669-VII та Податкового кодексу України (надалі ПКУ) вбачається, що зазначеним Законом встановлено пільги щодо орендної плати за землю, що сплачується на відповідній території, а саме щодо податку який сплачується суб'єктами господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення АТО. Зазначені норми Закону № 1669-VII не суперечать вимогам ПКУ.

Перелік земельних ділянок державної та комунальної власності, на які розповсюджуються пільги, встановлені статтею 6 Закону № 1669-VII, визначається виходячи з переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, згідно переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до вимог пункту 5 статті 11 Закону № 1669-VII. Остаточний перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, буде затверджено у десятиденний строк з дня закінчення антитерористичної операції.

Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1053-р від 30 жовтня 2014 року, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. В подальшому, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція». Тобто, зазначене розпорядження Кабінету Міністрів України було чинним та не скасовувалось, дія якого лише була зупинена на відповідний час. 2 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України». Зазначене розпорядження опубліковано 8 грудня 2015 року на єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал».

Пунктом 1 та 3 вказаного розпорядження, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком та визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053».

Суд зазначає, що вказаними розпорядженнями затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція з початку її проведення та на теперішній час. Згідно з додатками до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р та № 1053-р від 30 жовтня 2014 року, до зазначених населених пунктів належить м. Красногорівка Марїнського району Донецької області.

Крім того, відповідно до пункту 1 розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085-р затверджено перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. Відповідно до додатку 2 зазначеного розпорядження до зазначених населених пунктів належить м. Красногорівка Марїнського району Донецької області.

Як вже встановлено судом вище землі, якими позивач користується, знаходяться в м. Красногорівка Марїнського району Донецької області, на території якого здійснювалась антитерористична операція, та територія якого розташована на лінії зіткнення.

З огляду на викладене, оскільки відповідач зареєстрований та здійснює свою господарську діяльність на адміністративній території м. Красногорівка Марїнського району Донецької області у населеному пункті, на території якого здійснювалась та здійснюється антитерористична операція, земельна ділянка також розташована в м. Красногорівка Марїнського району Донецької області, період проведення антитерористичної операції триває, пільги, встановлені статтею 6 Закону № 1669-VII, поширюються на відповідача як платника орендної плати за землю, який перебував та перебуває на території проведення антитерористичної операції.

З матеріалів справи вбачається, що Торгово-промисловою палатою України позивачу було надано сертифікат (висновок) про настання обставин непереборної сили від 5 вересня 2014 року, який з 13 липня 2014 року засвідчує настання обставин непереборної сили при здійснені господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння а сплати податків та обовязкових платежів.

Стаття 10 Закону України № 1669 передбачає, що єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує форс-мажорні обставини, як підставу для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) своїх податкових зобовязань є наявність у такого субєкта господарювання Сертифікату ТПП про засвідчення форс мажорних обставин.

Таким чином Сертифікат ТПП застосовується при вирішенні питання про звільнення від нарахування штрафних санкцій та пені з 14 квітня 2014 року з боку податкових органів.

У даному випадку позивачеві нараховані штрафні санкції саме за несвоєчасну сплату ним грошових зобовязань з земельного податку з юридичних осіб, проте, як вбачається з матеріалів адміністративної справи, позивач звертався до ТПП із заявою про засвідчення йому форс-мажорних обставин на період АТО у відповідності до статті 10 Закону № 1669, про що ТПП засвідчила настання обставин непереборної сили при здійсненні діяльності на території Донецької області та дотриманні норм законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обовязкових платежів з 13 липня 2014року.

З урахуванням викладеного суд вважає, що позивач виконав усі вимоги законодавства, які є підставою для звільнення останнього з 13 липня 2014року від відповідальності за неналежне виконання своїх зобовязань щодо сплати штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошових зобовязань.

Таким чином, приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення на підставі проведеної камеральної перевірки, податковий орган не діяв на підставі, в межах та у спосіб наданих йому законодавством повноважень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність спірних податкових повідомлень-рішень в порядку частини 2 статті 71 КАС України, внаслідок чого позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивачем сплачений судовий збір відповідно до платіжного доручення від 21 грудня 2016 року № 314 у сумі 1378 грн.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 вогнетривкий завод» до Марїнської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 7 грудня 2016 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Марїнської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 7 грудня 2016 року за № НОМЕР_2, яким позивача зобовязано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 1162 грн. 53 коп. за платежем земельний податок з юридичних осіб.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Марїнської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 7 грудня 2016 року за № НОМЕР_1, яким позивача зобовязано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 570 грн. 15 коп. за платежем земельний податок з юридичних осіб.

Стягнути з Марїнської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 вогнетривкий завод» судові витрати в розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень) грн.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 30.01.2017 року.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 03.02.2017 року.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Христофоров А.Б.