Постанова № 64501530, 31.01.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2017 р. Справа № 805/1697/16-а

ухвалено у нарадчій кімнаті

час прийняття 12год.05хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Троянової О.В.

cуддів Кошкош О.О., Христофорова А.Б.

секретарі Кудрі В.Г.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідач-1 ОСОБА_2 за довіреністю

представника відповідача-2 ОСОБА_2 за довіреністю

представника 3-ї особи не зявився

розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Експерементально-механічний Курахівський завод

до Марїнської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, Державної фіскальної служби України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 акціонерне товариство Металургійний комбінат Азовсталь

про визнання протиправними дій щодо неприйняття до реєстрації податкових накладних від 03.07.2015 №1, від 30.07.2015 №2, від 07.08.2015 №1, від 07.08.2015 №2, від 25.09.2015 №5, визнання прийнятими та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю Експерементально-механічний Курахівський завод від 03.07.2015 №1, від 30.07.2015 №7, від 07.08.2015 №1, від 07.08.2015 №2, від 25.09.2015 №5 протягом операційного дня 07.06.2016 року , -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Експерементально-механічний Курахівський завод звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Марїнської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 акціонерне товариство Металургійний комбінат Азовсталь про визнання протиправними дій щодо неприйняття до реєстрації податкових накладних від 03.07.2015 №1, від 30.07.2015 №7, від 07.08.2015 №1, від 07.08.2015 №2, від 25.09.2015 №5, визнання прийнятими та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю Експерементально-механічний Курахівський завод від 03.07.2015 №1, від 30.07.2015 №7, від 07.08.2015 №1, від 07.08.2015 №2, від 25.09.2015 №5 протягом операційного дня 07.06.2016 року/а.с.4-7/.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що підприємством засобами електронного звязку до податкового органу подані податкові накладні, проте на адресу підприємства від контролюючого органу надійшли квитанції про відмову в прийняття податкових накладних.

Просить суд: визнати протиправними дії Марїнської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, Державної фіскальної служби України щодо неприйняття до реєстрації податкових накладних від 03.07.2015 №1, від 30.07.2015 №7, від 07.08.2015 №1, від 07.08.2015 №2, від 25.09.2015 №5 та визнати прийнятими та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю Експерементально-механічний Курахівський завод від 03.07.2015 №1, від 30.07.2015 №7, від 07.08.2015 №1, від 07.08.2015 №2, від 25.09.2015 №5 протягом операційного дня 07.06.2016 року/аркуш спр.140-141/.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача-1, відповідача-2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав пояснення аналогічно викладеним у письмових запереченнях, зазначала, що надані податкові накладні не були зареєстровані позивачем протягом 180 календарних днів у звязку із чим йому було відмовлено у реєстрації даних податкових накладних. Просив суд відмовити у задоволенні позову /аркуш спр.53-55,107-109/.

Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у судове засідання не зявився, про день час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи суду не надавав.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача-1, відповідача-2, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Експерементально-механічний Курахівський завод є юридичною особою, включене до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України за номером 33377259, юридична адреса: 85612, Донецька область, Марїнський район, м. Курахове, впр-т. Маяковського, буд.9, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №291174 /аркуш спр.142/, перебуває на податковому обліку в Марїнській обєднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС у Донецькій області /аркуш спр.154/.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №07043048 серії НБ№349867 , Позивач є платником податку на додану вартість з 16 березня 2005р. та має індивідуальний податковий номер платника ПДВ - 333772505389 /аркуш спр.153/.

Відповідачі Марїнська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області, Державна фіскальна служба України діють на підставі положення про Державну фіскальну службу та керуючись Податковим кодексом України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

11 серпня 2014 року між Марїнською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області та ТОВ Експерементально-механічний Курахівський завод укладено договір про визнання електронної звітності №110820141 /а.с.8-10/.

21 грудня 2015 року аналогічний договір було укладено із Марїнською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області/аркуш спр.11-13/.

Позивачем, засобами електронного зв'язку 07 червня 2016 року подані податкові накладні від 03.07.2015 №1, від 30.07.2015 №7, від 07.08.2015 №1, від 07.08.2015 №2, від 25.09.2015 №5.

Згідно автоматично сформованої квитанції № 1 видно, що документи не було отримано податковим органом 07 червня 2016 року, з посиланням на те, що порушені вимоги строку їх реєстрації передбаченого п.120.2 ст.120 Податкового кодексу /а.с.19,22,25,28,31/.

Не погоджуючись із вказаною відмовою позивач звернувся до суду із даним позовом.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно п.201.2. ст. 201 Податкового кодексу України, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до вимог п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України (надалі ПК України), у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно п. 201.8. ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

За приписами п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Розрахунки коригування, складені платником податку до податкових накладних, що не видаються отримувачу, що складені до 1 лютого 2015 року, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних таким платником податку.

Суд зазначає, що відповідно до п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобовязаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобовязань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Відповідачі, у якості обґрунтування своїх заперечень та підстав неприйняття 07.06.2016 року податкових накладних від 03.07.2015 №1, від 30.07.2015 №2, від 07.08.2015 №1, від 07.08.2015 №2, від 25.09.2015 №5 від позивача до реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, посилаються на норми п. 120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України та на те, що накладна чи розрахунок коригування, подані після 180 календарних днів з дати їх складання не підлягають прийняттю до реєстрації, що стало підставою для неприйняття відповідних податкових накладних позивача та направлення йому квитанцій № 2 із зазначенням цієї причини.

Позивач, у свою чергу посилається на те, що, з огляду на норми п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, він має право зареєструвати відповідні податкові накладні чи розрахунки коригування у строк до 365 календарних днів з дати їх складання.

Проте, суд не приймає такі посилання сторін на встановлення строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з огляду на наступне.

Як вже було зазначено вище, відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобовязань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.

Відповідно до абзацу п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України визначено,що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у звязку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних…»

Проте суд звертає увагу позивача на те, що вказана норма встановлює не граничні строки для реєстрації податкових накладних чи уточнюючих розрахунків (які вже встановлено п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України), а вказує на те, протягом якого строку відповідні суми, вказані у накладних/розрахунках, може бути віднесено платником до складу податкового кредиту.

Відповідачі, у свою чергу, посилаються на те, що відповідно до п.120-1.2. ст. 120-1 Податкового кодексу України, а саме на те,що відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю - платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування.

Суд також звертає увагу відповідачів на те, що вказана норма не встановлює граничного строку реєстрації податкової накладної чи розрахунку, а лише вказує на те, що податковий орган має право оштрафувати платника податку на відповідну суму у разі відсутності з вини платника реєстрації накладної/розрахунку протягом 180 календарних днів.

Також вказана норма і не встановлює жодних підстав для неприйняття податкових накладних/розрахунків до реєстрації.

Отже, суд наголошує на тому те, що обидві вищевказані норми жодним чином не встановлюють граничні строки для реєстрації податкових накладних чи уточнюючих розрахунків та не встановлюють підстав для неприйняття податкових накладних/розрахунків до реєстрації.

Вичерпний перелік вимог до реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування встановлено відповідно до статтей 192 та 201 Податкового кодексу України, підстави для неприйняття накладних/розрахунків до реєстрації визначені у п. 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р. №1246 (далі - Порядок №1246).

Як встановлено судом та не заперечується відповідачами, станом на 07.06.2016 року вищевказані податкові накладні відповідали вимогам ст. 201 Податкового кодексу України щодо їх змісту.

Згідно з пунктом 9 зазначеного Порядку №1246 причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015р.); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Таким чином законодавство України не містить норм, які б визначали підставою відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації, як їх подання після спливу 180 днів після дати їх виписки чи того, що дата їх реєстрації не може перевищувати 180 календарних днів з дати складання.

Відповідно до п. 201-1.3 ст. 201-1 Податкового кодексу України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою: УНакл = УНаклОтр + УМитн + УПопРах - УНаклВид - УВідшкод Уперевищ.

Таким чином дії щодо відмови позивачу 07 червня 2016 року у прийнятті спірних податкових накладних від 03.07.2015 №1, від 30.07.2015 №2, від 07.08.2015 №1, від 07.08.2015 №2, від 25.09.2015 №5 є протиправними.

Відповідно до пункту 14.1.60 Податкового кодексу єдиний реєстр податкових накладних це - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом державної податкової служби в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Таким чином дії щодо прийняття чи неприйняття податкових накладних/розрахунків коригування вчиняються Державної фіскальною службою України (як центральним органом Державної податкової служби) , а не податковими інспекціями на місцях.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч.1 ст.79 КАС України письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги всі вищевикладені обставини, суд визнає протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо неприйняття 07 червня 2016 року відповідних податкових накладних/ та відмовляє у задоволенні позову в частині вимог про визнання протиправними дій Марїнської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області щодо неприйняття відповідних податкових накладних.

Згідно вимог ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Експерементально-механічний Курахівський завод до Марїнської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, Державної фіскальної служби України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 акціонерне товариство Металургійний комбінат Азовсталь про визнання протиправними дій щодо неприйняття до реєстрації податкових накладних від 03.07.2015 №1, від 30.07.2015 №2, від 07.08.2015 №1, від 07.08.2015 №2, від 25.09.2015 №5, визнання прийнятими та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю Експерементально-механічний Курахівський завод від 03.07.2015 №1, від 30.07.2015 №7, від 07.08.2015 №1, від 07.08.2015 №2, від 25.09.2015 №5 протягом операційного дня 07.06.2016 року задовольнити частково.

Визнати дії Державної фіскальної служби України щодо неприйняття 07 червня 2016 року до реєстрації податкових накладних від 03.07.2015 №1, від 30.07.2015 №2, від 07.08.2015 №1, від 07.08.2015 №2, від 25.09.2015 №5 протиправними.

Визнати прийнятими та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю Експерементально-механічний Курахівський завод від 03.07.2015 №1, від 30.07.2015 №7, від 07.08.2015 №1, від 07.08.2015 №2, від 25.09.2015 №5 протягом операційного дня 07.06.2016 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Експерементально-механічний Курахівський завод судові витрати у розмірі 6890грн. (шість тисяч вісімсот девяносто гривень)грн. за рахунок асигнувань Державної фіскальної служби України.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 31 січня 2017 року.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 03 лютого 2017 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії.

Головуючий суддя Троянова О.В.

Судді Кошкош О.О.

ОСОБА_4