копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2016 р. Справа № 804/7696/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВП Патріот" до Бабушкінського відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа: Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області про скасування арешту, -
ВСТАНОВИВ:
09 листопада 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «ВП Патріот» звернулося до суду з позовом до Бабушкінського відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа: Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить cкасувати арешт накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 22.09.2015 р. у виконавчому провадженні №48834300 та арешт накладений на підставі постанови про арешт коштів боржника від 22.09.2016 р. у виконавчому провадженні №48834300.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 22 вересня 2015 року відповідачем було відкрито виконавче провадження №48834300 з виконання вимоги №Ю-2095/17, виданої третьою особою 06.08.2015 р. про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ВП Патріот» на користь третьої особи 2 215,58 грн.
Крім того відповідачем також було винесено постанову про арешт майна позивача та оголошення заборони його відчуження та постанову про арешт коштів позивача.
Згодом Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська головного управління ДФС у Дніпропетровській області направила на адресу відповідача лист про відкликання вимоги у звязку із сплатою ТОВ «ВП Патріот» суми заборгованості.
Однак позивач стверджує, що на його прохання відповідач відмовив у задоволенні листа-заяви з посиланням на ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження».
Позивач посилається на ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до якої у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.
Таким чином, з урахуванням того, що позивачем заборгованість перед третьою особою була погашена в повному обсязі, та остання направила письмову відмову від здійснення примусового стягнення боргу, державний виконавець мав би винести постанову про закінчення виконавчого провадження та застосувати наслідки, визначені у ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження».
В судове засідання прибув представник позивача.
Представник відповідача та представник третьої особи в судове засідання не прибули, про дату, час і місце його проведення були повідомлені належним чином, письмових заперечень та пояснень на адресу суду не надіслали.
Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи вищевказане, суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство суд встановив наступні обставини.
22 вересня 2015 року Бабушкінським відділом державної виконавчої служби м.Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області відповідач, було відкрито виконавче провадження №48834300 з виконання вимоги №Ю-2095/17, виданої 06.08.2015р. ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області третьою особою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ВП Патріот» - позивача на користь третьої особи 2 215,58 грн.
Також відповідачем було винесено постанову про арешт майна позивача та оголошення заборони його відчуження та постанову про арешт коштів позивача.
30 листопада 2015 року виконавчий документ було повернуто без виконання у відповідності до п. 2 ч. 1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».
Згодом позивачем було погашено заборгованість перед третьою особою в сумі 2 815,58 грн.
04 серпня 2016 року третя особа направила на адресу відповідача лист №00452/10/04-62-17-010, в якому повідомила, що відповідно до ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи фіскального органу позивач повністю погасив борг у сумі 2 815, 58 грн., що підтверджується платіжним дорученням №67 від 25.01.2016.
Таким чином вимога Ю-2095-17 від 06.08.2015 року вважається відкликаною.
06 вересня 2016 року позивач звернувся до відповідача із листом-заявою №10609/01, в якому просив скасувати арешт з розрахункових рахунків №26006001200110 в ПАТ «Финексбанк» МФО 380311 та №26001050010503 в ПАТ КБ «ПриватБанк» МФО 305299 у звязку з погашенням боргу перед третьою особою.
15 вересня 2016 року відповідач відмовив у задоволенні листа-заяви №10609/01 від 06.09.2016р. про скасування арешту, з посиланням на ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» - право звернутися до суду із відповідним позовом.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV, 21.04.1999 р. ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону № 606-XIV виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо є письмова заява стягувача.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону № 606-XIV виконавче провадження підлягає закінченню у разі:
1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду;
2) визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання;
3) смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва;
3-1) прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;
4) скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;
5) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі;
6) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення;
7) визнання боржника банкрутом;
8) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом;
9) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ;
10) направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби;
11) повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону;
12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини;
13) непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 51 цього Закону;
14) списання згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.
Як вбачається з наведеного, однією з підстав закінчення виконавчого провадження є фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом та повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, в цьому випадку ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, що і мало місце у даній справі.
Крім того, згідно ч. 1 ст. 50 Закону № 606-XIV у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Таким чином, враховуючи фактичну відмову третьої особи від стягнення боргу, у звязку із добровільною сплатою позивачем заборгованості, відповідач повинен був винести постанову про закінчення виконавчого провадження із застосуванням наслідків визначених ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження».
Отже, зважаючи на викладені обставини, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.
Крім того, на підставі ст. 94 КАС України суд вважає за необхідне присудити на користь позивача судові витрати у сумі 1 378,00 грн.
Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Cкасувати арешт накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 22.09.2015 р. у виконавчому провадженні №48834300 та арешт накладений на підставі постанови про арешт коштів боржника від 22.09.2015 р. у виконавчому провадженні №48834300.
Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВП Патріот" судові витрати у розмірі 1 378,00 (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 копійок) за рахунок Бюджетних асигнувань Бабушкінського відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 64501382, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 02.12.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 804/7696/16. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: