Постанова № 64501324, 01.02.2017, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

01 лютого 2017 р. Справа № 802/45/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулася Могилів - Подільська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі Могилів - Подільська ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області) з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1, відповідач) про стягнення податкового боргу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що за відповідачем рахується податковий борг у загальній сумі 17790,78 грн. з яких 15943,02 грн. орендна плата за землю, 1507,76 грн. пеня та 340 грн. - податок на доходи фізичних осіб. Вказаний борг відповідач в добровільному порядку не сплачує, в зв'язку з чим поданий цей адміністративний позов.

Представник позивача в судове засідання не прибув, поряд з цим, надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами (вх. № 1196 від 13.01.2017).

Відповідач у судове засідання також не прибув, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно і належним чином шляхом направлення судової повістки на адресу, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак на адресу суду повернувся не вручений конверт зі вмістом поштового відправлення.

Відповідно до положень ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до положень ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням викладеного суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку у Могилів-Подільській ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області як платник податків і зборів (обовязкових платежів).

Матеріалами справи підтверджується, що за відповідачем обліковується податковий борг з орендної плати за землю, який підлягає стягненню в судовому порядку, в сумі 17450,78 грн., з них 15943,02 грн. основний платіж та 1507,76 грн. пеня.

Борг відповідача виник внаслідок несплати за період з січня по вересень 2016 року включно зобовязань, визначених на підставі податкової декларації з плати за землю №793 від 12.02.2016.

Крім того, за відповідачем рахується податковий борг по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 340 грн., який виник на підставі податкового повідомлення-рішення №0004331700 від 16.07.2015 на загальну суму боргу 340 грн. Докази оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, станом на дату звернення до суду за ФОП ОСОБА_1 рахується податковий борг в загальному розмірі 17790,78 грн.

З метою стягнення з позивача податкового боргу Могилів-Подільська ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області звернулася до суду з цим адміністративним позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з такого.

Згідно з п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове зобовязання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначена податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків і податковому векселі та несплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п. 57. 1 ст. 57 ПК України платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Наявність податкового боргу відповідача підтверджується довідкою про суму заборгованості та витягом з картки особового рахунку платника по земельному податку.

В силу п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до підпункту 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Як установив суд, Могилів-Подільська ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області направляла на адресу відповідача податкову вимогу №2-15 від 23.01.2014 на суму 12329,77 грн., після чого податковий борг відповідача збільшився та не був погашений. Доказів оскарження чи скасування зазначеної вимоги станом на день розгляду відсутні. Не надано також доказів сплати суми боргу.

Стаття 61 ПК України передбачає, що контроль за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів покладено на органи фіскальної служби.

Відповідно до положень п. п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

В силу вимог п.п. 95.2, 95.4 ст. 95 ПК України стягнення коштів з платника податків проводиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надсилання такому платнику податкової вимоги.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму податкового боргу в загальній сумі 17790,78 грн., відповідач до бюджету не сплатив, наявність боргу підтверджується обліковими даними платника та розрахунком суми позову, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та доцільність задоволення позову.

Відповідно до частин 2, 4 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи зазначенні положення ст. 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1, Вінницька область, Крижопільський район, смт. Крижопіль, вул. Гаврилюка, 10) податковий борг в загальному розмірі 17790 (сімнадцять тисяч сімсот девяносто) грн. 78 (сімдесят вісім) коп., з них:

заборгованість по платі за землю (орендна плата) в сумі 17450 (сімнадцять тисяч чотириста пятдесят) грн. 78 (сімдесят вісім) коп. на рахунок 33218815700772, код платежу 18010900, одержувач: УК у Крижопільському районі, банк: ГУ ДКСУ у Вінницькій області, МФО 802015, код 37338187;

заборгованість по податку на доходи фізичних осіб в сумі 340 (триста орок) грн. на рахунок 33110341700253, код платежу 11010500, одержувач: УК у Крижопільському районі, банк: ГУ ДКСУ у Вінницькій області, МФО 802015, код 37338187.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович