Ухвала суду № 64497900, 03.02.2017, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/669/16-ц

н/п 2/640/108/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2017 р. Київський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді Лях М.Ю.,

при секретарі Хомінської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому розгляді в залі суду міста Харкова цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Київського районного суду м. Харкова перебуває вищевказана цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 01 лютого 2016 року відкрито провадження у справі. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана на розгляд судді Київського районного суду м. Харкова Діденко С.А. Згідно з п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду 30 вересня 2016 року справа № 640/669/16-ц повторно передана на авторозподіл, через звільнення з посади судді Київського районного суду м. Харкова Діденко С.А. та передана в провадження судді Київського районного суду м. Харкова Лях М.Ю.

В судові засідання, призначені на 08 листопада 2016 року о 10-00 годині, 06 грудня 2016 року о 10-30 годині, 11 січня 2017 року о 11-00 годині та 03 лютого 2017 року о 09-40 годині позивач та її представник, яка діє на підставі довіреності не зявились, були належним чином повідомлені про дату, місце та час розгляду справи, заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за їх відсутності на адресу суду не надходило.

У звязку з неявкою позивача та його представника в судові засідання, представником відповідача подано до суду заяву про залишення позовної зави без розгляду, мотивуючи тим, що має місце зловживання позивачем своїми процесуальними правами, спрямованими на затягування судового розгляду справи. Зазначив, що дії позивача насправді спрямовані не на розгляд справи по суті, а є методом психологічного впливу на відповідача.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи, на які посилається представник відповідача в обґрунтування заявленого клопотання, суд приходить до наступного.

Належними вважаються виклики і повідомлення, здійснені у відповідності до глави 7 ЦПК України. Відповідно до ч. 3 ст. 27 ЦПК України, особи, які беруть участьу справі, зобовязані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обовязки. За змістом вимог ч. 3 ст. 169, п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, суд наділений правом на залишення заяви без розглядув разі повторної неявки позивача, яка визнається як друга поспіль.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 від 17.10.2014 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення», оцінюючи правову та фактичну складність справи, слід враховувати, зокрема, наявність обставин, що утруднюють розгляд справи; кількість співпозивачів, співвідповідачів та інших учасників процесу; необхідність проведення експертиз га їх складність; необхідність допиту значної кількості свідків; участь у справі іноземного елемента та необхідність з'ясування і застосування норм іноземного права. При цьому судам слід виходити з того, що така обставина, як розгляд цивільної справи судами різних інстанцій, не може сама по собі свідчити про її складність.

З матеріалів справи вбачається, що неможливість розгляду справи по суті виникає тільки з процесуальних підстав, у звязку з систематичною неявкою в судові засідання позивача та його представника, які не виявляють інтересу до своєї позовної заяви. Позивач не подав належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин несвоєчасного подання доказів, пропуску судових засідань та неотримання судових повісток. Крім того, необхідно відмітити, що норми ЦПК України забезпечують судовий процес, і оперативність розгляду судових справ і жодною мірою не обмежують суб'єктів щодо права на судовий захист. Про це зазначив Конституційний Суд України у мотивувальній частині рішення №17-рп/2011 від 13.12.2011 року.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліметаріа ОСОБА_3 проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У відповідності до ч. 3 ст. 27 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Натомість, у діях позивача вбачається зловживання процесуальними правами, що є неприпустимим.

Відповідно до положень Рекомендації № Я (84) 5 Комітету ОСОБА_4 Європи державам-членам щодо реалізації принципів цивільного судочинства, спрямованих на вдосконалення судової системи, в Додатку зазначено, що судове провадження зазвичай має складатися з не більш ніж двох судових засідань: перше засідання може бути попереднім слуханням підготовчого характеру, а в ході другого засідання можуть представлятися докази, заслуховуватись аргументи сторін і, якщо це можливо, виноситись рішення. Суд має вживати заходів для того, щоб всі дії, необхідні для проведення другого засідання, проводилися вчасно і щоб затримки в принципі не дозволялися, окрім випадків виникнення нових фактів або за інших виняткових і важливих обставин. До будь-якої сторони мають застосовуватися санкції, якщо вона, отримавши відповідне повідомлення від суду, не вдається до процесуальних дій у строки, встановлені законом або судом.

Наведеними принципами також визначено, що коли в ході судового провадження сторона поводиться недобросовісно і явно зловживає процедурою з очевидною метою затягти провадження, суд має бути наділений повноваженнями або невідкладно винести рішення по суті справи, або застосувати санкції, такі як накладення штрафу, відшкодування завданих збитків або позбавлення права на процесуальну дію; в особливих випадках суд має бути у змозі стягнути судові витрати з адвоката.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші) неявка особи належним чином повідомленої про час та місце розгляду справи.

Згідно за ст. 207 ч.1 п. 3 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не зявився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст.ст. 169, 207 ч.1 п. 3 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя -залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Київського районного суду

м. Харкова М.Ю. Лях