Ухвала суду № 64497008, 01.02.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/35/17 Справа № 204/8564/14-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Калініч Н.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді: Калініч Н.І.

суддів: Крот С. І., Кленцарь В. Б.

за участю секретаря: Пирич Н. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014040000000690 від 17 жовтня 2014 року, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2016 року, відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, маючого середню освіту, розлученого, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_3,

-обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора: Жданової О.М.

захисника: ОСОБА_3

обвинуваченого: ОСОБА_2

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2016 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та призначено йому покарання у вигляді тринадцяти років позбавлення волі.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано у строк покарання ОСОБА_2 строк його попереднього увязнення з дати затримання - 17 жовтня 2014 року до дати набрання даним вироком законної сили з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_2 витрати на залучення експертів, в сумі 589 гривень 68 копійок за проведення судово-криміналістичної експертизи № 66/03-237 від 06 листопада 2014 року;

Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_2 витрати на залучення експертів, в сумі 982 гривні 80 копійок за проведення судової дактилоскопічної експертизи № 66/01-238 від 07 листопада 2014 року.

Долю речових доказів вирішено відповідно до ст. 100 КПК України.

Згідно вироку суду обвинувачений ОСОБА_2 14 жовтня 2014 року, близько 11.00 години, знаходився за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1, разом зі своєю матірю - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, де у вказаний час, у коридорі вказаної квартири на побутовому ґрунті між ними виник конфлікт, під час якого у ОСОБА_2 виник умисел на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_4

У цей же день, тобто 14 жовтня 2014 року, близько 11.05 годин, ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті своїй матері ОСОБА_4, знаходячись в коридорі вищевказаної квартири, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин ,кулаком правої руки наніс не менше трьох ударів в ліву частину обличчя ОСОБА_4, від чого остання впала на підлогу.

Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на вбивство ОСОБА_4, ОСОБА_2 наніс невстановленим тупим предметом тридцять контактних ушкоджень в область голови та тулуба ОСОБА_4, ушкоджуючи при цьому життєво важливі органи. Після цього ОСОБА_2 пройшов до приміщення кухні зазначеної квартири, де взяв кухонний ніж, який вирішив використати, як знаряддя вбивства. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_2 пройшов до коридору квартири, де на підлозі лежала ОСОБА_4, та, використовуючи ніж, як знаряддя злочину, умисно наніс ним не менш двох ударів ОСОБА_4, спричинивши останній подряпину шиї ліворуч та поріз шиї з правої сторони.

Внаслідок протиправних злочинних дій ОСОБА_2 потерпілій ОСОБА_4 були заподіяні тілесні ушкодження , в результаті яких потерпіла ОСОБА_4, знаходячись на місці скоєння злочину, за адресою: м. Дніпропетровськ, Красногвардійський район, вул. Будівельників, б. 24, кв. 2, померла від закритої тупої травми тіла, яка супроводжувалася множеними переламами ребер, переламом грудини, хребта, нижньої щелепи, забоєм внутрішніх органів з кровотечею у грудну та черевну порожнини, яка ускладнилася розвитком травматичного шоку, що знаходиться в причинному звязку з нанесенням потерпілій тілесних ушкоджень.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2 просить скасувати вирок суду першої інстанції, направити матеріали кримінального провадження на новий судовий розгляд.

В обґрунтування апеляційної скарги обвинувачений зазначає, що вирок суду першої інстанції являється незаконним та невмотивованим. Висновки суду не відповідають фактичним обставинам.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши доводи обвинуваченого та його захисника які наполягали на задоволенні апеляційної скарги,оскільки обвинувачений не скоював злочину, думку прокурора яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження, та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до вимог ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції, переглядає рішення суду першої інстанції, в межах апеляційної скарги.

Обовязковою умовою прийняття законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення є неухильне дотримання вимог кримінального процесуального законодавства в процесі судового розгляду.

Законодавець передбачив у КПК відповідні правові інститути, зокрема: оскарження прийнятих рішень, їх скасування та зміну, що, у свою чергу, є гарантіями дотримання засади законності, оскільки дають змогу своєчасно виправити допущені порушення норм процесуального і матеріального права.

Порушення, які перешкоджають суду повно та всебічно зясувати обставини кримінального провадження і постановити судове рішення, яке відповідає вимогам, встановленим КПК, визнаються істотними та тягнуть за собою його зміну або скасування.

Суд апеляційної інстанції при виявленні відповідних порушень повинен виходити не лише із того, що вони фактично перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, а й з потенційної можливості такого перешкоджання.

Апеляційні доводи обвинуваченого в частині наявності допущених судом істотних порушень КПК України при судовому розгляді, на думку колегії суддів, не позбавленні правових та фактичних підстав.

Так, колегією суддів встановлено недотримання судом вимог КПК щодо здійснення винятково автоматизованого розподілу матеріалів кримінального провадження між суддями, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні відомості та документально підтверджені дані ( протокол автоматизованого розподілу провадження між суддями) про визначення автоматизованою системою документообігу суду, в порядку вимог ч.3 ст. 35 КПК складу суду для його розгляду.

Згідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і мотивованим.

Обгрунтованність судового рішення, означає відповідність висновків суду у рішенні фактичним обставинам, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Зазначені у ст. 91 КПК обставини повинні бути підтвердженні показаннями, речовими доказами, документами, висновками експертів.

Право на отримання мотивованого судового рішення є процесуальним елементом права на справедливий суд ( ст. 6 КЗПЛ).

Чинне законодавство цілком визначено говорить про сукупність доказів як про найбільш важливу умову ухвалення обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні. При цьому досить важливе значення мають виклад і мотивування оцінки кожного доказу у поєднанні з іншими доказами.

Суд першої інстанції не дотримався цих вимог закону, та виклавши текст сформульованого органами досудового розслідування обвинувачення у вироку суду, як обвинувачення яке знайшло своє підтвердження у судовому засіданні, перелічив докази сторони обвинувачення, не надавши жодної оцінки вказаному.

Суд навів у мотивувальній частині вироку формулювання обвинувачення, яке він вважав доведеним у судовому засіданні, вказавши, що саме, що близько 11.05 годин, ОСОБА_2 позбавив життя свою матір- Швець М.П.

Далі суд привів перелік доказів сторони обвинувачення та не звернув уваги на те, що посилання як на доказ винуватості на заяву ОСОБА_5, в якій останній вказує на те, що потерпіла ОСОБА_4- його бабка була жива 14 жовтня о 18.00 годині, що виключає час скоєння злочину відносно потерпілої в 11.05 годині 14 жовтня ( т.1 а.п. 57).

ОСОБА_6 того, судом як доказ винуватості наведено у вироку- копія лікарського свідоцтва про смерть № 1892 від 18 жовтня 2014 року та суд сам вказує, що згідно до вказаного документу, смерть ОСОБА_4 настала 15 жовтня 2014 року(т.1 а.п. 34)

Вказані протиріччя повинні були викликати у суду обґрунтовані сумніви щодо встановлення органами досудового слідства обставин скоєння злочину( часу), однак відсутність аналізу наведених у вироку доказів призвело до наявності у вироку протиріч, які свідчать що органами досудового розслідування не встановлено часу скоєння злочину.

Зазначення точного часу вчинення кримінального правопорушення у даній справі має важливе значення, з огляду на те, що обвинувачений заперечує свою вину.

Суд не тільки не звернув уваги на недоліки досудового слідства та сам припустився порушень вимог ГПК, що призвело до ухвалення судом необґрунтованого рішення.

ОСОБА_6 того, при розгляді кримінального провадження у судовому засіданні суду першої інстанції, обвинувачений зробив заяву про скоєння відносно нього злочину працівниками міліції, які застосували до обвинуваченого недозволені методи проведення досудового розслідування, результатом якого стала самообмова.

Суд не тільки не перевірив вказані доводи обвинуваченого, але прийняв поспішне рішення щодо визнання доказів недопустимими, а саме протоколу слідчого експерименту, висновку судово- медичної експертизи,не обґрунтував свої висновки.

В матеріалах кримінального провадження наявний висновок судово- медичного експерта про встановлення у обвинуваченого тілесних ушкоджень, що також вказує на необхідність перевірки показань обвинуваченого про застосування до нього під час досудового слідства недозволених методів слідства, які вплинули на його показання по обставинам інкримінованого кримінального правопорушення, враховуючи, що при наявності на те підстав та доказів вказане обвинуваченим може бути розцінене уповноваженими на те органами, як кримінально-каране діяння, заява обвинуваченого підлягає перевірці.

Враховуючи,що відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, коли особа заявляє обґрунтовану скаргу на те, що вона незаконно і всупереч вимогам ст. 3 Конвенції зазнала жорстокого поводження з боку правоохоронців чи інших представників держави, це положення у поєднанні із загальним обовязком держав за ст. 1 Конвенції « гарантувати кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в (…) Конвенції, вимагає проведення ефективного офіційного розслідування». Таке розслідування, як і розслідування за ст. 2, має привести до встановлення і покарання винних, що не було враховано судом першої інстанції.

ОСОБА_6 того, колегія суддів не може не звернути уваги на те, що в матеріалах провадження наявні інші докази, які суд у вироку не навів, не дав їм, належної оцінки, що вказує на порушення порядку долучення стороною обвинувачення доказів у суді ( а.п.74 т.1 протокол тимчасового доступу до речей та документів, диск з трафіками телефонного номеру 380980107967 в період часу з 11.10. 2014 по 20.10. 2014 року),що могли мати суттєве значення для встановлення істини та ухвалення законного та обґрунтованого рішення.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені істотні порушення - є процесуально неприпустимим при судовому розгляді, оскільки в такий спосіб порушуються загальні засади забезпечення права на захист, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, безпосередності дослідження доказів і змагальності сторін у процесі, законності та одночасно обґрунтованості судового рішення, що передбачено як обов'язкова вимога у ст. 370 КПК України, а також містяться у ст. 7 КПК України - серед загальних засад кримінального провадження, яке за своїм змістом та формою повинно їм відповідати.

Ці вимоги КПК України не дотримані судом першої інстанції при судовому розгляді, що свідчить про наявність істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які встановлені при апеляційному перегляді оскаржуваного судового рішення та такими що перешкоджали суд першої інстанції ухвалити законне та обґрунтоване рішення, а тому вирок суду підлягає скасуванню з направленням на новий судовий розгляд

При новому розгляді суду належить врахувати наведене, детально дослідити обставини кримінального правопорушення, допитати свідків обвинувачення та захисту, при необхідності провести генетичну експертизу , скористатися вимогами ст.333 КПК доручити органу досудового розслідування провести додаткові слідчі( розшукові дії) та перевірити доводи обвинуваченого про непричетність його до злочину, встановити фактичні обставини провадження( час скоєння злочину, мотив) та оцінив докази у сукупності, ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Дотримуючись вимог ст.ст. 197 ч.1, 331, 419 ч. 1 п.3 КПК України, стосовно обвинуваченого, з урахуванням наявності існування ризиків, передбачених п.п. 1-4 ст.177 КПК України, а саме того, що обвинувачений може переховуватися від суду та правоохоронних органів оскільки не зареєстрований, не працевлаштований,що може вплинути на своєчасність виконання процесуальних рішень суду та дотримання розумних строків судового розгляду, колегія суддів вважає можливим та необхідним продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22 березня 2017 року.

Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 задовольнити.

Вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2016 року відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст. 115 КК України скасувати.

Призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2- тримання під вартою продовжити до 22 березня 2017 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді

Апеляційного суду

____ _____ __

ОСОБА_7І . ОСОБА_6 ОСОБА_8