Ухвала суду № 64495818, 02.02.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/46310/16-ц

Провадження № 2-з/761/45/2017

У Х В А Л А

Іменем України

02 лютого 2017 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Савицького О.А.,

при секретарі Ющенко Я.М.,

вивчивши матеріали заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків,

В С Т А Н О В И В:

20.12.2016 року на адресу Шевченківського районного суду м. Києва надійшов вказаний позов, на підставі якого ухвалою від 02.02.2017 року відкрито провадження у цивільній справі.

Одночасно з позовною заявою позивачем було подано до суду заяву про забезпечення позову, згідно якої він просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах суми позовних вимог на грошові кошти та все майно, яке належить відповідачу.

Заяву обґрунтовано тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Так, дослідивши матеріали цивільної справи, вивчивши заяву про забезпечення позову суддя прийшов до висновку, що заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Види забезпечення позову визначені положеннями ч. 1 ст. 152 ЦПК України.

При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Разом з тим, звертаючись до суду з вказаною заявою, позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність у відповідачів відкритих у банківських установах рахунків, будь-якого рухомого чи нерухомого майна, а забезпечення позову у спосіб, який просить позивач, позбавляє суд можливості визначитись щодо співмірності виду забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

Більш того, представником позивача не зазначено, а судом не встановлено обставин, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відтак, суд прийшов до висновку, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 151-153, 209, 210 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: