Рішення № 64495706, 31.01.2017, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/9224/16-ц Провадження № 22-ц/795/178/2017 Головуючий у I інстанції Карапута Л. В. Доповідач - Шитченко Н. В.Категорія цивільна

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2017 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді ШИТЧЕНКО Н.В.,

суддів: БОБРОВОЇ І.О., МАМОНОВОЇ О.Є.,

із секретарем: Зіньковець О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в :

Рішенням від 01 листопада 2016 року Деснянський районний суд м. Чернігова повністю задовольнив позов ОСОБА_2: розірвав шлюб, укладений між сторонами; стягнув з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дочки в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходу щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду до досягнення дитиною повноліття; стягнув з відповідача на користь ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/5 частини всіх видів доходу, починаючи з 30 вересня 2016 року по 24 вересня 2018 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповноту зясування обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати зазначене рішення суду в частині задоволення позову про стягнення з нього аліментів на утримання дружини та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні вказаних вимог.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції не дотримані вимоги ст. 84 СК України щодо встановлення обставин, які мають істотне значення по справі.

Заявник стверджує, що суд, приймаючи рішення про стягнення з нього аліментів на утримання дружини, не врахував тієї обставини, що ОСОБА_3 навчається на четвертому курсі ВНЗ денної форми навчання, а їх спільна дитина постійно проживає разом з батьками позивачки.

В іншій частині задоволених вимог рішення суду не оскаржується.

Вислухавши суддюдоповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню в частині, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Задовольняючи вимогу про стягнення аліментів на утримання дружини, суд першої інстанції, врахувавши матеріальний стан та доходи сторін, виходив з того, що спільній дитині сторін не виповнилось трьох років, а відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дружини у розмірі 1/5 частини його сукупного доходу.

Однак, з таким висновком районного суду не може погодитись апеляційний суд, виходячи з наступного.

По справі встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 29 жовтня 2011 року (а.с. 4), який розірваний оспорюваним рішенням суду. Від шлюбу мають неповнолітню дитину дочку ОСОБА_3 Крістіну, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6).

Згідно з положеннями ч.ч. 2, 4 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно ч. 2 ст. 80 СК України розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.

Виходячи зі змісту наведених норм та проаналізувавши наявні у справі докази, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності правових підстав для стягнення із ОСОБА_4 на користь позивача аліментів на її утримання, оскільки неповно зясував всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

Так, з довідки Харківського національного медичного університету від 16 листопада 2016 року, яка надана стороною відповідача до апеляційного суду, вбачається, що ОСОБА_2 з 01 вересня 2013 року була зарахована на 1-й курс медичного факультету закладу за денною формою навчання за кошти державного бюджету. На теперішній час вона є студенткою 4-го курсу І медичного факультету, орієнтована дата закінчення навчання червень 2019 року (а.с. 40).

Крім того, служба у справах дітей Деснянської районної у м. Чернігові ради в своєму листі від 22 листопада 2016 року повідомила, що малолітня ОСОБА_3 проживає ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з дідусем та бабусею (батьками матері дитини). Мати дитини, ОСОБА_2, навчається на 4-му курсі денної форми навчання Харківського НМУ та проживає в гуртожитку в м. Харкові, приїжджає в м. Чернігів лише на вихідні, забрати дитину до себе можливості не має (а.с. 41).

Вищенаведені обставини, всупереч приписам ст. 84 СК України, судом першої інстанції під час розгляду справи встановлені та досліджені не були, тому колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про відсутність підстав для стягнення із ОСОБА_1 аліментів на користь позивача на її утримання, оскільки обовязковою умовою такого утримання є спільне проживання матері та дитини, чого у справі на час пред'явлення позову не встановлено.

Відтак, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про стягнення аліментів на утримання дружини підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 в цій частині.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, -

в и р і ш и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 листопада 2016 року в частині вирішення вимог ОСОБА_2 про стягнення зі ОСОБА_1 на її користь аліментів на утримання дружини скасувати, відмовивши у задоволенні позову в цій частині.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:Судді: