Вирок № 64495317, 03.02.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/59251/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.02.2017 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Смик С.І.,

при секретарі - Ковалевській М.О.,

за участю прокурора - Льовкіна В.Л.,

захисника - адвоката Безвершенка О.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2015 року ОСОБА_3 перебуваючи у м. Києві досяг із невстановленими слідством особами, дії яких є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32015100110000304 від 27.11.2015 року домовленості про надання за винагороду своїх особистих документів з метою реєстрації на своє ім'я юридичної особи, яка в подальшому буде використовуватись для прикриття незаконної діяльності. На виконання згаданої домовленості, усвідомлюючи, що він буде засновником та керівником юридичної особи лише формально, а фактично керувати діяльністю підприємства будуть інші особи, ОСОБА_2 26.11.2015 року по телефону домовився про зустріч з невстановленою слідством особою на ім'я ОСОБА_4.

В подальшому 27.11.2015 року близько 11.00 год. на зупинці маршрутного таксі «Бульвар Дружби народів», яка знаходиться поблизу магазину «Будинок меблів» на б-рі Лесі Українки, 23, ОСОБА_2 зустрівся з особою на ім'я ОСОБА_4 та разом з ним направився до офісу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, який знаходиться в АДРЕСА_2 де надав нотаріусу, свої особисті документи - паспорт серії НОМЕР_1, виданий 06.03.2008 року Деснянським РУ ГУ МВС України в місті Києві, та довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру облікової картки платника податків НОМЕР_2, видану Державною податковою інспекцією у Деснянському районі, а також засвідчив своїм підписом їх копії.

Після цього ОСОБА_2 було надано пакет реєстраційних документів TОB «Ленсі Груп», (код ЄДРПОУ 39932921), зокрема, нову редакцію статуту від 25.11.2015 року, протокол № 2 загальних зборів учасників від 25.11.2015 року договір № 1 купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 25.11.2015 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 та договір № 2 купівлі - продажу частки в статутному капіталі від 25.11.2015 року між TОB «Леке Уно» та ОСОБА_2, наказ № 3 про призначення ОСОБА_2 директором ТОВ «Ленсі Груп», а також картку зі зразками підписів і відбитка печатки, який видається підприємством та надає право, відповідно до Інструкції «Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах», затвердженої Постановою Правління Національного банку України № 492 від 12.11.2003 року, на відкриття банківських рахунків.

Відповідно до вказаних документів ОСОБА_2 придбаває за 1 тис. грн. у ОСОБА_7 та ТОВ «Лекс Уно» належні їм частки у статутному капіталі ТОВ «Ленсі Груп», затверджує нову редакцію статуту ТОВ «Ленсі Груп» від 25.11.2015 року, збільшує за рахунок власних коштів статутний капітал з 1 тис. грн. до 1 млн. 800 тис. грн. та призначається директором і головним бухгалтером ТОВ «Ленсі Груп».

Тоді ж, усвідомлюючи, що відомості у наданих йому документах не відповідають дійсності, не маючи наміру займатись підприємницькою діяльністю та виконувати управлінські функції на підприємстві, переслідуючи мету отримати грошову винагороду, у відповідності до раніше досягнутої домовленості у присутності нотаріуса ОСОБА_2 засвідчив своїм підписом вище перелічені документи, про що нотаріусом зроблені відповідні записи у реєстрі нотаріальних дій.

За вказані дії ОСОБА_2 отримав грошову винагороду у сумі 2 тис. 400 грн.

У подальшому невстановлені слідством особи, використовуючи видані ОСОБА_2 як директором підприємства довіреності, надали установчі документи ТОВ «Ленсі Груп» до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області.

На підставі поданих документів 14.12.2015 року державним реєстратором внесено дані про підтвердження відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за №13391060004011369.

Після перереєстрації ТОВ «Ленсі Груп» ОСОБА_2, відповідно до раніше досягнутих з невстановленими особами домовленостей, підприємницьку або управлінську діяльність не здійснював, а реєстраційні та установчі документи підприємства передав вказаним особам, що надало змогу останнім вести незаконну діяльність, брати участь у схемах з мінімізації податкових зобов'язань та формування штучного податкового кредиту з податку на додану вартість суб'єктами реального сектору економіки.

Дії ОСОБА_2, які виразились у внесенні в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи завідомо неправдивих відомостей, вчинене за попередньою змовою групою осіб, органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 205-1 КК України.

15.11.2016 року між прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Державної фіскальної служби України Генеральної прокуратури України Льовкіним В.Л., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та підозрюваним ОСОБА_2 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою, прокурор та підозрюваний ОСОБА_2 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 205-1 КК України, підозрюваний ОСОБА_2 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_2 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме за ч. 2 ст. 205-1 КК України у виді 3 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування основного покарання з іспитовим строком на 2 роки та покладенням обов'язків передбачених п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України, та отримана згода підозрюваного на призначення вказаного покарання.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор Льовкін В.Л. в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_2 узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник адвокат Безвершенко О.О., в судовому засіданні також просили затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому ОСОБА_2 беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України за викладених в обвинувальному акті обставин.

Таким чином, суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України.

ОСОБА_2 вчинив невеликої тяжкості кримінальне правопорушення, від якого потерпілих немає.

Суд, шляхом заслуховування пояснень сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, при цьому судом встановлено, що ОСОБА_2 повністю усвідомлює зміст угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, передбачені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст.ст. 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкістю висунутого ОСОБА_2 обвинувачення, даних про його особу, обставин, що пом'якшують покарання.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним ОСОБА_2 відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди.

Цивільний позов не заявлявся.

Судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.

Речові докази по справі відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 373, 374 та 475 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

Затвердити угоду від 15.11.2016 року між прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Державної фіскальної служби України Генеральної прокуратури України Льовкіним В.Л. та підозрюваним ОСОБА_2 про визнання винуватості.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції; повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої інспекції.

Іспитовий строк ОСОБА_2 обраховувати з 03.02.2017 року.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави (УДКСУ у Печерському районі м. Києва, банк одержувач ГУДКСУ у м. Києві; р/р 31112115700007; МФО 820019; КЕКД 24060300, символ звітності 115) судові витрати за проведення почеркознавчої експертизи № 629/тдд від 24.05.2016 року в сумі 1058,48 грн.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва, через Печерський районний суд, протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Суддя С.І. Смик