Справа № 755/17615/16-к
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" лютого 2017 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Дзюба О.А., при секретарі Коцюрба Л.О., за участю прокурора Колесника О.О., захисника ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 КолесникаО.О. про продовження строку виконання покладених обов»язків на підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м.Білгород-Дністровський, Одеської області, українцю, громадянину України, з повною загальною середньою освітою, не працює, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_3, зі слів раніше не судимому, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100040016200 від 25.11.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
в с т а н о в и в :
Прокурор Київської місцевої прокуратури № 4 Колесник О.О. звернувся до слідчого судді з цим клопотанням стосовно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в рамках зазначеного кримінального провадження враховуючи наявність передумов регеламентвоаних ст.ст. 117-178, 182, 194, 199 КПК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого йому кримінального правопорушення, на думку заявника, підтверджується доказами: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 24.11.2016 року за адресою: АДРЕСА_1; протоколом огляду місця події від 30.11.2016 року за адресою: АДРЕСА_4, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_4; протоколами допиту свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності, а тому останній з урахуванням викладеного та наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вважає, що ОСОБА_7 потрібно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, адже він вчинив злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років та згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, а у кримінальному провадженні, на даний час, ще не допитані усі свідки, не вилучені повністю всі документи, що мають значення для кримінального провадження, а також з метою запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також вплинути на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
30 листопада 2016 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
01.12.2016 підозрюваному було обрано запобіжний у вигляді утримання під вартою з правом унесення застави.
06.12.2016 за підозрюваного було унесено заставу та з цього часу став діяти запобіжний захід у вигляді застви з покладенням обвоязків з числа регламентованих ч. 5 ст. 194 КПК України, але на цей час, даний строк закінчується, але є неможливим прийняти обґрунтоване рішення по кримінальному провадженню, оскільки необхідно проведення певних слідчих та процесуальних дій, а саме: допитати свідків, провести процедуру відкриття матеріалів кримінального провадження (відповідно до ст. 290 КПК України), скласти обвинувальний акт, реєстр, який слід вручити підозрюваному та при необхідності виконати інші слідчі дії, а тому заявник просить задовольнити це клопотання та продовжити термні дії обов'язків покаледних на підозрюваного ухвалою від 13.04.2016.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав зазначених у ньому.
Сторона захисту не заперечувала проти задоволення даного клопотання,
Підозрюваний ОСОБА_2 підтримав захисника.
Тож, слідчий суддя заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані ними матеріали та проаналізувавши в системному зв'язку усі наявні на час розгляду клопотання відомості, які мають, як прямее, так і опосередковане значення при вирішення порушеного за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, приходить до наступного.
З положень ч. 3 та ч. 5 ст. 132 КПК України слідує, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Так, органами досудового розслідування ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України за вищевказаних в цьому судовому рішенні обставин.
За цим фактом, 25.11.2016 відомості було унесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та присвоєно реєстраційний номер № 12016100040016200.
01.12.2016 підозрюваному обрано запобіжний захід у вигляді утримання під вартою та визначено йому заставу. У разі внесення застави зобов»язано останнього прибувати до слідчого за першою вимогою у рамках цього кримінального провадження та, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов'язки: прибувати до слідчого із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту - м. Київ без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, залежно від стадії кримінального провадження; здати при наявності на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну. Визначено 2 місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення. З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В подальшому досудове слідство по цьому кримінальному провадженню було продовжено та подано до слідчого судді це клопотання при розгляді якого слідчий суддя враховує таке.
Згідно ч. 6 ст. 194 КПК України, обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.
Але, у разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу, яка передбачає, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Також, відповідно до норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.
Тож, слідує суддя аналізуючи питання наявності у провадженні обставин регламентованих ст.ст. 177, 178, 199, ч. 1 та ч. 6 ст. 194 КПК України вважає їх наявними та реальними на час розгляду даного клопотання.
Так, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, оскільки підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити ці правопорушення.
Шо прямо узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, відображеною у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Крім того, в судовому засіданні встановлено, що строк дії покладених на підозрюваного обов'язків закінчується 05.02.2017 року, однак, на даний час, в зазначений строк неможливо закінчити досудове розслідування, оскільки у кримінальному провадженні необхідно провести ще ряд додаткових слідчих та процесуальних дій, зокрема: допитати свідків, провести процедуру відкриття матеріалів кримінального провадження (відповідно до ст.290 КПК України), скласти обвинувальний акт та інші.
Вказані обставини, які, на даний час, унеможливлюють закінчення досудового розслідування, до закінчення строку дії попередньої ухвали, слідчий суддя визнає обґрунтованими, оскільки вони належним чином умотивовані слідчим та підтверджуються наявними матеріалами.
Разом з тим, в даному судовому засіданні, стороною захисту, у супереч положень ст. 132 КПК України, не надано до суду жодних належним та допустимих доказів, які б свідчили про те, що встановлені слідчим суддею ризики при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на даний час, втратили свою актуальність, а особа підозрюваного перестала бути суспільно небезпечною; належного обґрунтування про можливість запобігання встановленим ризикам, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, беззаперечних відомостей, що особа підозрюваного, виходячи з положень ст. 178 КПК України, є такою, що не потребуває застосування настільки тяжкого запобіжного заходу; порушення вимог ч. 3 ст. 17 КПК України; даних, які б свідчили про недоведеність стороною обвинувачення обставини визначених п. п. 1-3 ч. 1 ст. 194 та ст. 199 КПК України.
Щодо доводів захисту про закінчення терміну дії покладених обов»язків, то слідчий суддя вважає їх надуманими з огляду на таке.
01.12.2016 підозрюваному визначено 2 місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.
З копії квитанції про унесення застави за підозрюваного слідує, що заставодавець уніс її 06.12.2016
Згідно ч. 2 ст. 114 КПК України, будь-які строки, що встановлюються слідчим суддею не можуть перевищувати меж граничного строку.
При обчисленні строків місяцями строк закінчується у відповідне число останнього місяця. Якщо закінчення строку, який обчислюється місяцями, припадає на той місяць, який не має відповідного числа, то строк закінчується в останній день цього місяця (ч. 4 ст. 115 КПК України).
При обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу (ч. 5 ст. 115 КПК України).
Тобто, визначений ухвалою слідчого судді Дніпровсьокго районного суду м. Києва від 01.12.2016 граничний строк дії покладених на підозрюваного обов'язків, на час розгляду даного клопотання, 03.02.2017, не закінчився.
Тобто, викладені стороною захисту доводи у даному судовому засіданні за своєю суттю являються в цій частині сумнівними, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту" (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року, (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України).
За таких обставин, слідчий суддя, враховує той факт, що вчинені підозрюваним кримінальні правопорушення, що мають високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому, що свідчить про наявність у справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та низки об'єктивних обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про покладення обов'язків, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, вважає за доцільне на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів та оцінених в сукупності з усіма обставини, у тому числі: вагомістю наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкістю покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я; міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи; репутацію; майновий стан; відсутінсть судимостей; дотримання умов застосованих запобіжних заходів; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, клопотання задовольнити та продовжити строк виконання покладених на нього обов"язків: прибувати до слідчого із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту - місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, залежно від стадії кримінального провадження; здати при наявності на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну в межах строку досудового розслідування, а саме до 25.02.2017 року.
При цьому, слідчий суддя вважає, що ці обов'язки за своєю суттю є пропорційними, помірними та такими, що не становитимуть надмірний тягар для підозрюваного, у зв'язку з чим їх застсоувнаня не суперечить п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, та правоввій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) та «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16 жовтня 2008 р.).
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 1-2, 7-29, 131-132, 176-178, 183, 184, 193, 194, 199, 309, 372-376, 395 КПК України, слідчий суддя
п о с т а н о в и в :
Клопотання - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк виконання покладених на нього обов"язків:
? прибувати до слідчого із встановленою періодичністю;
? не відлучатися із населеного пункту - місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
? повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, залежно від стадії кримінального провадження;
? здати при наявності на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну в межах строку досудового розслідування, а саме до 25.02.2017 року.
Ухвала оскарження не підлягає та є обов'язковою до виконання на всій території України.
Слідчий суддя:
Судове рішення № 64494994, Дніпровський районний суд міста Києва було прийнято 03.02.2017. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 755/17615/16-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: