Ухвала суду № 64493386, 02.02.2017, Чугуївський міський суд Харківської області

Справа №636/4346/16-к

Провадження № 1-кп/636/492/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2017 року м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючої судді Дьоміної О.П.

за участю прокурора Саєнко Т.Л.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

секретаря Коваленко О.А.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12016220440002120 від 12.11.2016 року за обвинувальним актом стосовно

- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше засудженого:

- 12.02.2002 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ст. 185 ч.3, ст. 185 ч.2, ст. 15, ст. 185 ч. 2, ст. 309 ч. 1 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців;

- 05.02.2004 року Червонозаводським районним судом м. Харкова за ст. 185 ч.3, ст. 70 ч. 4 КК України до 4 років 6місяців позбавлення волі, звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік, 7 місяців, 1 день на підставі постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13.01.2005 року за ст. 81 КК України;

- 24.09.2009 року Харківським районним судом Харківської області за ст. 185 ч. 3, ст. 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

- 19.06.2012 року Чугуївським міським судом Харківської області за ст. 185 ч.3, ст. 186 ч.2, ст. 71 ч.1 КК України до 5 років позбавлення волі, звільненого 15.02.2016 року на підставі ст. 72 ч.4 КК України у звязку з відбуттям покарання;

- 28.11.2016 року Чугуївським міським судом Харківської області за ст. 185 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі (вирок не набрав законної сили)

зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: Харківська область, Чугуївський район, смт. Новопокровка, вул. Центральна (Леніна), 183, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

До Чугуївського міського суду Харківської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016220440002120 від 12.11.2016 року відносно ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України.

Ухвалою суду від 19.12.2016 року, за клопотання прокурора обвинуваченому ОСОБА_1 обраний раніше запобіжний захід у вигляді домашнього арешту був змінений на тримання під вартою строком на два місяці, тобто до 17.02.2017 року, при цьому обвинуваченому була встановлена застава в розмірі 32 000 грн.

Під час судового розгляду, 02.02.2017 року прокурор звернувся до суду з клопотання щодо продовження ОСОБА_1 зміненого раніше запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ще на 60 діб. Обвинувачений та захисник проти задоволення клопотання не заперечували.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав:

Згідно вимог ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до змісту ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання в даному випадку обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання зокрема спробам переховуватися від органів досудового розслідування та\або суду.

При цьому підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті зазначено в частині 2 ст. 177 КПК України.

Стаття 178 КПК України зобовязує суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, зміни, крім наявності ризиків, зазначених в ст. 177 цього кодексу, оцінити в сукупності й всі обставини перелічені цією статтею.

Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею ст. 177 цього Кодексу.

Суд повторно розглядаючи питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою враховуючи, що рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, його продовження, обмежує права і свободи обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості, приходить до наступного:

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 185 КК України, покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років та яке згідно статті 12 цього кодексу класифікується як тяжкий злочин.

Згідно з п. 3 та п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, судом встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може перешкоджати провадженню іншим чином та незаконно впливати на потерпілого чи свідків. Також при вирішенні вказаного клопотання, крім наявності ризиків, передбачених ч. 1 п. 3, п. 4 ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив в сукупності всі обставини, в тому числі і: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність його соціальних звязків в місці постійного проживання; його репутацію, майновий стан та наявність судимостей, також судом враховується той факт, що обвинувачений ОСОБА_1 з 28.11.2016 року знаходиться в умовах Харківської установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№27), оскільки йому 28.11.2016 року Чугуївським міським судом Харківської області обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по кримінальним провадженням за №12016220440001172 та за №12016220440001613.

Таким чином, оскільки відсутні підстави для скасування, зміни запобіжного заходу та не зникли наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, суд вважає доцільним продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб.

В той же час, відповідно до ст. 183 ч. 3 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обовязків, передбачених цим кодексом. При цьому в ухвалі зазначаються обовязки, які з передбачених ст. 194 цього кодексу будуть покладені на обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтування розміру застави та можливість її застосування.

Згідно з частиною 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Частина 7 ст. 182 КПК України вказує на те, що у випадках, передбачених частинами 3-4 ст. 183 цього кодексу обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Зі змісту статті 202 ч. 4, 5 КПК України слідує, що обвинувачений звільняється з-під варти негайно, але не більше протягом одного робочого дня після внесення застави, визначеної в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при відсутності іншого судового рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою; після отримання та перевірки документа, підтверджуючого факт внесення застави та уповноважена службова особа місця ув`язнення повинна повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення з-під варти у звязку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

-2-

Частина 3 статті 182 КПК України зазначає, у разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною розяснення здійснюється уповноваженою службовою особою місця увязнення.

Таким чином відповідно до вище перелічених статей суд вважає за необхідне при винесенні ухвали про зміну запобіжного заходу обвинуваченому з домашнього арешту на тримання під вартою визначити останньому розмір застави, а саме двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, яку він має право у будь який момент внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, після чого він може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обовязки, перелічені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, при відсутності іншого судового рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою. Але у випадку невиконання вище перелічених обовязків, застава може бути звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 176-178,182,183,202,314-315 КПК України , -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора Чугуївської місцевої прокуратури ОСОБА_3- задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обраний раніше запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком ще на 60 днів, а саме до 03.04.2017 року, в умовах Харківської установи виконання покарань (№27).

Встановити ОСОБА_1 заставу в розмірі 32 000 гривень, які необхідно внести у грошовій одиниці України на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області розрахунковий рахунок (банк отримувача ГУДКСУ у Харківській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249, код банку отримувача (МФО) 820172, банк ДКС України, рахунок отримувача 37318098006674, призначення платежу - застава, кримінальне провадження №12016220440002120 від 12.11.2016 року, обвинувачений (прізвище, ініціали), платник (прізвище, ініціали).

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 з-під варти та повідомити про це суд, при відсутності іншого судового рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою. З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти у звязку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 наступні обовязки:

1. прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2.не відлучатися із населеного пункту, в якому ОСОБА_1 зареєстрований та проживає без дозволу суду;

3.повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

Вказані обовязки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 на строк до 03.04.2017 року.

В разі невиконання вище перелічених обовязків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча: