Ухвала суду № 64492401, 26.01.2017, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 739/1857/16-ц Провадження № 22-ц/795/99/2017 Категорія цивільнаГоловуючий у I інстанції Іващенко А. І. Доповідач - Шевченко В. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2017 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОСОБА_1суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3при секретарі:ОСОБА_4, за участю:головного державного виконавця Ляшок О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Новгород-Сіверського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області на ухвалу Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 25 листопада 2016 року у справі за поданням Новгород-Сіверського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про встановлення тимчасового обмеження боржнику ОСОБА_5 у праві виїзду за межі України до виконання ним зобов`язань,-

в с т а н о в и в:

Не погоджуючись з ухвалою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 25 листопада 2016 року, Новгород-Сіверський міськрайонний відділ ДВС Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати зазначену ухвалу та постановити нову ухвалу, якою задовольнити подання про встановлення тимчасового обмеження боржнику директору ТОВ «Новгород-Сіверський м`ясокомбінат» ОСОБА_5 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов"язань.

Ухвалою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 25 листопада 2016 року у задоволенні подання Новгород-Сіверського міськрайонного відділу ДВС про встановлення тимчасового обмеження боржнику ОСОБА_5 у праві виїзду за межі України до виконання ним зобов`язань відмовлено.

Апелянт вважає зазначене судове рішення незаконним та винесеним з порушенням норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що на виконанні у Новгород - Сіверському відділі ДВС знаходиться зведене виконавче провадження про стягнення заборгованості з ТОВ »Новгород - Сіверський м»ясокомбінат» на користь стягувачів на загальну суму 371948,78 грн., кошти на користь стягувачів не стягувались.

Боржником за виконавчими документами, а саме директором ТОВ "Новгород-Сіверський м»ясокомбінат" надано державному виконавцю відомості щодо наявного за ним на праві власності майна, та пояснення щодо причин невиконання рішень суду, що боржник за виконавчим документом не здійснює господарську діяльність.

Наявність в особи невиконаних зобовязань, покладених на неї судовим рішенням, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України. Державний виконавець зобовязаний вжити заходів примусового виконання рішень, встановлених Законом України «Про виконавче провадження», неупереджено, своєчасно та повно вчиняти виконавчі дії.

Апелянт зазначає, що посилання суду на те, що державний виконавець має довести факт ухилення боржника є безпідставним, оскільки на державну виконавчу службу не покладено обовязок доводити ухилення боржників від виконання своїх зобовязань.

Керівником підприємства - боржника ОСОБА_5 рішення суду не виконується, ігноруються вимоги статті 124 Конституції України в частині обов`язковості їх виконання, здійснюються заходи спрямовані на перешкоджання виконання судового рішення.

Вислухавши суддюдоповідача, пояснення головного державного виконавця Ляшок О.Б., вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів поданої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи із наступного.

Згідно вимог п.1ч.1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд, відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.7 постанови №5 від 30.03.2012 року" Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" роз»яснив, що питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень у порядку, передбаченому статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» та статтею 377 -1 ЦПК, зокрема в разі доведеності факту ухиляння боржника від виконання зобов»язань.

Виходячи із вимог ст.377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця.

Закон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і вїзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розвязання спорів у цій сфері, зокрема п. 5 ст. 6 цього Закону передбачено, як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон, ухилення громадянином від виконання зобовязань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобовязань.

Згідно ч.3 п.18 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право в разі ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього судовим рішенням, звертатися до суду із поданням щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобовязань за рішенням.

Відповідно до статті 2 протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікованого Законом України від 11 вересня 1997 року) та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» в демократичному суспільстві заходи щодо обмеження свободи пересування повинні бути достатньо виправдані суспільними інтересами.

Згідно з ст.313 ЦК України, фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України не за наявності самого факту невиконання зобовязань, а за ухилення боржника від їх виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у Новгород-Сіверського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, перебуває зведене виконавче провадження про стягнення заборгованості з ТОВ «Новгород-Сіверський м`ясокомбінат» на користь стягувачів на загальну суму 371948,78 гривень.

Згідно з наказом №113/3-к від 26 серпня 2016 року ОСОБА_5І приступив до виконання обов»язків директора ТОВ "Новгород - Сіверський м»ясокомбінат", тобто є керівником боржника- юридичної особи.

Відповідно до повідомлення начальника Н-Сіверського відділення Менської ОДПІ начальнику Н-Сіверського міськрайонного відділу ДВС, станом на 03.11.2016 року наявні дані щодо дебіторської заборгованості ТОВ "Новгород-Сіверський м»ясокомбінат" перед бюджетом, дані з приводу дебіторської заборгованості інших платників податків перед ТОВ "Новгород-Сіверський м»ясокомбінат" відсутні.

Згідно з повідомленням АТ»ОСОБА_6 Аваль» до Новгород- Сіверського місьрайонного відділу ДВС, постанова про арешт коштів боржника від 15.08.2016 року прийнята до виконання, накладено арешт на кошти в межах суми 104062,36 грн. на поточний рахунок ТОВ "Новгород - Сіверський м»ясокомбінат". Залишок коштів на поточному рахунку відсутній для виконання даної постанови.

Як вбачається з письмового пояснення ОСОБА_5 виконуючому обов»язки Новгород-Сіверського міськрайонного відділу ДВС, від виконання рішення суду він не ухиляється, при надходженні необхідних коштів рішення суду буде виконуватись.

Відповідно до положень ч.2 ст.10 ЦПК наявність умислу та обставини, які є предметом посилання субєкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобовязання.

Відмовляючи в задоволенні подання, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність доказів ухилення ОСОБА_5, який є керівником боржника- юридичної особи ТОВ «Новгород-Сіверський м`ясокомбінат» від виконання покладених на нього судовим рішенням зобовязань.

Надані до подання виконуючого обов»язки начальника Новгород Сіверського міськрайонного відділу ДВС про встановлення тимчасового обмеження керівнику підприємства-боржника у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов"язань матеріали, не містять жодного доказу свідомого невиконання ОСОБА_5І, як керівником боржника- юридичної особи покладених на нього судовим рішенням обов»язків, тобто доказів ухиляння останнього від виконання зазначених обов»язків.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, про відсутність підстав для задоволення подання про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_5 керівнику боржника - ТОВ »НовгородСіверський м»ясокомбінат» у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов»язань за рішенням суду.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що ухвала суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону, судом в повній мірі зясовані обставини справи, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню а ухвала залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Новгород-Сіверського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області відхилити.

Ухвалу Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 25 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:Судді: