Рішення № 64491944, 31.01.2017, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 688/3141/16-ц

Провадження № 22-ц/792/196/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2017 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого с удді ОСОБА_1,

суддів: Корніюк А.П., Пєнти І.В.,

секретар Бондар О.В.,

з участю: представника позивача ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про скасування рішення про державну реєстрацію права на обєкти нерухомого майна та визнання права власності.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів

у с т а н о в и л а :

У серпні 2016 року ОСОБА_3, звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначала, що 27 лютого 2008 року між ОСОБА_5 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11306055000. З метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором з нею 27 лютого 2008 року був укладений договір іпотеки № 28824, предметом якого є житловий будинок загальною площею 106,4 кв. м і земельна ділянка загальною площею 580 кв. м по вул. Ломоносова, 17 у м. Шепетівка Хмельницької обл. 12 грудня 2011 року ПАТ «УкрСиббанк» відступило ТОВ «Кей-Колект» право вимоги за зобовязаннями за кредитним договором № 11306055000 від 27 лютого 2008 року. Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 17 січня 2015 року частково задоволено позов ТОВ «Кей-Колект» до неї і звернуто стягнення на предмет іпотеки, який підлягає реалізації шляхом проведення прилюдних торгів.

01 березня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким проведено державну реєстрацію права власності за ТОВ «Кей-Колект» на земельну ділянку і житловий будинок по вул. Ломоносова, 17 у м. Шепетівка Хмельницької обл. У звязку з наявністю зазначеного вище рішення нотаріус не мала права проводити таку реєстрацію. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» для задоволення вимог кредитора в позасудовому порядку необхідно було укласти окремий договір.

На підставі викладеного позивач просила скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01 березня 2016 року, індексний номер 28530488 щодо реєстрації за ТОВ «Кейт-Колект» права власності на обєкт житлової нерухомості житловий будинок з належними до нього надвірними спорудами, загальною площею 106,4 кв. м, житловою площею 51,4 кв. м та земельну ділянку площею 0,058 га, кадастровий номер 6810700000:01:009:0127, які розташовані за адресою: вул. Ломоносова, 17, м. Шепетівка, Хмельницька область. Визнати за нею право власності на житловий будинок з належними до нього надвірними спорудами та земельну ділянку.

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 листопада 2016 року позов задоволено. Скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01 березня 2016 року, індексний номер 28530488 щодо реєстрації за ТОВ «Кейт-Колект» права власності на обєкт житлової нерухомості житловий будинок з належними до нього надвірними спорудами, загальною площею 106,4 кв. м, житловою площею 51,4 кв. м та земельну ділянку площею 0,058 га, кадастровий номер 6810700000:01:009:0127, які розташовані за адресою: вул. Ломоносова, 17, м. Шепетівка, Хмельницька область. Визнано за ОСОБА_3 право власності на зазначені обєкти нерухомого майна. Вирішено питання про судові витрати.

ТОВ «Кейт-Колект», не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та закрити провадження у справі. Посилається на порушення норм процесуального права, неправильне тлумачення норм матеріального та процесуального права. Вважає, що наявність судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки не може бути підставою визнання дій субєкта владних повноважень протиправними, а тим більше підставою визнання права власності на майно за позивачем. Помилковим є висновок суду про необхідність укладення окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у позасудовому порядку. Суд не врахував, що справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

У засіданні апеляційного суду представник позивача визнала апеляційну скаргу необґрунтованою у повному обсязі.

Інші особи, які беруть участь у справі не зявилися, про розгляд справи належним чином повідомлені.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відповідно до п. 3 і п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування або зміни рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що 27 лютого 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» і ОСОБА_5 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11306055000. З метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором 27 лютого 2008 року між Банком і ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки № 28824, предметом якого є житловий будинок загальною площею 106,4 кв. м і земельна ділянка загальною площею 580 кв. м по вул. Ломоносова, 17 у м. Шепетівка Хмельницької обл. 12 грудня 2011 року ПАТ «УкрСиббанк» відступило ТОВ «Кей-Колект» право вимоги за зобовязаннями за кредитним договором № 11306055000 від 27 лютого 2008 року.

01 березня 2016 року на підставі договору іпотеки від 27 лютого 2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 прийнято рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень, індексний номер 28530488 щодо реєстрації за ТОВ «Кейт-Колект» права власності на обєкт житлової нерухомості житловий будинок з належними до нього надвірними спорудами, загальною площею 106,4 кв. м, житловою площею 51,4 кв. м та земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,058 га, кадастровий номер 6810700000:01:009:0127, які розташовані за адресою: вул. Ломоносова, 17, м. Шепетівка, Хмельницька область.

Наведене підтверджується матеріалами справи.

Задовольняючи позов в частині вимог про скасування рішення про державну реєстрацію права на обєкти нерухомого майна, суд виходив з того, що рішення приватного нотаріуса є протиправним, оскільки відповідно до умов договору іпотеки передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання можлива на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя і позасудове врегулювання може бути застосовано сторонами лише до моменту набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Такий висновок суду узгоджується з матеріалами справи і відповідає вимогам закону.

Згідно з ч 1 і ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» зазначено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону (ч. 3 ст. 36 Закону України «Про іпотеку»).

В силу ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Розділом 5. договору іпотеки від 27 лютого 2008 року, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» і ОСОБА_3, передбачено, що сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання (п. 5.1.) Позасудове врегулювання здійснюється одним з наступних способів звернення стягнення на предмет іпотеки (п. 5.2.): п. 5.2.1. передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку»; п.5.2.2. отримання іпотекодержателем права продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу від імені іпотекодавця на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку». Позасудове врегулювання може бути застосовано сторонами в будь-який момент звернення стягнення на предмет іпотеки, але в будь-якому разі лише до моменту набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки (п. 5.3.)

Як вбачається з матеріалів справи, окремий договір про задоволення вимог іпотекодержателя, сторонами не укладався.

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 17 січня 2015 року, яке набрало законної сили 12 березня 2015 року, частково задоволено позов ТОВ «Кей-Колект» до ОСОБА_3 і звернуто стягнення на предмет іпотеки, який підлягає реалізації шляхом проведення прилюдних торгів.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У звязку з наведеним не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо помилковості висновку суду про необхідність укладення окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у позасудовому порядку та можливості застосування позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки до моменту набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішення суду першої інстанції в частині вимог про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на обєкти нерухомого майна, ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав у межах доводів апеляційної скарги для його скасування не вбачається.

Задоволення судом першої інстанції вимог ОСОБА_3 про визнання права власності на обєкти нерухомого майна суперечить вимогам діючого законодавства.

Відповідно до позовної заяви такі вимоги позивач заявляла на підставі ст. 392 ЦК України, посилаючись на те, що ТОВ «Кей-Колект» оспорює її право власності на житловий будинок і земельну ділянку.

Суд, задовольняючи вимоги в цій частині, виходив з того, що відповідачі незаконно позбавили ОСОБА_3 права власності на обєкти нерухомого майна, житловий будинок і земельна ділянка незаконно вибули з її володіння, а тому підлягають поверненню шляхом визнання за нею права власності на ці обєкти.

Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Стаття 392 ЦК України підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Спеціальне визнання судом права власності на майно необхідне тоді, коли щодо його приналежності у позивача відсутні необхідні правовстановлюючі документи, коли це право оспорюється відповідачем.

Із матеріалів справи видно, що ТОВ«Кей-Колект» не оспорює право власності позивача на обєкти нерухомого майна, а посилається на те, що на підставі договору іпотеки відбулася передача товариству права власності на ці обєкти.

Отже, підстав для визнання за ОСОБА_3 права власності на житловий будинок і земельну ділянку відповідно до ст. 392 ЦК України немає.

При обґрунтованості висновку суду щодо незаконності позбавлення ОСОБА_3 права власності на обєкти нерухомого майна, висновок суду про поновлення порушеного права шляхом визнання за нею права власності на ці обєкти є помилковим.

Посилання апелянта на те, що справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства не ґрунтуються на законі.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин (п. 1 ч. 1 ст. 15 ЦПК України).

Спір, що розглядається випливає із договірних відносин сторін та не є публічно-правовим.

З огляду на викладене, рішення Хмельницького міськрайонного суду в частині визнання за ОСОБА_3 права власності на обєкти нерухомого майна підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в позові. В решті рішення суду необхідно залишити без змін.

Документально підтверджені судові витрати ТОВ «Кей-Колект» за подання апеляційної скарги щодо вимог майнового характеру у сумі 4751 грн 20 коп підлягають стягненню з ОСОБА_3 на підставі ч. 1 ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» задовольнити частково.

Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 листопада 2016 року в частині визнання за ОСОБА_3 права власності на обєкти нерухомого майна скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

В позові ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про визнання права власності на житловий будинок з належними до нього надвірними спорудами і земельну ділянку відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» витрати по оплаті судового збору у сумі 4751 грн 20 коп (чотири тисячі сімсот пятдесят одна грн 20 коп).

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий/підпис/ОСОБА_1

Суддя/підпис/ОСОБА_6

Суддя /підпис/ОСОБА_7

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду О.І.Талалай

____________

Головуючий в першій інстанції ОСОБА_8 Провадження: № 22-ц/792/196/17

Доповідач Талалай О.І. Категорія: 59