Ухвала суду № 64489738, 30.01.2017, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 415/6638/15-к

Провадження № 11-кп/782/351/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого судді Юрченка А.В.

суддів Чорнобривка Ю.В., Савича Ю.Н.

при секретарі Магомедова Ш.Х.

за участю прокурора Гринюк А.В.

захисника ОСОБА_1

розглянувши на відкритому судовому засіданні у м. Сєвєродонецьку апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 діючого в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, на вирок Лисичанського міського суду Луганської області від 03 жовтня 2016 року яким:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, пенсіонера, інваліда ВВВ І групи, не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

визнано винним: за ч. 1 ст. 286 КК України і призначено покарання у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 3400 (три тисячі чотириста) гривень без позбавлення права керування транспортними засобами.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 3000 гривень.

Питання про процесуальні витрати та речові докази вирішені відповідно до ст.ст. 100, 124 КПК України.

В С Т А Н О В И Л А :

Вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 03 жовтня 2016 року ОСОБА_2 визнано винним у тому, що 07 травня 2015 року, о 15 - 57 годин, в світлий час доби, він керував автомобілем «ЗАЗ 110308-44», реєстраційний номер НОМЕР_1, і здійснював рух по проїжджій частині проспекту Леніна м. Лисичанська зі сторони вул. Калініна в напрямку вул. Леніна.

В цей час, пішохід ОСОБА_4, маючи намір перетнути проїжджу частину вулиці Леніна, підійшов до краю проїжджої частини, та впевнившись в тому, що відсутня небезпека для його руху, в темпі спокійного кроку, почав перетинати автодорогу по пішохідному переходу від «Лисичанського ордена Трудового Червоного Прапора гірничого технікуму» в напрямку ТЦ «Донбас».

ОСОБА_2 в процесі руху, маючи обєктивну можливість завчасно виявити небезпеку у вигляді пішохода що рухається по пішохідному, переходу, проявивши безпечність та неуважність, в порушення вимог п. 10.1, 16.2 Правил дорожнього руху України, якими передбачено, що водій транспортного засобу, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, а також. на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїжджу частину, на яку він повертає, не впевнився в безпеці перед початком зміни напрямку руху та не надав дорогу пішоходові, який рухався по нерегульованому пішохідному переходу, по проїжджій частині вул. Леніна, на яку повертав транспортний засіб під його керуванням, внаслідок чого, правою передньою частиною автомобіля, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5О., який рухався зліва направо відносно його руху.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження з якими був госпіталізований до лікувального закладу.

29.05.2015 року потерпілий ОСОБА_4 помер у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 222 від 27.06.2015 року встановлено наступне: смерть ОСОБА_4 настала від тупої травми з множинними переломами ребер зліва, лівої ключиці, правої великогомілкової кістки, що ускладнилася застійною пневмонією, інтоксикацією. Настанню смерті також сприяло захворювання яке малося - цироз печінки.

Закритий перелом лівої ключиці, а також переломи ребер 2-7 зліва; перелом виростка великогомілкової кістки справа - могли утворитися в строк і при обставинах зазначених в постанові, тобто-під час ДТП від взаємодії з твердими предметами з обмеженою і необмеженої контактуючою поверхнею.

Враховуючи характер і локалізацію тілесних ушкоджень, слід вважати, що більш імовірно, потерпілий перебував у вертикальному положенні і був звернений до легкового автомобіля правою бічною поверхнею тулуба.

Смерть ОСОБА_4 знаходиться в опосередкованому зв'язку з отриманими ушкодженнями під час ДТП. Дані ушкодження у своїй сукупності відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я, понад 3 (трьох) тижнів, необхідних для відновлення функцій.

Згідно з висновком судової автотехнічної експертизи № 354 від 10.08.2015 року, в даній дорожній обстановці та при заданих вихідних даних, водій автомобіля ЗАЗ 110308-44, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2 перед початком зміни напрямку руху повинен був переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод, або небезпеки іншим учасникам руху та мав надати дорогу пішоходу, що рухався по пішохідному переходу, тобто він повинен був діяти згідно з вимогами пп.10.1., 16.2. Правил дорожнього руху України.

В даній дорожньо-транспортній ситуації та при заданих вихідних даних, дії водія автомобіля ЗАЗ-110308-44, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_6, що не відповідали вимогам п.п. 10.1.,16.2. Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору являлися умовою створення аварійної ситуації та перебували в причинному зв'язку з настанням події цієї дорожньо-транспортної пригоди.

В апеляції захисник наводить доводи неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду фактичним обставинам по справі, неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність. Суд безпідставно не прийняв до уваги висновки експертизи яка була проведена на підставі вихідних даних які вказував ОСОБА_2 на слідчому експерименті. При цьому експертові не ставились питання про технічну можливість запобігання ДТП. Суд безпідставно послався на покази потерпілого, які обєктивно нічим не підтверджені, так як на місці пригоди не було зафіксовано місце наїзду на потерпілого. Таким чином, на думку захисника, висновки суду про доведеність провини ОСОБА_2 нічим не підтверджені, сам вирок ґрунтується на сумнівах які повинні тлумачитись на користь обвинуваченого. Просить вирок скасувати, виправдавши ОСОБА_2 за недоведеністю його провини.

Заслухавши суддю-доповідача, захисника, який підтримав доводи апеляції, прокурора, який вважає вирок суду законним, а апеляцію не обґрунтованою, провівши судові дебати, перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України при викладених у вироку обставинах відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються дослідженими в судовому засіданні з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону доказами, які викладені у вироку.

Так, в протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 07 травня 2015 року, схемою до протоколу та фото таблицею до нього зазначено, що з 18 години 10 хвилин до 19 години ЗО хвилин за участю двох понятих було встановлено, що місце дорожньо-транспортної пригоди розташовано на пішохідному переході вулиці Леніна при повороті з проспекту Леніна в місті Лисичанську. що позначено дорожніми знаками 5. 35.).. 5.35.2. транспортний засіб з місця події зник. Також навпроти Лисичанського MB ГУМВС було оглянуто за добровільною згодою ОСОБА_2 автомобіль ЗАЗ 110308-44. реєстраційний номер НОМЕР_1. під час якого виявлені пошкодження лакофарбного покриття по усьому корпусу. Характерним для ДТП є наявність вмятини на капоті праворуч попереду та потертість грязьопилового нашарування на передньому бампері праворуч ( т.2. а.с.8-21).

Довідкою лікаря ЦМЛ ім. Титова виданою 07.05.2015 року на імя слідчого про те, що о 17-05 годин до травматологічного відділення надійшов ОСОБА_7, з діагнозом: політ травма, закритий перелом лівої ключиці зі зміщенням, закритий перелом 111-ІV ребра зліва зі зміщенням, закритий перелом зовнішнього відростку великої берцової кістки правої голені ( том 2 а.с.29)

Висновком судової експертизи технічного стану автомобіля № 172 від 19.05.2015 року згідно якого на момент огляду несправностей рульового керування, гальмівної системи, коліс та шин, підвіски, освітлення та світлової сигналізації автомобіля НОМЕР_2. які б могли вплинути на механізм розвитку даної дорожньо-транспортної пригоди не встановлено (том 2 а.с.34-37)

Висновком судово-медичної експертизи № 222 встановлено:

1. Смерть ОСОБА_7 настала від тупої травми з множинними переломами ребер зліва, лівої ключиці, правої великої берцової кістки, що ускладнилось застійною пневмонією, інтоксикацією. Настанню смерті також сприяло наявне захворювання цироз печінки.

2. При надходженні до травматологічного відділення ЦМЛ ім. Титова 07.05.2015 року у ОСОБА_7 встановлено: деформація і патологічна подвижність області лівої ключиці, біль в області грудної клітини зліва, правого колінного суглоба. Після обстеження та лікування 29.05.2015 року встановлено заключний діагноз: політравма. Множинні перелами ребер зліва, закритий перелом кісток правої голені. Закритий перелом лівої ключиці. Забій легенів. Забій органів средостєнія. Лівосторонній пневмоторакс. Лівостороння посттравматична пневмонія. ТЕЛА...гілок Поліорганна недостатність. ІХС. Диффузний кардіосклероз. ГБ 2 ст. (АСС,ГЛЖ) ризик дуил великий. СН 2 А ФК 3. Дослідженням трупа у морзі 30.05.2015 року у ОСОБА_7 виявлені сліди медичних маніпуляцій (уколів, трубчаті дренажі), а також обширний крововилив в області лівої ключиці, ушита рана, також ушита післяопераційна рана по передньонезовнішньої поверхні правого колінного суглобу. При внутрішньому дослідженні встановлені також сліди непрямого масажу серця (свіжий перелом грудини і двосторонні переломи ребер). Крім того встановлені переломи 2-7 ребер зліва по серелньопідм'язовій лінії з утворившимися кістними мозолями в області переломів, перелом лівої ключині, перелом великої берцової кістки.

3.Закритий перелом лівої ключиці, а також переломи ребер 2-7 зліва, перелом мищелка великої берцової кістки справа могли створитися у сірок і за обставин зазначених у постанові, тобто під час ДТП від взаємодії з твердими предметами з обмеженою і необмеженою контактуючою поверхнею.

4.Враховуючи характер і локалізацію тілесних ушкоджень, потрібно вважати, що найбільш вірогідно, потерпілий знаходився у вертикальному положенні і був звернутий до легкового автомобілю правою боковою поверхнею тулуба.

5. Смерть ОСОБА_7 знаходиться у опосередкованому зв'язку з отриманими ушкодженнями під час ДТП. Дані ушкодження у своїй сукупності відносяться до категорії середнього ступені тяжкості за ознаками довготривалого розладу здоров'я, більш 3 тижнів, необхідних для відновлення функцій.

6. За даними медичної документації, на момент надходження у лікарняний заклад потерпілий був тверезий. Протокол дослідження № 36 від 07.05.2015 року, (том 2 а.с. 53-56).

Згідно висновку судової авто технічної експертизи № 354 від 10 серпня 2015 року: у даній дорожньо-транспортній ситуації та при заданих вихідних даних, дії водія автомобіля ЗАЗ-110308-44. державний реєстраційний номер НОМЕР_1. ОСОБА_6 що не відповідали вимогам пп. 10.1..16.2. Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору являлися умовою створення аварійної ситуації та перебували в причинному зв'язку з настанням події цієї дорожньо- транспортної пригоди (том 2 а.с. 86-89).

З протоколу слідчого експерименту від 29.07.2015 року, проведеного у присутності двох понятих, за участю свідка ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_2, обвинувачений підтвердив, що погодні та дорожні умови, які буди під час проведення слідчого експерименту, відповідають тим погодним умовам, які були під час полії ДТП та вказав, що 07.05.2015 року на автомобілі ЗАЗ повертався з міста Сєвєродонецька. Рухаючись по проспекту Леніна в місті Лисичанську почав повергати на вулицю Леніна зі швидкістю 5-10 км/год. При цьому повернувши на вулицю Леніна він помітив пішохода, який перегинав проїзну частину зліва направо по ходу його руху, натиснувши на гальма відчув, що автомобіль не гальмує і тому він загальмував ручним гальмом, але передньою частиною авто зачепив пішохода (т. 2 а.с. 76-80).

Судова колегія вважає безпідставними доводи захисника, який вказує, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги висновки експертизи яка була проведена на підставі вихідних даних які вказував ОСОБА_2 на слідчому експерименті, скільки суд в основу вироку стосовно обвинуваченого взяв як доказ протокол слідчого експерименту від 29.07.2015 року, у якому зазначено, що обвинувачений не заперечував факт наїзду на потерпілого.

У подальшому обвинувачений змінив свої покази і стверджував, що потерпілий вдарив рукою по його автомобілю і сам зачепився за бордюр і впав.

Зазначені покази спростовуються висновками судово - медичної експертизи № 88/1 від 03.06.2016 року проведеної під час судового розгляду даного кримінального провадження з урахуванням показів обвинуваченого наданих ним в судовому засіданні, тілесні ушкодження, встановлені при експертизи трупа ОСОБА_7 (судово-медична експертиза № 222 від 27.06.2015 року), які він отримав 07.05.2015 року не могли утворитися за обставин, вказаних обвинуваченим ОСОБА_2 в судовому засіданні.

У судовому засіданні суд повно та всебічно дослідив усі докази, та надав їм належну оцінку, зазначивши чому він приймає до уваги одні докази і відкидає другі. Ставити під сумнів висновки експертиз, покази потерпілого, що в сукупності вказує на те, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.286 КК України, у судової колегії підстав не має.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При обранні покарання обвинуваченому суд вірно згідно з ст.65 КК України врахував ступінь важкості скоєного правопорушення, у порядку ст.12 КК України віднесено до категорії середньої тяжкості, особу обвинуваченого який є людиною похилого віку, ветераном війни, інвалідом 1 групи, раніше не засуджений, характеризується позитивно, та обґрунтовано призначив йому покарання у вигляді штрафу.

Призначена міра покарання є відповідною скоєному правопорушенню, необхідною та достатньою для його виправлення.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає вирок суду першої інстанції таким, що відповідає вимогам ст.370 КПК України, є законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Порушень матеріального чи процесуального права, які згідно ст.409 КПК України, тягнуть за собою скасування чи зміну вироку суду першої інстанції, колегією суддів не встановлено.

Враховуючи вищенаведені обставини, вимоги апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 408 КПК України колегія суддів ,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Вирок Лисичанського міського суду Луганської області від 03 жовтня 2016 року відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 286 КК України залишити без змін.

На ухвалу суду учасниками кримінального провадження може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

СУДДІ:

Ю.М. ОСОБА_9 ОСОБА_10 Юрченко