Номер провадження: 22-ц/785/1438/17
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач Гірняк Л. А.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.02.2017 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
ОСОБА_2
ОСОБА_3, ОСОБА_4
За участю ОСОБА_5,
розглянула у відкритому судовому засіданні м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23.11.2016 року у справі за позовом ОСОБА_6, який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, за участі третьої особи Органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації
-про визнання права користування житловим приміщенням, -
ВСТАНОВИЛА:
В червні 2016 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовними вимогами в котрих просив суд визнати за ним та малолітнім ОСОБА_7 право користування житловим приміщенням квартири №2 у буд. № 8 по вул. лейтенанта Шмідта у м. Одесі Вимоги обґрунтовує тим,що з 2011 року зі згоди ОСОБА_8, вселився в спірне помешкання. В 2012 році ОСОБА_8 померла,а він з родиною залишився проживати у квартирі та продовжував сплачувати комунальні послуги. Позивач зазначає,що являвся членом родини померлою так як допомагав їй у веденні господарства,доглядав її. Посилаючись на вимоги ст.64,65 ЖК України просив задовольнити позовні вимоги.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 23 листопада 2016 року у задоволенні повної заяви відмовлено.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ріщення суду з ухваленням нового,про задоволення позовних вимог,посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема посилається на ті ж обставини, що і в позовній заяві та на те,що справа розглянута без участі органу опіки та піклування та порушені права малолітнього ОСОБА_8.
В судове засідання представник третьої особи Органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації в судове засідання не зявився,про час та місцуе розгляду справи сповіщений належним чином.
В силу ст.305 ЦПК України судова колегія вважає можливим розглянути справу за їх відсутності.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді доповідача, вислухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріалами справи та обговоривши доводи апеляційної скарги дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи в заявлених вимогах, районний суд виходив з відсутності доказів, що позивачі є членами сім»ї колишнього наймача квартири ОСОБА_8 та вселився в квартиру з її згоди.
Судова колегія погоджується з таки судженням районного суду з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_9 на праві власності,відповідно до свідоцтва про право власності від 22 грудня 2011 року № 219220,належить 201/1000 частин квартири АДРЕСА_1, що складає 19,92 кв.м., загальної площі кв.2.( а.с.78).
В своїй заяві від 08.10.2014 року на адресу Приморсткого РВК м. Одеси заявив, що послідні 2,5 років з сімєю знімає квартиру в АДРЕСА_2.,котра належала ОСОБА_9 При цьому посилається на те, що у нього на утриманні є неповнолітня дитина-Радіон. (а.с.8)
Відповідно до чч. 1, 2 ст. 64 ЖК УРСР члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
За змістом ст. 65 ЖК УРСР наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. У такому випадку особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
Згідно з п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України, вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з'ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім'ї наймача, чи приписані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім'ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням.
Отже, у осіб, які вселилися до наймача, виникають усі права й обовязки за договором найму жилого приміщення, якщо особи постійно проживали разом із наймачем і вели з ним спільне господарство та були визнані членами сім'ї наймача (чч. 1, 2 ст. 64 ЖК УРСР). Крім того, особи, які вселилися до наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо особи вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача та якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням (ст. 65 ЖК УРСР). Під час вирішення спору про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з'ясувати, крім обставин щодо реєстрації цих осіб у спірному приміщенні, дотримання встановленого порядку при їх вселенні та наявності згоди на це всіх членів сім'ї наймача та обумовлення угодою між указаними особами, наймачем і членами сім'ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням, й інші обставини справи, що мають значення для справи, а саме: чи було це приміщення постійним місцем проживання цих осіб, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання.
Виходячи з аналізу зазначених норм районний суд дійшов правильного висновку про відсудність належних та допустимих доказів про те, що ОСОБА_6С.є членом сімї ОСОБА_8, вселився за її письмовою згодою та що вони вели спільне господарство.
Матеріали справи не містять доказів, що спірна квартира було постійним його місцем проживання, оскільки він зареєстрований за іншою адресою .
Покази свідка ОСОБА_10, допитаної в судовому засіданні апеляційної інстанції про те, що з дозволу ОСОБА_8 він посилився в спірне помешкання та допомагай їй у веденні господарства самі по собі не є правовою підставою в задоволенні позовних вимог, виходячи з характеру його проживання та тривалості часу.
Доводи апеляційної скарги про те, що справа розглянута за відсутності органу опіки та піклування та порушені права ОСОБА_8, оцінюються критично, оскільки позивач поснив,що малолітній не є його сином та у відповідності до вимог ст. 160 ч.1 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Виходячи з того, що спірна квартира являлась власністю ОСОБА_8 та ОСОБА_6 тимчасово в ній проживав,районний суд прийшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Посилання на відсутність іншого житла не є правовою підставою для задоволення позовних вимог.
За таких обставин доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. 218,303,308,315,317,319 ЦПК України, судова колегія,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23.11.2016 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави недоплачений судовий збір в розмірі 55,12 грн.
Ухвала набирає законної сили негайно та може бути оскаржена до касаційного суду на протязі 20 днів.
.
Голодуючий суддя - Л.А.Гірняк
Судді - Є.С.Сєвєрова
ОСОБА_11
Судове рішення № 64488295, Апеляційний суд Одеської області було прийнято 02.02.2017. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 522/9925/16-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: