Ухвала суду № 64487147, 02.02.2017, Долинський районний суд Кіровоградської області

Долинський районний суд Кіровоградської області

110 м. м. Долинська Долинський район Кіровоградська область Україна 28500

Справа № 388/743/16-ц

У Х В А Л А

Іменем України

02.02.2017 м. Долинська

Долинський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Баранського Д.М., за участю секретаря Лінської Л.І., представника ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до селянського (фермерського) господарства «Павел», ОСОБА_3 про визнання недійсним договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з цим позовом до селянського (фермерського) господарства «Павел», ОСОБА_3 про визнання недійсним договору оренди землі.

У лютому 2017 року ОСОБА_2 подала до суду заяву про забезпечення позову, посилаючись на те, що раніше 9 жовтня 2009 року селянське (фермерське) господарство «Павел» уклало з нею договір оренди землі, зареєстрований 25 листопада 2011 року у відділі Держкомзему у Долинському районі Кіровоградської області за № 352190004000690.

Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 8 червня 2016 року вищезазначений договір оренди землі визнано недійсним.

Однак, ОСОБА_3 діючи на підставі довіреності ОСОБА_2 від 8 листопада 2005 року, 7 жовтня 2015 року розірвав вищезазначений договір оренди землі та цього ж дня уклав спірний договір оренди землі, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис за № 2501043.

Викладене свідчить про те, що селянське (фермерське) господарство «Павел» незаконно з 2009 року й до цього часу обробляє належну ОСОБА_2 земельну ділянку, а тому є необхідність у забезпеченні позову до набрання рішенням у цій справі законної сили шляхом заборони цьому підприємству здійснювати обробіток земельної ділянки.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, що стосуються вирішення питання про забезпечення позову, суд дійшов до такого висновку.

За змістом ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. До заяви додаються також її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити заходи забезпечення позову та документ, що підтверджує сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

За змістом п. 1 постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 рокуN 9«Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» звернуто увагу судів на те, що за змістом ч. 1 ст. 151 ЦПК України єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

З матеріалів справи видно, що позивачка ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 10,47895 га, що знаходиться на території Пишненської сільської ради Долинського району Кіровоградської області.

Вищезазначена земельна ділянка знаходиться у користуванні селянського (фермерського) господарства «Павле», згідно договору оренди землі укладеного 7 жовтня 2015 року, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис за № 2501043.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З огляду на зазначене, оскільки обставини, що підтверджують нікчемність спірного правочину судом не досліджувались, цей правочин тепер не визнаний судом недійсним, відповідно він є правомірним, а тому відсутні підстави для забезпечення цього позову в обраний спосіб.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 151, 153, 210 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Залишити без задоволення заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до селянського (фермерського) господарства «Павел», ОСОБА_3 про визнання недійсним договору оренди землі.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом пяти днів до Апеляційного суду Кіровоградської області через Долинський районний суд Кіровоградської області.

Суддя ОСОБА_4