Ухвала суду № 64486915, 30.01.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 459/1514/16 Головуючий у 1 інстанції: Новосад М.Д.

Провадження № 22-ц/783/664/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 О. М.

Категорія:59

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2017 року м. Львів

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі: головуючого судді: Ванівського О.М.,

суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,

при секретарі: Цапові П.М.,

за участю: апелянта(відповідача) - ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3,

представників позивача КП «Червонограджитлокомунсервіс» - ОСОБА_4, ОСОБА_5,

третьої особи ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 06 жовтня 2016 року,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 06 жовтня 2016 року позов КП «Червонограджитлокомунсервіс» - задоволено.

Зобовязано ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8 за власний рахунок привести прибудинкову територію у місці влаштування автомобільної гостьової стоянки на прибудинковій території між першим та другим підїздами будинку № 31 на вул. Стуса у м. Червонограді до попереднього стану з відновленням благоустрою території.

Вирішено питання судових витрат.

Дане рішення суду оскаржив відповідач - ОСОБА_2.

В апеляційній скарзі, зазначає, що дане рішення є незаконним та необґрунтованим і таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права. Зокрема зазначає, що із акта комісії із обстеження автомобільної гостьової стоянки для тимчасового паркування автомобілів на прибудинковій території між 1-им і 2-им підїздами будинку № 31 «на вул. В.Стуса в м. Червонограді від 05.02.2016 року, випливає, що за результатами обстеження норми ДБН 360-92 Містобудування. Планування і забудова міських і сільських: поселень», п.7.50 яких вказує, що відстань від житлових будинків до межі відкритої автостоянки при кількості легкових автомобілів 10 і менше повинна становити не менше 10 м, витримано, оскільки відстані від вікон житлового будинку № 31 до межі гостьової стоянки становить 10,5 м.. Ця ж норма прописана і в Державних санітарних правилах планування та забудови населених пунктів, які затверджені наказом Міністерства охорони здоровя України від 19.06.96 р. № 173. Крім того, облаштування вказаної гостьової стоянки проводилося за кошти відповідачів відповідно до схеми генплану, який погоджено посадовими особами та скріплено печатками КП «Червоноградводоканал», К.П «Червоноградгеплокомуненерго», ПАТ «Укртелеком», ПАТ «Львівгаз», Шахтним РЕМ ПАТ «Львівобленерго», а також погоджено начальником управління містобудування та архітектури Червоноградської міської ради. Також в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що облаштування відповідачами гостьової стоянки на прибудинковій території перешкоджає руху пішоходів, проїзду оперативних чи спеціальних транспортних засобів або порушує чиї-небудь права, в т.ч. і права позивача, що давало б йому право на звернення до суду за захистом своїх порушених прав. Крім того, позивачем не надано суду належних доказів того, що він є власником або землекористувачем прибудинкової території, в тому числі спірної земельної ділянки, яку нібито захищає КП «Червонограджитлокомунсервіс», у звязку з чим має місце відсутність порушення прав позивача діями відповідачів, оскільки відповідно ч.2 ст.152 Земельного кодексу України саме власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю. Таким чином, у КП «Червонограджитлокомунсервіс», в даній справі, не може виникнути право на негаторний позов щодо захисту неіснуючого у нього права, а відтак просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в позові відмовити повністю.

Відповідачі ОСОБА_7 та ОСОБА_8, будучи належним чином повідомленими про час і місце апеляційного розгляду справи (а.с. 125-130), в судове засідання не зявилися і про причини своєї неявки суд не повідомили, що (у відповідності до ч. 2 ст. 305 ЦПК України) не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення апелянта(відповідача) ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення представників позивача КП «Червонограджитлокомунсервіс» - ОСОБА_4, ОСОБА_5 та третьої особи ОСОБА_6 щодо задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду відповідає зазначеним вимогам.

Положеннями ст. 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їхнє підтвердження; які правовідносини сторін випливають зі встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

За загальними положеннями ЦПК України обовязок суду під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України, ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 4 ЦПК України закріплено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Частиною 1 ст.15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Задовольняючи позов КП «Червонограджитлокомунсервіс» та зобовязуючи ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8 за власний рахунок привести прибудинкову територію у місці влаштування автомобільної гостьової стоянки на прибудинковій території між першим та другим підїздами будинку № 31 на вул. Стуса у м. Червонограді до попереднього стану з відновленням благоустрою території, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі самовільно влаштували автостоянку на земельній ділянці комунальної власності без відповідних дозволів та без погодження із всіма мешканцями будинку.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8 зверталися до позивача з проханням надати їм дозвіл на облаштування за власний кошт стоянки на прибудинковій території для тимчасового паркування трьох автомобілів, що їм належать на праві приватної власності, за адресою вул. Стуса, 31, що підтверджується відповідною заявою від 17.12.2014 року.(а.с.4)

Згідно витягу з протоколу № 1 засідання міжвідомчої узгоджувальної комісії по плануванню і забудові населених пунктів при виконавчому комітеті Червоноградської міської ради від 14.01.2015 року, було розглянуто заяву позивача від 29.12.2014 року про надання дозволу на розробку ескізного проекту на влаштування стоянки на вул. Стуса, 31 у м. Червонограді. Зокрема, комісією зазначено, що позивачу вже було надано згоду на це раніше 04.12.2013 року та 15.05.2013 року. Оскільки місця на автостоянці ще не використані повністю, комісія пропонувала надати їх згідно попередньо погоджених місць за вище вказаними адресами.(а.с.5)

Як вбачається із листа виконавчого комітету Червоноградської міської ради Львівської області від 08.10.2015 року на заяву ОСОБА_6, однією з умов влаштування автостоянки є її погодження з мешканцями прилеглих будинків. Оскільки ОСОБА_9 заперечувала щодо влаштування стоянки, позивача було зобовязано не допустити її розміщення без згоди власників (наймачів) квартир 1 та 2 під'їздів будинку № 31 на вул. Стуса.(а.с.6)

Відповідно до акту комісії із обстеження вище вказаної автомобільної гостьової стоянки від 05.02.2016 року, комісія вирішила зобовязати ініціативну групу перенести бордюрний камінь з 10,5 м на 12 м від будинку № 31. Відповідач ОСОБА_2 висловив свою згоду з цим, власноруч підписавшись на акті.(а.с.7)

Згідно витягу з протоколу № 8 засідання міжвідомчої узгоджувальної комісії по плануванню і забудові населених пунктів при виконавчому комітеті Червоноградської міської ради від 27.04.2016 року, на вказану дату роботи по зміні меж стоянки виконані не були і навіть не були розпочаті.(а.с.9)

Як вбачається з протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням м. Червоноград вул. Стуса, 31, датованого 25.11.2015 року, було проведено опитування співвласників останнього щодо влаштування спірної автостоянки. Згідно останнього висловилися "за" влаштування такої 27 співвласників, 2 "проти" й 1 "утримався". Зазначено, що 76,46% співвласників по площі висловилися "за"(а.с.60-62)

Разом з тим, як вбачається із заяви від 05.10.2015 року, підписаною від імені власників квартир № 4, 33, 24, 21, 26, 11, 14 будинку у м. Червоноград на вул. Стуса, 31, останні проти розміщення автостоянки під їхнім будинком. Заява прийнята виконавчим комітетом Червоноградської міської ради Львівської області 05.10.2015 року.(а.с.28)

Крім цього, факт незгоди ОСОБА_6 з влаштування автостоянки підтверджується наявними в матеріалах справи листами-скаргами в органи державної влади та місцевого самоврядування.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку регулюються Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", який набрав чинностіз 1 липня 2015 року та який визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, повязані з реалізацією прав та виконанням обовязків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

Так, згідно ст.1 цього Закону, прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними обєктами нерухомого майна.

Співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку (ст. 1 цього Закону).

Статтею 10вказаного Закону визначено повноваження зборів співвласників та визначено порядок, умови і кворум, дотримання яких необхідно для прийняття рішень щодо управління багатоквартирним будинком зборами співвласників.

За загальним правилом, рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.

Згідно ч. 12 ст. 10 цього Закону, за рішенням зборів співвласників повноваження щодо прийняття рішень стосовно спільного майна, яким користується лише певна група співвласників (співвласники квартир та нежитлових приміщень, розташованих в одному підїзді або секції багатоквартирного будинку, тощо), за умови що при цьому не порушуються права інших співвласників, можуть бути передані цій групі співвласників. Такі рішення стосовно спільного майна приймаються зборами зазначеної групи співвласників у порядку, передбаченому частинами четвертою - шостою, восьмою - одинадцятою цієї статті.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень відповідної групи (підїзд, секція багатоквартирного будинку тощо).

У матеріалах справи відсутнє відповідне рішення зборів співвласників всього будинку за адресою: м. Червоноград вул. Стуса, 31, як відсутні докази того, що збори співвласників багатоквартирного будинку, приймали відповідне рішення про передачу вказаних повноважень групі власників 1 і 2 під'їздів, як і того, що цими зборами розглядалося питання про облаштування на прибудинковій території спірної автостоянки.

Із врахуванням вищенаведеного, ухвалюючи оскаржуване рішення про зобовязання відповідачів за власний рахунок привести прибудинкову територію до попереднього стану, суд першої інстанції, встановивши факт самовільного влаштування автомобільної стоянки, вірно вирішив спір по суті.

Доводи апелянта про те, що права позивача порушено не було, спростовується вищенаведеним.

Відповідно до ч.1 ст.307 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

А відтак, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів, зазначених ОСОБА_2 в поданій ним апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно зясував обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення суду.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 307, 308, 313, п.1 ч.1 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 06 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: О.М.Ванівський

Судді: Р.П. Цяцяк

ОСОБА_10