Ухвала суду № 64486160, 01.02.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/2050/16-ц Головуючий у І інстанції Василишин В. О.Провадження № 22-ц/780/172/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 01.02.2017

УХВАЛА

Іменем України

01 лютого 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

при секретарі: Волинець Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 серпня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2016 року позивач ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з вищезазначеним позовом обґрунтовуючи його тим, що відповідно до укладеного кредитного договору №б/н від 29.09.20011 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» затверджених наказом №СП-2010-256 від 06.03.2010 року та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, склала дає між ним та Банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Банк взяті на себе зобовязання по кредитному договору виконав у повному обсязі. Відповідачем умови договору не виконуються, у звязку із чим у нього утворилася заборгованість по платежах. У звязку з цим просив стягнути із ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором від 29 вересня2011 року, яка станом на 31 січня 2016 року становить - 16872 грн. 49 коп. , яка складається з : заборгованості за кредитом 1965 грн. 48 коп., заборгованості за процентами 10877 грн. 37 коп., заборгованості за комісією - 2750 грн. 00 коп., заборгованості по штрафу(фіксована частина) 500,00грн, заборгованості по штрафу(процентна складова)779 грн. 64 коп., а також судові витрати в сумі 1378 грн. 00 коп..

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 серпня 2016 року позов ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено, стягнуто на користь ПАТ КБ «Приватбанк» із ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором від 29 вересня 2011 року в сумі 16872,49 грн., а також судові витрати в сумі 1378 ,00 грн.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.Вважає, що кредитний договір не укладав, а лише отримав універсальну картку для проведення розрахунків, якою вже тривалий час не користується.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що позов заявлений правомірно, оскільки відповідач всупереч умовам кредитного договору не сплачує передбачені ним платежі, чим ухиляється від виконання своїх цивільно-правових обовязків, позовні вимоги ґрунтуються на чинному законодавстві, доведені матеріалами справи і підлягають задоволенню. Відповідачем дані обставини не спростовані належними та допустимими доказами.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона /боржник/ зобовязана вчинити на користь другої сторони /кредитора/ певну дію /передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо/ або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 2.1.1.7.6 Умов надання банківських послуг передбачено, що при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобовязань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобовязаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Судом встановлено, що 29 вересня 2011 року ОСОБА_2 одержано у ПАТ «КБ «ПриватБанк» кредит у розмірі 2000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

З Умов та Правил надання банківських послуг,вбачається, що клієнт надав свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і він дає право банківській установі у будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання договору є прямою та безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком (п.2.1.1.2.3., п.2.1.1.2.4).

Встановлено, що в суді першої інстанції у судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 підтвердив доводи про те, що ним було одержано у ПАТ «КБ «ПриватБанк» - 2000 грн. 00 коп.

Отримання коштів відповідачем в розмірі 2000 грн. 00 коп. від банку, підтверджується випискою по рахунку відповідача.

Для здійснення операцій за допомогою карти банк зобовязався відкрити клієнту картковий рахунок. Договір діє протягом дванадцяти місяців з моменту підписання. Якщо в цей період жодна із сторін не поінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично продовжується на той же строк. Строк дії договору щодо вимог банку по поверненню кредиту, оплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки, пені, штрафів, витрат банку становить 50 років.

Як вбачається із розрахунку заборгованості за договором від 29 вересня 2011 року станом на 31 січня 2016 року у ОСОБА_2 утворилася заборгованість в загальній сумі 16872 грн.49 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом 1965 грн. 48 коп., заборгованості за процентами 10877 грн. 37 коп., несплаченими процентами на поточну заборгованість у сумі 77 грн. 57 коп., несплаченими процентами на прострочену заборгованість у сумі 10799 грн. 80 коп., заборгованості по комісії - 2750 грн. 00 коп., заборгованості по штрафам у сумі 1279 грн. 64 коп.

З урахуванням наведеного, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості, оскільки відповідач всупереч умовам кредитного договору не сплачує передбачені ним платежі, чим ухиляється від виконання своїх цивільно-правових обовязків, позовні вимоги ґрунтуються на чинному законодавстві, доведені матеріалами справи і підлягають задоволенню. Відповідачем дані обставини не спростовані належними та допустимими доказами.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не укладав кредитного договору з позивачем та не отримував кошти, не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки відповідачем не надано жодного доказу суду про те, що він зазначений договір не підписував, крім того в суді першої та в апеляційній інстанції клопотання відповідачем про призначення судової почеркознавчої експертизи не заявлялось. Факт отримання коштів відповідачем підтверджується випискою по рахунку.

Доводи апеляційної скарги про те, що в задоволені позову необхідно відмовити, оскільки відповідачу не зрозумілий розрахунок заборгованості, не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки відповідачем не надано жодного доказу суду з якого б вбачалось, що є кошти внесені відповідачем позивачу та вони не враховані останнім, або невідповідність розрахунку умовам договору.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції викладених в рішенні не спростовують.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: