Ухвала суду № 64483312, 31.01.2017, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/10332/15-ц

Провадження № 22-ц/779/248/2017

Категорія 59

Головуючий у 1 інстанції Пастернак І. А.

Суддя-доповідач Пнівчук О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Пнівчук О.В.

суддів: Беркій О.Ю., Максюта І.О.

секретаря Турів О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Івано-Франківського міського центру зайнятості про стягнення компенсаційних витрат внаслідок порушення термінів виплати допомоги по безробіттю, за апеляційною скаргою Івано-Франківського міського центру зайнятості на рішення Івано-Франківського міського суду від 13 грудня 2016 року,-

в с т а н о в и л а :

В липні 2015 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Івано-Франківського міського центру зайнятості про стягнення 9 385,03 грн. компенсаційних витрат внаслідок порушення термінів виплати допомоги по безробіттю за період з 01.08.2012 року по 22.06.2015 року.

Свої вимоги позивач мотивувала тим, що постанова Івано-Франківського міського суду від 19.11.2012 року про стягнення з Івано-Франківського центру зайнятості на її користь невиплаченої допомоги по безробіттю в сумі 12390,93 грн. була виконана у порядку

примусового виконання лише 23.06.2015 року, у зв»язку з чим, вона зазнала втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 13 грудня 2016 року позов ОСОБА_3 до Івано-Франківського міського центру зайнятості задоволено.

Стягнуто з Івано-Франківського міського центру зайнятості в користь ОСОБА_2 -9 385 грн. 03 коп. інфляційних збитків за невиконання зобов»язання в розмірі 12 390,93 грн. в період з 01.08.2012 року по 22.06.2015 року включно, а також 243,60 грн. витрат по оплаті судового збору та 200,00 грн. за надання аудиторських послуг.

Представник Івано-Франківського міського центру зайнятості на дане рішення подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вказав, що рішення Івано-Франківського міського суду від 19.11.2012 року про стягнення на користь ОСОБА_2 коштів в сумі 12 390,93 грн. Івано-Франківським міським центром зайнятості виконано, вказані кошти були перераховані ОСОБА_2, у суму включено допомогу по безробіттю та індексацію за затримку виплати.

Апелянт вважає, що у зв»язку із виконанням рішення суду у позивача не було підстав для звернення до суду з тією ж позовною вимогою.

Крім того, безпідставне стягнення грошових коштів з відповідача є порушенням майнових прав останнього.

Відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та постанови Кабінету міністрів України від 21.02.2001 року № 159 «Про порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв»язку з порушенням термінів їх виплати» не передбачено виплату компенсації грошового забезпечення, яка була виплачена вчасно, за весь час затримки її виплати з незалежних від відповідача обставин, а також мали разовий характер.

Апелянт зазначив також, що до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» внесено зміни, зокрема доповнено ст.5 частиною 6, згідно якої - проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов»язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Апелянт просив рішення суду скасувати та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2

В судовому засіданні апеляційного суду представник апелянта Сорочинська Н.О. підтримала доводи апеляційної скарги.

Позивач ОСОБА_2 заперечила вимоги апеляційної скарги, посилаючись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303, ч.ч. 2,3 ст.213 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вищезазначеним вимогам з огляду на наступне.

Судом встановлено, що постановою Івано-Франківського міського суду від 19.11.2012 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2015 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.04.2016 року з відповідача на її користь стягнуто 12 390,93 грн. допомоги по безробіттю за період з 27.11.2009 року по 06.07.2010 року з індексацією (а.с.6-9, 37-43).

Після набрання 16.03.2015 року постановою Івано-Франківського міського суду від 19.11.2012 року законної сили Івано-Франківським міським судом 27.04.2015 року було видано виконавчий лист, на підставі якого 13.05.2015 року ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження №47476095 (а.с.10).

Згідно постанови про закінчення виконавчого провадження від 25.06.2015 року рішення суду виконано в повному обсязі. А тому на підставі п.8 ч.1 ст. 49, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» - виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №0907/2-а-14240/2011 виданого 27.04.2015 року Івано-Франківським міським судом закінчено (а.с.11).

Отже, за період, який вказаний позивачкою в позовній заяві (з 01.08.2012 року по 22.06.2015 року) допомога по безробіттю позивачці відповідачем не виплачена.

Як встановлено в суді першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, лише 23.06.2015 року в порядку примусового виконання судового рішення позивачці було перераховано 12 390,93 грн.

Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином встановлено, що відповідачем порушено встановлені строки виплати ОСОБА_2 допомоги по безробіттю у відповідності до положень Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Відповідно до положень ст.1 Закону України "Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон) встановлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідності до вимог ст. ст. 2, 3 вказаного Закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, в тому числі і заробітна плата (грошове забезпечення).

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Пунктами 3, 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року N 159, (далі Порядку проведення компенсації) передбачено, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, в тому числі допомога по безробіттю, стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).

Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Згідно висновку спеціаліста незалежної аудиторської фірми «Аудит-сервіс ІНК» від 14 липня 2015 року проведено розрахунок компенсації за невчасну виплату допомоги по безробіттю за період з 01.08.2012 року по 22.06.2015 року на суму простроченої заборгованості 12390,93 грн. яка становить 9385,03 грн.

Будь-яких заперечень щодо правильності проведеного розрахунку відповідачем не надано.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача про стягнення компенсації внаслідок порушення відповідачем термінів виплати допомоги по безробіттю.

Посилання апелянта на те, що невиплата ОСОБА_2 допомоги по безробіттю була зумовлена тривалим розглядом справи щодо правомірності нарахування та виплати останній допомоги по безробіттю не заслуговують на увагу, оскільки зазначені обставини не дають підстав для висновку про невиплату таких з поважних причин.

Необґрунтованими є також посилання апелянта на те, що ОСОБА_2 виплачено допомогу по безробіттю разом з індексацією, а тому її вимоги про стягнення компенсації не ґрунтуються на вимогах закону. Відповідно до п. 3 Порядку проведення компенсації - компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, в тому числі у вигляді допомоги по безробіттю.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду постановлено з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Івано-Франківського міського центру зайнятості відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 13 грудня 2016 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.

Головуюча О.В. Пнівчук

Судді: О.Ю. Беркій

І.О. Максюта