Ухвала суду № 64482426, 02.02.2017, Бродівський районний суд Львівської області

Справа № 439/495/16-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2017 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області в складі:

головуючої - судді Бунда А.О.,

з участю секретаря

судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши скаргу уповноваженого представника ПАТ «Кредобанк» ОСОБА_2 на постанову заступника начальника Бродівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_3 про повернення виконавчого документа стягувачеві, суд,-

в с т а н о в и в:

11.01.2017 р. уповноважений представник ПАТ «Кредобанк» ОСОБА_2 звернулася в суд із скаргою на постанову заступника начальника Бродівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_3 про повернення виконавчого документа стягувачеві, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність заступника начальника Бродівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_3 щодо своєчасного та в повному обсязі виконання рішення суду щодо примусового стягнення з ОСОБА_4 суми заборгованості за кредитним договором та суми судового збору на користь ПАТ «КРЕДОБАНК», вчинена в рамках виконавчого провадження № 52335652;

- визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Бродівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_3 про повернення виконавчого документу стягувачеві від 14.12.2016 р., винесеної в рамках виконавчого провадження № 52335652;

- зобовязати заступника начальника Бродівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_3 відновити виконавче провадження № 52335652.

В скарзі уповноважений представник ПАТ «Кредобанк» ОСОБА_2 посилається на те, що на виконанні у Бродівському РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області знаходиться виконавчий лист від 25.08.2016 року виданий на виконання рішення Бродівського районного суду Львівської області по справі № 439/495/16-ц щодо стягнення з ОСОБА_4 (РНОКПП - НОМЕР_1) суми заборгованості та суми судового збору. 23 вересня 2016 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження № 52335652 стосовно боржника ОСОБА_4. 09 листопада 2016 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. 14 грудня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, в якій державний виконавець зазначає, що виконавчий документ повертається без виконання, так як боржник за вказаною у виконавчому документі адресою не проживає, копія постанови про відкриття виконавчого провадження та виконання боржником самостійно повернулася у ВДВС без вручення та із зазначенням листоноші про (відсутність проживання боржника; згідно довідки Попівецької сільської ради від 23.11.2016 № 223 боржник постійно проживає в м. Львів (точна адреса невідома); стягнення по виконавчому документу не проводилися. Вказує щодо порушення вимоги про направлення постанови про відкриття виконавчого провадження стягувачеві, оскільки станом на день підписання даної скарги на адресу стягувача постанова про відкриття виконавчого провадження не надходила. Скаржник вважає, що постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 14.12.2016 р. була надіслана із порушенням строків, зазначених ч.1 ст.28 ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки згідно відмітки поштового штемпеля на конверті, в якому направлялась оскаржувана постанова, дана постанова направлялась стягувачу 30 грудня 2016 року. Крім цього, скаржник вважає, що державним виконавцем не було дотримано усіх належних заходів щодо розшуку боржника, так як це передбачено у ч. 1 ст.36 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 375 ЦПК України та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Міністерством юстиції України №512/5 від 02.04.2012 р. В телефонному режимі державному виконавцю було повідомлено, що боржником під час укладання Кредитного договору № 34013-OWNCASH від 29 липня 2014 року було вказано, що адреса фактичного проживання: 79000, АДРЕСА_1, аналогічна інформація міститься і в Анкеті-Заяві № 34013- OWNCASH фізичної особи на отримання готівкового кредиту та домовились з державним виконавцем, що в межах виконавчого провадження ВП № 52335652 державний виконавець винесе постанову про доручення проведення перевірки наявності майна та його опису за адресою фактичного проживання боржника, а саме:79000, АДРЕСА_2. 13 грудня 2016 року стягувачем було направлено заяву про винесення постанови щодо доручення проведення перевірки майнового стану боржника (Вих. № 2016/12/12-6 від 12.12.2016). Всупереч цьому, інформацію про ймовірне місце проживання боржника державним було проігноровано та 14 грудня 2016 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві. Таким чином, вважає що постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві від 14.12.2016 за виконавчим провадженням № 52335652 заступника начальника Бродівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_3 є необгрунтованою, незаконною та передчасною, так як державним виконавцем не були вчинені усі необхідні заходи задля примусового виконання рішення, чим було порушено права стягувача та вимоги ст. ст. 28, 36 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 7 Закону України «Про виконавчу службу України».

23.01.2017 року від заступника начальника Бродівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області надійшло письмове заперечення на скаргу представника ПАТ «Кредобанку» ОСОБА_2, зміст якого зводиться до наступного. 23.09.2016 р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа №439\495\16-ц виданого Бродівським районим судом Львівської області 25.08.2016 року про стягнення з ОСОБА_4 16265,89 грн. боргу в користь ПАТ «КредоБанк». При направленні виконавчого документа на виконання, у заяві про прийняття виконавчого документа до виконання, стягувачем зазначено адресу м. Львів вул. Сахарова,78, куди було направлено копію постанови про відкриття виконавчого провадження за вих.№09-37\5929 простим листом у звязку з тимчасовою відсутністю коштів для пересилання кореспонденції. Боржнику, державним виконавцем надано термін для самостійного виконання виконавчого документа, проте боржником ОСОБА_4 не повідомлено про виконання виконавчого документа, а лист в якому направлено постанову про відкриття виконавчого провадження повернувся у відділ державної виконавчої служби без вручення адресату з відміткою «адресат за вказаною адресою не проживає». 01.11.2016 р. державним виконавцем для зясування майнового стану боржника сформовано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо боржника, на підставі зазначеної довідки встановлено, що боржник не володіє на праві власності нерухомим майном. Так як боржником ОСОБА_4 борг не сплачено, а тому державним виконавцем у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» зроблено запити щодо розшуку майна боржника. 02.11.2016 р. року державним виконавцем зроблено запити до Державної податкової служби про номери рахунків відкритих у банках та інших фінансових установах, про джерела отримання доходів боржника. 09.11.2016 р. державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника. Всі виконавчі дії щодо виконання виконавчого провадження державним виконавцем вчинялись у ЄДРВП про що свідчать записи і номер всіх документів (номер ЄДРВП), які проводились по даному виконавчому провадженню. 09.11.2016 року державним виконавцем направлено запит у Попівецьку сільську раду щодо зясування причини неотримання боржником листа із ВДВС. Із відповіді сільського голови Попівецької сільради від 23.11.2016 року було встановлено, що боржник зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1, але не проживає. Постійно проживає в м. Львів, про що підтвердила представник стягувача в телефонній розмові, а тому підставою для повернення виконавчого документа була дана обставина та й те, що на території Попівецької сілької ради боржник не володіє майном, на яке б можна звернути стягнення. У постанові про повернення виконавчого документа стягувачу ПАТ «КредоБанк» державним виконавцем зазначено, що виконавчий документ може бути предявлений до виконання повторно із значенням часу, а саме: до 14.12.2019 року. На заяву стягувача від 18.10.2016 державним виконавцем надано відповідь вих.№ 09-37\6562 та повторно направлено постанову про відкриття виконавчого провадження. На вимогу скаржника щодо порушення вимог ЗУ «Про виконавче провадження» про відкриття виконавчого провадження, державний виконавець зазначає, що нею дотримано усіх вимог даного Закону. Відповіді на заяви стягувача направлялись за адресою м. Львів, вул. Сахарова, 78 простою кореспонденцією як передбачено ст.28 Закону України «Про виконавче провадження». У скарзі стягувач ПАТ «КредоБанк» посилається на те, що державним виконавцем не було оголошено розшук боржника, проте представник стягувача в заяві у ВДВС чи в заяві про прийняття виконавчого документа до виконання не заявляв клопотання про внесення подання про розшук боржника. Підставою не подання клопотання чи заяви про розшук боржника у стягувача було те, що їм відомо фактичне місце проживання боржника. У своїй скарзі до суду стягував зазначає, що адреса боржника зазначена в анкеті-заяві та в кредитному договорі, однак зазначені документи є документами банку, а не виконавчого провадження. В заяві про прийняття виконавчого документа до виконання стягувачем не було зазначено даної адреси. Стаття 24 Законом України «Про виконавче провадження» передбачає, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням майна. В постанові про повернення виконавчого документа стягувачеві державним виконавцем зазначено, що боржник ОСОБА_4, зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_2, однак по місцю реєстрації не проживає. В даному випадку виконавчий документ слід було направити на виконання за фактичним місцем проживання боржника, яке відоме стягувачу ПАТ «КредоБанк», за адресою зазначеною в кредитному договорі, про що у скарзі зазначає стягувач. Тому вважає, що винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві є підставною і не порушує прав стягувача щодо предявлення виконавчого документа за місцем фактичного проживання, так як державним виконавцем у постанові зазначено, що стягувач вправі предявити виконавчий документ до виконання до 14.12.2019 року. Вважає, що дана скарга є безпідставною і такою, що задоволенню не підлягає.

В судове засідання представник заявника - представник ПАТ «Кредобанк» ОСОБА_2 та відповідач у справі ОСОБА_4 не зявилися, хоча в установленому порядку повідомлялися про час та місце розгляду справи, причину неявки в судове засідання 02.02.2017 р. не повідомили.

Представник Бродівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області в судове засідання не зявилася, надіславши клопотання про розгляд скарги за його відсутності.

Суд ухвалив розглядати скаргу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів та без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає ст.197 ч.2 ЦПК України.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження"(у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до

суду.

Згідно вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 384 Цивільного процесуального кодексу України, скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Судом встановлено, що 25.08.2016 року Бродівським районним судом Львівської області був виданий виконавчий лист на виконання рішення Бродівського районного суду Львівської області по справі № 439/495/16-ц щодо стягнення з ОСОБА_4 (РНОКПП - НОМЕР_1) заборгованості по кредитному договору в сумі 14887грн. 89 коп. та 1378.00грн. судового збору. 23 вересня 2016 року державним виконавцем Мазурик Н.М. було відкрито виконавче провадження № 52335652 стосовно ОСОБА_4 (а.с.59-60).

01.11.2016 р. державним виконавцем для зясування майнового стану боржника сформовано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо боржника ОСОБА_5 (а.с.88). Із зазначеної довідки випливає, що боржник ОСОБА_4 не володіє на праві власності нерухомим майном.

02.11.2016 р. року державним виконавцем зроблено ряд запитів у відповідні установи про надання інформації про майновий стан боржника ОСОБА_4 (а.с.89-93,95,100).

09 листопада 2016 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с.101).

На запит державного виконавця була отримана відповідь із Попівецької сільської ради від 23.11.2016 року за №223 з якої випливає, що боржник ОСОБА_4 зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_3, але не проживає. Постійно проживає в м. Львів (а.с.96). Даний факт підтверджений актом державного виконавця від 07.12.2016 р., в якому також зазначено, що боржник ОСОБА_4 майном, на яке б можна звернути стягнення в с.Немяч, не володіє (а.с.97).

14 грудня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві (а.с.62), яку згідно відмітки на конверті та відстеження пересилання поштових відправлень скаржник отримав 30 грудня 2016 р. (а.с.63-64).

Стаття 11 Закону України Про виконавче провадження (в редакції закону, що діяв на момент відкриття виконавчого провадження) визначає, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець зобов'язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначений виконавчим документом. Водночас відповідно до пункту 2 частини першоїстатті 47 Закону України "Про виконавче провадження"виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цьогоЗаконузаходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

З наданих суду документів вбачається, що державним виконавцем вживалися в повній мірі всі процесуальні заходи щодо належного виконання судового рішення, які передбачені законом, за місцем реєстрації боржника ОСОБА_4

Відповідно до ч.1 ст.36 Закону України «Про виконавче провадження», у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини.

Разом з тим суд враховує те, що стягувачу було відомо фактичне місце проживання боржника ОСОБА_4, про що ним зазначається у самій скарзі,а також було повідомлено державного виконавця, а тому підстав для оголошення розшуку боржника у державного виконавця не було.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що немає підстав для скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Керуючись ст.ст. 386,387 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

в задоволенні скарги уповноваженого представника ПАТ «Кредобанк» ОСОБА_2 на постанову заступника начальника Бродівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_3 про повернення виконавчого документа стягувачеві відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Львівської області через Бродівський районний суд Львівської області протягом пяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: ОСОБА_6