Ухвала суду № 64481828, 31.01.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 337/2834/15-ц Головуючий у 1-й інстанції: Бредун Д.С.

Провадження № 22-ц/778/486/17 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Подліянової Г.С.,

суддів: Кримської О.М.,

ОСОБА_2,

секретаря Евальд Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Запорізької обласної ради на ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 23 листопада 2016 року у справі за заявою ОСОБА_3 про виправлення помилки у виконавчому листі,

ВСТАНОВИЛА :

У липні 2016 року ОСОБА_3 подав заяву про виправлення помилки у виконавчому листі щодо негайного виконання рішення в частині поновлення його на роботі, посилаючись на невірне зазначення боржника, та не зазначення інформації про набрання рішенням законної сили, що унеможливлює примусове виконання рішення.

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 23 листопада 2016 року заяву про виправлення помилки у виконавчому листі задоволено.

Виправлено помилки, допущені у виконавчому листі про поновлення ОСОБА_3 на роботі на посаді директора Комунального підприємства «Готель «Україна» Запорізької обласної ради, по цивільній справі ЄУН №337/2834/15-ц, Провадження №2/337/15/2016, виданому 16 червня 2016 року:

зазначено дату набрання законної (юридичної) сили рішенням «допущено до негайного виконання»;

у графі «прізвище імя, по батькові (повне найменування боржника), дата місце народження» замість «Комунальне підприємство «Готель «Україна» Запорізької обласної ради» зазначено «Запорізька обласна рада»;

-у графі «адреса боржника, установа Держбанку, № рахунку» замість «69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний (пр. Леніна), буд. 162-А, код за ЄДРПОУ 05907549» зазначено «69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний (пр. Леніна), буд. 164, код за ЄДРПОУ 20507422».

Не погоджуючись з ухвалою Запорізька обласна рада подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Судом установлено, що рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від15.06.2016 року було частково задоволено позов ОСОБА_3А до Запорізької обласної ради, ОСОБА_4, Комунального підприємства «Готель Україна» про визнання незаконним розпорядження про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди, а саме, визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Запорізької обласної ради № 84-св від 20.05.2015 року та № 92-св від 26.05.2015 року про звільнення ОСОБА_3 з посади керівника Комунального підприємства "Готель Україна" Запорізької обласної ради; поновлено його на посаді директора Комунального підприємства " Готель Україна" Запорізької обласної ради, стягнуто солідарно з Запорізької обласної ради та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 03.06.2015 року по 15.06.2016 року в розмірі 140 102,95 грн. за вирахування податків та обов'язкових платежів; стягнуто солідарно з Запорізької обласної ради та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 компенсацію за заподіяну незаконним звільненням моральну шкоду в розмірі 20000 грн.. В задоволені іншої частини позову відмовлено. Ухваленим рішенням допущено негайне виконання в частині поновлення ОСОБА_3 на роботі та в частині виплати заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 27 жовтня 2016 року, залишено без змін рішення суду першої інстанції в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді директора КП «Готель Україна» Запорізької обласної ради.

На виконання зазначених вимог законодавства, відповідно до викладених в мотивувальній та резолютивній частині рішення обставин, 16 червня 2016 року у справі було видано два виконавчі листи щодо негайного виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_3 на роботі, та щодо негайної виплати ОСОБА_3 заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.

Однак, 05 липня 2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про відмові у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом про поновлення позивача на посаді директора КП «Готель Україна», у звязку із невірним зазначенням боржника, та не зазначенням дати набрання рішення законної сили. На цей час, рішення суду добровільно також не виконано.

Згідно частини 2 статті 369 ЦПК України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

З рішення суду першої інстанції від 15 червня 2016 року, залишеного в цій частині без змін рішенням апеляційного суду від 27 жовтня 2016 року вбачається, що позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково, скасовані розпорядження голови Запорізької обласної ради №84-св від 20 травня 2015 року та №92-св від 26 травня 2015 року про звільнення ОСОБА_3 з посади директора КП «Готель «Україна» Запорізької обласної ради. Поновлено ОСОБА_3 на посаді директора КП «Готель Україна» Запорізької обласної ради .

Частиною 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-ХІУ, (що діяла на момент видачі виконавчого листа Хортицьким районним судом м. Запоріжжя 16.06.2016 року) , встановлено, що у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Як вбачається з рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 15 червня 2016 року про поновлення ОСОБА_3 на роботі воно ухвалено проти трьох відповідачів - Запорізької обласної ради, ОСОБА_4, Комунального підприємства «Готель Україна» ( т. 5 а.с. 13-15).

Виконавчий лист від 16.06.2016 року було видано щодо одного відповідача «Комунальне підприємство «Готель «Україна» Запорізької обласної ради» ( а.с. 3).

Частиною 4 Статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції від 02.06.2016 р. № 1404-VІІІ (що діяла на момент постановлення оскаржуваної ухвали суду) встановлено, що у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

Водночас, в мотивувальних частинах рішень судів у цій справі встановлено, що відповідно до п.20 ч.1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування» виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються в установленому законом порядку питання щодо управління обєктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; призначення і звільнення їх керівників.

Згідно ж п.18 ч.6 ст. 55 Закону України «Про місцеве самоврядування», до компетенції голови обласної ради віднесено вирішення питань, які доручені йому радою, а як передбачено у п.2.3 Порядку призначення на посаду та звільнення з посади керівників підприємств, установ і закладів, що є обєктами спільної власності територіальних громад області, укладання та розірвання з ними контрактів, затвердженого рішенням Запорізької обласної ради №34 від 24 листопада 2011 року зі змінами, внесеними рішенням №32 від 26 грудня 2013 року, контракт з керівником укладається та розривається від імені Запорізької обласної ради, яка здійснює управління обєктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, головою обласної ради.

Тобто, саме до компетенції Запорізької обласної ради віднесено вирішення питань призначення та звільнення з посади керівників, підприємств, установ і закладів, що є обєктами спільної власності територіальних громад області, яким є ОСОБА_3

Оскільки рішення Хортицького районного суду від 15.06.2016 року ухвалено проти трьох відповідачів, в тому й числі, проти Запорізької обласної ради, вищезазначеним судовим рішенням та рішенням апеляційного суду Запорізької області від 27.10.2016 року було встановлено, що саме до компетенції Запорізької обласної ради віднесено призначення та звільнення ОСОБА_3 з посади директора Комунального підприємства «Готель Україна», тому суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що боржником у даній справі у виконавчому листі слід зазначити відповідача «Запорізьку обласну раду» замість «Комунальне підприємство «Готель Україна», що також відповідає резолютивній частині судового рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

В п. 6 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404- V111 від 02.06.2016 року,( яка діяла на час постановлення оскаржуваної ухвали) у виконавчому документі зазначаються дата набрання рішення законної сили ( крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Оскільки виконавчий лист не містить дати набрання законної сили частини рішення, тому суд вірно зазначив, що у виконавчому листі слід зазначити дату набрання законної сили рішення « допущено до негайного виконання» , що відповідає резолютивній частині судового рішення.

З урахуванням наведеного, враховуючи фактичні обставини справи, вимоги Закону України "Про виконавче провадження" № 606-ХІУ, № 1404-VІІІ, що набрав чинності 05.10.2016 року, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку щодо приведення виконавчого листа у відповідність із зазначеними вимогами, шляхом внесення виправлення, задовольнивши заяву ОСОБА_3

Крім того, відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (далі - Закон) встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Отже, у зв'язку з ратифікацією Конвенції, протоколів до неї та прийняттям Верховною Радою України Закону судам у здійсненні судочинства, слід застосовувати судові рішення та ухвали суду з будь-якої справи, що перебувала в його провадженні.

Відповідно до ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обовязкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення, є підставою для відповідальності, встановленої законами України.

В той же час, відповідно до матеріалів справи через допущені помилки при видачі виконавчих документів рішення Хортицького районного суду Запорізької області від 15 червня 2016 року, яке відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 367 ЦПК України в частині поновлення на роботі ОСОБА_3 допущено до негайного виконання , та яке набрало законної сили 27.10.2016 року, на протязі більше семи місяців залишається невиконаним.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Савіцький проти України, №. 38773/05, від 26.07.2012, зазначено, що суд повторює, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов'язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов'язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню.

Колегія суддів повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення Суду у справі ОСОБА_1 проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012).

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що районний суд на виконання пункту 1 статті 6 Конвенції, який (серед іншого) захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін, прийняв правильну по суті ухвалу про задоволення заяви ОСОБА_3 про виправлення помилки, допущеної в виконавчому листі від 16 червня 2016 року

Аргументи апеляційної скарги не є виправдними та не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Запорізької обласної ради відхилити.

Ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 23 листопада 2016 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий

Судді: