Рішення № 64480711, 31.01.2017, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №280/737/16-ц Головуючий у 1-й інст. Щербаченко І. В.

Категорія 55 Доповідач Косигіна Л. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області

в складі: головуючої судді Косигіної Л.М.

суддів: Худякова А.М., Григорусь Н.Й.

при секретарі Гайдамащук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Слобідської сільської ради Коростишівського району Житомирської області про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, відшкодування моральної шкоди

за апеляційною скаргою Слобідської сільської ради Коростишівського району Житомирської області

на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 23 листопада 2016 року

в с т а н о в и л а :

31.05.2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача:

- заборгованість по заробітній платі в сумі 7416 грн. 45 коп.;

- середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 69010 грн. ( 515 грн. середньоденна заробітна плата х 134 робочі дні затримки розрахунку);

- 20000 грн. на відшкодування моральної шкоди

Зазначив, що він тривалий час обирався та працював на посаді сільського голови Слобідської сільської ради Коростишівського району Житомирської області. 19.11.2015 року його звільнено з роботи у зв'язку із закінченням повноважень. При звільненні йому була нарахована, проте з незрозумілих підстав не виплачена заробітна плата, що підтверджується довідкою про заборгованість. За таких обставин, просив позов задовольнити.

27.09.2016 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог (а.с. 27-28), в якій просив стягнути з відповідача:

- середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 95285 грн. (515 грн. х185 днів);

- 50000 грн. на відшкодування моральної шкоди;

- 1361 грн. 91 коп. за придбання ліків.

Зазначив, що 10.08.2016 року відповідач перерахував на його банківську карту заборговану заробітну плату, проте не надав довідку про нарахування коштів, у зв'язку з чим він не може стверджувати, що всі кошти при звільненні йому були виплачені. Станом на 10.08.2016 року кількість днів затримки розрахунку при звільненні становить 185, а відтак розмір середнього заробітку підлягає збільшенню. Крім того, з 15.07.2016 року по 29.07.2016 року він перебував на лікуванні, оскільки відповідач в особі сільського голови вдався до публічних образ, глузування, розповсюдження серед мешканців села неправдивої інформації, що потягнуло за собою погіршення його здоров'я та спричинення моральної шкоди.

Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 23 листопада 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з Слобідської сільської ради Коростишівського району Житомирської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 73668 грн. 96 коп. Стягнуто з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 426 грн. 20 коп. Судові витрати в сумі 125 грн. віднесені на рахунок держави. У задоволенні решти вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Слобідська сільська рада Коростишівського району Житомирської області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне дослідження обставин справи, просить рішення скасувати, ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Зокрема, апелянт зазначив, що в суді першої інстанції достовірно встановлено, що на час звільнення позивача не було заборгованості по виплаті заробітної плати, що підтверджується довідкою від 25.09.2016 року за № 233-1. Відповідач заборгував ОСОБА_2 відпускні у розмірі 7416 грн. 45 коп., які були сплачені йому під час розгляду справи. Оскільки до складу заробітної плати не входять кошти, призначені на оплату відпусток, тому суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, стягнувши з сільської ради кошти, які не були предметом позову. Також, судом не враховано вимоги ст. 23 Закону України «Про відпустки» та відсутність асигнування на сплату відпускних.

Під час апеляційного розгляду представники апелянта уточнили, що ними оскаржується рішення тільки в частині задоволених позовних вимог щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно зі ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

У разі непроведення розрахунку у зв'язку з виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню в повному обсязі, якщо спір вирішено на користь працівника або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. У разі часткового задоволення позову працівника суд визначає розмір відшкодування за часзатримкирозрахунку при звільненні, беручи до уваги спірну суму, на яку працівник мав право, частку, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інші конкретні обставини справи.

Судом встановлено, що 12.11.2010 року ОСОБА_1 обрано головою Слобідської сільської ради Коростишівського району Житомирської області, а 19.11.2015 року звільнено у зв'язку із закінченням строку повноважень (а.с. 5). На час його звільнення, йому не були виплачені відпускні за 2015 рік в сумі 7416 грн. 45 коп., що підтверджується довідкою сільради від 10.03.2016 року № 145 (а.с. 8).

19.11.2015 року позивач перебував на лікуванні, що підтверджується табелем обліку робочого часу за листопад 2015 року та довідкою сільради від 19.01.2017 року № 17 (а.с. 204, 207). Зокрема, з цієї довідки вбачається, що позивач хворів з 10.11.2015 року по 06.01.2016 року.

Із заявою до Слобідської сільської ради про проведення остаточного розрахунку ОСОБА_1 звернувся лише 01.02.2016 року (а.с. 6), проте кошти в сумі 5990 грн. 43 коп. перераховані на його банківську карту тільки 10.08.2016 року (а.с. 32). Позивачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження того, що він до 01.02.2016 року звертався до відповідача з вимогою про проведення з ним розрахунку при звільненні.

Під час апеляційного розгляду сторони підтвердили, що відпускні за 2015 рік в сумі 5990 грн. 43 коп. сплачені позивачу у повному обсязі, а сума в розмірі 7416 грн. 45 коп. є помилковою, оскільки визначена без врахування податків та обов'язкових платежів. Зокрема, ОСОБА_1 пояснив, що він погоджується із сумою розрахункових коштів, рішення суду не оскаржує.

За таких обставин, період затримки розрахунку при звільненні визначається з 02.02.2016 року (наступний день після звернення з вимогою) по 09.08.2016 року включно, та становить 132 робочих дні. Середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 вираховується за останні два місяці перед звільненням: вересень і жовтень 2015 року (а.с. 207), та становить 478 грн. 73 коп. (10532,16х2 зарплата за два місяці = 21064,32 : 44 відпрацьованих робочих дні за вересень-жовтень 2015). Отже, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні 63192 грн. 36 коп. (478,73 х 132).

Разом з тим, остаточно визначаючи розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку, колегія суддів приймає до уваги те, що позовні вимоги про стягнення коштів задоволені частково внаслідок неправильного визначення суми заборгованості. Крім того, судом враховується і те, що частка невиплаченої суми відпускних порівняно із середнім заробітком ОСОБА_1 є незначною та не могла суттєво вплинути на матеріальне становище позивача. При цьому, слід зазначити, що сільська рада фінансується за рахунок державного бюджету та фактично не мала можливості, за відсутності асигнування, своєчасно розрахуватися з позивачем (а.с. 66, 107-108, 111).

За таких обставин, враховуючи обставини справи та принцип пропорційності, колегія суддів вважає за можливе зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку, що підлягає стягненню на користь позивача до 10532 грн. 16 коп. (до його середньомісячної заробітної плати).

Доводи апелянта про те, що суд вийшов за межі позовних вимог є необґрунтованими, оскільки ОСОБА_1 заявлялися вимоги (з урахуванням уточнень) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, що включає в себе і невиплату відпускних за 2015 рік.

Враховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку підлягає зміні, а рішення суду щодо вирішення питання про відшкодування судового збору - скасуванню (стягнення з сільської ради 426 грн. 20 коп. та в частині віднесення на рахунок держави 125 грн.). З урахуванням пропорційності задоволених вимог, з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в сумі 105 грн. 32 коп.

Рішення суду в інший частині фактично ніким не оскаржується, а тому не є предметом апеляційного розгляду.

Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 304, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Слобідської сільської ради Коростишівського району Житомирської області задовольнити частково.

Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 23 листопада 2016 року змінити в частині визначення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку, що підлягає стягненню на користь ОСОБА_1, зменшивши його з 73668 грн. 96 коп. до 10532 грн. 16 коп.

Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 23 листопада 2016 року в частині вирішення питання про відшкодування судового збору скасувати, ухвалити нове рішення.

Стягнути зі Слобідської сільської ради Коростишівського району Житомирської області на користь держави (отримувач коштів: Управління Державної казначейської служби України у м. Житомирі Житомирської області; код отримувача: ЄДРПОУ 38035726; банк отримувача: ГУДКСУ у м. Житомирі Житомирській області; код банку отримувача: МФО 811039; рахунок отримувача: 31217206780002) судовий збір в сумі 105 грн. 32 коп.

У решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча Судді