Рішення № 64479285, 31.01.2017, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/13499/16-ц

Категорія 38

2/295/400/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2017 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючого судді - Перекупка І.Г.,

при секретарі Сидорець К.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,ОСОБА_3 про визнання права сумісної часткової власності,

встановив:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить визнати за ОСОБА_1 право сумісною часткової власності на 1/4 частину квартири №31, що розташована в будинку за № 57 по вул. Київській в м. Житомирі, визнати за ОСОБА_2 право сумісною часткової власності на 1/4 частину квартири № 31, що розташована в будинку за № 57 по вул. Київській в м. Житомирі, визнати за ОСОБА_3 право сумісною часткової власності на 1/4 частину квартири № 31, що розташована в будинку за № 57 по вул. Київській в м. Житомирі, визнати за ОСОБА_4, яка померла 16.11.1994 року, право сумісною часткової власності на 1/4 частину квартири № 31, що розташована в будинку за № 57 по вул. Київській в м. Житомирі та визнати за ОСОБА_1, право власності на 1/4 частину квартири № 31, що розташована в будинку за № 57 по вул. Київській в м. Житомирі, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4, яка померла 16.11.1994 року.

Сторони в судове засідання не з'явилися.

Позивача надав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позові.

Відповідач ОСОБА_2 подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з"явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин, враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення у заочному порядку за відсутності сторін, без фіксування судового процесу звукозаписувальним засобом, що відповідає положенням, які передбачені ч. 2 ст. 158, ч. 4 ст. 169, ч. 2 ст. 197 та ст. 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, зясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.11.1994 року померла ОСОБА_4, що підтверджується копією витяга про реєстрацію в Спадковому реєстрі та копією свідоцтва про смерть (а.с.5, 9).

Одночасно судом встановлено, що у травні 1994 року ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3, була приватизована 4-х кімнатна квартира, в якій сторони до цього проживали, та яка була розташована за адресою: АДРЕСА_1, про що відділом приватизації державного житлового фонду Житомирського міськвиконкому 11 травня 1994 року було видано свідоцтво про право власності на житло за № 12766, яке 29 червня 1994 року було зареєстровано в Житомирському обласному державному комунальному підприємстві по технічній інвентаризації за реєстром № 12457.

13.07.1994 року відповідно до договору міни від 13.07.1994 року посвідченому завідуючою Першої житомирської державної нотаріальної контори, реєстр за № 2-1834, було оформлено обмін згаданої 4-х кімнатної квартири на 2-х кімнатну квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 та іншу однокімнатну квартиру.

Дана квартира, вартість якої складала 22790 грн., була зареєстрована Житомирським обласним державний підприємством по технічній інвентаризації на праві спільної власності за ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про що 10.08.1994 р зроблено запис в реєстровій книзі 125, інвентарна справа № 7852, за реєстровим № 12911.

Згідно п.1 ст. 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласники або законом.

16.11.1994 року померла ОСОБА_4, після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді 1/4 частини вказаної квартири.

Відповідно до змісту Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (у редакції 2003 року), та п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування) відносини спадкування регулюються правилами ЦК України (435-15 ), якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

Згідно змісту ст.ст.525, 526 ЦК УРСР (1963 р.) часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а місцем відкриття спадщини останнє постійне місце проживання спадкодавця.

У жовтні 2016 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_5 із заявою про документальне оформлення спадщини після смерті матері, проте постановою від 10.10.2016 року за № 5201/02-31 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстав відсутності можливості визначити повне коло спадкоємців.

З огляду на зазначене, у позивачів не має можливості для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом у встановленому законом позасудовому порядку.

Згідно із положеннями статей 182 та 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В силу ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 58, 59, 60, 61, 88, 158, 159, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 392, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України (2003 р.), суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право сумісною часткової власності на 1/4 частину квартири №31, що розташована в будинку за № 57 по вул. Київській в м. Житомирі, визнати за ОСОБА_2 право сумісною часткової власності на 1/4 частину квартири № 31, що розташована в будинку за № 57 по вул. Київській в м. Житомирі.

Визнати за ОСОБА_3 право сумісною часткової власності на 1/4 частину квартири № 31, що розташована в будинку за № 57 по вул. Київській в м. Житомирі.

Визнати за ОСОБА_4, яка померла 16.11.1994 року, право сумісною часткової власності на 1/4 частину квартири № 31, що розташована в будинку за № 57 по вул. Київській в м. Житомирі.

Визнати за ОСОБА_1, право власності на 1/4 частину квартири № 31, що розташована в будинку за № 57 по вул. Київській в м. Житомирі, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4, яка померла 16.11.1994 року.

Позивач має право оскаржити дане заочне рішення до Апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Богунського районного суду міста Житомира протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя І.Г.Перекупка