Вирок № 64478737, 02.02.2017, Селидівський міський суд Донецької області

Справа №242/340/17

Провадження №1-кп/242/257/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2017 року м. Селидове

Селидівський міський суд Донецької області

у складі: головуючого судді Пирогової Л. В., секретар судового засідання Клименко А. В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань приміщення Селидівського міського суду Донецької області кримінальне провадження № 12016050500002236 від 27.12.2016 року у відношенні ОСОБА_1, який народився 16.03.1992 року м. Артемівськ Донецької області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, який не працює, не перебуває у зареєстрованому шлюбі, раніше судимого: 20.03.2015 року Селидівським міським судом Донецької області за ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу 850 грн.; 09.06.2016 року Селидівським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 185, 71, 72 КК України до арешту на строк 3 місяці та штрафу у сумі 850 гривень; 22.12.2016 року Селидівським міським судом Донецької області за ч. ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 до арешту на строк 4 місяців; зареєстрований та проживає: ІНФОРМАЦІЯ_2, -

обвинуваченого за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 311 КК України, про затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 01.02.2017 року між ОСОБА_1, за участю захисника ОСОБА_2 та прокурором Красноармійської місцевої прокуратури ОСОБА_3, якій на підставі ст. 37 КПК України надано повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 112016050500002236 від 27.12.2016 року, -

за участю сторін кримінального провадження: прокурора Очеретька Д. О., захисника ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_1, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 в порушення вимог ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 1995 року, яка забороняє на території України обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, вчинив незаконні операції з наркотичними засобами та прекурсорами на території смт Гостре Донецької області при наступних обставинах.

На початку листопада 2016 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи біля одного з водоймищ, розташованого в с. Олексіївка Покровського району Донецької області, точного місця не встановлено, з метою придбання наркотичного засобу для особистого вживання, без мети збуту, умисно, незаконно, придбав невстановлену кількість листя, зірвавши їх з двадцяти дикорослих рослин конопель, що росли на зазначеній території. Після цього обвинувачений ОСОБА_1 поклав зірвані ним листя коноплі до рюкзаку та незаконно, умисно, зберегаючі при собі переніс до місця свого проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, де розклав вищезазначене листя коноплі на підлозі під диваном в зальній кімнаті на паперовій газеті для сушіння.

Через декілька тижнів, точної дати не встановлено, ОСОБА_1 після повного висушіння вищевказаного листя конопель, за адресою: Селидове Донецької області вул. Глинки 7-6, подрібнив шляхом механічної обробки невстановлену кількість висушених частин коноплі, таким чином незаконно, умисно, виготовивши особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, який переклав до поліетиленового пакету та став умисно, незаконно зберігати у відділенні дивану в зальній кімнаті за вказаної адресою для особистого вживання без мети збуту.

Крім того, в середині липня 2016 року, точної дати і часу не встановлено, в денний час доби, ОСОБА_1 в аптеці, розташованій на території Московського району у м. Дніпро, умисно, незаконно, з метою використання для виготовлення психотропних речовин, придбав у невстановленому досудовим розслідуванням кількість таблеток «Ефіна», що є прекурсором, які переніс до місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, де з частини придбаних таблеток виготовив психотропну речовину, яку вжив внутрішньовенно, а таблетки в кількості 25 штук став умисно, незаконно, з метою їх використання для виготовлення психотропних речовин, зберігати.

26.12.2016 року у період часу з 20 години 02 хвилин до 21 години 05 хвилин, ОСОБА_1, знаходячись біля будівлі підстанції, розташованої на прилеглій території Селидівської СВК № 82, розташованої за адресою: смт Гостре Донецької області вул. Погранична, 1, був зупинений працівниками поліції, які при особистому огляді ОСОБА_1, виявили та вилучили у нього таблетки «Ефіна» в кількості 25 штук, які згідно висновку експерта № 1/8.6/3391 від 10.01.2017 року, містять прекурсор, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлюються заходи контролю псевдоефедрін масою 1, 23 г, який ОСОБА_1 умисно незаконно зберігав при собі з метою використання для виготовлення психотропних речовин та поліетиленовий пакет з речовиною, яка згідно висновку експерта № 1/8.6/3391 від 10.01.2017 року є особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом, масою 61,727 г, що в перерахунку на суху речовину становить 59,258 г, який ОСОБА_1 незаконно, умисно придбав, виготовив та зберігав при собі з метою особистого вживання без мети збуту.

Цивільний позов по справі не заявлено.

01.02.2017 року між обвинуваченим ОСОБА_1, за участю захисника ОСОБА_2 та прокурором Красноармійської місцевої прокуратури ОСОБА_3, якому на підставі ст. 37 КПК України надано повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12016050500002236 від 27.12.2016 року укладено угоду про визнання винуватості.

Відповідно п. 3 угоди ОСОБА_1 зобов,зується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.

Згідно п. 4 угоди сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309 КК України у виді арешту на строк 1 місяць; за ч. 1 ст. 311 КК України у виді штрафу у розмірі 850 грн.; за ч. 4 ст. 70, 72 КК України остаточно призначити покарання у виді арешту на строк 5 місяців та штрафу 850 грн., який виконувати самостійно.

Відповідно п. 5 угоди обставиною, що пом,якшує покарання ОСОБА_1 є щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні.

Відповідно п. 6 угоди обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1 є рецидив злочинів.

Відповідно п. 7 угоди ОСОБА_1 розуміє наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України; права, передбачені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України.

Згідно п. 8 угоди ОСОБА_1 розуміє, що виконання зобов,язання іншою стороною в межах цієї угоди цілком залежить від дотримання ним Закону і будь-якого положення складеної угоди та наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

На підставі п. 9 угоди ОСОБА_1 розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Обвинуваченому та прокурору судом роз,яснено наслідки укладення та затвердження зазначеної угоди згідно зі ч. 2 ст. 473 КПК України. У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право протягом встановлених строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення, звернутися до суду, який затвердив угоду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочину визнав повністю. Просив суд затвердити угоду про визнання винуватості, укладену ним з прокурором за участю захисника, пояснив, що йому цілком зрозуміло, що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов,язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, йому зрозуміло, що він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь, пояснив, що йому зрозуміло характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, пояснив, що йому цілком зрозуміло наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди, передбачені ст. 473 КПК України та запевнив суд, що укладання угоди з прокурором є добровільним і він може виконати всі умови угоди.

Захисник ОСОБА_2 у судовому засіданні підтвердив, що укладення даної угоди відбулося добровільно за його участю. Просив зазначену угоду затвердити та постановити вирок на її підставі.

Прокурор у судовому засіданні просив затвердити угоду, укладену між ним та обвинуваченим, яку 01.02.2017 року вони підписали добровільно, запевнив суд, що йому зрозуміло наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди, передбачені ст. 473 КПК України.

При вирішенні питання про затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 01.02.2017 року між обвинуваченим, за участю захисника, та прокурором, суд виходить з наступного.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладено угоду про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим.

Відповідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.

Суд визнає доведеним, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у незаконному придбанні, виготовленні, зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, тобто злочину, передбаченому ч. 1 ст. 309 КК України, та у незаконному придбанні та зберіганні прекурсорів з метою їх використання для виготовлення психотропних речовин, тобто злочину, передбаченому ч. 1 ст. 311 КК України, які є злочинами середньої та невеликої тяжкості відповідно.

Судом з,ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, насідки укладання та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Судом також з,ясовано, що прокурор розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ч. 2 ст. 473 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Суд вважає, що умови угоди про визнання винуватості, укладеної 01.02.2017 року між ОСОБА_1 та прокурором Очеретько Д. О., за участю захисника ОСОБА_2 у даному кримінальному провадженні повністю відповідають вимогам КПК України та КК України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що зазначену угоду необхідно затвердити та постановити вирок на її підставі.

Відповідно до вимог ст. 100 КПК України суд вважає за необхідне вирішити питання щодо речових доказів.

Згідно вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, з обвинуваченого ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави документально підтверджені витрати у зв,язку з проведенням судової експертизи № 1/8.6/3391 від 10.01.2017 року у розмірі 1058 грн. 48 коп.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 не застосовувався.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 01.02.2017 року між обвинуваченим ОСОБА_1, за участю захисника ОСОБА_2 та прокурором Красноармійської місцевої прокуратури ОСОБА_3, якому на підставі ст. 37 КПК України надано повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12016050500002236 від 27.12.2016 року.

ОСОБА_1 визнати винуватим у предявленому обвинуваченні за частиною першою статті 309, частиною першою статті 311 КК України та призначити ОСОБА_1 узгоджену сторонами міру покарання:

за частиною першою статті 309 КК України у виді арешту на строк один місяць;

за частиною першою статті 311 КК України у виді штрафу у розмірі п,ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п,ятдесят) гривень.

Відповідно вимог ч. 1 ст. 70, ч. 3 ст. 72 КК України за сукупністю злочинів призначити ОСОБА_1 покарання у виді арешту на строк один місяць та штрафу у розмірі п,ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п,ятдесят) гривень.

У відповідності з вимогами частини 4 статті 70, 72 КК України шляхом повного складання покарання, призначеного за вироком Селидівського міського суду від 22.12.2016 року, та покарання у виді арешту, призначеного за даним вироком остаточно призначити покарання ОСОБА_1 у виді арешту на строк п,ять місяців та штрафу у розмірі п,ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п,ятдесят) гривень.

Згідно вимог ч. 3 ст. 72 КК України покарання, призначене ОСОБА_1 за даним вироком у виді штрафу виконувати самостійно.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з фактичного часу затримання.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення судової експертизи № 11/8.6/3391 від 10.01.2017 року у розмірі 1058 (одна тисяча п,ятдесят вісім) грн. 48 коп. на рахунок держави № 31118115700004; код ЄДРПОУ 37989274; МФО 805012; найменування установи банку - ГУДКСУ в Дніпропетровській області; одержувач платежу УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпра Дніпропетровської області.

Речові докази по справі канабіс та псевдоефедрін у двох пакетах, що знаходяться в камері схову Селидівського ВП Красноармійського ВП ГУНП України в Донецькій області, відповідно квитанції № 711 - знищити.

Вирок на підставі угоди про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно вручити прокурору, обвинуваченому.

Суддя Л.В.Пирогова