Ухвала суду № 64478408, 03.02.2017, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 2-с/243/9/2017

Номер справи 243/5518/14

У Х В А Л А

про скасування судового наказу

«03» лютого 2017 року Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді Хаустової Т.А.,

за участю:

- секретаря судового засідання Каліух К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі №19 Словянського міськрайонного суду Донецької області Заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 про скасування Судового наказу Словянського міськрайонного суду Донецької області від 05 листопада 2014 року, номер провадження № 2-н/243/957/2014,-

ВСТАНОВИВ:

05 листопада 2014 року Словянським міськрайонним судом було видано Судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з 01 січня 2012 року по 01 травня 2014 року в сумі 3264 грн. 58 коп., суму індексу інфляції у розмірі 227 грн. 00 коп., 3% відсотки річних від простроченої суми у розмірі 68 грн. 67 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 121,80 грн. на користь Комунального підприємства «Словміськводоканал» Словянської міської ради.

20 січня 2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з Заявою про скасування цього Судового наказу.

23 січня 2017 року Заява ОСОБА_1, ОСОБА_2 про скасування Судового наказу Словянського міськрайонного суду Донецької області від 05 листопада 2014 року, номер провадження № 2-н/243/957/2014 була прийнята та призначена до судового розгляду у Словянському міськрайонному суді Донецької області на 03 лютого 2017 року на 09 годину 30 хвилин за адресою: м. Словянськ, вул. Добровольського, буд. 2.

Відповідно до ч. 6 ст. 105-1 ЦПК України заява про скасування судового наказу розглядається судом протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття такої заяви до розгляду у відкритому судовому засіданні.

У заяві про скасування Судового наказу ОСОБА_1, ОСОБА_2 зазначають, що 05 листопада 2014 суддя Слов'янського міськрайонного суду Чернишов Ю. В. видав Судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Словміськводоканал» Слов'янської міської ради на р/р 26008310658601 у ПАТ «Енергобанк» МФО 300272 код ЄДРПОУ3 5420080 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з 01 січня 2012 року по 01 травня 2014 року в сумі 3264 грн. 58коп., інфляційних в сумі 227 грн.00 коп., 3% річних - 68грн. 67коп., а також судового збору в розмірі 121грн.80коп.

Вимоги, які зазначені у судовому наказі, вважають неправомірними, необґрунтованими та спірними, оскільки:

При розгляді справи були порушені права ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а саме:

Комунальне підприємство «Словміськводоканал» Слов'янської міської ради, надавши, як аргументи, недостовірні факти та зловживаючи своїм правом, у відповідності із ст.96, заявив незаконну вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг за період з 01 січня 2012 року по 01 травня 2014 року з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості.

Недостовірність наданих доказів підтверджується копіями квитанцій з регулярної оплати постачання холодної води і водовідведення за період з 01 січня 2012 року по 01 травня 2014 року. На 01 січня 2013 року було проведено звірку показників - на квитанції відмітка з підписом касира, що заборгованості немає.

У відповідності із ч. 2 ст. 6 ЦПК України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про час і місце розгляду своєї справи. В порушення ч. 2 ст. 6 ЦПК України, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були позбавлені права на інформацію про час і місце розгляду своєї справи.

В порушення ч. 3, ч. 4 ст. 74 ЦПК України судова повістка-повідомлення у суд не були надіслані ОСОБА_2П та ОСОБА_1

У відповідності із ч. 1 ст. 104 ЦПК України, після видачі судового наказу суд невідкладно надсилає його копію рекомендованим листом із повідомленням. В порушення ч. 1 ст. 104 ЦПК України копію зазначеного наказу не було надіслано поштою рекомендованим листом із повідомленням та не надіслано взагалі ніяким чином.

У відповідності із ч. 2 ст. 104 ЦПК України, одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувана з копіями доданих до неї документів. В порушення ч. 2 ст. 104 ЦПК України копію заяви стягувана з копіями доданих до неї документів не було надіслано поштою рекомендованим листом із повідомленням і взагалі ніяким чином.

Про існування судового наказу, виданого 05 листопада 2014 року, їх повідомив 29 грудня 2016 року державний виконавець Сухов М.Є. у Слов'янському міськрайонному відділі державної виконавчої службі Головного територіального управління юстиції у Донецькій області за адресою м. Слов'янськ, вул. Добровольського 2, каб. № 7. Виклик до Відділу Державної Виконавчої Служби був отриманий 26 грудня 2016 року.

Судовий Наказ з копією заяви Заявника про видачу судового наказу та копіями доданих до неї документів був отриманий ними 16 січня 2017 року на підставі поданої і зареєстрованої заяви від 03 січня 2017 року.

В Судовому наказі вказана недостовірна інформація, що Відповідачі не зареєстровані в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків.

При ознайомленні з матеріалами справи № 243/5518/14 було виявлено ряд невідповідностей:

- в справі про видачу судового наказу невірно вказані ПІБ відповідачів;

- запит на отримання реєстраційних номерів облікової картки платника податків подано з вказанням неправильних ПІБ відповідачів.

Таким чином, при розгляді справи та видачі судового наказу була проявлена службова недбалість ( ст.367 КК України)

В матеріалах справи зазначено, що ОСОБА_1 була видана Довідка від 22 травня 2014 року, що заборгованість складає 3264 грн. 58 коп. Проте видача довідок здійснюється в Комунальному підприємстві «Словміськводоканал» лише на підставі заяв чи звернень. А відсутність в матеріалах справи заяви про видачу Довідки від ОСОБА_1 свідчить протилежне, а саме: що така Довідка взагалі не була видана.

Довідка також не могла бути видана ОСОБА_1 та ОСОБА_2 так, як в період активної фази АТО на території м. Слов'янськ з 01 травня 2014 року по 09 липня 2014 року вони перебували в іншому регіоні України.

У відповідності із ст. 366 КК України в даному випадку має місце складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів.

Заявником надається розрахунок заборгованості, 3% річних, індексу інфляції, де вказані санітарні норми, що в 5 раз перевищують місячні покази засобів обліку води, тобто їхні потреби по водоспоживанню. Норми є необґрунтованими, так як в матеріалах справи відсутні докази їх обґрунтованості, а саме: документи, на підставі яких проводилося переведення Відповідачів на споживання по нормі. Все це іде всупереч вимогам ст. 60 ЦПК України, яка зобов'язує кожну сторону судового процесу довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Відносно зобов'язань у сфері житлово-комунальних послуг та виконання цих зобов'язань.

У відповідності із п. 5,ч. 3,ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом. Згідно ч. 1, п. 18 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення...», № 630 від 21 липня 2005 року, плата вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Вони, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 регулярно оплачують житлово-комунальні послуги у строки встановлені законом, згідно тарифу, вказаного в акті прийому в експлуатацію приладів обліку води від 08 січня 2010 року ( Це підтверджується квитанціями з оплати постачання холодної води і водовідведення за період з 01 січня 2012 року по 01 травня 2014 року. Оригінали будуть представлені в судовому засіданні).

З вказаною заборгованістю вони не згідні, так як є багато спірних моментів. У заяві про видачу Судового наказу Заявник стверджує, що не отримував від Відповідачів ніяких заяв або скарг. Проте він завідомо дає неправдиві дані, підтвердженням цього факту є наявність заяв, завірених в Комунальному підприємстві «Словміськводоканал».

На початку березня 2014 року вони вперше отримали квитанцію за лютий 2014 року з заборгованістю на суму 4178 грн. 02 коп., в якій було посилання на нормативне водопостачання та відсутність держповірки приладу обліку води. У відповідь вона, ОСОБА_1 відразу подала заяву від 18 березня 2014 року до Комунального підприємства «Словміськводоканал» з проханням пояснення вимог щодо заборгованості. 18 березня 2014 року вона отримала Акт №1596 звірки зовсім з іншою сумою заборгованості, 3405 грн. 36 коп. В Акті не вказувався період нарахувань. Тому 19 березня 2014 року вона звернулася з заявою-претензією до Комунального підприємства «Словміськводоканал» з вимогою провести перерахунок за спірний період за надання послуг водопостачання та водовідведення по середніх показах приладів обліку води (на момент їх повірки), взятих за період з 15 грудня 2009 року по 15 грудня 2012 року. Оплата за вказаний період проводилася по встановленому тарифу згідно Акту прийому в експлуатацію приладів обліку води від 08 січня 2010 року, підписаного двома сторонами.

Таким чином, Заявник самовільно та без попереджень перевів нас на норму по споживанню води, порушуючи їхні права, а саме: п. 1 .ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів», який говорить, що Споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).

18 березня 2014 року нею була подана заява про розпломбування приладів обліку води для проведення їх повірки. Після отримання Акту розпломбування приладів обліку від 20 березня 2014 року, дотримуючись усіх вимог 21 березня 2014 року Державним Підприємством «Донецькстандартметрологія» було перевірено прилади обліку води, підтвердженням чого є квитанція про оплату та Свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки № 9515, згідно якого засоби обліку води визнано придатними для застосування 24 березня 2014 року в Комунальному підприємстві «Словміськводоканал» вона подала дві заяви: прийняти в експлуатацію прилади обліку води; прийняти копії документів, що підтверджують повірку та придатність засобів обліку № 400555 та № 399027 до застосування, а саме: копії паспортів на прилади обліку води, копія квитанції про оплату та копія Свідоцтва, цим самим, підтверджуючи справність засобів обліку води. На її звернення їй був надісланий лист від 27 березня 2014 року, в якому Комунальне підприємство «Словміськводоканал» робить посилання на ч. 1,ч. 2 ст. 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11 лютого 1998, що засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації підлягають періодичній повірці через міжповірочні інтервали, та згідно п. 15 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, періодична повірка засобів обліку води і теплової енергії проводиться у строк, що не перевищує одного місяця. За цей час споживач оплачує відповідні послуги у такому порядку: з централізованого постачання холодної та гарячої води - згідно із середньомісячними показаннями засобів обліку за попередні три місяці.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 провели повірку в строк, що підтверджується вищенаведеними доказами та фактами.

Вимагаючи дотримання Законів та Правил від Відповідача, Комунального підприємства «Словміськводоканал» сам не дотримується їх, нехтуючи п. 9 Правил, де вказано, що періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться за рахунок виконавця.

Заявник недотримується п. 10 Правил, в якому вказано, що справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п'ятим пункту 16 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку. Згідно п. 16 Правил, у разі виникнення сумнівів щодо правильності показань квартирних засобів обліку споживач в установленому порядку може проводити їх позачергову повірку за власні кошти, про що інформує виконавця.

Комунальне підприємство «Словміськводоканал» ігнорує, той факт, що у відповідності із п. 15 Правил, тільки у разі несправності засобів обліку води і теплової енергії, що не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виявлення вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання. У нашому випадку засоби обліку води визнано придатними для застосування. Тому стягування заборгованості на підставі установлення норм споживання є неправомірним, безпідставним та незаконним.

Комунальне підприємство «Словміськводоканал» знову нехтує наявністю доказів про справність засобів обліку води та визнання їх придатними до застосування, не здійснює ніяких перерахунків, тим самим ігноруючи Правила та Закони, на які сам і посилається.

Вони отримують наступну квитанцію за березень 2014 року з заборгованістю вже на суму 4828,43 грн.

Прошу звернути увагу на постійну зміну суми заборгованості, а також розбіжність суми між квитанціями, які отримував ОСОБА_2, Актом звірки № 1596 та розрахунком заборгованості, яку було надано, як додаток до заяви про видачу судового наказу.

Звинувачуючи їх в несвоєчасній оплаті наданих послуг, в повірці з запізненням засобів обліку, Комунальне підприємство «Словміськводоканал», посилаючись на Постанову № 630, повинен в першу чергу виконувати свої обов'язки, як того вимагає п. 32 цих Правил: своєчасно надавати споживачу послуги в установлених обсягах, належної якості; надавати споживачеві в установленому законодавством порядку інформацію про перелік послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру тарифів, нормативи (норми) споживання, режим надання послуг, їх споживчі властивості, якісні показники надання послуг; контролювати установлені міжповіркові інтервали, проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж.

Згідно ч. 2, п. 4 , ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» Виконавець послуг зобов'язаний надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру цін/тарифів, норми споживання, режим надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо.

В разі належного виконання обов'язків Комунальним підприємством «Словміськводоканал» не виник би спір щодо заборгованості.

Згідно п.2, ч. 3 ст. 100 ЦПК України із заяви Позивача та поданих документів вбачається спір про право.

Знову ж таки, Заявник стверджує, що відповідач є споживачем послуг водовідведення на підставі відкриття особового рахунку № 19367 і це дає йому підстави вимагати кошти у боржника. Але в повністю врегульованій законодавством України сфері надання житлово-комунальних послуг (Цивільний кодекс України, Житловий кодекс УРСР, Закон України „Про житлово-комунальні послуги", Постанова Кабінету Міністрів України №1497 від 30.12.1997р, та №630 від 21.07.2005 та ін.) закріплені усі права, обов'язки та відповідальність сторін при наданні житлово-комунальних послуг і підстав для виникнення зобов'язань між сторонами, як „відкриття абонентського особового рахунку..." там не передбачено.

Між тим, законодавством України в сфері житлово-комунальних послуг передбачені наступні підстави для виникнення зобов'язань: ч. 2. ст. 509 ЦК України вказує:

«Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу»; ч.2 ст.11 ЦК України уточнює:

«Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: ... договори»; п.4 ст.203 ЦПК України вимагає вчиняти правочин у формі, встановленій законом; ст. 208 ЦПК України вказує, що правочини між фізичною та юридичною особою належить вчиняти у письмовій формі; ст. 638 ЦК України чітко визначає, коли договір вважається укладеним та виникають обов'язки; ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» чітко вказує: «Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах».

Частина 1 розділу VIII Закону України «Про житлово-комунальні послуги» говорить, що договори, які не приведені у відповідність із цим Законом втрачають чинність.

У відповідності із п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», зобов'язання у споживача виникають лише на підставі укладеного типового письмового договору на надання житлово-комунальних послуг, в якому визначаються права, обов'язки та відповідальність сторін, та який, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 21 цього ж закону, повинен бути підготовлений та наданий для укладання споживачу виконавцем послуг (в даному випадку заявником - Комунальним підприємством «Словміськводоканал»). Такий договір від Заявника на адресу Відповідача не надходив, доказом чого є відсутність доказів протилежного у матеріалах справи.

Ст. 14 ЦК України вказує, що цивільні обов'язки виконуються лише у межах, встановлених договором та особа не може бути примушена до дій, які не є для неї обов'язковими. Виходячи з матеріалів справи та вищенаведеного, очевидно, що між Комунальним підприємством «Словміськводоканал» та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсутні юридичні правовідносини, передбачені законодавством України у сфері житлово-комунальних послуг, які обов'язкові при надані таких послуг, а від так, нема ні юридичних підстав для стягнення зобов'язань, ані самих зобов'язань відповідача перед Позивачем з оплати комунальних послуг, а тим більше по необґрунтованих та незаконних нормах, знову між сторонами вбачається спір про право (п. 2, ч. 3, ст. 100 ЦПК України).

Змусити оплачувати комунальні послуги по безпідставно наведених нормах без письмового договору та без зобов'язань - не можна, оскільки це суперечить основним засадам Конституції України, вищенаведеному законодавству України та порушує гарантовані їй державою права.

Просить суд скасувати Судовий наказ №2-н/243/957/2014 від 05 листопада 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Словміськводоканал» Слов'янської міської ради на р/р 26008310658601 у ПАТ «Енергобанк» МФО 300272 код ЄДРПОУ35420080 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з 01 січня 2012 року по 01 травня 2014 року в сумі 3264 грн. 58 коп., а також судового збору в розмірі 121 грн. 80 коп.

У судове засідання представник Комунального підприємства «Словміськводоканал» Слов'янської міської ради не зявився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання (а.с.52). Про причини своєї неявки в суд неповідомив.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не зявилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання (а.с.51). 03 лютого 2017 року надали до суду Заяви про розгляд справи за їх відсутності та задовольнити заявлені вимоги (а.с.53,54).

Відповідно до ч. 6 ст. 105-1 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце розгляду заяви про скасування судового наказу, не перешкоджає розгляду такої заяви.

Як вбачається з матеріалів справи заборгованість по Судовому наказу Словянського міськрайонного суду Донецької області від 05 листопада 2014 року провадження № 2-н/243/957/2014 сплачувалася ОСОБА_2, відповідно до квитанцій (а.с.28-33).

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 про скасування Судового наказу Словянського міськрайонного суду Донецької області від 05 листопада 2014 року, номер провадження № 2-н/243/957/2014 виданого за заявою Комунального підприємства «Словміськводоканал» Словянської міської ради про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 105-1, 106, 209, 210 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 про скасування Судового наказу Словянського міськрайонного суду Донецької області від 05 листопада 2014 року, номер провадження № 2-н/243/957/2014 задовольнити.

Скасувати Судовий наказ № 2-н/243/957/2014 від 05 листопада 2014 року, виданий за Заявою Комунального підприємства «Словміськводоканал» Словянської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення боргу.

Розяснити Комунальному підприємству «Словміськводоканал» Словянської міської ради про те, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо предявлення позову.

Ухвала є остаточна та оскарженню не підлягає.

Ухвала постановлена та підписана в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.

Головуючий:

Суддя Словянського

міськрайонного суду ОСОБА_3