Ухвала суду № 64476744, 26.01.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/603/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Ващенко Л. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого Ващенко Л.Г.

суддів Вадовської Л.М., Колеснікова Г.Я.

при секретарі Ярахмедові Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 25 квітня 2016 року про повернення позовної заяви у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

11.04.2016 року ОСОБА_2 в особі представника звернувся із позовом до відповідача про визнання недійсним договору позики від 29.05.2013 року.

Позов подано до Приморського району м. Одеси.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 25.04.2016 року позовна заява повернута позивачу для подачі за підсудністю до належного суду (а.с.8).

В апеляційній скарзі представник позивача просить ухвалу суду про повернення позовної заяви скасувати, посилаючись на незаконність ухвали суду і підсудність справи Приморському районному суду м.Одеси.

Представники відповідача у засіданні колегії суддів скаргу не визнали.

Представник позивача у засідання колегії суддів не з'явилась, про розгляд справи 26.01.2017 року сповіщена належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення апеляційного суду.

Ухвала суду першої інстанцїі підлягає залишенню без змін на підставі ст. 312 ч.1 п.1 ЦПК України.

Згідно зі ст. 312 ч.1 п.1 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо ухвалу постановлено із дотриманням вимог закону.

Позивач просив визнати недійсним договір позики від 29.05.2013 року між ним та ОСОБА_3, зазначивши що відповідач проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.1-3).

Суд, повертаючи позовну заяву для подачі до належного суду за підсудністю виходив з того, що відповідач, у встановленому законом порядку, не зареєстрований у Приморському районі м. Одесі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції у цій частині зважаючи на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що у суді виник спір між громадянами ОСОБА_4 Республіки з приводу визнання недійсним договору позики.

Суди України можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність

справи з іноземним елементом судам України; якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення або знаходиться філія чи представництво іноземної юридичної особи-відповідача (ст. 76 ч.1 п.п.1,2 Закону України Про міжнародне приватне право, далі-Закон).

Відповідач ОСОБА_3 проживає у ОСОБА_5 і не має місця проживання або місцезнаходження, рухомого чи нерухомого майна, філії або представництва іноземної юридичної особи на своє ім'я в Приморському районі м. Одеси.

ОСОБА_3, в особі представників, оспорює юрисдикцію Приморського районного суду м. Одеси у даній справі, що вбачається із письмових заперечень на апеляційну саргу, а також пояснень представників відповідача у засіданні колегії суддів.

Угодою між Україною та ОСОБА_4 Республікою про правову допомогу та співробітництво в цивільних справах, яка підписана 23.11.2000 року, ратифікована Верховною Радою України 05.07.2001 року і набула чинності 02.05.2004 року (далі-Угода) визначено, що якщо ця Угода не встановлює іншого, то суди Договірних Сторін мають право розглядати будь-які спори щодо цивільних справ, де відповідач має місце проживання. Якщо існує угода між сторонами, суд або суди Договірних сторін мають юрисдикцію вирішувати будь-які спори, які виникають або можуть виникнути щодо правових відносин. Коли відповідач оспорює юрисдикцію суду до початку розгляду справи, суд Договірної сторони припиняє провадження по справі, не дивлячись на те, що має місце виключна підсудність. Коли провадження у справі між сторонами порушено, суди Договірних Сторін відповідно до положень Угоди, якщо нова справа розпочата цими ж сторонами та має такі ж самі підстави, суд припиняє провадження у справі (ст.17 ч.ч.1,2,3 Угоди).

Колегією суддів також встановлено, що 17.11.2015 року УДМС України в Чернігівській області прийнято рішення №13 про примусове повернення з України громадянина ОСОБА_5 ОСОБА_3 із забороною останньому в'їзд в Україну на 3 \три\ роки (а.с.61).

Зважаючи на викладене, слід дійти висновку, що станом на час пред'явлення позову \квітень 2016 року\ відповідач ОСОБА_3, який 17.11.2015 року примусово повернутий з України із забороною в'їзду до України на три роки, тобто до 17.11.2018 року, не мав місця проживання або місцезнаходження в Приморському районі м. Одеси. Відсутні також належні і допустимі докази того, що відповідач мав рухоме чи нерухоме майно, філію або представництво іноземної юридичної особи на своє ім'я на території Приморського району м. Одеси.

Оспорення відповідачем в особі своїх представників, відпровідно до Угоди, юрисдикції Приморського районного суду м. Одеси у справі, у даному випадку, виключає моживість відкриття провадження Приморським районним судом м. Одеси (а.с.58-62).

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про поверення позовної заяви позивачу є правильним.

Доводи представника позивача у скарзі про те, що: є рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 30.10.2014 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики і відкрито виконавче провадження про примусове виконання цього рішення суду; останнє відоме місце проживання відповідача є вул. Семинарська у м. Одесі і є підстави для застосування ст. ст. 109 ч.1, 110 ч.9 ЦПК України не заслуговують на увагу з таких підстав.

Ухвали суду про підсудність справи за позовом ОСОБА_3, у даному випадку, не є преюдицією у даній справі.

При вирішенні питання про підсудність справи за позовом ОСОБА_2, зважаючи на те, що спір виник між громадянами ОСОБА_5, слід виходити не з норм ЦПК України, а із вимог Закону та Угоди.

Приймаючи до уваги, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про повернення позивачу позовної заяви, поданої з порушенням закону про підсудність справи Приморському районному суду м. Одеси, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду про повернення позовної заяви залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 2 п.1, 312 ч.1 п.1, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 25 квітня 2016 року про повернення позовної заяви залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області Л.Г. Ващенко

ОСОБА_6

ОСОБА_7