Ухвала суду № 64475384, 31.01.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 212/4446/13-цГоловуючий в 1-й інстанції

Номер провадження 22-ц/774/6/К/17 ОСОБА_1

Категорія - 27 (I)Доповідач Митрофанова Л.В. У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області

в складі :

головуючого судді: Митрофанової Л.В.

суддів:Барильської А.П., Бондар Я.М.,

із секретарем:Чубіною А.В.,

за участю: відповідача ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3,

представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_5;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 13 березня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення боргу по розписці та відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

В травні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з даним позовом до ОСОБА_2 та просив суд стягнути з відповідача на його користь суму боргу за договором позики у розмірі 357287,10 грн., відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 403200,00 грн., 3% річних у розмірі 32254,54 грн.; індекс інфляції у розмірі 11481,34 грн., моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн. та судовий збір у розмірі 3441,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_4 зазначив, що 12.05.2011 року відповідач ОСОБА_2І, згідно розписки, отримала від нього в борг 240000 грн. зі сплатою 7% щомісячно на строк до 31.12.2011 року, зобовязавшись повернути борг у розмірі, еквівалентному 44700 доларів США. Суму боргу та відсотки за користування коштами відповідач позивачу не повернула. Після закінчення строку, обумовленого в договорі позики, ОСОБА_4 звертався до ОСОБА_2 з вимогою повернути борг, однак, борг не повернуто до теперішнього часу.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 13 березня 2014 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 суму боргу за договором позики в розмірі 357787,10 гривень, відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 403200,00 грн., 3% річних у розмірі 32254,54 грн.; індекс інфляції у розмірі 11481,34 грн. та судовий збір у розмірі 3441,00 грн.

Ухвалою суду від 08 грудня 2015 року ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні заяви про перегляд вище вказаного заочногорішення.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки вона не була присутньою в судовому засіданні під час слухання справи через неналежне повідомлення її про час та місце її слухання, що позбавило її права надати свої заперечення та аргументи.Крім того, зазначає, що при відкритті провадження усправі судом першої інстанції не взято до уваги несплату позивачем судового збору. Також вказує, що взагалі не укладала з позивачем договір позики та не підписувала розписку 12.05.2011 року.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12 травня 2011 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено договір позики, про що ОСОБА_2 власноручно написано розписку відповідно до якої позивач передав відповідачу грошову суму у розмірі 240000,00 гривень з виплатою щомісячно 7% від суми позики, а відповідач зобовязалась повернути борг та у розмірі, еквівалентному 44700 доларів США. Та відсотки за користування коштами в строк до 31.12.2011 року (а.с.50).

Суд вірно встановив обставини справи, дав їм належну оцінку і обґрунтовано, відповідно до норм матеріального та процесуального закону, задовольнив позовні вимоги.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що факт отримання відповідачем від позивача за договором позики грошей в сумі 240 000 грн. підтверджується оригіналом розписки про отримання такої суми грошей з зазначенням дати їх повернення, а саме 31.12.2011 року.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду відповідає встановленим обставинам справи та підтверджується оригіналом розписки про отримання відповідачем грошей в сумі 24000 грн., з поверненням їх до 31.12.2011 року.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно із ст. ст.1047 ЦК України Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що між позивачем і відповідачем був укладений договір позики.

Посилання ОСОБА_2 на те, що розписку від 12.05.2011 року вона не підписувала, не можуть бути взяті до уваги колегієюсуддів, оскільки згідно з висновком експерта № 2712-16 за результати проведення судової почеркознавчої експертизи, проведеної на підставі ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2016 року, підпис від імені ОСОБА_2 в розписці від 12.05.2011 року про отримання від ОСОБА_4 в борг грошової суми в розмірі 240000,00 грн. виконаний ОСОБА_2 (а.с. 177-180).

Колегією суддів не беруться до уваги доводи апеляційної скарги відповідача про те, що судом безпідставно у рішенні зазначено про належне повідомлення її про слухання справи, оскільки в матеріалах справи відсутні докази направлення судових повісток відповідачу, так як це порушення процесуального права не призвело до неправильного вирішення спору по суті.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що при відкритті провадження у справі судом першої інстанції не взято до уваги несплату позивачем судового збору є безпідставними, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (а.с. 16).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін на підставі ст.308 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303,307,308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 13 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: