Ухвала суду № 64473168, 31.01.2017, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/1384/17

Провадження № 2/201/1110/2017

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

31 січня 2017 року суддя Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська Ходаківський М.П., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання дій незаконними та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вказаною заявою до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання дій незаконними та стягнення коштів, у якій просить:

-визнати, що фальшуванням договору дарування квартири 6 будинку 3 на ж/м Тополя-3 в м. Дніпрі відповідачі завдали шкоди ОСОБА_6 та упущеної вигоди її малолітній дитині від позбавлення дитини права власності на житло та на проживання в цій квартирі;

-стягнути із відповідачів солідарно на користь малолітнього ОСОБА_2 суму 200000 грн., що дорівнює одній четвертій частині ринкової вартості зазначеної квартири;

-визнати, що відповідач ОСОБА_5 обманом приватизувала і в подальшоу продала отриману ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_1, чим завдала шкоди у вигляді упущеної вигоди малолітній дитині померлої ОСОБА_6.

-стягнути з ОСОБА_5 на користь малолітнього ОСОБА_2 суму 300000 грн., що дорівнює ринковій ціні зазначеної квартири;

-визнати, що відповідач ОСОБА_5 обманом позбавила сімю померлої сестри ОСОБА_6 житла і майна, від чого отримала дохід, який повинна відшкодувати;

-стягнути з ОСОБА_5 на користь малолітнього ОСОБА_2 суму 600000 грн. як різницю між цінами купівлі та продажу відремонтованої за кошти батьків дитини квартири разом з належним дитині та його сімї майном;

Указана позовна заява надійшла до суду 27 січня 2017 року та передана згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 31 січня 2017 року судді Ходаківському М.П.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що вона підлягає поверненню з огляду на наступне.

Так, положеннями ч. 1 ст. 114 ЦПК України передбачено, що позови, які виникають з приводу нерухомого майна, предявляються за місцезнаходженням майна або основної його частини, а приписи ст. 115 Кодексу унормовують, що якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала. Ухвала суду разом із заявою та всіма додатками до неї надсилаються позивачеві.

Пунктом 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» розяснено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114ЦПК). Згідно з положеннями статті 181ЦКдо нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Якщо пред'явлено позов про право власності на кілька жилих приміщень (квартир), розташованих у різних районах міста чи в різних містах, або позов про поділ спадкового майна, яке складається з кількох квартир (об'єктів нерухомості) у різних місцевостях, тобто вимоги, для кожної з яких частиною першою статті 114ЦПКвстановлено виключну підсудність, то позов пред'являється до одного із судів за вибором позивача, але за місцезнаходженням основної частини нерухомого майна, яка за своєю вартістю перевищує ті, що знаходяться в інших районах чи місцевостях.

Позивач предявив позов, який виник з приводу двох обєктів нерухомого майна, а саме: квартири 6 у будинку 3 на ж/м Тополя-3 в м. Дніпрі, яка територіально розташована у Шевченківському районі м. Дніпра, та квартири АДРЕСА_1, що також розташована поза межами Соборного району м. Дніпра, а тому зважаючи на те, що нерухоме майно з приводу якого виник спір розташоване не на території Соборного (Жовтневого) району м. Дніпра позовну заяву слід повернути позивачу і розяснити йому, що відповідний позов повинен предявлятися за місцезнаходженням основної частини нерухомого майна.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.).У рішенні Європейського Суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Ураховуючи указані приписи процесуального законодавства та зважаючи на те, що обєкти нерухомості, з приводу яких виник спір знаходяться не у Соборному районі м. Дніпра, справа не підсудна Жовтневому районному суду м. Дніпропетровська і підлягає поверненню позивачу разом із усіма додатками до неї.

На підставі викладеного, керуючись ст. 114,115 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання дій незаконними та стягнення коштів повернути позивачу.

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 5 днів з дня її отримання шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.П. Ходаківський