Ухвала суду № 64472619, 02.02.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/20715/15-к

Провадження №11-кп/772/112/2017

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Ващук В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2017 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді: Ващук В.П.

суддів: Ковальської І.А., Нагорняка Є.П.

за участю секретаря: Доцеко М.І.

розглянув «02» лютого 2017 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015020010000561 від 30 січня 2015 року по обвинуваченню

ОСОБА_2,

народження 1987 року 11 місяця 01 числа,

уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, українця,

громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2,

не одруженого, не працюючого,

в силу статті 89 КК України не судимого,

в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч.2 ст. 309 КК України.

За участю сторін кримінального провадження:

прокурора: Миколайчука Д.Г.

обвинуваченого: ОСОБА_2

захисника-адвоката: ОСОБА_3

за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_4 та апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від «22» серпня 2016 року, -

В С Т А Н О В И В :

Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 22.08.2016 року ОСОБА_2 визнаний винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.307 та ч.2 ст. 309 КК України, та призначено покарання: за ч.2 ст. 307 КК України у виді 6 років позбавлення волі без конфіскації майна; за ч.2 ст. 309 КК України у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено остаточну міру покарання ОСОБА_2 у виді 6 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави 4 490 грн. 56 коп. процесуальних витрат, повязаних із залученням експертів.

Вирішена доля речових доказів.

Згідно вироку суду, 29.-1.2015 року , приблизно о 15 год.00 хв. ОСОБА_2, маючи умисел на незаконне придбання зберігання та перевезення з метою збуту, а також збут наркотичних засобів, перебуваючи за адресом: АДРЕСА_1, у невстановленої досудовим розслідуванням особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прокурорів та зловживанню ними», придбав наркотичний засіб метадон, який мав намір передати у Вінницьку виправну колонію УДПтС України у Вінницькій області ( №86).

Після чого, 29 січня 2015 року ОСОБА_2В,, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання та перевезення з метою збуту, а також збут наркотичних засобів у місця позбавлення волі, зберігаючи наркотичний засіб метадон серед продуктів харчування, рухаючись громадським транспортом тролейбусом № 10 сполучення «Вишенька Чехова», незаконно перевіз вказаний наркотичний засіб до Вінницької виправної колонії УДПтС України у Вінницькій області (№86), що по вул. Привокзальній, 26 в м. Вінниці, де в кімнаті прийому передач, цього ж дня, приблизно о 18 год. 40 хв., під час огляду передачі з продуктами харчування, яку обвинувачений ОСОБА_2 передав на імя засудженого ОСОБА_5, в пачці з майонезом, було виявлено та вилучено полімерний пакет із кристалічною речовиною.

Відповідно до висновку експерта №137 від 02 липня 2015 року надана на експертне дослідження кристалічна речовина масою 0,1961 г, що знаходилась в запаяному полімерному пакеті, містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено метадон, масою 0,1098 г, та сильнодіючий лікарський засіб димедрол, масою 0, 0697 г; відсотковий вміст метадону в даній речовині становить 56,01 г мас. % , димедроу 35,56 мас %.

29 січня 2015 року, близько 15-00 год. обвинувачений ОСОБА_2, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичних засобів, без мети збуту, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2, у невстановленої досудовим розслідуванням особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», придбав наркотичний засіб метадон, який залишив собі, для власного вживання, без мети збуту та зберігав у кишені своєї куртки.

В подальшому обвинувачений ОСОБА_2, зберігаючи наркотичний засіб метадон при собі, рухаючись громадським транспортом тролейбусом № 10 сполученням «Вишенька-Чехова», незаконно перевіз вказаний наркотичний засіб до Вінницької виправної колонії УДПтС України у Вінницькій області (№86», що по вул. Привоказальна,26 в м. Вінниці, де в кімнаті прийому передач, приблизно о 18 год. 40 хв., під час огляду його речей, з правої кишені його куртки було виявлено та вилучено кристалічну речовину.

Згідно висновку експерта № 137 від 02 липня 2015 року надана на експертне дослідження кристалічна речовина масою 0,0566 г містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено метадон, масою 0,0412 г, та сильнодіючий лікарський засіб димедрол, масою 0, 00026 г; відсотковий вміст метадону в даній речовині становить 72,83 мас.%, димедролу 0, 46 мас.%.

В цей же день обвинувачений ОСОБА_2, продовжуючи свою злочину діяльність, направлену на незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичних засобів без мети збуту, перебуваючи на зупинці громадського транспорту по вул. Станіславського в м. Вінниці, на землі знайшов полімерний пакет з наркотичним засобом канабісом, який вирішив залишити собі для власного вживання, поклавши його до кишені своєї куртки, чим незаконно придбав вказаний наркотичний засіб.

Після чого, обвинувачений ОСОБА_6, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання та перевезення без мети збуту наркотичних засобів, зберігаючи наркотичний засіб канабіс при собі, рухаючись на велосипеді, незаконно перевіз вказаний наркотичний засіб до будинку № 27, що по вул. Київській в м. Вінниці, де 07 липня 2015 року, приблизно о 0200 год. був зупинений працівниками СБНОН Вінницького МВ УМВС України у Вінницькій області. Розуміючи, що його злочинні наміри направлені на незаконне придбання, зберігання та перевезення, без мети збуту, наркотичних засобів можуть бути викриті і він буде притягнутий до кримінальної відповідальності, обвинувачений ОСОБА_2, з метою приховання слідів протиправної діяльності, висипав на землю вказаний наркотичний засіб канабіс. Після чого, 07 липня 2015 року приблизно о 20 год. 25 хв., під час огляду місця події, на асфальтному покритті біля будинку № 27 по вул. Київській в м. Вінниці, в присутності понятих, у обвинуваченого ОСОБА_2 було виявлено та вилучено речовину рослинного походження у подрібненому стані.

Згідно з висновком експерта № 851 від 11 липня 2015 року, надана на експертне дослідження речовина рослинного походження, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено канабісом, масою, у перерахунку на висушену речовину, 21, 59 г.

Прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_4 у відповідності до ч.1 ст. 403 КПК України відмовився від апеляційної скарги на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 22.08.2016 року, у кримінальному провадженні ОСОБА_2 за ч.2 ст. 307, ч.2 ст. 309 КК України.

Захисник-адвокат ОСОБА_3, в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, ставить питання про скасування вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 22.08.2016 року щодо його підзахисного та ухвалити новий вирок, який за епізодами за ч. 2 ст. 307, ч.2 ст. 309 КК України від 29.01.2015 року виправдати, а за третім епізодом від 07.07.2015 року винести рішення за ч.1 ст. 309 КК України та призначити мінімальну міру покарання встановлену санкцією ч.1 ст. 309 КК України.

Свої вимоги захисник-адвокат ОСОБА_3 мотивує тим, що в матеріалах кримінального провадження немає жодного доказу, який би вказував на обізнаність ОСОБА_2 про наявність в продуктах харчування та в кишені його куртки наркотичного засобу.

Крім того, захисник-адвокат ОСОБА_3, в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, зазначає, що працівники поліції здійснили несанкціонований обшук ОСОБА_2під час якого в кишені його куртки було виявлено один кристал метадону.

Також захист зазначає, що знайдений в кишені обвинуваченого ОСОБА_2 метадон, в силу ст. 86 КПК України, повинен бути визнаний судом як недопустимий доказ, оскільки одержаний незаконним способом.

В апеляційній скарзі захисник зазначає, що суд при призначенні покарання його підзахисному не врахував тих обставин, що на його утриманні знаходиться батько, інвалід 3 групи, сам обвинувачений страждає на вірусний гепатит С, хронічний панкреатит, лівосторонній гідронефроз, хронічний лівосторонній пієлонефрит, тому призначена судом міра покарання є занадто суворою.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_2 та в його інтересах захисника-адвоката ОСОБА_3, які підтримали свою апеляційну скаргу, думку прокурора про законність вироку суду щодо ОСОБА_2, дослідивши матеріали кримінального провадження, доводи апеляційних скарги, суд вважає, що апеляційна скарга захисника-адвоката, в інтересах обвинуваченого, задоволенню не підлягають.

Суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 404 КПК України, переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винності ОСОБА_2 у незаконному придбанні, перевезенні та зберіганні з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів у місця позбавлення волі та у незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні наркотичного засобу без мети збуту, вчиненого особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 307 КК України та повторно є обґрунтованими.

Посилання в апеляційній скарзі захисника-адвоката ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, що досудове слідство проведено неповно, необєктивно та упереджено, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження і ґрунтуються на припущеннях та на суперечливих і недостатніх, зібраних з порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства, доказах є безпідставними.

Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що судом по даній справі дотримано вимог кримінально-процесуального законодавства, спрямованих на встановлення в справі обєктивної істини.

Викладені у вироку висновки суду про винність ОСОБА_2, у вчиненні вказаних злочинів, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження і підтвердженні дослідженими в судовому засіданні та детально викладеними у вироку доказами, яким суд дав всебічну і обєктивну оцінку в їх сукупності та взаємозвязку.

Суд першої інстанції ретельно перевіряв у судовому засіданні доводи захисника-адвоката ОСОБА_3, в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, аналогічні тим, які викладені в апеляційній скарзі, про те , що він не вчиняв злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Так, в судовому засіданні безспірно встановлено, і дані обставини не оспорюються сторонами кримінального провадження, що рідний брат обвинуваченого ОСОБА_2 ОСОБА_5, станом на 29 січня 2015 року, перебував у Вінницькій виправній колонії УДПтС України у Вінницькій області (№86).

29 січня 2015 року обвинувачений ОСОБА_2 звернувся із заявою № 834 до Вінницької виправної колонії №86 про прийняття передачі для увязненого ОСОБА_5 від ОСОБА_2, який проживає за адресом: м. Вінниця, вул. Володарського 37/4 та дана заява містила певний перелік продуктів в тому числі і майонез 1 шт. ( а.с. 87).

В ході огляду місця події кімнати передачі посилок, в присутності понятих, під час прийняття передачі від обвинуваченого ОСОБА_7, в пачці з під майонезу, був виявлений полімерний пакетик з кристалічною речовиною, також кристалічна речовина була виявлена в кишені куртки останнього ( а.с. 88-89).

Твердження обвинуваченого ОСОБА_7, що 29 січня 2015 року до нього додому зайшов чоловік, який представився знайомим його брата, який знаходився в місцях позбавлення волі, та попрохав передачу для останнього, оскільки він не мав вільного часу, і він виконуючи наказ незнайомця, не переконавшись, що передає, здійснив передачу продуктів харчування своєму рідному братові - є безпідставними, так як обвинувачений неодноразово здійснював передачі в місця позбавлення волі і йому достовірно було відомо про огляд речей та продуктів харчування при передачі.

В ході проведення огляду місця події поняті, які були допитані в судовому засіданні в якості свідків - ОСОБА_8 та ОСОБА_9, кожен окремо пояснили, що в їх присутності ,в пачці з майонезом було виявлено поліетиленовий пакет з порошкоподібною речовиною.

Твердження захисника-адвоката ОСОБА_3, в апеляційній скарзі, що суд першої інстанції не дав належну оцінку емоційного стану свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_10, а саме в тій частині, що обвинувачений ОСОБА_2 на місці виявлення відразу і впевнено заперечував свою причетність до зберігання в кишені та в пачці майонезу метадону та був здивований при їх виявлені, не відповідає дійсності. Так суд першої інстанції у вироку зазначив, що пояснення обвинуваченого ОСОБА_2 суд розцінює, як спосіб захисту з метою помякшити відповідальність за вчиненні кримінальні правопорушення.

Крім того захисник-адвокат ОСОБА_3 в апеляційній скарзі зазначив, що свідки ОСОБА_8 і ОСОБА_10 засвідчили на користь його підзахисного, що він був здивований і заперечував свою причетність, обізнаність і своє відношення до наркотиків, як в передачі, так і в кишені.

Щодо обізнаності та відношенні до наркотиків, то слід зазначити, що відповідно до висновку амбулаторної судово-наркологічної експертизи № 158 від 28 серпня 2015 року, обвинувачений ОСОБА_2 з 2015 року, вперше попробував наркотичний засіб коноплю в 16 річному віці, яку вживав 1-2 рази на тиждень, в 19 років вживав амфетамін, який вдихав через ніс та робив внутрівенніінєкції 3-4 рази. Відповідно до висновку ОСОБА_2 виявляє ознаки гашишної наркоманії 11 ст. Виявляє ознаки зловживання опіоїдами та амфетаміном, потребує лікування від наркоманії і примусове лікування йому не протипоказане (а.с. 116).

Посилання захисника-адвоката ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на пояснення обвинуваченого ОСОБА_2 в тій частині, що його підзахисний не був обізнаним зі вмістом передачі для свого брата, а знаходження в пачці майонезу метадону, та знаходження в кишені його куртки кристалу метадону, які йому підклали працівники поліції, не узгоджується з дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, в ході огляду місця події від 29.01.2015 року в пачці з під майонезу було виявлено кристалічну речовину, масою 0, 1961 г, яка знаходилась в запаяному полімерному пакеті, і яка була опечатана в присутності понятих та відправлена для проведення експертизи.

Суд першої інстанції критично віднісся до показів обвинуваченого ОСОБА_2 в частині знаходження у нього в кишені куртки кристалу метадону, оскільки, відповідно до висновку експерта №137 від 02 липня 2015 року, надана на дослідження кристалічна речовина, масою 0,1961, яка містилась в пачці майонезу та кристалічна речовина, масою 0,0566 г, вилучена у обвинуваченого ОСОБА_2 могли мати спільне джерело походження за сировиною. ( а.с. 91-96).

Обвинувачений ОСОБА_2 в суді першої інстанції пояснював, що виявлений у нього пакет із речовиною рослинного походження, канабісом є його власністю, який він зберігав для власного вживання, який знайшов на зупинці транспортного засобу по вулиці Станіславського в м. Вінниці на початку липня 2015 року.

В судовому засіданні першої інстанції та апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України по епізоду від 07 липня 2015 року, визнав, та щиро розкаявся у скоєному, разом з тим зазначивши, що призначене покарання за даною статтею є занадто суворим.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд призначаючи покарання, зобовязаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, які помякшують і обтяжують покарання.

Суд першої інстанції призначив обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів в межах санкцій інкримінованих статей, тому підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора в кримінальному провадженні суд не вбачає.

Підстав для призначення більш мякого покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд не вбачає.

Оскільки прокурор, у відповідності до ч.1 ст. 403 КПК України відмовився від апеляційної скарги на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 22.08.2016 року, у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст. 307, ч.2 ст. 309 КК України, то дане апеляційне провадження підлягає закриттю.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 403, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_4, - закрити; апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, - залишити без задоволення.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 22 серпня 2016 року щодо ОСОБА_2, - залишити без змін.

Касаційна скарга на судові рішення може бути подана до касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді:

ОСОБА_11 ОСОБА_12 ОСОБА_13

Згідно з оригіналом: