Постанова № 64471590, 31.01.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2017 р.м.ОдесаСправа № 766/12481/16-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Дорошинська В.Е.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 14 листопада 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 05.10.2016 року № 159 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років згідно зі ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ (у редакції від 12.07.2001 року); зобов'язати відповідача призначити пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ, (у редакції від 12.07.2001 року) з дня звернення, тобто з 30.09.2016 року, зарахувавши строк навчання в Університеті внутрішніх справ та службу в органах внутрішніх справ - 04 роки 06 місяців 15 днів та роботи на прокурорсько-слідчих посадах в органах прокуратури 17 років 11 місяців 15 днів, виходячи з розрахунку 90% від суми місячного (чинного) заробітку без обмеження граничного розміру, та з урахуванням середньомісячної суми виплат за останні 24 календарні місяці роботи перед зверненням за призначенням пенсії, на підставі довідки №18/417 вих-16 від 30.09.2016 року, виданої прокуратурою Херсонської області.

Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 14.11.2016 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Не погоджуючись з зазначеною постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 14.11.2016 року, Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні подало апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що у позивача відсутнє право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру". На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 14.11.2016 року та прийняття нової, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 у 1997 році закінчив Університет внутрішніх справ і отримав вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста, що підтверджується дипломом спеціаліста серії ЛД №004949 (а.с. 21).

З копії трудової книжки позивача АР №088586 вбачається, що він у період з 19.08.1993 року по 03.03.1998 року служив в органах внутрішніх справ та стаж безперервної служби складає 04 роки 06 місяців 14 днів.

З 18.08.1998р. по 30.09.2016р. позивач працював в органах прокуратури України на посадах: помічника прокурора Суворовського району м. Херсона Херсонської області; слідчого прокурори Суворовського району м. Херсона Херсонської області; старшого слідчого прокурори Суворовського району м. Херсона Херсонської області; старшого слідчого прокурори м. Херсон Херсонської області; старшого прокурора відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури Херсонської області; заступника прокурора Дніпровського району м. Херсона Херсонської області; старшого прокурора відділу захисту майнових, інших особистих прав і свобод громадян та інтересів держави прокуратури Херсонської області; прокурора відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури Херсонської області; старшого прокурора відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури Херсонської області; старшого прокурора відділу наглядової діяльності при проведенні досудового розслідування в органах прокуратури Херсонської області; старшого прокурора організаційно-медодичного відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженням прокуратури Херсонської області; начальника організаційно-методичного відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженням прокуратури Херсонської області; заступника прокурора Білозерського району Херсонської області; начальника відділу з питань захисту прав громадян та інтересів України на тимчасово окупованій території півострова Крим прокуратури Херсонської області (а.с. 15-18).

Відповідно до довідки Прокуратури Херсонської області №11-698 вих.16 від 30.09.2016 року позивач має 4 роки 6 місяці 15 днів служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ (з 19.08.1995р. по 03.03.1998р.) 17 років 11 місяців 15 днів робота на прокурорських посадах (з 16.10.1998 по 30.09.2016), при цьому загальний стаж позивача, що дає йому право на пенсію за вислугу років, станом на 30.09.2016 року становить 22 років 6 місяці 00 днів (а.с.23-24).

30.09.2016 позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні із заявою про призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14.10.2014 року як такому, що має на день звернення із заявою 22 років 6 місяці 00 днів прокурорського стажу.

Протоколом №159 Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні від 05.10.2016 року розглянуло заяву ОСОБА_2 від 30.09.2016 року про призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII. За наслідком розгляду зазначеної заяви комісія з розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсії відповідно до чинного законодавства України про пенсійне забезпечення вирішила відмовити ОСОБА_2 у призначенні пенсії за відсутністю законодавчих підстав.

В подальшому позивач оскаржив до суду відмову у призначенні йому пенсії за вислугу років, відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII та просив суд зобов'язати відповідача призначити йому пенсію за вислугу років, відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ (у редакції від 12.07.2001 року).

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, виходив з того, що збільшення стажу роботи, необхідного для призначення пенсії, відповідно до ст. ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII у порівнянні зі ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ, (у редакції від 12.07.2001 року) є істотним звуженням прав позивача та прийшов до висновку, що ОСОБА_2 має право на призначення пенсії за вислугу років, відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ (у редакції від 12.07.2001 року).

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.1 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ (в редакції від 12.07.2001 року) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугою років незалежно від віку. Пенсія призначається у розмірі 80 % від суми їхньої місячної заробітної плати, до котрої включається всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 % місячного заробітку. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок пенсії проводиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Відповідно до ч.2 ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ (в редакції від 12.07.2001 року) розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

На підставі підпункту 1 пункту 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14.10.2014 року визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ.

Таким чином, станом на 30.09.2016 року, тобто на момент звернення позивача до органів Пенсійного фонду за призначенням пенсії, Закон України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ втратив чинність.

Відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII встановлено, що прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців;

З огляду на зазначене, статтею 86 Закону № 1697-VII збільшено стаж роботи позивача, що дає йому право на пенсію за вислугу років, у порівнянні зі статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ (в редакції від 12.07.2001).

Доводи апелянта, що статтею 86 Закону №1697-VII у порівнянні зі статтею 50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції від 12.07.2001) збільшено стаж його роботи, що дає йому право на пенсію за вислугу років, а це є звуженням його прав, як позивача, в розумінні Конституції України, колегія суддів вважає безпідставними, так як норма статі 86 Закону №1697-VII не визнана не конституційною, на час розгляду справи є діючою, а тому підлягає до застосування.

02.03.2015 року прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" №213-VIIІ. Цей Закон набирав чинності з 1 квітня 2015 року.

Відповідно до приписів п. 4 та п. 5 Прикінцевих положень Закону №213-VIIІ Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом визначено завдання підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України до 01.05.2015 року проект закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних (крім пенсій військовослужбовців і наукових працівників) на загальних підставах та встановлено, що у разі його неприйняття з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема відповідно до приписів Закону України «Про прокуратуру».

Положення пункту 5 розділу III визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) в частині скасування з 1 червня 2015 року норм щодо призначення щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-рп/2016 від 08.06.2016 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскільки Закон № 213-VIIІ не скасовано, його положення стосовно пенсійних виплат працівникам органів прокуратури на даний час не визнано неконституційними, а до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, Верховною Радою не прийнято, усі особи, які мали право на пенсійне забезпечення, зокрема, відповідно до Закону №1697 VII з вказаної дати втратили це право.

На підставі всього вищевикладеного, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та наявність у нього права на призначення пенсії за вислугу років згідно зі ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ у редакції від 12.07.2001 року.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при повному встановленні фактичних обставин справи порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим постановлене судове рішення на підставі ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 202, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні задовольнити.

Постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 14 листопада 2016 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: А.В. Бойко

Суддя: Т.М. Танасогло

Суддя: О.В. Яковлєв