Ухвала суду № 64471529, 01.02.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2017 р.м.ОдесаСправа № 821/1214/16

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Вербицької Н.В., Джабурія О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень, -

В С Т А Н О В И В:

29.08.2016р. фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень від 13.06.2016р. №№ 33229-21; 33230-21.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 30.09.2016р. позов задоволений частково; визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 13.06.2016р.: №33229-21 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки в сумі 1304,48грн.; №33230-21 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки в сумі 5706,94грн.; в задоволенні решти позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, сторони подали апеляційні скарги, в яких посилаються на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, просять постанову суду скасувати і ухвалити нову на їх користь.

Згідно із п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання, належним чином повідомлені про розгляд справи, не прибули сторони, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що 31.05.2011 року ОСОБА_1 зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців фізичною особою-підприємцем, як платник податків знаходиться на спрощеній системі оподаткування, є платником єдиного податку 2-ї групи за такими видами діяльності: код КВЕД 01.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); код КВЕД 46.21 - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку серії НОМЕР_1.

ОСОБА_1 на праві приватної власності належать нежитлової будівлі: кормоцех площею 214,2кв.м (дата реєстрації права власності 10.02.2006р.); будівля свинарника загальною площею 937,1кв.м. (дата реєстрації права власності 28.04.2014р.) , які знаходяться в АДРЕСА_1./а.с.36,42/

Каховська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби України в Херсонській області сформувала та надіслала позивачу податкові повідомлення-рішення від 13 червня 2016 року:

№33229-21 про визначення податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015 рік у розмірі 2608,96грн.,

№33230- 21 про визначення податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015 рік у розмірі 11413,88грн.

У вказаних податкових повідомленнях - рішеннях зазначено правову підставу для нарахування податкового зобов'язання - підпункт 54.3.3. пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України та підпункт 266.7.2 пункту 266.7. статті 266 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись з правомірністю податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Частково задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені правомірно, однак з помилковим розрахуванням суми податку: податковий орган розрахував податок з 1% ставки як для житлової нерухомості, коли для об'єктів нежитлової нерухомості була встановлена ставка 0,5%, внаслідок чого скасував їх в частині переплати.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази надані сторонами, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Визначення платників податку в разі перебування об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб: а) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку; б) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; в) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку (підпункт 266.1.2пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України).

Будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (пп. "ж" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ)).

Об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).

Підпунктом 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ визначено перелік об'єктів нерухомості, які не є об'єктами оподаткування. Так, згідно з пп. "ж" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України до таких об'єктів нерухомості належать будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Відповідно до пп. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПК України сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

З метою застосування норм пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України до будівель, споруд сільськогосподарських товаровиробників відносяться об'єкти нерухомості, які відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 №507 (далі - ДК 018-2000), належать до групи "Будівлі нежитлові інші" (код 127), клас "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271), який включає будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо.

Враховуючи зазначене, не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, що використовуються ними для виробництва сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, що використовуються не за призначенням, оподатковуються на загальних підставах.

Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно до підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ для фізичних осіб не застосовуються до: об'єкта/об'єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об'єкта/об'єктів перевищує п'ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ; об'єкта/об'єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності) (пп. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ).

Рішенням Малолепетиської сільської ради № 405 від 30.01.15 встановлено, що ставка податку для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб у відсотках від розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року за 1кв.м. бази оподаткування, до об'єктів нежитлової нерухомості, зокрема, господарські споруди (до яких належать сараї, хліви, літні кухні, майстерні, погреби, навіси, котельні, трансформаторні підстанції) встановлена ставка - 0,5%, для об'єктів житлової нерухомості встановлена 1% ставка.

Відповідно до пп.266.3.2. ст.266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Оскільки, згідно Державного класифікатора будівель та споруд ДП 018-2000 та реєстраційних документів спірні об'єкти слід віднести до нежитлових будівель, тому ставка податку повинна буди розрахована як для об'єктів нежитлової нерухомості, тобто 0,5%.

Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст.200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги - залишенню без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Крусян

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: О.В. Джабурія