Ухвала суду № 64470891, 30.01.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/1919/16-ц Номер провадження 22-ц/786/162/17Головуючий у 1-й інстанції Сидоренко Ю. В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого Пікуля В.П.,

суддів: Бутенко С.Б., Прядкіної О.В.,

при секретарі Зеленській О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 17 листопада 2016 року по справі за позовом Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Миргородтеплоенерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію,-

В С Т А Н О В И Л А:

18 серпня 2016 року ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію. В позові посилалося на те, що відповідач зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, та зареєстрований як абонент на послуги теплопостачання, має розрахункову книжку № 5-199-42-0. Відповідно до ст.ст.19, 20, 21, 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та ст.634 ЦК України в червні 2015 року позивач розробив договір приєднання про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, і з того часу такі договори укладаються з споживачами, про що їх неодноразово повідомляли шляхом розміщення відповідних оголошень на підїздах житлових будинків, які обслуговуються позивачем.

Незважаючи на те, що законодавством передбачений двосторонній обовязок щодо укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, відповідач не зявився до абонслужби ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго» з відповідними документами для укладення такого договору, отже між позивачем і відповідачем встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання житлово-комунальних послуг на підставі відкритого особового рахунку. Відповідач не проводить оплату отриманих послуг з теплопостачання, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго» за спожиту теплову енергію за період з 01 жовтня 2014 року по 01 березня 2016 року в сумі 10137,01 грн. За заявою ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго» 19 квітня 2016 року Миргородським міськрайонним судом було видано судовий наказ про стягнення з відповідача цього боргу, який за заявою відповідача був скасований ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 13 травня 2016 року, тому позивач звернувся до суду в порядку позовного провадження.

Просив стягнути з відповідача на користь ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго» 10137,01 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію та понесені при зверненні з позовом до суду судові витрати в сумі 1378,00 грн.

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 17 листопада 2016 року позов ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго» задоволено.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго» 10137,01 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію та 1378,00 грн. у відшкодування судових витрат.

ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на рішення, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також вважає що судом першої інстанції неповно зясовано обставини, що мають значення для справи.

У запереченні на апеляційну скаргу представник ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго» просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Вважає, що рішення суду ухвалено із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

В судове засідання ОСОБА_2 не зявився, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Крім того, суду надано письмове клопотання, у якому ОСОБА_2 просить розглядати справу без його участі ( а.с. 65).

Представник ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго» також в судове засідання не зявився, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

У запереченні на апеляційну скаргу просить розглядати справу без його участі.

Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, а також заявили письмові клопотання про розгляд справи без їх участі та беручи до уваги положення ст. 305 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі сторін.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За положеннями ч.3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як визначено ч. 2 ст. 27 ЦПК України, ч. 1 ст. 131 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобовязані подати усі наявні у них докази до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводилося до початку розгляду справи по суті.

Пунктом 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач зобовязаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Згідно із ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується довідкою Відділу реєстрації місця проживання громадян виконавчого комітету Миргородської міської ради (а.с. 9) та є власником цієї квартири, що визнано відповідачем.

Послуги з централізованого опалення в м. Миргород надаються позивачем на законних підставах, що підтверджується відповідними ліцензіями та іншими матеріалами справи (а.с. 23-49).

Аналізуючи матеріали справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції правильно звернув увагу, що доказів того, що квартира, в якій проживає ОСОБА_2 С Г. відключена від мережі теплопостачання ним не надано, як не і надано доказів того, що послуги із теплопостачання надавалися неналежної якості.

Оскільки, станом на 01 березня 2016 року заборгованість відповідача із жовтня 2014 року за спожиту теплову енергію становить 10137, 01 грн. (а.с. 4), а зобовязання по оплаті за надані послуги із теплопостачання він не виконує, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 10137, 01 грн.

При цьому, суд першої інстанції вірно не прийняв до уваги твердження відповідача про відсутність у нього зобовязань по оплаті послуг із теплопостачання у звязку з відсутність договору про їх надання, а аналогічні доводи апеляційної скарги не ставлять під сумнів правильність рішення суду першої інстанції виходячи із наступного.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень, будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів будинків і споруд (ст. 1, ч. 2 ст. 3, ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно із ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Хоч у ч.1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Вищевказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 20 квітня 2016 року по справі № 6-2951цс15, яка відповідно до ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України, має враховуватися судами при застосуванні норм права.

Посилання ОСОБА_2 на те, що він звертався до «Миргородтеплоенерго» з проханням укласти договір не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції та не підтверджується матеріалами справи, зокрема, в матеріалах справи відсутня вказана заява відповідача.

В апеляційній скарзі відповідач вказує також на те, що він не підтверджує отримання послуг, а позивачем не надано доказів, що він отримує послуг.

Дані доводи апеляційної скарги є безпідставними виходячи із наступного.

Згідно ст. 1 Закону України «По теплопостачання» місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.

Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі Правил), споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Згідно пункту 22 Правил № 630 точками розподілу у багатоквартирному будинку, в яких здійснюється передача послуги централізованого опалення від виконавця споживачеві є - відгалуження від стояків у межах квартири.

Підведення централізованого опалення до стояка в межах квартири свідчить про виконання послуг позивачем.

Вищенаведене відповідає висновку Верховного Суду України, висловленого у постанові від 11 листопада 2015 року по справі 6-1706цc15.

Відтак, ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго» виконало свої зобовязання щодо надання послуг централізованого опалення, а відповідач незалежно від споживання цієї послуги, або відмови від її споживання, зобовязаний оплатити надані послуги. У разі наміру споживача припинити надання послуг з централізованого теплопостачання, останній не позбавлений можливості у передбачений законом спосіб провести відключення квартири від мереж теплопостачання.

Разом з тим, як уже зазначалося, відповідачем не надано доказів відключення у встановлено порядку від квартири від мереж теплопостачання та надання послуг неналежної якості.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, який повно встановивши фактичні обставини справи, із дотриманням норм процесуального права, вірно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, ухвалив рішення, яке відповідає закону.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 314, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 17 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий В.П. Пікуль

Судді: С.Б. Бутенко

ОСОБА_3