Постанова № 6447015, 22.07.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 липня 2009 р. № 39076/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волкова Л.М. при секретарі судового засідання Добровольська М.С.

за участю:

прокурора Кузьмін А.В.

позивача не прибув

представника відповідача Монастирський В.В., діє на підставі доручення від 30.06.2009р. за № 486

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Військовий прокурор Харківського гарнізону в інтересах ОСОБА_2

до Військова частина А-1451

про визнання бездіяльності незаконною та зобовязання вчинити певні дії ,

встановив:

Прокурор в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій після уточнення позовних вимог, прийнятих судом, просив суд визнати бездіяльність Військової частини А1451 щодо невиплати ОСОБА_2 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань незаконною та зобовязати військову частину А 1451 виплатити позивачеві заборгованість з матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань в розмірі 2257,18 грн.

В судовому засіданні прокурор уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, в обґрунтування яких зазначив наступне. Позивач проходить військову службу у військовій частині А1451, має військове звання капітан. 11 червня 2008 року ОСОБА_2 подав рапорт на імя командира військової частини А1451 з проханням надати матеріальну допомогу у звязку з скрутним матеріальним становищем. Командиром військової частини А1451 видано наказ від 25.06.2008 року за № 136, де передбачено виплату позивачеві матеріальної допомоги у розмірі 2303,25грн. без врахування відрахувань до Пенсійного фонду України. Вказана матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань не була виплачена ОСОБА_2, заборгованість з допомоги позивачу становить 2257,18 грн.

В судове засідання, призначене на 22.07.2009р., позивач не прибув, до суду надав заяву з проханням слухати справу без його участі (а.с. 20).

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав відсутності відповідного фінансування для виплати позивачеві допомоги на вирішення соціально-побутових питань.

Суд, заслухавши прокурора та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_2 проходить військову службу в Збройних Силах України, є військовослужбовцем військової частини А 1451, має військове звання капітан, займає посаду оперативного чергового командного пункту.

11.06.2008р. позивач подав на імя командира військової частини А 1451 рапорт з проханням виплатити матеріальну допомогу за 2008р. у звязку із скрутним матеріальним становищем, що підтверджується копією рапорту (а.с. 9).

Згідно з ст. 1-1 Закону України „Про соціа льний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей,, від 20.12.1991р. за № 2011-ХІІ законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про соціа льний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей,, від 20.12.1991р. за № 2011-ХІІ соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з ст. 1-1 Закону України „Про соціа льний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей,, від 20.12.1991р. за № 2011-ХІІ законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до ст. 9 Закону України „Про соціа льний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей,, від 20.12.1991р. за № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з п.п. 1.1. Наказу Міноборони "Про затвердження Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України" від 05.03.2001р. за № 75 грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов військової служби. Воно складається з окладів грошового утримання та додаткових видів грошового забезпечення. До окладів грошового утримання належать оклади за військовим званням та посадові оклади. Додаткові види грошового забезпечення включають підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, одноразові й щомісячні винагороди, морське грошове забезпечення, матеріальні та грошові допомоги і премію.

Відповідно до п.п. 36.1. Наказу Міноборони "Про затвердження Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України" від 05.03.2001р. за № 75 особам офіцерського складу, прапорщикам (мічманам), солдатам (матросам), сержантам і старшинам, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога у розмірі місячного окладу грошового утримання.

Згідно з п.п. 36.2. Наказу Міноборони "Про затвердження Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України" від 05.03.2001р. за № 75 матеріальна допомога надається військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) за їх рапортом за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому розміру допомоги.

Наказом командира військової частини А 1451 за № 136 від 25.06.2008р., капітану ОСОБА_2 було призначено до виплати матеріальну допомогу в розмірі 2303,25грн., що підтверджується витягом з відповідного наказу (а.с. 8).

Судом встановлено, що зазначена матеріальна допомога позивачеві військовою частиною була нарахована, що підтверджується копією роздавальної відомості (а.с. 7), однак не виплачена, що підтверджується довідкою про заборгованість військової частини А 1451 перед військовослужбовцями (а.с. 10-12).

Судом встановлено, що Наказ командира ВЧ А 1451 за № 136 від 25.06.2008р. щодо виплати позивачеві матеріальної допомоги за 2008р. в розмірі 2303,25грн. без врахування відрахувань до Пенсійного фонду України не скасований, є чинним, виплата вказаної суми допомоги здійснена не була.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про незаконність бездіяльності відповідача щодо невиплати ОСОБА_2 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд звертає увагу сторін на те, що реалізація особою права, що повязане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання представником відповідача на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобовязань судом не приймається до уваги. Так, наприклад, у справі «Кечко проти України»Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобовязань.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 1-1, 9 Закону України „Про соціа льний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей,, від 20.12.1991 № 2011-ХІІ в редакції Закону від 04.04.2006 року № 3591-VI, п.п. 1.1., 36.1., 36.2. Наказу Міноборони "Про затвердження Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України" від 05.03.2001р. за № 75, ст.ст. 71,94,122, 160-163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Військового прокурора Харківського гарнізону в інтересах ОСОБА_2 до Військова частина А-1451 про визнання бездіяльності незаконною та зобовязання вчинити певні дії задовольнити в повному обсязі.

Визнати бездіяльність відповідача - Військової частини А 1451 щодо невиплати ОСОБА_2 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань - незаконною.

Зобовязати Військову частину А 1451 (місце знаходження: вул. Деревянко, 3, м. Харків, 61018, ідентифікаційний код: 08208941) виплатити на користь ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1, 62370, ідентифікаційний код: НОМЕР_1) матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань в розмірі 2257.18 (дві тисячі двісті пятдесят сім грн. 18 коп.) грн.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 23.07.2009 року.

Суддя Волкова Л.М.